ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.07.2021Справа № 910/878/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "СЗХНО" (Луганська область, м. Сєвєродонецьк)
до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" (м. Київ)
про стягнення 483.947,75 грн
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін:
Від позивача: Ломов Д.В.
Від відповідача: Ярмак М.М.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "СЗХНО" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" про стягнення 483.947,75 грн, з яких 231.148,00 грн вартості авіаквитків та 252.799,75 грн компенсації за відмову в перевезенні пасажирів.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач придбав авіаквитки на рейси відповідача, які було скасовано, натомість грошові кошти в повному обсязі позивачу повернуті не були, що зумовило звернення з даним позовом до суду про стягнення вартості авіаквитків та нарахування компенсації за відмову в перевезенні пасажирів в порядку ст. 104 Повітряного кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.21. відкрито провадження у справі № 910/878/21, постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
09.03.21. відповідачем засобами поштового зв'язку скеровано на адресу суду письмовий відзив на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.21. постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.04.21.
20.04.21., 18.05.21. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 18.05.21., 08.06.21.
08.06.21. позивачем подано відповідь на відзив.
08.06.21. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 17.06.21.
17.06.21. відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив.
17.06.21. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на тридцять дів та оголошення перерви в підготовчому засіданні до 06.07.21.
06.07.21. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 15.07.21.
В судовому засіданні 15.07.21. позивачем підтримано свої позовні вимоги, відповідач проти позову заперечував.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 15.07.21. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Частинами 1-4 статті 100 Повітряного кодексу України унормовано наступне.
Правила авіаперевізника - правила, інструкції і технології, встановлені авіаперевізником, які використовуються при повітряних перевезеннях пасажирів та/або багажу, вантажу, пошти, а також правила застосування тарифів, стандарти та настанови з обслуговування пасажирів і багажу, порядок розгляду претензій та позовів.
Правила повітряних перевезень та обслуговування пасажирів, багажу, вантажу і пошти авіаперевізником, суб'єктами з наземного обслуговування, а також галузеві стандарти та нормативи якості такого обслуговування встановлюються авіаційними правилами України та мають бути однаковими для внутрішніх і для міжнародних рейсів.
Авіаперевізник зобов'язаний виконувати зазначені у частині другій цієї статті правила повітряних перевезень та обслуговування пасажирів, багажу, вантажу і пошти, а також галузеві стандарти та нормативи якості обслуговування. При цьому критерії віднесення до класу обслуговування (бізнес-клас, економ-клас, преміум-клас) повинні бути однаковими для внутрішніх і для міжнародних рейсів.
Авіаперевізник на підставі зазначених у частині другій цієї статті правил повітряних перевезень повинен встановити свої правила, спрямовані на підвищення ефективності та якості перевезень, які не можуть містити стандартів чи нормативів якості, відповідальності за обслуговування пасажирів, нижчих за рівень установлених вимог, попередньо погодивши їх з уповноваженим органом з питань цивільної авіації.
Наказом державної авіаційної служби України № 1239 від 26.11.18. затверджено Авіаційні правила України "Правила повітряних перевезень та обслуговування пасажирів і багажу" (далі - правила).
Повітряні перевезення виконуються на підставі договору між авіаперевізником і пасажиром. Укладення договору повітряного перевезення та його умови підтверджуються квитком, який видається пасажиру авіаперевізником або агентом з продажу. Квиток надає право пасажиру, зазначеному у квитку, на переліт відповідним рейсом (рейсами) і зобов'язує авіаперевізника здійснити перевезення пасажира і його багажу та надати інші послуги відповідно до договору повітряного перевезення, крім випадків, визначених у пункті 5 цієї глави. Умови договору додаються до квитка і мають містити інформацію для пасажирів про обмеження відповідальності під час перевезення пасажира та багажу, про податки і збори; час початку та закінчення реєстрації на рейс, посадки у повітряне судно; інформацію щодо зареєстрованого багажу та ручної поклажі; строки пред'явлення претензій щодо неналежного перевезення пасажирів та багажу; інформацію щодо заборони перевезення окремих речей у зареєстрованому багажі або у ручній поклажі; права пасажирів у разі відмови у перевезенні, скасування чи тривалої затримки рейсу; адресу авіаперевізника, за якою пасажири мають змогу направляти свої звернення; іншу інформацію, яку авіаперевізник вважає необхідною для пасажира. Умови договору повітряного перевезення не мають суперечити положенням Монреальської конвенції, Повітряного кодексу України та цих Авіаційних правил (частини 1-4 статті 1 Розділу ІІІ Правил).
Забронювати квиток через мережу Інтернет можна за допомогою веб-сайтів авіаперевізників або агентів з продажу. Оформлення замовлення є підтвердженням того, що користувач погоджується з умовами договору повітряного перевезення, ознайомлений з правилами і умовами авіаперевізника, а також умовами застосування тарифів. Після здійснення бронювання та оплати перевезення на електронну адресу, зазначену в бронюванні, користувачу надсилається маршрут-квитанція (Itinerary/Receipt) та умови договору перевезення між пасажиром, зазначеним у маршрут-квитанції, та авіаперевізником. Пасажир не може скасувати самостійно сплачене та оформлене бронювання через мережу Інтернет. Цю операцію здійснює авіаперевізник або агент з продажу за умови оформлення пасажиром заяви на повернення коштів. Авіаперевізник та його агент з продажу, за допомогою веб-сайту якого здійснено бронювання, зобов'язаний своєчасно інформувати пасажира про зміни у бронюванні, зроблені авіаперевізником. Інформацію про зміни у бронюванні авіаперевізник повинен внести в АСБ/ГРС не пізніше ніж за 8 годин до вильоту. В іншому разі агент з продажу не відповідає за своєчасність інформування пасажира про зміни у бронюванні (стаття 5 Розділу VI Правил).
Авіаперевізник може затримати або скасувати рейс як з комерційних причин, так і з причин, які не залежать від нього. У разі виникнення надзвичайних обставин авіаперевізник має право без повідомлення пасажира скасувати чи затримати рейс або анулювати раніше підтверджене бронювання. В інших випадках авіаперевізник або його агент з продажу зобов'язаний попередити пасажира про затримку або скасування рейсу не пізніше ніж за три години до початку реєстрації. Інформацію про затримку або скасування рейсу авіаперевізник повинен внести в АСБ/ГРС не пізніше ніж за 8 годин до вильоту. В іншому разі авіаперевізник самостійно інформує пасажира про затримку, скасування рейсу або анулювання бронювання і відповідає за своєчасність інформування пасажира. (статті 1, 3 Розділу XIV Правил).
Положення розділу XV Правил «Права пасажирів у разі відмови у повітряному перевезенні, скасування або затримки рейсів» застосовуються до пасажирів регулярних та чартерних рейсів, яким відмовлено у перевезенні проти їхньої волі, або рейс яких скасовано чи затримано, за умови, що пасажир має підтверджене бронювання на відповідний рейс та, за винятком випадку скасування, зазначеного у розділі XIV цих Авіаційних правил.
За поданими до матеріалів справи доказами судом встановлено наступне.
У відповідності до наданої позивачем заключної виписки з власного поточного рахунку в АТ КБ «Приватбанк» за період з 21.07.20. по 21.07.20. ним було придбано 15 авіаквитків на ім'я фізичних осіб на загальну суму 151.096,00 грн.
У відповідності до наданої позивачем заключної виписки з власного поточного рахунку в АТ КБ «Приватбанк» за період з 27.07.20. по 27.07.20. ним було придбано 5 авіаквитків на ім'я фізичних осіб на загальну суму 72.143,00 грн.
У відповідності до наданої позивачем заключної виписки з власного поточного рахунку в АТ КБ «Приватбанк» за період з 29.07.20. по 29.07.20. ним було придбано 1 авіаквиток на ім'я фізичної особи на суму 23.549,00 грн.
У відповідності до наданої позивачем заключної виписки з власного поточного рахунку в АТ КБ «Приватбанк» за період з 01.08.20. по 01.08.20. ним було придбано 1 авіаквиток на ім'я фізичної особи на суму 22.766,00 грн,
на загальну суму 269.554,00 грн,
З вказаних виписок не вбачається номер квитків, не вбачається на рейс з яким сполученням та якою датою, якого авіаперевізника, авіаквитки було придбано позивачем.
30.07.20. позивач отримав повідомлення від відповідача про скасування з підстав пандемії Covid-19 авіарейсу PS-601 сполученням Київ-Баку, запланованого на 01.08.20.
Позивачем до матеріалів справи додано доказ повернення на його поточний рахунок грошових коштів в сумі 22.766,00 грн за авіаквиток (т. 1 арк. справи 12) та в самій позовній заяві (т. 1 арк. 3) вказано про повернення 31.07.20. 15.640,00 грн за авіаквитки.
Отже, позивач просив суд стягнути з відповідача 231.148,00 грн вартості авіаквитків (269.554,00 грн - 22.766,00 грн - 15.640,00 грн).
В подальшому позивач стверджував (т. 1 арк. справи 80), що він отримав відшкодування вартості сплачених квитків на загальну суму 211.982,00 грн в період з 31.07.20. по 26.05.21., в тому числі після звернення з даним позовом до суду, не надаючи будь-яких підтверджуючих документів та наполягаючи на стягненні з відповідача саме суми 231.148,00 грн вартості авіаквитків.
Згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» від 17.05.21. позивачем було оплачено чотирнадцять авіаквитків (бронювань) відповідачу через агентства на загальну суму 188.572,00 грн за бронюваннями: NPTWTX, KBHLJC, KK8HRK, KK6BTG, KMV2ZC, KM58MO, KMFTZ6, KN6K5M, KPFLK2, KPL6KK, 779VM4, QS8OML, QU7BNU, QUSBX3. Вартість кожного бронювання окремо у вказаній довідці не зазначена.
Разом з тим, співставивши дані номери бронювань з номерами бронювань, зазначених в заключних виписках з поточного рахунку позивача в АТ КБ «Приватбанк» за 21.07.20., 27.07.20., 29.07.20., 01.08.20., суд встановив, що вони співпадають з:
- 10-ма бронюваннями, вказаними в заключній виписці за 21.07.20. (рядки 1, 3, 7-12, 14, 15) на загальну суму 114.833,00 грн (т. 1 арк. справи 8);
- 4-ма бронюваннями, вказаними в заключній виписці за 27.07.20. (рядки 2-5) на загальну суму 10.609,00 грн (т. 1 арк. справи 9),
а всього на суму 185.442 грн, а не на суму 188.572,00 грн, як вказано в довідці АТ КБ «Приватбанк» від 17.05.21., оскільки не подано доказів сплати додаткових норм багажу в сумі 1596,00 грн та 1534,00 грн по бронюванням KBHLJC та QU7BNU по наданому АТ КБ «Приватбанк» реєстру придбаних позивачем квитків в період з 21-29.07.20. на рейс компанії МАУ (т. 1 арк. справи 85-86).
Отже, за наявними матеріалами справи вбачається за можливе дійти висновку про те, що позивачем через агентства було придбано авіаквитки відповідача на суму 185.442,00 грн на рейс Київ-Баку PS0601 на 01.08.20.
При цьому, згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» від 17.05.21. станом на 17.05.21. позивачу було повернуто кошти за квитки на загальну суму 58.269,00 грн.
Отже з матеріалів справи не вбачається за можливе встановити точну суму грошових коштів, яку позивач отримав у відшкодування вартості придбаних авіаквитків відповідача на суму 185.442,00 грн на рейс Київ-Баку PS0601 на 01.08.20.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Подання сторонами доказів необхідне для безпосереднього сповіщення останніми про знані їм відомості та докази у справі, з'ясування наявності чи відсутності обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги в їх сукупності, вирішення інших питань.
За викладеного в сукупності, за відсутності доказів для встановлення дійсних обставин справи та підтвердження доводів позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 231.148,00 грн вартості авіаквитків.
Не приймаються доводи відповідача про те, що він є неналежним відповідачем, оскільки квитки придбані саме у відповідача через агентства-посередники та грошові кошти за такі квитки повертаються саме відповідачем також через агентства-посередники. При цьому судом враховано, що суб'єкт, що надає агентські послуги з продажу повітряних перевезень - юридична особа, яка здійснює діяльність з продажу повітряних перевезень за дорученням авіаперевізника або генерального агента на підставі договору (п. 6 Розділу І Правил).
Не приймаються судом в якості доказів надані відповідачем роздруківки (т. 1 арк. справи 98-108) складені мовами іноземних держав без жодного перекладу українською мовою, та як такі, що не відповідають вимогам частин 1-3 ст. 96 ГПК України.
Щодо вимог позивача про стягнення компенсації за відмову в перевезенні пасажирів в порядку ч. 5 ст. 104 Повітряного кодексу України, суд встановив наступне.
У разі скасування рейсу пасажирам має бути запропоновано обслуговування відповідно до частини другої статті 104 цього Кодексу та компенсацію відповідно до частин п'ятої і шостої статті 104 цього Кодексу (ч. 1 ст. 105 Повітряного кодексу України).
Якщо пасажирам відмовлено у перевезенні проти їхньої волі, перевізник має виплатити їм компенсацію у таких розмірах: 250 євро - для рейсів дальністю до 1500 кілометрів; 400 євро - для рейсів дальністю від 1500 до 3500 кілометрів; 600 євро - для рейсів дальністю понад 3500 кілометрів. Під час визначення відстані за основу береться останній пункт, у якому відмова від перевезення або невиконання рейсу, який було раніше заплановано та на який заброньовано принаймні одне місце, створить затримку прибуття пасажирів у запланований час (ч. 5 ст. 104 Повітряного кодексу України).
У разі скасування рейсу пасажирам має бути запропоновано обслуговування відповідно до пункту 2 глави 2 цього розділу та компенсацію відповідно до пунктів 5, 6 глави 2 цього розділу (п. 1 глави 3 Розділу XV Правил «Права пасажирів у разі відмови у повітряному перевезенні, скасування або затримки рейсів»).
Якщо пасажирам відмовлено у перевезенні проти їхньої волі, авіаперевізник має виплатити їм компенсацію у таких розмірах: 250 євро - для рейсів дальністю 1500 кілометрів або менше; 400 євро - для рейсів дальністю понад 1500 до 3500 кілометрів; 600 євро - для рейсів дальністю понад 3500 кілометрів (п. 5 Глави 2 Розділу XV Правил «Права пасажирів у разі відмови у повітряному перевезенні, скасування або затримки рейсів»).
Сума компенсації розрахована позивачем виходячи з неповернутої вартості 19 квитків.
Разом з тим, судом встановлено, що матеріалами справи підтверджено придбання 14 квитків відповідача, та встановлено, що з матеріалів справи не вбачається за можливе встановити точну суму грошових коштів, яку позивач отримав у відшкодування вартості придбаних авіаквитків відповідача на суму 185.442,00 грн на рейс Київ-Баку PS0601 на 01.08.20.
Крім вказаного, згідно ст. 1 (п. 29) названого Кодексу відмова в перевезенні - відмова авіаперевізника в перевезенні пасажира або його багажу рейсом, незважаючи на його присутність для посадки на борт, крім наявності для відмови у посадці таких підстав: охорона здоров'я, забезпечення безпеки, неналежне оформлення необхідної для перевезення документації (паспорт, віза, квиток тощо).
Однак, Авіарейс PS-601 сполученням Київ-Баку, запланований на 01.08.20., був скасований з підстав пандемії Covid-19, про що позивачу надійшло повідомлення 30.07.20.
Далі суд вбачає за доцільне звернути увагу на те, що перевізник не зобов'язаний виплачувати компенсацію, передбачену частинами п'ятою і шостою статті 104 цього Кодексу, якщо він може надати підтвердження того, що причиною скасування рейсу була дія непереборної сили або надзвичайна ситуація, якій не можна було запобігти, навіть якби було вжито усіх заходів (ч. 3 ст. 105 Повітряного кодексу України).
Надзвичайні обставини - обставини, які призводять до тривалої затримки або скасування одного або більше рейсів, навіть якщо відповідним авіаперевізником було вжито всіх розумних заходів, щоб запобігти затримкам або скасуванням. Надзвичайними обставинами є, зокрема, але не виключно, військові дії, масові безлади, диверсії, ембарго, пожежі, паводки чи інші стихійні лиха, вибухи, дії чи бездіяльність державних органів, страйки, технічні перешкоди, що виникли внаслідок відмови та збоїв, несправностей систем електропостачання, зв'язку, комунікацій, обладнання, програмного забезпечення (п. 6 Розділу І Правил).
11.03.20. з підстав стрімкого збільшення кількості захворювань за кордонами Китаю, Генеральний директор ВООЗ заявив, що спалах COVID-19 можна охарактеризувати як пандемію, тобто найвищу інтенсивність розвитку епідемічного процесу, що характеризується прогресуючим поширенням інфекційного захворювання з надзвичайно високим ураженням населення на значних територіях материків або всієї Землі.
З огляду на вказане, в 2020 році, на території всієї Землі державами, в тому числі і Азербайджанською Республікою, з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, встановлювались карантинні режими та здійснювались карантинні заходи, які включали в себе, в тому числі і скасування міждержавного авіаційного сполучення.
Вказані обставини є загальновідомим та не потребують доказування в порядку ч. 3 ст. 75 ГПК України.
Положення розділу XV Правил «Права пасажирів у разі відмови у повітряному перевезенні, скасування або затримки рейсів» застосовуються до пасажирів регулярних та чартерних рейсів, яким відмовлено у перевезенні проти їхньої волі, або рейс яких скасовано чи затримано, за умови, що пасажир має підтверджене бронювання на відповідний рейс та, за винятком випадку скасування, зазначеного у розділі XIV цих Авіаційних правил.
Авіаперевізник може затримати або скасувати рейс як з комерційних причин, так і з причин, які не залежать від нього. У разі виникнення надзвичайних обставин авіаперевізник має право без повідомлення пасажира скасувати чи затримати рейс або анулювати раніше підтверджене бронювання. В інших випадках авіаперевізник або його агент з продажу зобов'язаний попередити пасажира про затримку або скасування рейсу не пізніше ніж за три години до початку реєстрації. Інформацію про затримку або скасування рейсу авіаперевізник повинен внести в АСБ/ГРС не пізніше ніж за 8 годин до вильоту. В іншому разі авіаперевізник самостійно інформує пасажира про затримку, скасування рейсу або анулювання бронювання і відповідає за своєчасність інформування пасажира. (статті 1, 3 Розділу XIV Правил).
Авіарейс PS-601 сполученням Київ-Баку, запланований на 01.08.20., був скасований з підстав пандемії Covid-19, з огляду на що причиною скасування рейсу була ситуація, якій не можна було запобігти, навіть якби було вжито усіх заходів.
Разом з тим, щодо посилання відповідача на те, що згідно, зокрема, положень ст. 105 Розділу ХІІІ Повітряного кодексу України виключно пасажир (фізична особа) має право на отримання компенсації, то суд вважає такі доводи відповідача юридично неспроможними, оскільки в ч. 4 ст. 103 Розділу ХІІІ «ПРАВА ПАСАЖИРА НА КОМПЕНСАЦІЮ У РАЗІ ВІДМОВИ У ПЕРЕВЕЗЕННІ, СКАСУВАННЯ ЧИ ТРИВАЛОЇ ЗАТРИМКИ АВІАРЕЙСІВ» Повітряного кодексу України чітко вказано, що відповідно жодне положення цього розділу не може тлумачитися як таке, що обмежує право туристичного оператора або третіх осіб, інших, ніж пасажир, з якими перевізник уклав договір, вимагати відшкодування або компенсації від перевізника згідно із законодавством.
За викладеного в сукупності суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача 252.799,75 грн компенсації за відмову в перевезенні пасажирів.
Отже, суд відмовляє в позові повністю.
За приписами ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача з підстав відмови в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повне рішення складено 29.07.21.
Суддя Т.М. Ващенко