Справа № 428/1802/21
Провадження № 33/810/119/21
28 червня 2021 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Луганського апеляційного суду Рябчун Олена Вікторівна, у присутності захисниці Горбатенко О.М. та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подану на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21 травня 2021 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, мешкаючого за адресою АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України,
встановила:
Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21 травня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, та призначено стягнення у вигляді штрафу розміром шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 грн, із позбавленням права керування транспортним засобом на строк 01 рік, також визначено зобов'язання сплати ним судового збору у розмірі 454 грн.
Відповідно до змісту постанови, 26 лютого 2021 року о 21 годині 18 хвилини, в м. Сєвєродонецьку, по пр. Космонавтів, 28, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Kia Cerato», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу з використанням газоаналізатора «Alcotest Drager ARLM 0364» або у найближчому медичному закладі, відмовився у присутності двох свідків, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На зазначену постанову суду особою, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подана апеляційна скарга.
ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21 травня 2021 року та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
У обґрунтування підстав для скасування судової постанови та закриття провадження по справі ОСОБА_1 вказує, що 26 лютого 2021 року о 21 годині 18 хвилин він не керував транспортним засобом «Kia Cerato» д.н.з. НОМЕР_1 по проспекту Космонавтів м. Сєвєродонецька, а лише знаходився на задньому сидінні, а даним т/з керувала його дружина - ОСОБА_2 . Вони дійсно у вказаний період часу обидва, знаходячись у автомобілі під керуванням його дружини, рухалися по марштуру - вул. Курчатова, 11, до гаражного кооперативу, який знаходиться по вул. Новікова. Під час руху його дружина повернула до ТЦ «Амстор» та, побачивши, що їх намагаються зупинити працівники поліції, обурившись на нього за те, що він зробив їй зауваження за можливе порушення нею ПДР України, що і привернуло увагу поліції, не попередивши його, раптово залишила автомобіль та пішла у невідомому йому напрямку, в результаті чого він один залишився на задньому сидінні авто. До нього підійшли працівники поліції та зауважили про те, що нібито водій даного авто порушив ПДР України, а саме - перед зупинкою не ввімкнув світловий показник повороту відповідного напрямку. Під час спілкування з ними, він увесь час намагався їм довести, що не він керував транспортним засобом, а його дружина, навіть намагався телефонувати їй, щоб вона повернулася на місце зупинки т/з та підтвердила їм про це, між тим, у зв'язку із сваркою, що сталася між ними незадовго до цього, дружила не брала трубку. Під час спілкування з поліцейськими останні виявили у нього ознаки алкогольного сп'яніння, які він і не заперечував, оскільки вважав, що не може нести за це будь якої відповідальності, оскільки лише знаходився у даному автомобілі у якості пасажира. У зв'язку з цим відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
Зазначає, що суд критично оцінив його пояснення у судовому засіданні.
Крім того, зазначає, що відеозапис, що містить фіксацію обставин виявлення працівниками поліції адміністративного правопорушення та складання протоколу про адміністративне правопорушення ніяким чином не може вважатися доказом винуватості саме його, ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення по даній справі.
Також, вказує на те, що в ході відтворення вказаного відеозапису в судовому засіданні було встановлено, що він є неякісним та неповним, з поля зору камери поліцейських на деякий час зникало місце події, а саме - транспортний засіб «Kia Cerato» д.н.з. НОМЕР_1 і саме у важливий з точки зору доказового значення момент - під час його паркування біля ТЦ «Амстор». При цьому, в цей час камера фіксувала лише пустинну місцевість поряд із ТЦ «Амстор», на яких не відбувалося будь-яких подій, які б мали суттєве значення для даної справи. У зв'язку з цим на даному відео залишилися не зафіксованими дані про те, хто саме керував даним транспортним засобом, скільки осіб перебувало в ньому під час руху, та чи виходив із нього ще хтось, окрім нього.
Звертає увагу суду на те, що обґрунтовуючи свій висновок про те, що нібито досліджені в судовому засіданні відеозаписи підтверджують факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд в той же час в мотивувальній частині постанови вказав на те, що даний відеозапис фактично містить в собі лише фіксацію обставин виявлення 26.02.2021 року працівниками поліції адміністративного правопорушення та складання протоколу та не містить факту саме керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Між тим, доказом порушення ПДР не може бути відеозапис з нагрудної камери поліцейського, якщо він не відображає відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність винесення постанови.
Зазначає, що фактично на відеозаписах, долучених до матеріалів справи та досліджених під час судового розгляду судом першої інстанції зафіксоване те, що під час всього спілкування з поліцейськими він пояснював їм про те, що не керував транспортним засобом, а керувала його дружина, яка відразу після паркування поряд із ТЦ «Амстор», без будь якого попередження мене, залишила автомобіль та пішла у невідомому мені напрямку, а на усі мої намагання зв'язатися з нею телефоном, вона не брала трубку. Він не оспорював того, що знаходився у стані алкогольного сп'яніння, навіть вийшов із задньої пасажирської двері із пляшкою із напоєм «Кола». Дійсно відразу відмовся у зв'язку з цими обставинами із проведенням огляду на місці зупинки поліцейськими, але, оскільки останні навіть не намагалися з'ясувати, хто саме керував автомобілем, не вірили його поясненням, наполегливо вимагали від нього або огляду, або відмови від нього, дійсно спочатку погодився на проведення огляду в лікарні, але у присутності адвоката, але після того, як йому було роз'яснено, що у даному випадку нібито адвокат не потрібен, він дійсно відмовся від проходження огляду у присутності двох, вказаних в постанові свідків. Між тим, оцінюючи даний доказ, а саме - відеозаписи, суд першої інстанції також у даній частині частково на власний розсуд перекрутив дані, що містяться у них, в частині моєї поведінки, пов'язаної із відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння, фактично я не погоджувався на такий огляд на місці зупинки транспортного засобу мене поліцейськими.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення, серії ДПР18 № 306068 від 26.02.2021 не може бути беззаперечним доказом факту керування саме ним транспортним засобом, а є за своєю суттю лише процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою
Щодо письмових пояснень свідків адміністративного правопорушення, зазначає, що вони викладені на бланках і є повністю ідентичними та дані свідки не можуть підтвердити факт керування ним транспортним засобом, а лише підтверджують факт проходження ним огляду на стан алкогольного сп'яніння. Також без їх допиту у судовому засіданні дані пояснення є неналежними доказами, що погоджується з правовим висновком Верховного суду викладеним у справі № 560/751/17 від 27.06.2019.
Також вважає, що пояснення особи, яка склала протокол, а саме інспектора поліції Ахтирського В.Ю. не можуть бути доказами вчинення адмінправопорушення, що узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, який він висловив у справі № 161/5372/17 від 29.04.2020.
Вказує на те, що оцінюючи докази по даній справі, суд критично віднісся до пояснень допитаної у якості свідка його дружини - ОСОБА_2 (яку в оскаржуваній постанові вказав як ОСОБА_1 ), тільки на тій підставі, що вона є його дружиною, і розцінив їх як спосіб захисту чоловіка, з метою уникнення відповідальності.
Також, викликана та допитана судом у якості свідка ОСОБА_3 , будучи попередженою про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384-385 КК України, повністю спростувала дані, які були викладені у її письмових поясненнях, долучених до матеріалів справи, посилаючись на те, що останні були написані на розсуд поліцейських, а вона їх не читала, підписала під їх примусом, фактично ОСОБА_1 в той день не бачила та чи керував він будь-яким транспортним засобом, сказати не може.
Під час судового засідання апеляційного суду:
- ОСОБА_1 та його захисниця Горбатенко О.М. підтримали апеляційну скаргу у повному обсязі викладених у ній доводів.
Перевіривши матеріали провадження про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України, дослідивши дані відеозаписів, допитавши повторно свідка ОСОБА_4 , проаналізувавши зміст судової постанови та співставивши викладені у ній обставини із наявними у матеріалах доказами, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за такими підставами.
Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КпАП України суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з'ясувати, чи було вчинене правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вищезазначені вимоги чинного законодавства при розгляді адміністративної справи судом першої інстанції виконані в повному обсязі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху (п.1.3 ПДР України - учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, п. 1.9 ПДР України - особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством).
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У відповідності до вимог п. 2.5 ПДР України - водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.130 КУпАП. Тобто, об'єктивна сторона правопорушення полягає не тільки в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а так само і в ухиленні осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п.6 розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 року № 1395).
Так, із змісту досліджених судом матеріалів справи встановлено, що дії ОСОБА_1 по відмові від проходження медичного огляду на предмет алкогольного сп'яніння підтверджені дослідженими судом першої інстанції та перевіреними під час апеляційного розгляду справи доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 306068 від 26.02.2021 року, в м. Сєвєродонецьк, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Kia Cerato», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу з використанням газоаналізатора «Alcotest Drager ARLM 0364» або у найближчому медичному закладі, відмовився у присутності двох свідків.
- відеозаписами з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів), використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 року №100, що був досліджений у судовому засіданні, який містить фіксацію обставин виявлення 06.02.2021 року працівниками поліції адміністративного правопорушення та складення щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення. Так, на відеозаписі зафіксовано факт руху транспортного засобу «Kia Cerato», не ввімкнення відповідного показника повороту під час паркування автомобілю на майданчику для паркування. У сукупності наданих файлів відеозапису також вбачається, що після паркування ОСОБА_1 через деякий час вийшов з автомобілю з заднього пасажирського сидіння. Більше з автомобілю ніхто не виходив та в салоні не перебував. Під час спілкування з інспекторами УПП казав, що нібито він не керував транспортним засобом- керувала дружина, вживав алкогольні напої але не за кермом. Ігнорував вимоги поліцейських, мав характерні, ознаки сп'яніння, на пропозицію працівника поліції пройти огляд на встановлення стану сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest» спочатку відмовлявся, а пізніше погодився. Та коли було надано газоаналізатор, виявив бажання пройти огляд в медичному закладі за участю адвоката, однак пізніше, мотивуючи тим, що не керував транспортним засобом, взагалі відмовився від проходження будь-якого огляду на стан сп'яніння в присутності двох свідків. Від підпису будь-яких документів, отримання копій, тимчасового дозволу відмовився. Права та наслідки відмови роз'яснювались, від керування транспортним засобом відсторонювався.
-актом огляду водія на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зазначено ознаки сп'яніння та те, що огляд не проводився,
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , в присутності яких ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду,
Зазначені обставини також надала апеляційному суду і особа, яка склала протокол, - ОСОБА_4 .
Час, зазначений на відео реєстраторі службового автомобіля поліції та на відеозаписах із нагрудних камер поліцейських, не переривається, на них зафіксований повний перебіг подій, тому, твердження як самого ОСОБА_1 , так і його дружини про керування автівкою іншою особою не можна вважати таким, що відповідає дійсності.
Перевіркою матеріалів провадження порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено, оскільки інспектором було виконано вимоги ст. 266 КУпАП та запропоновано пройти ОСОБА_1 огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest», ОСОБА_1 спочатку відмовлявся, а пізніше погодився, але потім виявив бажання пройти огляд в медичному закладі за участю адвоката, однак пізніше, мотивуючи тим, що не керував транспортним засобом, взагалі відмовився від проходження будь-якого огляду на стан сп'яніння в присутності двох свідків, у зв'язку з чим, в присутності двох свідків, дії ОСОБА_1 були розцінені як відмову від проходження огляду на стан сп'яніння та складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення від 26.02.2021 року серії БД № 306068, складений відповідно до чинного законодавства, зокрема, в ньому викладені суть адміністративного правопорушення та здійснено опис установлених обставин, Інспектором також було зазначено, які саме в правопорушника були наявні ознаки алкогольного сп'яніння, що в подальшому і стало підставою для висловлення пропозиції поліцейським пройти огляд на стан сп'яніння, на що в даному випадку особа правопорушник не погодився.
Також, з вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що його, відповідно до зазначеної Інструкції було складено в присутності двох свідків: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , згідно з письмовими поясненнями яких, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, а також відмовився підписувати протокол, надавати пояснення, отримувати копію протоколу та тимчасовий дозвіл на право керування (а.п. 3,4). Так, з письмових пояснень вказаних свідків вбачається, що в них містяться детальні особисті дані опитуваних осіб, їм роз'яснені ст. 63 Конституції України, та в кінці кожного з пояснень міститься їх особистий підпис про те, що: «з моїх слів записано вірно, мною прочитано», що цілком обґрунтовано дає підстави вважати про що дані особи підтверджують саме ті дані, які викладені в поясненнях, що і було засвідчено їх власноручними підписами.
У протоколі про адміністративне правопорушення міститься посилання на зазначені письмові пояснення свідків на окремих, доданих до протоколу аркушах.
Адміністративне стягнення накладене у межах строків, передбачених ст.38 КпАП України, з урахуванням характеристики особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставин справи; його вид та розмір відповідають межам санкції ч.1 ст.130 КпАП України.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують встановлених судом обставин, протирічать наявним у справі доказам і задоволенню не підлягають.
постановила:.
Постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21 травня 2021 року, якою ОСОБА_1 ,визнано винним за ч.1 ст.130 КпАП України, залишити без змін, а апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційної інстанції є остаточною та такою, що касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Рябчун