14 липня 2021 року м. Дніпросправа № 405/589/17 (6-а/405/12/20)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Новошицької О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограду від 05.03.2021 р. (суддя Шевченко І.М.) по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії
09.02.2017 р. ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Кіровограда з позовом до Кропивницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, де просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмовити здійснити позивачу перерахунок пенсії за вислугою років відповідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки військової прокуратури Південного регіону України від 21.09.2016 р. № 18-171, вих.16 та зобов'язати відповідача провести такий перерахунок пенсії ОСОБА_1 .
Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограду від 31.05.2017 р. адміністративний позов задоволений.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020 р. відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ПФУ в Кіровоградській області на Постанову Ленінського районного суду м. Кіровограду від 31.05.2017 р.
19.11.2020 р. на адресу Ленінського районного суду м. Кіровограда надійшла заява державного виконавця відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішення у Кіровоградській області Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Крикун О.М., де просив змінити спосіб і порядок виконання рішення суду, на підставі чого виданий виконавчий лист № 405/589/17 від 28.01.2020 р. Ленінським районним судом м. Кіровограда про зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки № 18-173 від 21.09.2016 р. про посадовий оклад та з урахуванням інших виплат, визначених в довідці від 14.12.2010 р. за вих.№ 1983, наявній в пенсійній справі із збереженням проценту для розрахунку пенсії від заробітку в розмірі 90% без обмеження граничного розміру пенсії з виплатою різниці між фактично отриманою та належної до сплати сумою пенсії за вислугу років з 01.09.2016 р. шляхом стягнення з управління пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 нарахованої доплати за період з 01.09.2016 р. по 31.08.2020 р. у розмірі 359 409,32 грн.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20.03.2020 р. замінено сторону виконавчого провадження боржника - Кропивницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області за виконавчим документом - виконавчим листом № 405/589/17, виданим 28.01.2020 р. Ленінським районним судом м. Кіровограда, стягувач ОСОБА_1 , боржник - Кропивницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16.06.2020 р. заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення задоволено, роз'яснене судове рішення - постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 31.05.2017 р.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 05.03.2021 р. заяву Державного виконавця відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішення у Кіровоградській області Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Крикун О.М., де боржник ГУ ПФУ України в Кіровоградській області, стягувач ОСОБА_1 , про зміну способу і порядку виконання рішення - задоволено.
Замінено спосіб і порядок виконання рішення суду, на підставі чого виданий виконавчий лист № 405/589/17 від 28.01.2020 р. Ленінським районним судом м. Кіровограда про зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки № 18-173 від 21.09.2016 р. про посадовий оклад та з урахуванням інших виплат, визначених в довідці від 14.12.2010 р. за вих.№ 1983, наявній в пенсійній справі із збереженням проценту для розрахунку пенсії від заробітку в розмірі 90% без обмеження граничного розміру пенсії з виплатою різниці між фактично отриманою та належної до сплати сумою пенсії за вислугу років з 01.09.2016 р. шляхом стягнення з управління пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 нарахованої доплати за період з 01.09.2016 р. по 31.08.2020 р. у розмірі 359 409,32 грн.
Ухвала суду мотивована тим, що заборгованість з виплати пенсії виникла з вини державного органу, а тому прийнявши рішення, яким відповідач фактично сам відстрочив і розстрочив сплату нарахованої заборгованості за період з 01.09.2016 . по 31.08.2020 р. на суму 359 49,32 грн з пенсії перед стягувачем, він фактично втрутився в правове регулювання даних відносин, що рішенням суду уже вирішені та підлягають виконанню.
Не погодившсь з ухвалою суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, де скасувати ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 05.03.2021 р., та постановити нову, де відмовити в задоволенні заяви державного виконавця в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що виплата коштів за рішенням суду буде здійснена при надходженні відповідного фінансування з Державного бюджету України і в даному випадку відсутні будь - які правові підстави для задоволення заяви державного виконавця щодо зміни способу в порядку виконання рішення суду на стягнення з ГУ ПФУ суми боргу в розмірі 359 409,32 грн.
На апеляційну скаргу відповідача, позивач подав відзив, де зазначив, що рішення суду не виконується майже 5 років, просив апеляційну скаргу залишити без змін.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явилися, про дату слухання справи повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи та докази по справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги в зв'язку з наступним.
Частинами 1 та 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Як встановлено судом, державний виконавець відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішення у Кіровоградській області Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Дніпро) обґрунтовує необхідність встановлення способу і порядку виконання рішення суду тим, що відповідач частково виконав рішення суду, а саме, здійснив перерахунок пенсії позивача за період з 01.09.2016 р. по 31.08.2020 р. та донарахована сума за даний період склала 359 409,32 грн, але за відсутності відповідного фінансування не виплачує нараховану суму.
Отже, доводи заявника про необхідність встановлення способу та порядку виконання рішення суду, фактично ґрунтуються на незгоді з позицією відповідача щодо застосування при виконанні рішення суду вимог ст. 48 Бюджетного кодексу України, згідно чого розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом, та положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень.
Так, статтею 48 Бюджетного кодексу України передбачено, що « 1. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років; довгострокових зобов'язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; "середньострокових зобов'язань у сфері охорони здоров'я, середньострокових зобов'язань за договорами на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.
…4. Зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються».
Крім того, судом встановлено, що в 2012 р. прийнятий Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», що діяв на момент прийняття рішення суду про задоволення позовних вимог по справі.
Відповідно статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» «1. Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган;…».
Аналізуючи положення статті 378 КАС України, колегія суддів зазначає, що правовою підставою для прийняття судом рішення про встановлення чи зміну способу або порядку його виконання є наявність обставини, які унеможливлюють або ускладнюють його виконання у спосіб чи порядок, які визначені у рішенні суду.
При цьому, під встановленням чи зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання в раніше встановлений порядок і спосіб.
Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб і порядок виконання рішення суду. При цьому, під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб та наявність таких обставин має бути підтверджена належними та допустимими доказами.
Разом з тим, здійснення судом встановлення чи зміни порядку або способу виконання рішення не повинно змінювати способу захисту порушеного права, обраного судом при вирішенні справи.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що рішення суду у даній справі, яким визнано протиправними дії відповідача щодо відмови здійснити перерахунок пенсії за вислугою років позивачу відповідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» та зобов'язано відповідача провести такий перерахунок пенсії позивача, звернуте до примусового виконання і частково виконане відповідачем, а саме, щодо проведення перерахунку пенсії позивача.
В іншій частині, зокрема, щодо виплати нарахованих позивачу коштів, відповідачем рішення суду не виконане через відсутність відповідних бюджетних надходжень і відповідач не відмовляється від його виконання та посилається на норми Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Однак, такі обставини не вказують на неможливість виконання судового рішення у цій справі саме через спосіб захисту, застосований судом при його ухваленні, та не надають достатніх правових підстав для застосування процесуального інституту встановлення чи зміни порядку і способу виконання судового рішення, регламентованого статтею 378 КАС України.
Також колегія суддів зазначає, що невиконання відповідачем судового зобов'язання в частині вчасної та повної виплати суми перерахованої пенсії через брак коштів на її виплату в розумінні приписів статті 378 КАС України не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку виконання судового рішення, оскільки ця виплата буде виконана при надходженні коштів із Державного бюджету України та не свідчить про неможливість виконання судового рішення у встановлений судом спосіб та порядок.
Даний висновок також узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України в постановах від 11 листопада 2014 року у справі №21-394а14 та від 25 листопада 2014 року у справі № 21-506а14, а також в постановах Верховного Суду від 30 липня 2019 року у справі № 281/1618/14-а і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від правових позицій Верховного Суду України та Верховного Суду.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення, та вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду - скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні даної заяви.
Керуючись ст.ст. 315,317,321,322,325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - задовольнити.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограду від 05.03.2021 р. - скасувати.
Прийняти нову постанову про відмову в задоволенні заяви Державного виконавця відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішення у Кіровоградській області Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Крикун О.М. про зміну способу і порядку виконання рішення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня викладення повного тексту постанови.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова
суддя Ю. В. Дурасова