29 липня 2021 року
м.Суми
Справа №581/915/20
Номер провадження 22-ц/816/1198/21
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),
суддів - Собини О. І. , Левченко Т. А.
з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги представника ОСОБА_2 - адвоката Нємцова Віктора Андрійовича та представника ОСОБА_1 - адвоката Федорової Ольги Миколаївни на рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 17 травня 2021року в складі судді Кузьмінського О.В., постановленого в сел. Липова Долина, повний текст судового рішення складене 25 травня 2021 року,
Позивач в листопаді 2020 року звернувся до суду з позовом, в якому просив суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 703522 грн авансу та три відсотки річних в сумі 12358 грн 67 коп., а всього 715881 грн. 44 коп. та 15146 грн. 41 коп. судових витрат.
Свої вимоги мотивує тим, що 6 квітня 2017 року між ОСОБА_1 (покупець) та ОСОБА_2 (продавець), від імені якого діяв на підставі довіреності ОСОБА_3 , був укладений попередній договір купівлі-продажу квартири. Цим договором передбачено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зобов'язуються в майбутньому, в строк не пізніше 1 квітня 2020 року, укласти і належним чином нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . В підтвердження наміру придбати об'єкт та з метою забезпечення оформлення договору купівлі-продажу квартири (основного договору), ОСОБА_1 передав представнику відповідача ОСОБА_3 , який прийняв в якості гарантійних забезпечувальних коштів грошову суму в розмірі 271 500 грн, що еквівалентно 10 000 доларів США, яка при розрахунках за основним договором зараховується у ціну об'єкту. Решту коштів, що також зараховується в суму основного договору, а саме: 1 221 750 грн , що еквівалентно 45000 доларів США, покупець зобов'язується сплатити продавцю до оформлення договору купівлі-продажу квартири (основного договору) в національній валюті у гривні щоквартально в сумі, що еквівалентна 3 750 доларів США, з 30 червня 2017 року по 30 березня 2020 року. В подальшому ОСОБА_1 було передано представникам ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в якості оплати частини забезпечувального платежу відповідно до умов попереднього договору грошові кошти на загальну суму 379 426 грн., що еквівалентно 15 030,43 доларів США, та підтверджується відповідними нотаріально посвідченими заявами. Всього за умовами попереднього договору позивачем було сплачено 25 030,43 доларів США, що згідно з комерційним курсом ОТП Банку продажу готівкового долара США на дату оплати коштів складало суму 650 926 грн. Після цього у зв'язку з відсутністю коштів позивач не мав можливості сплачувати кошти за попереднім договором. Зазначає, що укладений між позивачем та відповідачем попередній договір за домовленістю сторін не був продовжений. Також попередній договір у зв'язку з невиконанням позивачем його умов не був розірваний, в тому числі за вимогою ОСОБА_5 , та не визнаний недійсним в судовому порядку. Станом на 1 квітня 2020 року - термін, обумовлений попереднім договором, основний договір купівлі-продажу квартири між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений не був. Кошти, які є авансом, що отримані ОСОБА_2 за попереднім договором, ОСОБА_1 не повернуті, в тому числі після направлення на його адресу 7 жовтня 2020 року листа-вимоги про повернення коштів. Вказує, що оскільки позивач передав ОСОБА_2 аванс у розмірі 650 926,00 грн, що еквівалентно 25 030,43 доларів США, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина друга статті 533 ЦК України, та оскільки грошове зобов'язання ОСОБА_2 триває, офіційний курс гривні до долара США змінився, сума боргу станом на 18 листопада 2020 року, еквівалентна 25 030,43 доларів США за курсом НБУ становить 703 522 грн.77 коп. Також підлягає стягненню 3% річних від простроченої суми, що становить 12358 грн 67 коп.
В грудні 2020 року відповідачем подано зустрічний позов, в якому останній просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь штрафні санкції за п. 5.11 попереднього договору купівлі - продажу квартири від 06.04.2017 року в сумі 149225 грн 00 коп. Стягнути з ОСОБА_1 на його користь судові витрати, понесені в зв'язку з розглядом даної справи.
Свої вимоги мотивує тим, що за твердженням позивача на виконання умов попереднього договору купівлі-продажу квартири від 6 квітня 2017 року, як станом на 30 березня 2020 року, так і на час подання зустрічного позову він сплатив грошові кошти в сумі, еквівалентній 25 030,43 доларів США, що значно менше належних та вказаних у п. 3.2 попереднього договору 55000,00 доларів США. При цьому наданими ОСОБА_1 письмовими доказами підтверджується систематичне порушення встановлених у п. 2.2 попереднього договору обов'язків при здійсненні поточних платежів. Умовами п. 5.11 попереднього договору купівлі-продажу квартири від 6 квітня 2017 року передбачено, що у разі якщо покупець ( ОСОБА_1 ) ухиляється від виконання зобов'язань за цим договором, продавець ( ОСОБА_2 ) повертає фактично отримані гроші в 30-денний термін, стягнувши при цьому з покупця штрафні санкції у розмірі 10% від вартості об'єкту на день укладання цього договору. У п. 3.2 попереднього договору купівлі-продажу квартири від 6 квітня 2017 року сторони обумовили, що вартість об'єкту на день укладання договору становить 1 492 250 грн Зважаючи на те, що ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_2 фактично отриманих ним грошових коштів за попереднім договором купівлі-продажу квартири від 6 квітня 2017 року, враховуючи факти ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов'язань за попереднім договором, на підставі ч. 1 ст. 611 ЦК України та п. 5.11. попереднього договору купівлі - продажу квартири від 6 квітня 2017 року вважав, що з позивача підлягають стягненню штрафні санкції у розмірі 10% від вартості об'єкту на день укладання цього договору (1 492 250,00 грн), що становить 149 225 грн. та судові витрати, понесені у зв'язку із розглядом зустрічного позову.
Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 17 травня 2021року первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , задоволено. Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 566 654 грн. 44 коп. боргу. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6086 грн 97 коп. судового збору та 15 771 грн 20 коп. понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, у передбачений попереднім договором строк сторони не уклали договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , а тому гарантійні забезпечувальні кошти, сплачені ОСОБА_1 представникам ОСОБА_2 за попереднім договором, є авансом та підлягають поверненню власникові в сумі, що еквівалентна 25030,43 доларів США, на підставі п. 5.11. попереднього договору. В той же час, оскільки позивач за первісним позовом ОСОБА_1 передав представникам ОСОБА_2 аванс у розмірі 650 926 грн., що еквівалентно 25030,43 доларів США, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина друга статті 533 ЦК України, при цьому офіційний курс гривні до долара США змінився і становив 28,1067 грн за 1 долар США, у зв'язку з чим сума боргу станом на 18 листопада 2020 року (день звернення до суду з позовом), еквівалентна 25030,43 доларів США, становила 703 522,77 грн. Крім того, оскільки ОСОБА_2 свій обов'язок щодо повернення авансу ОСОБА_1 не виконав, на підставі частини другої ст. 625 ЦК України з нього необхідно підлягає стягненню 3% річних від простроченої суми.
Задовольняючи зустрічний позов суд першої інстанції виходив з того, що покупець - відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 ухилився від виконання зобов'язань за попереднім договором - сплати решти частини гарантійних забезпечувальних коштів, а тому дійшов висновку про обґрунтованість зустрічних позовних вимог. В зв'язку із задоволенням первісного та зустрічного позовів, провівши зустрічне зарахування на підставі частини дванадцятої статті 265 ЦПК України, суд дійшов висновку, що із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути різницю в сумі 566 654, 44 грн. Також суд дійшов висновку, що з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем витрати по наданню професійної правничої допомоги.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_2 - адвокат Нємцов В.А. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне встановлення судом фактичних обставин справи, застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення з відповідача витрат, понесених на професійну правничу допомогу та прийняти в цій частині нове рішення, яким у відшкодуванні вказаних витрат відмовити.
Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що адвокатський гонорар є однією із умов, яка визначається сторонами договору про надання правової допомоги, тому відсутність у договорі розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає підстав вважати, що сторони при укладанні договору про надання правової допомоги погодили розмір адвокатського гонорару. Договір про надання правової допомоги № 223 від 01.10.2020 року не визначає порядку обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстав для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умов повернення тощо. Вказаний договір не містить посилань на жодне джерело, у якому б належним чином визначалася вартість адвокатської діяльності, а вартість самої правової допомоги обчислюється по факту виконаних робіт. Вказує, що акт приймання - передачі виконаних робіт було підписано 06.10.2020 року, тобто до фактичного надання правничих послуг
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат Федорова О.М. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне встановлення судом фактичних обставин справи, застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.
Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що пункт 5.11 попереднього договору відноситься до невиконання зобов'язань, які виникають у ході виконання попереднього договору, до невиконання зобов'язань стосовно укладання основного договору застосовується п. 5.8 попереднього договору, відповідно до якого в разі, якщо покупець ухиляється від виконання зобов'язань за цим договором, продавець повертає фактично отримані грошові кошти в 30 - ти денний термін, стягнувши при цьому з покупця штрафні санкції в розмірі 10 % від суми отриманих коштів на момент розірвання цього договору. Разом з цим, цей пункт фактично регулює зобов'язання які виникають між сторонами попереднього договору щодо не укладення основного договору з огляду на що, суд невірно визначив суть спірних правовідносин. Крім того, суд першої інстанції безпідставно не застосував строки позовної давності до спірних правовідносин. Обов'язок з утримання штрафних санкцій був покладений на продавця ( ОСОБА_2 ) з чітко встановленими термінами виконання цього обов'язку. Вказує, що вартість квартири склала суму еквівалентну 55 000 доларів США, з огляду на що, штрафні санкції в розмірі 10 % дорівнюють сумі еквівалентній 5 500 доларів США. Оскільки ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 суму еквівалентну 10 000 США, то він мав можливість в повному обсязі утримати штрафні санкції в передбачений попереднім договором термін, а решту повернути позивачу.
Від відповідача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній не погоджується з доводами викладеними в апеляційній скарзі позивача та зазначає, що умовами попереднього договору, а саме п.5.8, який стверджує представник позивача треба застосувати для вирішення питання стягнення штрафу за невиконання умов цього договору пов'язаний із моментом його розірвання, але такий факт в суді не було доведено. Вважає, що суд першої інстанції правильно встановив зміст спірних правовідносин за зустрічним позовом, що спростовує наведені у апеляційній скарзі доводи.
Від позивача відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Від третіх осіб пояснення з приводу апеляційних скарг до суду не надходили.
Позивач, відповідач та треті особи до суду не прибули, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
Представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу, проти задоволення апеляційної скарги представник позивача заперечив.
Ухвалою апеляційного суду від 16.07.2021р. задоволено клопотання представника позивача про участь в судовому засіванні за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon», попередивши останню, що відповідно до ч.5 ст. 212 ЦПК України ризики технічної неспроможності участі в відеоконференції поза межами суду, переривання зв'язку, тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Участь представника позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції не відбулась з технічної неспроможності її засобів зв'язку.
Рішення суду першої інстанції в частині задоволення первісних позовних вимог до не оскаржується, а тому в неоскаржуваній частині, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України не переглядається.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів цивільної справи, Довіреністю, посвідченою приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Кушнір Л.Г. 26 листопада 2016 року за реєстровим № 1846, ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_3 та ОСОБА_6 : управляти та розпоряджатися нерухомістю, що знаходиться за адресою, зокрема: АДРЕСА_2 , включаючи земельні ділянки та зведеними на них житловими та нежитловими будинками та спорудами, а також квартирами, що на день виконання довіреності будуть належати ОСОБА_2 на праві власності; укладати і підписувати попередні договори та договори щодо нерухомості, яка буде збудована на земельних ділянках, включаючи земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 ; одержувати належні ОСОБА_2 грошові кошти за результатами договорів (правочинів), в тому числі авансові платежі в готівковій та безготівковій формі, з метою наступної передачі їх ОСОБА_2 (том.1; а.с. 97-98).
6 квітня 2017 року ОСОБА_2 , від імені якого на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Кушнір Л.Г. 29 листопада 2016 року за реєстром № 1846 діяв ОСОБА_3 (продавець), уклав з ОСОБА_1 (покупцем) попередній договір про укладення в майбутньому - в термін не пізніше 1 квітня 2020 року договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Договір посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Бадрудіновою Н.О. за реєстровим № 469. Право власності на квартиру за ОСОБА_2 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21 грудня 2016 року.
У відповідності до п. 3.2. договору вартість об'єкту на день укладення договору становить 1 493 250 грн, що еквівалентно 55 000 доларів США.
В підтвердження наміру придбати об'єкт нерухомості та з метою забезпечення оформлення договору купівлі-продажу квартири в майбутньому у відповідності до п. 2.1. договору позивач передав представнику продавця ОСОБА_3 в якості гарантійних забезпечувальних коштів грошову суму в розмірі 271 500 грн, що еквівалентно 10 000 доларів США, яка при розрахунках за основним договором, зараховується у ціну об'єкта.
Відповідно до п. 2.2. договору, решту частини гарантійних забезпечувальних коштів, що також зараховується в суму основного договору, а саме: 1 221 750,00 (один мільйон двісті двадцять одна тисяча сімсот п'ятдесят) гривень 00 коп., що еквівалентно 45 000,00 (сорок п'ять тисяч) доларів США, покупець зобов'язався сплатити продавцю до оформлення договору купівлі-продажу квартири (Основного договору) наступним чином: до 30 червня 2017 року кошти в національній валюті України у гривні в сумі, що еквівалентна 3 750 доларів США, до 30 вересня 2017 року кошти в національній валюті України у гривні в сумі, що еквівалентна 3 750 доларів США, до 30 грудня 2017 року кошти в національній валюті України у гривні в сумі, що еквівалентна 3 750 доларів США, до 30 березня 2018 року кошти в національній валюті України у гривні в сумі, що еквівалентна 3 750 доларів США, до 30 червня 2018 року кошти в національній валюті України у гривні в сумі, що еквівалентна 3 750 доларів США, до 30 вересня 2019 року кошти в національній валюті України у гривні в сумі, що еквівалентна 3 750 доларів США, до 30 грудня 2019 року кошти в національній валюті України у гривні в сумі, до еквівалентна 3 750 доларів США, до 30 березня 2019 року кошти в національній валюті України у гривні в сумі, що еквівалентна 3 750 доларів США, до 30 червня 2019 року кошти в національній валюті України у гривні в сумі, що еквівалентна 3 750 доларів США, до 30 вересня 2019 року кошти в національній валюті України у гривні в сумі, що еквівалентна 3 750 доларів США, до 30 грудня 2019 року кошти в національній валюті України у гривні в сумі, що еквівалентна 3 750 доларів США, до 30 березня 2020 року кошти в національній валюті України у гривні в сумі, до еквівалентна 3 750 доларів США.
Відповідно до інших умов договору, а саме п. 2.3 всі суми згідно цього договору вносяться (сплачуються) в гривні відповідно до комерційного курсу ОТП банку продажу готівкового долара США на день розрахунку;
п.2.4.: отримання наступних гарантійних забезпечувальних коштів підтверджується власноручно складеною розпискою продавця або представника та/або засвідчується заявою продавця або представника, справжність підпису на якій засвідчено нотаріально;
п.2.6.: зазначені в цьому договорі забезпечувальні кошти не є завдатком і на них не розповсюджуються норми цивільного законодавства України про завдаток;
п.4.2.1.: у визначений термін, що визначений у п. 2.2. провести розрахунки з продавцем;
п.5.3.: покупець має право проживати, робити ремонт у квартирі та зобов'язується сплачувати комунальні платежі;
п.5.4.: одностороння відмова від виконання зобов'язань за договором не допускається;
п.5.8.: у разі, якщо покупець ухиляється від виконання зобов'язань за цим договором(тобто ухиляється від укладання основного договору) продавець повертає фактично отримані гроші в 30-ти денний термін, стягнувши при цьому з покупця штрафні санкції у розмірі 10% від суми отриманих коштів на момент розірвання цього договору;
п.5.11.: у разі, якщо покупець ухиляється від виконання зобов'язань за цим договором, продавець повертає фактично отримані гроші в 30-денний термін, стягнувши при цьому з покупця штрафні санкції у розмірі 10% від вартості об'єкту на день укладання договору (том.1; а.с. 10-13).
22 травня 2018 року ОСОБА_3 , який діє від імені ОСОБА_2 на підставі довіреності, заявою, посвідченою приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Бадрудіновою Н.О. за реєстровим № 679, підтвердив отримання від ОСОБА_1 грошової суми в розмірі 100 000 грн., що еквівалентно 3831 доларів США, в якості оплати частини забезпечувального платежу, відповідно до умов попереднього договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Бадрудіновою Н.О. 6 квітня 2017 року, за реєстровим № 469 (том.1; а.с. 14).
12 вересня 2019 року ОСОБА_4 , який діє від імені ОСОБА_2 на підставі довіреності, заявами, посвідченими приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кінащук В.С., за реєстровими № 2386, 2387, 2388, підтвердив отримання від ОСОБА_1 частини забезпечувального платежу за умовами п. 2.2. попереднього договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 6 квітня 2017 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Бадрудіновою Н.О., за реєстровим № 469: в сумі 99800 грн., що еквівалентно 4000 доларів США; в сумі 99995 грн.; в сумі 79631 грн. (том.1; а.с. 15-17).
Всього за умовами попереднього договору в якості частини забезпечувальних платежів позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 було сплачено представникам відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 25 030,43 доларів США, що згідно з комерційним курсом ОТП Банку продажу готівкового долара США на дату оплати коштів складало суму 650 926 грн.
7 жовтня 2020 року ОСОБА_1 направив на адресу ОСОБА_2 лист-вимогу, в якій зазначив, що оскільки в обумовлений попереднім договором термін основний договір купівлі-продажу квартири між сторонами укладений не був, жодна зі сторін не направляла другій стороні пропозицію про його укладення, то зобов'язання за попередній договором припинено, тому просив ОСОБА_2 повернути сплачені ним кошти в якості оплати забезпечувального платежу за попереднім договором від 6 квітня 2017 року в сумі, еквівалентній 25 030,43 доларів США, перерахувавши кошти на зазначений ним рахунок (том.1; а.с. 21-22).
Відповідно до ч. 1 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Згідно з ч. 2 ст. 635 ЦК України сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
Згідно з п. 5.11 укладеного сторонами попереднього договору купівлі - продажу квартири від 06.04.2017 року в разі, якщо покупець ухиляється від виконання зобов'язань за цим договором, продавець повертає фактично отримані гроші в 30-денний термін, стягнувши при цьому з покупця штрафні санкції у розмірі 10% від вартості об'єкту на день укладання договору (том.1; а.с. 10-13).
З матеріалів цивільної справи вбачається, та не заперечується позивачем, що фактично останнім несвоєчасно сплачувалися грошові кошти за попереднім договором купівлі - продажу квартири від 06.04.2017 року, в зв'язку з тим, що останній не мав можливості своєчасно їх сплатити.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав застосування до позивача штрафних санкцій відповідно до п. 5.11 попереднього договору, а саме, ухилення від виконання зобов'язань за цим договором.
Колегія суддів відхиляє доводи позивача, що викладені ним в апеляційній скарзі відносно того, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні невірно визначив суть спірних відносин, а саме застосував до спірних правовідносин п. 5.11 попереднього договору який регулює невиконання зобов'язань, які виникають в ході виконання попереднього договору, а не п.5.8 попереднього договору, який врегульовує підстави застосування штрафних санкцій у випадку ухиляється покупця від укладання основного договору.
Тобто, п. 5.8 попереднього договору передбачено відповідальність покупця за ухилення від укладання основного договору, притому 5.11 попереднього договору передбачено відповідальність за не виконання зобов'язань, що виникають в процесі виконання попереднього договору, в тому числі і щодо зобов'язань із своєчасного та в повному обсязі внесення покупцем гарантійних забезпечувальних коштів, відповідно до п. 2.2. попереднього договору.
Крім того, вимоги за зустрічним позовом відповідач обґрунтовує посилаючись саме на невиконання позивачем взятих на себе зобов'язань із своєчасної та в повному обсязі сплати гарантійних забезпечувальних коштів, відповідно до п. 2.2. попереднього договору за п.5.11 цього договору, тому суд правильно вирішив заявлений спір в межах зустрічного позову.
Доводи позивача стосовно того, що відповідачем було пропущено строк позовної давності колегія суддів відхиляє з огляду на таке.
Відповідно до ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Частиною 1 ст. 252 ЦК встановлено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Згідно з ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. (ст. 257 ЦК України).
За правилами встановленими п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені);
Згідно з правилами встановленими частиною 3 ст. 636 ЦК України, зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Відповідно до положень укладеного сторонами попереднього договору купівлі - продажу квартири від 06.04.2017 року, договір купівлі - продажу квартири мав бути укладений сторонами в строк не пізніше 1 квітня 2020 року. Тобто, саме з цього часу зобов'язання сторін за вказаним попереднім договором припинилися, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, стосовно того, що саме з цього моменту необхідно вести відлік річного строку на звернення до суду з вимогами про стягнення заборгованості на підставі п. 5.11 укладеного між сторонами попереднього договору купівлі - продажу квартири від 06.04.2017 року.
Доводи позивача, викладені ним в апеляційній скарзі стосовно того, що фактично строк позовної давності необхідно відліковувати не з часу закінчення дії попереднього договору, а з часу першої несвоєчасної сплати грошових коштів з боку позивача за укладеним попереднім договором колегія суддів вважає безпідставним, оскільки застосування штрафних санкцій за вказаним договором є правом відповідача, яке існує протягом усього часу дії договору.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не заявлялося вимог до позивача про дострокове розірвання попереднього договору купівлі - продажу з підстав того, що останній порушував строки внесення грошових коштів за договором, що свідчить про наміри відповідача спрямовані на виконання умов попереднього договору.
Колегія суддів визнає, що вирішуючи питання застосування позовної давності, про який було заявлено представником позивача, вирішуючи спір по зустрічному позову шляхом стягнення суми штрафу у розмірі 10% від вартості об'єкту на день укладення договору, суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідач мав скористатися таким правом після спливу строку 01.04.2020 року, до якого сторони зобов'язалися укласти в майбутньому договір купівлі-продажу квартири, а тому на час пред'явлення зустрічного позову позовна давність ще не сплинула.
Щодо доводів відповідача викладених ним в апеляційній скарзі стосовно помилковості висновків суду щодо стягнення з нього понесених позивачем витрат по наданню професійної правничої допомоги, колегія суддів вважає за необхідне звернути свою увагу на таке:
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
За правилами ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що 01.10.2020 року між адвокатським об'єднанням «Лекс Експерт» та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги № 233 (том.1; а.с.26).
Пунктом 4 укладеного договору визначено, що вартість правової допомоги обчислюється згідно з вартістю адвокатської діяльності з надання правової допомоги по факту виконання робіт та в строк погоджений між сторонами. Оплата може здійснюватися частинами згідно актів виконаних робіт.
Пунктом 4.2.1 укладеного договору встановлено, що вартість правової допомоги адвоката за 1 год складає 840 грн. 80 коп. Гонорар адвоката за представництво інтересів клієнта у судових засіданнях обчислюється з фактичного числа судових засідань згідно розкладу та оформлюється актом прийому - передачі.
З аналізу викладених положень договору суд першої інстанції правильно зробив висновок, що гонорар адвоката за вказаним договором визначений не тільки у фіксованому розмірі, а виражений в залежності від здійснених адвокатом процесуальних дій, т.т. його розмір визначається в погодинному порядку.
Колегія суддів відхиляє доводи позивача, що викладені ним в апеляційній скарзі стосовно того, що договір про надання правової допомоги № 223 від 01.10.2020 року не визначає порядку обчислення гонорару.
На підставі доручення № 242 від 01.10.2020 року відповідальною особою за надання юридичної та правничої допомоги визначено адвоката Федорову О.М. (том. 1 а.с.28).
06.10.2020 року між адвокатським об'єднанням «Лекс Експерт» та ОСОБА_1 складено акт приймання - передачі виконаних робіт до договору про надання правової допомоги № 223 від 01.10.2020 року, відповідно до якого ОСОБА_1 надано наступну правничу допомогу: складання та подання позовної заяви вартістю 3363 грн 20 коп., складання та подання відповіді на відзив на позовну заяву 2522 грн 40 коп., 1681 грн 60 коп. - участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Загальна вартість наданих послуг складає 7567 грн 20 коп. (том. 1, а.с.31). Вказані послуги були сплачені ОСОБА_1 в повному обсязі (том. 1 а.с.32).
Колегія суддів відхиляє доводи відповідача викладені ним в апеляційній скарзі стосовно того, що фактично акт прийому - передачі виконаних робіт до договору про надання правової допомоги № 223 від 01.10.2020 року було складено до фактичного надання позивачу вказаних послуг, оскільки вказана обставина не спростовує факту їх надання та оплати позивачем відповідних послуг.
15.01.2021 року між адвокатським об'єднанням «Лекс Експерт» та ОСОБА_1 складено акт приймання - передачі виконаних робіт до договору про надання правової допомоги № 223 від 01.10.2020 року № 4, відповідно до якого ОСОБА_1 надано наступну правничу допомогу: складання та подання до суду заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, складання та подання пояснень на зустрічну позовну заяву. Загальна вартість наданих послуг складає 2522 грн 40 коп. (том. 1 а.с. 182). Вказані послуги були сплачені ОСОБА_1 в повному обсязі (том.1 а.с.183).
Додатковою угодою № 1 від 01.12.2020 року до договору про надання правової допомоги № 223 сторонами було встановлено, що вартість участі адвоката в судовому засіданні за місцем знаходження суду становить 4000 грн 00 коп. (том. 1 а.с. 186).
Також 15.01.2021 року та 01.12.2020 року між адвокатським об'єднанням «Лекс Експерт» та ОСОБА_1 складено акти приймання - передачі виконаних робіт до договору про надання правової допомоги № 223 від 01.10.2020 року № 5 та № 7, відповідно до яких ОСОБА_1 надано наступну правничу допомогу: участь в судовому засіданні 15.01.2021 року та 10.03.2021 року. Загальна вартість наданих послуг складає 5681 грн 60 коп. (том. 1 а.с. 184). Вказані послуги були сплачені ОСОБА_1 в повному обсязі (том.1 а.с.185,188).
Загальна вартість наданих позивачу та сплачених ним послуг по наданню професійної правничої допомоги становить 15771 грн 20 коп.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Разом з тим, відповідачем не було доведено факту ненадання адвокатом Федоровою О.М. правничої допомоги позивачу або надання її не в повному обсязі чи не у відповідності до підписаних сторонами актів приймання - передачі виконаних робіт.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати пов'язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Колегія суддів звертає увагу, що фактична сума понесених позивачем витрат по наданню професійної правничої допомоги відповідачем не спростовується, а тому суд першої інстанції задовольняючи первісний позов, дійшов обґрунтованого висновку про її відшкодування позивачу за рахунок відповідача.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції всебічно і повно з'ясував, обставини, що мають значення для справи і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382, 389 ЦПК України, суд
Апеляційні скарги представника ОСОБА_2 - адвоката Нємцова Віктора Андрійовича та представника ОСОБА_1 - адвоката Федорової Ольги Миколаївни залишити без задоволення.
Рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 17 травня 2021року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 30 липня 2021 року.
Головуючий - С.С. Ткачук
Судді: О.І.Собина
Т.А. Левченко