28 липня 2021 року м.Суми
Справа №587/2752/20
Номер провадження 22-ц/816/1123/21
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач),
суддів - Кононенко О. Ю. , Ткачук С. С.
з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,
сторони:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи - Миколаївська сільська рада Сумського району Сумської області, Сумська районна державна нотаріальна контора,
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області,
на рішення Сумського районного суду Сумської області від 12 травня 2021 року, ухвалене у складі судді Степаненка О.А., в приміщенні Сумського районного суду Сумської області,
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому, уточнивши свої позовні вимоги (а. с. 93-95), просить встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 доводиться йому двоюрідною тіткою; визнати за ним право власності на 3/4 частки земельної ділянки загальною площею 3,3728 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; земельної ділянки загальною площею 0,5185 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, ведення особистого підсобного господарства та земельної ділянки загальною площею 0,0179 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих на території Северинівської сільської ради Сумського району Сумської області, що належали померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 на підставі Державних актів.
Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , яка була його двоюрідною бабою. Після її смерті відкрилася спадщина, яка складалася із наступних земельних ділянок: площею 3,3728 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; площею 0,5185 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, ведення особистого підсобного господарства та площею 0,0179 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Северинівської сільської ради Сумського району Сумської області. ОСОБА_4 був складений заповіт за яким все своє майно вона заповіла ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, проте, за життя не оформила свої спадкові права на вказані земельні ділянки.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його двоюрідна тітка - ОСОБА_3 , заповіту нею складено не було, а він є спадкоємцем п'ятої черги за законом після її смерті. У встановленому законом порядку до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_3 звернулися він та ОСОБА_2 , яка являється двоюрідною сестрою спадкодавця. Двоюрідні сестри та двоюрідний брат ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відмовилися від своїх часток у спадковому майні на його користь. У зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на вказані земельні ділянки, нотаріус відмовив у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом, а тому він позбавлений можливості оформити свої права на спадкові права у позасудовому порядку.
Крім того, у лютому 2021 року ОСОБА_2 , в інтересах якої діяв представник - адвокат Кузнєцов А.С., звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Сумська районна державна нотаріальна контора, в якому просить визнати за нею право власності на ј частину земельних ділянок в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , а саме: земельної ділянки площею 3,3728 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; земельної ділянки площею 0,5185 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд 0,1000 га, ведення особистого підсобного господарства 0,4185 га та земельної ділянки площею 0,0179 га для ведення особистого підсобного господарства, що розташовані на території Северинівської сільської ради Сумського району Сумської області.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що вона є спадкоємцем п'ятої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її двоюрідної сестри ОСОБА_3 , у встановлений законом строк вона звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а тому має права на ј частину вищевказаних земельних ділянок.
Сумський районний суд Сумської області рішенням від 12 травня 2021 року, з урахуванням виправлень внесених ухвалою суду від 21 травня 2021 року, позовні вимоги задовольнив.
Встановив, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , доводиться двоюрідною тіткою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Визнав за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на 3/4 частки:
1) земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 3,3728 га, яка розташована на території Северинівської сільської ради Сумського району Сумської області, що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 на підставі державного акту серії ІV-СМ №040202, зареєстрованого 10 червня 2002 року за № 752;
2) земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, ведення особистого підсобного господарства загальною площею 0,5185 га, яка розташована на території Северинівської сільської ради Сумського району Сумської області, що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 на підставі державного акту серії ІІ-СМ № 019645, зареєстрованого 24 вересня 1999 року за № 358;
3) земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства, загальною площею 0,0179 га, яка розташована на території Северинівської сільської ради Сумського району Сумської області, що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 на підставі державного акту серії ІІІ-СМ №037899, зареєстрованого 10 червня 2002 року за № 753.
Визнав за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 право власності на 1/4 частки:
1) земельної ділянки площею 3,3728 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Северинівської сільської ради Сумського району Сумської області, що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 на підставі державного акту на право приватної власності на землю ІV-СМ №040202 від 10 червня 2002 р. за №752;
2) земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, ведення особистого підсобного господарства загальною площею 0,5185 га, яка розташована на території Северинівської сільської ради Сумського району Сумської області, що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 на підставі державного акту серії ІІ-СМ № 019645, зареєстрованого 24 вересня 1999 року за № 358;
3) земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства, загальною площею 0,0179 га, яка розташована на території Северинівської сільської ради Сумського району Сумської області, що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 на підставі державного акту серії ІІІ-СМ №037899, зареєстрованого 10 червня 2002 року за № 753.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, Миколаївська сільська рада Сумського району Сумської області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного та зустрічного позову відмовити.
У доводах апеляційної скарги зазначає, що висновки суду першої інстанції щодо наявності родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_3 , а саме те, що остання є його двоюрідною тіткою, не обґрунтовані на доказах. Зокрема, позивачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження того, що баба позивача - ОСОБА_9 є рідною сестрою матері спадкодавця ОСОБА_3 - ОСОБА_10 .
Звертає увагу і на те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності родинних відносин між особами, якими були подані заяви про відмову від спадщини - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ОСОБА_8 та померлою ОСОБА_3 .
Посилаючись на те, що в матеріалах справи відсутня відмова нотаріуса у видачі ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом, відсутні правові підстави для визнання за нею право власності в порядку спадкування на ј частину спірних земельних ділянок в судовому порядку. На думку заявника апеляційної скарги, необґрунтованість та безпідставність первісного позову ОСОБА_1 є підставою для відмови у задоволенні зустрічного позову.
Крім того вказує на те, що ОСОБА_4 за життя не набула права власності на земельні ділянки, оскільки державні акти на право приватної власності на землю, серії ІІІ-СМ №037899 та серії IV-СМ №040202 були видані після її смерті, а тому до спадкоємців переходить не право власності на земельні ділянки, а право на завершення приватизації та отримання державних актів.
Позивач ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення, просить залишити його без зміни. Зазначає, що доводи апеляційної скарги про недоведеність факту родинних відносин не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_2 визнала ступінь спорідненості між ним та спадкодавцем. Вказує і на те, що відсутність у ОСОБА_4 державних актів на земельні ділянку не позбавляє спадкоємців права на прийняття спадщини. Крім того, на переконання позивача, оскарженим рішенням жодним чином не порушуються права Миколаївської сільської ради.
Від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Кузнєцова А.С. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Зазначає, що відповідач за первісним позовом під час розгляду справи в суді першої інстанції визнала, що позивач ОСОБА_1 є її двоюрідним племінником, спадкодавець ОСОБА_3 , відповідно, є його двоюрідною тіткою. Щодо права на звернення до суду з даним позовом, представник наголошує на тому, що вимоги ОСОБА_2 є взаємопов'язаними із позовом ОСОБА_1 , а тому їх спільний розгляд є доцільним. Відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно унеможливлює оформлення ОСОБА_2 своїх спадкових прав у позасудовому порядку. Також вказує на те, що прийняття уповноваженим органом рішення про передачу у власність земельної ділянки за життя ОСОБА_4 , свідчить про набуття нею права власності на це нерухоме майно.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області адвокатів Полякова С.М. та Кучменка С.В., які підтримали доводи апеляційної скарги, представника ОСОБА_1 адвоката Давидова А.Г., представника ОСОБА_2 адвоката Кузнєцова А.С., які заперечують проти доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що факт родинних відносин між ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_3 , а саме те, що остання доводиться позивачу двоюрідною тіткою підтверджується зібраними по справі доказами та не оспорюється також і сторонами, а встановлення даного факту необхідне позивачу для оформлення спадкових прав. Посилаючись на те, що земельні ділянки площею 3,3728 га, 0,5185 та 0,0179 за життя належали ОСОБА_4 , спадщину після якої прийняла ОСОБА_3 , спадкоємцями після якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а оригінали державних актів на право власності на земельні ділянки втрачені, суд першої інстанції дійшов до висновку, що їх права підлягають захисту у судовому порядку, шляхом визнання за ними права власності на відповідні частки у спадковому майні.
Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду, оскільки суд дійшов їх правильно встановивши фактичні обставини справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Гриценкове Сумського району Сумської області померла ОСОБА_4 (а. с. 9), за життя нею був складений заповіт, посвідчений 12 січня 1996 року секретарем виконавчого комітету Северинівської сільської Ради народних депутатів Сумського району Сумської області, за яким все своє майно вона заповіла ОСОБА_3 (а. с. 48).
Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю ІІ-СМ №019645, виданого 24 вересня 1999 року на підставі рішення Северинівської сільської Ради народних депутатів від 22 грудня 1998 року, ОСОБА_4 , яка мешкає в АДРЕСА_1 , передана у власність земельна ділянка, площею 0,5185 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд 0,1000 га, ведення особистого підсобного господарства 0, 4185 га (а. с. 8).
Рішенням Северинівської сільської ради Сумського району Сумської області від 05 жовтня 2001 року затверджено технічну документацію по складанню та видачі державних актів на право приватної власності на землю власникам земельних сертифікатів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (додаток №1), в тому числі ОСОБА_4 на земельну ділянку, площею 3,3727 га ріллі та 0,0179 га під багаторічними насадженнями (а.с.61-62).
10 червня 2002 року Северинівською сільською Радою народних депутатів, на підставі рішення цієї ради від 05 жовтня 2001 року, на ім'я ОСОБА_4 були видані державні акти на право приватної власності на землю серії III-СМ № 037899 на земельну ділянку площею 0,0179 га для ведення особистого підсобного господарства та серії IV-СМ № 040202 на земельну ділянку площею 3,3728 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих на території Северинівської сільської ради Сумського району (а.с.10,11).
Згідно довідки виконкому Северинівської сільської ради Сумського району Сумської області, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на момент смерті постійно проживала за адресою АДРЕСА_1 . Фактично спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняла ОСОБА_3 шляхом сумісного проживання і веденням спільного домашнього господарства, з померлою вона була прописана в даному будинку. Заповіт від імені померлої ОСОБА_4 був посвідчений виконкомом Северинівської сільської ради за № 03 від 12 січня 1996 року, який до цього часу не відмінявся і не змінювався (а.с.38 на звороті).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , за життя заповіту нею складено не було (а. с. 37 на звороті).
Із наданої Сумською районною державною нотаріальною конторою копії спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 слідує, що до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_3 , як спадкоємці п'ятої черги за законом, звернулися ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а. с. 36 на звороті, 46).
ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , у межах строків, визначених ст. 1270 ЦК України, подані до Сумської районної державної нотаріальної контори заяви, в яких вони повідомили свою відмову від прийняття спадщини, за законом після смерті їх двоюрідної сестри - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 (а. с. 45, 46 на звороті).
Постановами державного нотаріуса Сумського районної державної нотаріальної контори від 01 грудня 2020 року та від 26 лютого 2020 року, відмовлено ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_11 , у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на 4/5 часток земельних ділянок площею 0,5185 га, наданих для ведення особистого селянського господарства та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства, розташованих у АДРЕСА_1 та земельної ділянки, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,3728 га, розташованої на території Северинівської сільської ради Сумського району, після двоюрідної тітки ОСОБА_3 (а. с. 49, 50). Свої рішення державний нотаріус мотивував тим, що представником не надано оригіналів державних актів на право власності на вказані земельні ділянки. Державний нотаріус звернула увагу на те, що Державний акт серії IV-СМ № 040202 на право приватної власності на землю на земельну ділянку площею 3,3728 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, був виданий10 червня 2002 року, тобто вже після смерті ОСОБА_4 .
Крім того, державний нотаріус зазначила, що з поданих представником документів неможливо безспірно встановити наявність родинних стосунків позивача зі спадкодавцем та підстави для включення в коло спадкоємців.
Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За змістом ст.ст. 1218, 1265 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.
Як уже зазначалося ОСОБА_1 подано заяву про прийняття спадщини, як спадкоємцем п'ятої черги за законом після смерті ОСОБА_3 , наявність між ними родинних відносин підтверджується наступними дослідженими в суді першої інстанції доказами, яким була надана належна правова оцінка.
Зокрема, батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , що підтверджується копією свідоцтва про його народження (а.с.7).
З копії свідоцтва про народження батька позивача ОСОБА_14 вбачається, що його матір'ю була ОСОБА_9 (а.с.7), отже остання доводиться позивачу бабою.
Відповідно до свідоцтва про народження № НОМЕР_3 та архівного витягу із запису акта про народження № 23, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 були ОСОБА_15 та ОСОБА_10 (а.с.38, 42).
Згідно архівної довідки, яка видана Державним архівом Сумської області, в метричній книзі за 1911 рік під № 4 міститься запис про народження ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками якої були ОСОБА_17 та ОСОБА_18 (а.с.96).
Державний архів Сумської області на запит ОСОБА_1 повідомив, що метричні книги за 1919 рік частково збереглися та не містять відомості про народження ОСОБА_9 - баби позивача. Таким чином архівними довідками підтвердити факт народження ОСОБА_9 неможливо (а.с.98).
Батьками відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до реєстрації шлюбу ОСОБА_19 , є ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження та одруження відповідача (а. с. 123, 124).
Копією актового запису про шлюб №30 від 16 серпня 1967 року підтверджується, що дошлюбне прізвище матері ОСОБА_2 було ОСОБА_22 (а. с. 44).
З архівної довідки, наданої Державним архівом Сумської області від 16 січня 2007 року вбачається, що в метричній книзі с. Склярівка Сумського повіту Харківської губернії за 1912 рік є актовий запис про народження ОСОБА_23 , її дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьки: ОСОБА_24 , мати ОСОБА_18 (а.с.44).
Тобто, вказаним доказами достеменно підтверджується, що мати відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_21 та мати спадкодавця ОСОБА_3 - ОСОБА_10 були між собою рідними сестрами, отже відповідач та померла є відповідно двоюрідними сестрами.
Дійсно, встановити на доказах походження від одних батьків матері ОСОБА_3 - ОСОБА_10 та баби позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_9 є неможливим, оскільки не зберігся актовий запис про народження останньою.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник - ОСОБА_25 , як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, визнали факт родинних відносин позивача з померлою ОСОБА_3 та безпосередньо з ОСОБА_2 а саме те, що він є їх двоюрідним племінником.
Колегія суддів не вбачає сумнівів у достовірності визнаних ОСОБА_2 обставин, оскільки вони узгоджуються із зібраними по справі доказами, якими підтверджується те, що баба позивача та матір ОСОБА_3 мали спільне прізвище - ОСОБА_22 та по батькові - ОСОБА_26 , народилися приблизно в один період (1911 рік та 1919 рік) та в одній місцевості.
Таким чином, з огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, про наявність правових підстав для встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_3 , який необхідний для захисту майнових прав позивача на спадкове майно.
Оскільки нотаріусом не оформлювалась видача свідоцтва про право на спадщину, в спадковій справі відсутні докази родинних відносин між ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які відмовились від спадщини, та померлою ОСОБА_27 .Представником ОСОБА_1 , після роз'яснення колегією суддів права на подання відповідних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які відмовились від спадщини після померлої ОСОБА_27 , на користь позивача, є її двоюрідними сестрами та братом, надано апеляційному суду відповідні документи (архівні витяги з актових записів про народження, свідоцтва про народження, свідоцтва про одруження та смерть, копії паспортів та ідентифікаційних номерів) підтверджуючі ту обставину, що ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є двоюрідними сестрами та братом ОСОБА_3 (а. с. 241-253), а тому ці особи мали право відмовитись у встановлений строк від спадщини на користь іншого спадкоємця.
Щодо заперечень представників Миколаївської сільської ради про дослідження вказаних доказів судом апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми права та вживає заходів для виконання ними своїх обов'язків.
Згідно ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Оскільки представники сторін підтвердили ту обставину, що судом першої інстанції їм не було роз'яснено їх право надати відповідні докази на підтвердження факту родинних відносин між ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та спадкодавцем ОСОБА_3 , а вони вважали, що оскільки ця обставина визнається сторонами, її не потрібно доводити доказами, з метою повного і всебічного розгляду справи, таке право їм було роз'яснено судом апеляційної інстанції. А тому дослідження колегією суддів доказів на підтвердження вказаного факту, що має юридичне значення, відповідає положенням ч. 3 ст. 367 ЦПК України.
Щодо доводів апеляційної скарги про не набуття ОСОБА_4 за життя права власності на земельні ділянки, площею 3,3727 га та 0,0179 га, то їх колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступні обставини.
Так, виходячи з положень ст. 5 ЗК України (в ред. від 18.12.1990 р.) кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в
порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього
Кодексу.
Відповідно Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» для набуття права на земельну частку (пай) необхідно, щоб особа була членом КСП та була внесена до списку осіб, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, і КСП одержало зазначений вище акт.
Особам, внесеним до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, видаються сертифікати на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка, і провадиться їх реєстрація районною державною адміністрацією.
Відповідно до п. п. 16-17 розділу X «Перехідні положення» ЗК України 2001 року громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Як уже зазначалося, рішенням Северинівської сільської ради Сумського району Сумської області від 05 жовтня 2001 року затверджено технічну документацію по складанню та видачі державних актів на право приватної власності на землю власникам земельних сертифікатів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У списку громадян власників земельних сертифікатів ТОВ «Северинівське» Северинівської сільської ради Сумського району Сумської області, є додатком №1 до вказаного рішення сільської ради, значиться також і ОСОБА_4 та вказано розмір земельних ділянок, під ріллю площею 3,3727 га та під багаторічними насадженнями 0,0179 га.
На підставі вказаного рішення сільської ради були видані державні акти на право приватної власності на землю серії III-СМ № 037899 та серії IV-СМ № 040202, якими земельні ділянки були виділені в натурі на місцевості з визначенням меж та площі.
Тобто, на час розгляду справи земельні ділянки є сформованими та виділеними в натурі. При цьому сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий на ім'я ОСОБА_4 вичерпав свою дію, оскільки земельні ділянки, право власності на які мала померла ОСОБА_4 , виділено в натурі (на місцевості), що підтверджується державним актами про право власності на вказані земельні ділянки. Таким чином, оскільки ОСОБА_4 за життя набула право власності на земельну частку (пай), земельні ділянки були виділені в натурі, а тому вони входять до складу її спадщини.
Оскільки нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказані земельні ділянки і у зв'язку з тим, що державні акти були видані після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають право на захист своїх прав на спадкове майно в судовому порядку.
Підлягають відхиленню також і доводи апеляційної скарги в частині скасування судового рішення щодо задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 .
Зокрема, за положеннями статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права. Одним зі способів захисту права та інтересу є, зокрема, визнання права.
Відповідно до частини п'ятої статті 11 ЦК України, цивільні права і обов'язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у ст.ст. 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів ( ч. 1. ст. 328 ЦК України ). Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
З роз'яснень, які булі надані в пунктах 10, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за №7 слідує, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).
Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особаможе звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Як було встановлено судом першої інстанції та не спростовується Миколаївською сільською радою, ОСОБА_2 у визначений законом строк звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а тому є такою, що набула право на спадкове майно. У спадкоємців ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спірні земельні ділянки, у зв'язку з чим вони позбавлені можливості оформити свої спадкові права у позасудовому порядку.
Відсутність у ОСОБА_2 постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, за доведеності обставин, що перешкоджають оформленню права на спадщину у позасудовому порядку, не є підставою для відмови у задоволенні її позовних вимог.
Таким чином доводи апеляційної скарги не містять підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції, яке є законним і обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375, 381-382 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області залишити без задоволення.
Рішення Сумського районного суду Сумської області від 12 травня 2021 рокув даній справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 30 липня 2021 року.
Головуючий: Т.А. Левченко
Судді: О.Ю. Кононенко
С.С. Ткачук