20 липня 2021 року Чернігів Справа № 620/1667/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Непочатих В.О.,
при секретарі Борисенко А.А.,
за участю представника позивача Блохіної Н.В., представника відповідача Кашиної С.В., представника третьої особи Балагури І.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Північної митниці Державної митної служби України, Державної митної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Міністерства фінансів України про визнання протиправними дій та скасування рішень,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Північної митниці Державної митної служби України, Державної митної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Міністерство фінансів України, в якому просить:
- визнати протиправними дії Північної митниці Держмитслужби щодо направлення листа Північної митниці Держмитслужби від 17.02.2021 № 7.11-1/7.11-12-01/4/1433 на адресу Державної митної служби України про продовження випробувального терміну на 35 календарних днів заступнику начальника Північної митниці Держмитслужби ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України № 93-о від 19.02.2021 «Про продовження строку випробування»;
- визнати протиправним та скасувати попередження про припинення державної служби та звільнення від 05.03.2021 щодо припинення державної служби та звільнення з посади заступника начальника Північної митниці Держмитслужби ОСОБА_1 15.03.2021.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що в порушення частини сьомої статті 35 Закону України «Про державну службу», через 7 днів після закінчення строку його випробування Північна митниця Держмитслужби звернулася до Державної митної служби України з листом від 17.02.2021 вих. № 7.11-1/7.11-12-01/4/1433 про продовження випробувального терміну позивачу ще на 35 календарних днів, у зв'язку з відсутністю на роботі у період з 12.11.2020 по 23.11.2020, з 08.12.2020 по 21.12.2020 та з 22.12.2020 по 31.12.2020. Зазначає, що наказ Державної митної служби України № 93-о від 19.02.2021 «Про продовження строку випробування» є неправомірним та юридично нікчемним, оскільки строк випробування закінчився 10.02.2021, не був продовжений в день його закінчення або на наступний день. Також позивач зазначає, що по відношенню до нього не проводилось службових розслідувань, він не притягався до дисциплінарної відповідальності, зауважень до виконання посадових обов'язків не надходило та не вимагалося надання пояснень, оцінювання службової діяльності не проводилося, тому вважає протиправним попередження про припинення державної служби та звільнення від 05.03.2021.
Північна митниця Державної митної служби України у поданому відзиві просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач протягом строку випробування був відсутній з різних (поважних) причин на роботі та фактично не виконував посадові обов'язки 35 календарних днів, строк, встановлений наказом Державної митної служби України від 06.11.2020 № 1128, підлягав продовженню на відповідну кількість днів, у зв'язку з чим Північною митницею Державної митної служби України було направлено лист від 17.02.2021 вих. № 7.11-1/7.11-12-01/4/1433, яким проінформувала Державну митну службу України про фактичне закінчення строку випробування та строк, на який він має бути продовжений у відповідності до частини п'ятої статті 35 Закону України «Про державну службу». Також вказає, шо наказом Державної митної служби України від 19.02.2021 № 93-о строк випробування на посаді заступника начальника Північної митниці Держмитслужби ОСОБА_1 було продовжено на 35 календарних днів не з дня видання наказу, а з моменту закінчення такого строку.
Державна митна служба України в наданому до суду відзиві на позов просила відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що продовження позивачу строку випробування відповідає вимогам статті 35 Закону України «Про державну службу». Також зазначає, що Північною митницею Держмитслужби листом від 05.03.2021 № 7.11-1/7.11-12-01/4/1433 проінформовано Державну митну службу України, що за період випробувального терміну на посаді заступника начальника Північної митниці Держмитслужби позивачем не забезпечено виконання встановлених завдань. Таким чином, у зв'язку із встановленням невідповідності позивача займаній посаді протягом строку випробування, йому направлено попередження від 05.03.2021 за вих. № 12-1/12-02/10/6 про припинення державної служби та звільнення з займаної посади заступника начальника Північної митниці Держмитслужби від 05.03.2021 відповідно до частини першої статті 83, пункту 2 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу».
Позивачем подано відповіді на відзиви в яких вказав, що Північна митниця Держмитслужби направила листа щодо продовження строку випробування позивача 17.02.2021 за вих. № 7.11-1/7.11-12-01/4/1433, тобто через 7 днів після фактичного завершення строку випробування (10.02.2021). Також стверджує, що відповідно до частини сьомої статті 35 Закону України «Про державну службу» у разі якщо строк випробування закінчився, а державного службовця не ознайомлено з наказом про його звільнення з посади державної служби, він вважається таким, що пройшов випробування. Позивач вказує, що станом на 10.02.2021 його не ознайомлено з наказом про звільнення з посади державної служби, а тому він вважається таким, що пройшов випробування. Тому, видання наказу 19.02.2021, який встановлює права та обов'язки станом на 10.02.2021 порушує принцип незворотності дії в часі.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Міністерство фінансів України в наданих до суду письмових поясненнях, вказало на відсутність матеріально-правових відносин між сторонами та Міністерством фінансів України, оскільки Міністерство фінансів України не бере участь у попередженні позивача про звільнення та у подовженні строку випробування.
Вислухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Наказом Державної митної служби України від 06.11.2020 № 1128-о було призначено ОСОБА_1 на посаду заступника начальника Північної митниці Держмитслужби з 10.11.2020, із встановленням випробування на зазначеній посаді строком три місяці (т. 1, а.с. 12).
Наказом Північної митниці Держмитслужби № 693-о від 10.11.2020 було оголошено наказ Державної митної служби України від 06.11.2020 № 1128-0 «Про призначення ОСОБА_1 » (т. 1, а.с. 13).
04.01.2021 позивач отримав письмові завдання для виконання протягом строку випробування на посаді заступника начальника Північної митниці Держмитслужби (т. 1, а.с. 19-20).
Північна митниця Держмитслужби листом від 17.02.2021 № 7.11-1/7.11-12-01/4/1433 повідомила Державну митну службу України про необхідність продовження випробувального терміну позивачу строком на 35 календарних днів, посилаючись на те, що позивач у період випробування був відсутній на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю з 12.11.2020 по 23.11.2020; перебуванням у відпустках: додатковій як працівнику, який має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, тривалістю 14 календарних днів з 08.12.2020 по 21.12.2020, щорічній основній відпустці тривалістю 9 календарних днів з 22.12.2020 по 31.12.2020 (т. 1, а.с. 14).
Наказом Державної митної служби України від 19.02.2021 № 93-о було продовжено строк випробування на посаді заступника начальника Північної митниці Держмитслужби ОСОБА_1 строком на 35 календарних днів (т. 1, а.с. 16).
Північною митницею Держмитслужби на ім'я голови Державної митної служби України направлено листа, в якому зазначено, що за період випробувального терміну на посаді заступника начальника Північної митниці Держмитслужби позивачем незабезпечено виконання встановлених завдань та вказано на недоліки в роботі підзвітних йому структурних підрозділів Північної митниці Держмитслужби та підлеглих співробітників (т. 1, а.с. 29-31).
У зв'язку із встановленням невідповідності позивача займаній посаді протягом строку випробування, Державною митною службою України направлено позивачу попередження про припинення державної служби та звільнення з займаної посади заступника начальника Північної митниці Держмитслужби від 05.03.2021, у якому, зокрема, зазначено про незабезпечення позивачем виконання завдань, встановлених в період випробувального терміну (т. 1, а.с. 33).
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII) державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.
За приписами частин першої та другої статті 35 Закону № 889-VIII в акті про призначення на посаду суб'єкт призначення може встановити випробування з метою встановлення відповідності державного службовця займаній посаді із зазначенням його строку.
На строк випробування державному службовцю визначаються завдання, зміст та обсяг яких має відповідати посадовим обов'язкам. Строки виконання завдань мають бути реальними для досягнення необхідного результату. Випробування встановлюється строком від одного до шести місяців.
Згідно з частиною шостою статті 35 Закону № 889-VIII суб'єкт призначення має право звільнити державного службовця з посади до закінчення строку випробування у разі встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді на підставі пункту 2 частини першої статті 87 цього Закону. Суб'єкт призначення попереджає державного службовця про звільнення у письмовій формі не пізніш як за сім календарних днів.
Пунктом 2 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII визначено, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є: встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування.
Отже, встановлювати випробувальний строк при призначенні на посаду є правом відповідача, що він і зробив, встановивши позивачу три місяці випробувального строку, до завершення якого він мав би зарекомендувати себе як кваліфікований працівник, а відповідач своєю чергою мав можливість пересвідчитися у його відповідності займаній посаді.
Випробувальний строк власне і надається для того, щоб особа проявила себе на новопризначеній посаді в усіх аспектах як кваліфікований і відповідальний працівник. Наскільки добре державний службовець справляється зі своїми обов'язками оцінює насамперед суб'єкт призначення.
В силу вимог частини п'ятої статті 35 Закону № 889-VIII, якщо державний службовець у період випробування був відсутній на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, перебуванням у додатковій відпустці у зв'язку з навчанням або з інших поважних причин, строк випробування продовжується на відповідну кількість днів, протягом яких він фактично не виконував посадові обов'язки.
За встановленими обставинами, позивач протягом строку випробування був відсутній з різних поважних причин на роботі та фактично не виконував посадові обов'язки 35 календарних днів.
Слід відмітити, що відсутність наказу про продовження строку випробування одразу після спливу трьох місяців не може заперечити дію положень частини п'ятої статті 35 Закону № 889-VIII і можливості її безпосереднього застосування. Водночас, твердження представника позивача про завершення випробувального строку станом на 10.02.2021 ґрунтуються на помилковому трактуванні положень законодавства, оскільки строк випробування в силу прямої дії вказаної статті продовжується на відповідну кількість днів, протягом яких позивач фактично не виконував посадові обов'язки.
Тому, дії Північної митниці Державної митної служби України щодо направлення листа від 17.02.2021 про продовження випробувального терміну та прийняття Державною митною службою України наказу від 19.02.2021 № 93-о «Про продовження строку випробування» не суперечать вимогам частини п'ятої статті 35 Закону № 889-VIII.
Щодо доводів представника позивача про безпідставність висновків про встановлення невідповідності займаній посаді протягом строку випробування, суд зазначає таке.
Поняття «дискреційні повноваження» серед іншого визначається, як сукупність прав і обов'язків, закріплених у встановленому законодавством порядку для виконання покладених на суб'єкта владних повноважень (орган чи посадову особу) функцій, що надають йому певний ступінь свободи розсуду оцінювати ситуації, здійснювати правомірний вибір між декількома варіантами рішень (дій) та не передбачають обов'язків узгоджувати (в будь-якій формі) свої рішення з будь-яким іншим суб'єктом.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому законодавцем повноважень.
В даній справі, спір, зокрема, стосується надання оцінки повноти, якості та своєчасності виконання державним службовцем під час випробувального строку поставлених суб'єктом призначення завдань.
Доводячи позивачу завдання, відповідач мав певні очікування щодо результатів їх виконання та порівняння фактичних результатів виконання із очікуваними стало підставою для висновку про невідповідність позивача займаній посаді протягом строку випробування.
Тобто, оцінка діяльності державного службовця під час випробування є виключною компетенцією суб'єкта призначення, відтак, розглядаючи даний спір, суд не надає оцінки повноти та правильності виконання позивачем поставлених суб'єктом призначення завдань, вважаючи таку оцінку виключними дискреційними повноваженнями відповідача.
Суд вважає необхідним відмітити, що позивач погодився із встановленням йому випробувального строку, усвідомлював та передбачав наслідки випробування, зокрема, звуження його гарантій щодо проходження державної служби та наявність у суб'єкта призначення повноважень щодо оцінки діяльності державного службовця протягом строку випробування за внутрішнім переконанням.
Таким чином, відповідач мав достатні як фактичні, так і правові підстави для винесення позивачу попередження про припинення державної служби та звільнення від 05.03.2021, оскільки у межах встановленого строку позивач не пройшов випробування на відповідність займаній посаді. Обставини, які слугували для такого висновку, викладені в листі Північної митниці Держмитслужби на ім'я голови Державної митної служби України, копія якого міститься в матеріалах справи.
Стосовно інших посилань учасників справи, то суд зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Північної митниці Державної митної служби України, Державної митної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Міністерство фінансів України про визнання протиправними дій та скасування рішень - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 29.07.2021.
Суддя В.О. Непочатих