Єдиний унікальний номер справи: 653/478/18 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Номер провадження: 11-кп/819/781/21 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 186 КК України
29 липня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3
ОСОБА_4
при секретарі: ОСОБА_5
за участі прокурора: ОСОБА_6
обвинуваченого: ОСОБА_7
адвоката : ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12017230140002476 за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Генічеського районного суду Херсонської області від 03 червня 2021 року відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Генічеськ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 186 КК України, -
Ухвалою Генічеського районного суду Херсонської області від 03 червня 2021 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України закрито у зв'язку зі смертю потерпілого ОСОБА_9 на підставі п. 7 ч.1 ст. 284 КПК України.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_10 просить вказану ухвалу скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції в іншому складі суду.
Вказує, що ухвала підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам провадження.
Зазначає, що відповідно до вимог п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо потерпілий відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством.
Тобто закриття справи у зв'язку із відмовою потерпілого від обвинувачення можливо лише із урахуванням вільного волевиявлення потерпілого.
Однак судом вільного волевиявлення ОСОБА_9 про відмову від обвинувачення не отримано і не досліджено. Судом було враховано факт смерті останнього та трактовано цей факт як відмова потерпілого від обвинувачення.
Матеріали провадження містять лише одну заяву ОСОБА_9 від 17 листопада 2017 року про те, що йому було спричинено тілесні ушкодження. Заяви про відмову від обвинувачення у справі не міститься.
Суд всупереч приписам закону ухвалив рішення про закриття кримінального провадження, чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам провадження, що на думку апелянта є підставою для скасування ухвали.
Інші учасники судового провадження ухвалу суду не оскаржували.
Позиції учасників судового провадження, висловлені в ході апеляційного перегляду.
Прокурор підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник адвокат ОСОБА_8 заперечували проти задоволення апеляційних вимог прокурора.
Представник потерпілого ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_12 направила письмові заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в яких просить відмовити у її задоволенні, а ухвалу суду залишити без змін. Просить апеляційний розгляд провести за відсутності потерпілого ОСОБА_11 та його представника.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного висновку.
Мотиви Суду.
Колегія суддів відповідно до приписів ч. 1 ст. 404 КПК переглядає вирок суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Вбачається, що у провадженні Генічеського районного суду Херсонської області на новому судовому розгляді, призначеному ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 01.04.2019 року, перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122, ч. 1 ст. 186 КК.
03.06.2021 року суд ухвалою закрив кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_13 у вчиненні кримінального провадження, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КК України.
Своє рішення суд мотивував тим, що вказане кримінальне правопорушення віднесено до кримінальних правопорушень у формі приватного обвинувачення.
Потерпілий ОСОБА_9 , будучи єдиною особою, наділеною процесуальним правом підтримання приватного обвинувачення в суді помер, що за своїм правовим наслідком ототожнюється з відмовою потерпілого від обвинувачення, і є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, згідно до положень ч.4 ст.26, п.7 ч.1 ст.284 КПК України.
Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Волевиявлення потерпілого про притягнення винного до кримінальної відповідальності є необхідною рушійною силою здійснення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, яке відповідно до ч.1 ст.477 КПК України може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого, а в разі його відмови від обвинувачення згідно із ч.4 ст.26, п.7 ч.1 ст.284 цього Кодексу підлягає безумовному закриттю (за винятком кримінальних проваджень щодо злочинів, пов'язаних з домашнім насильством).
Згідно правових позицій, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року (справа № 288/1158/16-к, провадження № 13-28кс19), зміст ч.1 ст.477 КПК України у системному зв'язку із ч.4 ст.26 і п.7 ч.1 ст.284 зазначеного Кодексу зводиться до того, що обов'язковою умовою здійснення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення є заява потерпілого як волевиявлення про притягнення винного до кримінальної відповідальності. Подана до правоохоронних органів заява потерпілого є вираженням його ставлення до події злочину, особи, що його вчинила, й обраного способу реагування. Відповідне волевиявлення є свідченням того, що особа, котрій завдано шкоди, звертається до держави з метою захисту своїх порушених прав та законних інтересів шляхом кримінального переслідування винного, не вважаючи належними й достатніми інші способи досягнення цієї мети.
У розумінні наведених положень кримінального процесуального закону під відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальних правопорушеннях у формі приватного обвинувачення варто розуміти лише беззастережне волевиявлення про не притягнення винного до кримінальної відповідальності і припинення розпочатої процедури його кримінального переслідування. Відповідна заява є проявом того, що потерпілий не бажає втручання держави у кримінально-правовий конфлікт і обирає альтернативний шлях його вирішення.
Як встановлено з матеріалів кримінального провадження потерпілий ОСОБА_9 звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення щодо нього кримінального правопорушення з боку ОСОБА_7 , тим самим він виразив своє ставлення до події злочину, особи, що його вчинила, й обраного способу реагування. Заява потерпілого свідчить про його рішення захистити власні інтереси шляхом здійснення кримінального провадження. В подальшому потерпілий від обвинувачення не відмовлявся.
Разом з тим, суд першої інстанції прирівняв смерть потерпілого до відмови від обвинувачення та, як наслідок, закрив кримінальне провадження відповідно до п.7 ч.1 ст.284 КПК України, що є помилковим, оскільки ці обставини не є тотожними.
Норми ст. 284 КПК України не передбачають такої підстави для закриття кримінального провадження як смерть потерпілого.
Матеріали провадження не містять відомостей про те, що до моменту смерті потерпілий ОСОБА_9 висловив свою позицію про те, що він відмовляється від обвинувачення, тобто не бажає притягнення винного до кримінальної відповідальності.
За нормами чинного КПК особливістю кримінального провадження у формі приватного обвинувачення є лише те, що необхідною умовою його здійснення є виражене у процесуальній формі бажання потерпілого щодо кримінального переслідування винного: провадження розпочинається лише за заявою потерпілого, відмова якого від обвинувачення є безумовною підставою для закриття справи (крім кримінальних проваджень щодо злочинів, пов'язаних з домашнім насильством). В іншій частині, в тому числі щодо кола осіб, уповноважених відкривати кримінальне провадження, процедури збирання доказів, пред'явлення обвинувачення в обвинувальному акті та підтримання його прокурором у суді, нормами цього Кодексу особливостей не встановлено.
Тим самим законодавець створив сприятливіші умови для захисту прав і законних інтересів особи, котра зазнала шкоди від злочину, шляхом покладення юридично значущих дій на службових осіб компетентних органів, котрі є фахівцями у галузі права і володіють значно більшими ресурсами та ширшими можливостями для якісного доведення перед судом правової позиції обвинувачення.
Право потерпілого на звернення до правоохоронних органів у формі приватного обвинувачення кореспондує конституційний обов'язок держави в особі компетентних органів захистити порушені права і свободи постраждалої людини в установленій законом формі, зокрема з дотриманням визначеної КПК процедури встановити дійсні обставини справи і в разі підтвердження факту злочинного діяння надати йому юридичну оцінку відповідно до норм КК України.
Беручи до уваги, що потерпілий ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 під час судового розгляду та, як наслідок, не може підтримувати обвинувачення, від якого він не відмовлявся, прокурор в межах своїх повноважень, визначених Законом України «Про прокуратуру» та КПК України має процесуальні повноваження підтримувати обвинувачення в суді.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд закрив кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 122 КК України без передбачених законом підстав.
Ухвала суду постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому підлягає скасуванню на підставі ч.1 ст. 412, п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, а кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 необхідно призначити до нового розгляду в суді першої інстанції, під час якого необхідно з дотриманням вимог КПК ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 412, 415, 419, 376 ч. 2 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Скасувати ухвалу Генічеського районного суду Херсонської області від 03 червня 2021 року, якою закрито кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Призначити новий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч 1 ст. 122 КК України в суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: (три підписи)
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4