Справа №591/3294/19 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/1000/21 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Крадіжка
26 липня 2021 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на вирок Зарічного районного суду м. Суми від 04 червня 2021 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз:
20 листопада 2019 року Ковпаківським районним судом м. Суми за ч. 2 ст. 185 КК України та на підставі ст. 70 КК України призначено остаточне покарання у виді арешту на строк 6 місяців;
- 06 квітня 2021 року Зарічним районним судом м. Суми за ч. 2 ст. 185 КК України та на підставі ст. 71 КК України призначено остаточне покарання у виді арешту на строк 5 місяців,
Вироком Зарічного районного суду м. Суми від 04 червня 2021 року ОСОБА_7 визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК та призначено покарання:
-за ч. 2 ст. 185 КК у виді позбавлення волі на строк 1 рік 10 місяців;
-за ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
Згідно ч. 1 ст. 70 КК, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 10 місяців.
Згідно вимог ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК, за сукупністю злочинів,за які ОСОБА_7 був засуджений вирокамиКовпаківського районного суду м. Суми від 20 листопада 2019 року та Зарічного районного суду м. Суми від 06 квітня 2021 року, шляхом часткового складання призначених покарань, призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
Ухвалено рахувати початок строку відбування покарання ОСОБА_7 з 30 листопада 2020 року, а також зараховано в строк відбування покарання повністю відбуте ним покарання за вирокомКовпаківського районного суду м. Суми від 20 листопада 2019 року, а саме з 26 вересня 2019 року по 25 березня 2019 року включно, із розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідає один день арешту.
Цивільний позов ТОВ «Епіцентр К» задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_7 на відшкодування майнової шкоди кошти в сумі 417,76 грн.
Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою, залишено без змін до набрання вироком законної сили, але не більше чим до 02 серпня 2021 року.
В апеляційні скарзі захисника ОСОБА_8 порушується питання про зміну вироку суду, в частині призначеного покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки та звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробування зі встановленням іспитового строку від 1 до 3 років. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд при призначення остаточного покарання в повній мірі не врахував тяжкість вчиненого ОСОБА_7 , відсутність тяжких наслідків, щире каяття та сприяння розкриттю злочину. Захисник вважає, що такого роду покарання позбавить обвинуваченого соціальних зв?язків на невиправдано тривалий строк.
Апеляційним судом відкрито провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 і розгляд кримінального провадження призначено на 17 вересня 2021 року.
Враховуючи, що у вироку суду запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 залишено без змін до набрання вироком законної сили, але не більше чим до 02 серпня 2021 року, клопотань про зміну чи продовження запобіжного заходу до його спливу від сторін кримінального провадження не надходило, тому колегія суддів відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України вважає за необхідне розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши думку учасників судового провадження з приводу доцільності продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу, захисника та обвинуваченого, які заперечували проти цього, прокурора, який наполягав на продовженні строку тримання під вартою, колегія суддів прийшла до наступного висновку.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно ч. 2 ст. 331 КПК, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Зі змісту статті положень ст. 177 КПК слідує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ч. 1 ст. 183 КПК визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вироком Зарічного районного суду м. Суми від 04 червня 2021 року ОСОБА_7 було призначено покарання - 2 роки позбавлення волі та до вступу вироку в законну силу обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, але не більше ніж до 02серпня 2021 року.
Крім того, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений є раніше неодноразово судимою особою за злочини проти власності. Скоював злочини невдовзі після звільнення. Перебуває на замісній підтримуючій терапії у ДУ «Сумській слідчий ізолятор», що поряд з іншими релевантними факторами виступає обставиною для збільшення ризику девіантної поведінки. По вказаному кримінальному провадженню вчинив 4 злочинні епізоди, характер та періодичність вчинення яких свідчать проте, що обвинувачений не здатний був самостійно припинити свою злочинну діяльність. Відсутність офіційної роботи не дивлячись на молодий вік.
Вказане, на думку колегії суддів, свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5ч. 1 ст. 177 КПК.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою враховуються вимоги дотримання розумного строку як застосування такого запобіжного заходу, так і продовження строку тримання під вартою. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 ЄСПЛ у справі «Харченко проти України»).
Беручи до уваги те, що ОСОБА_7 обвинувачується у скоєнні сукупності злочинів, за вчинення яких йому за вироком суду було призначено покарання яке необхідно відбувати реально, не має стійких соціальних зв'язків, існує ризик, передбачений ст.177 КПК, тому застосування менш суворих запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання вищевказаному ризику.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суспільний інтерес у завершенні неупередженого розгляду даного кримінального провадження слід визнати виключними обставинами, згідно з якими лише продовження строку дії застосування раніше обраного запобіжного заходу зможе запобігти ризикам можливого вчинення іншого кримінального правопорушення.
Керуючись ст.177, 178, 331, 419 КПК України, колегія суддів-
Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою до 24 год. 24 вересня 2021 року.
Виконання ухвали доручити начальнику ДУ «Сумський слідчий ізолятор».
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4