26 липня 2021 року Чернігів Справа № 620/5231/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Непочатих В.О.,
розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо ненадання позивачу для ознайомлення матеріали перевірки за його скаргою від 02.03.2021, внесеною до журналу реєстрації звернень громадян Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ЄО № 12759;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області надати позивачу для ознайомлення матеріали перевірки за його скаргою від 02.03.2021, внесеної до журналу реєстрації звернень громадян Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ЄО № 12759.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ненадання для ознайомлення матеріали перевірки за його скаргою від 02.03.2021, позбавляє його законного права на доступ до інформації про працівників канцелярії Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, які порушили його права 02.03.2021 та створює штучні перешкоди для реалізації механізму захисту та поновлення його порушених прав.
Відповідачем подано до суду відзив на позов в якому просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що листом від 10.03.2021 вих. № 1890/124/48/2/2021 позивачу повідомлено про можливість ознайомитися з матеріалами перевірки. Стверджує, що задля реалізації цього права особа має подати заяву, якщо спосіб реалізації права на ознайомлення з матеріалами особа вважає неприйнятним, вона має право наполягати на ознайомлення в інший спосіб (наприклад надіслати копії матеріалів па адресу тощо). Проте жодних доказів, які б свідчили що позивач належним чином реалізував своє право ознайомитися та йому було неправомірно відмовлено в ході перевірок встановлено не було. Водночас, відповідно до довідки від 18.06.2021 № 3300/124/48/1/2021, позивач 11.05.2021 до Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області з заявою про надання документів не звертався. Тому відповідач вважає, що вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо ненадання позивачу для ознайомлення матеріалів перевірки за його скаргою від 02.03.2021, внесеною до журналу реєстрації звернень громадян Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ЄО № 12759, є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
02.03.2021 ОСОБА_1 звернувся на лінію «102» зі скаргою на співробітників канцелярії Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про конфліктну ситуацію котра виникла в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 .
Дану інформацію внесено до журналу реєстрації звернень громадян Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ЄО № 12759 від 02.03.2021 (а.с. 22-22а).
Листом від 10.03.2021 вих. № 1890/124/48/2/2021 позивачу повідомлено, що в ході проведення перевірки факти, викладені у зверненні не знайшли свого об'єктивного підтвердження (а.с. 38).
26.04.2021 позивачем було подане клопотання до Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про надання для ознайомлення матеріалів перевірки за його зверненням від 02.03.2021 (а.с. 5).
11.05.2021 позивач прибув до Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченко, буд. 13 для ознайомлення з матеріалами перевірки. Однак, матеріали перевірки позивачу надані не були.
Вважаючи вказану бездіяльність протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
За приписами статті 15 Закону України «Про звернення громадян», зокрема, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Статтею 18 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
З аналізу викладених норм слідує, що громадянин, який звернувся зі зверненням до органу державної влади, має право знайомитися з матеріалами перевірки, а обов'язок органу державної влади забезпечити реалізацію права громадянина, на його прохання.
Суд зазначає, що від правильного функціонування адміністративно-правових механізмів реалізації прав громадян, від чіткого й ефективного реагування влади на їхні звернення залежить здатність держави забезпечувати належний захист законних інтересів громадян.
Бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це завжди пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
За встановленими обставинами, відповідач на адресу позивача надіслав листа від 10.03.2021 № 1890/124/48/2/2021, в якому повідомив про можливість ознайомитися з результатами перевірки за його зверненням.
З наданого суду відзиву, відповідачем не спростовано бездіяльність щодо не забезпечення права позивача на ознайомлення з матеріалами перевірки.
При вказаних обставинах, у суду відсутні підстави для сумнівів у твердженнях позивача про допущене стосовно нього порушення вимог статті 18 Закону України «Про звернення громадян».
Щодо доводів відповідача про особливий порядок роботи працівників в період карантину, суд зазначає таке.
Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Дотримання заходів профілактики інфекційних хвороб та умов карантину є обов'язком фізичних та юридичних осіб, та органів державної влади.
Частинами першою та четвертою статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» встановлено, що питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.
У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, підстави та порядок обов'язкової самоізоляції, перебування особи в обсерваторі (обсервації), госпіталізації до тимчасових закладів охорони здоров'я (спеціалізованих шпиталів). Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.
Відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» від 17.02.2020 року № 530-ІХ (далі - Закон № 530) на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19) власником підприємства, установи, організації або уповноваженим органом може змінюватися режим роботи органів, закладів, підприємств, установ, організацій, зокрема щодо прийому та обслуговування фізичних та юридичних осіб; з дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг та строків надання цих послуг, визначених законом. Від дня припинення карантину перебіг цих строків продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Серед прийнятих Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), немає таких, які обмежували б право громадян на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
Таким чином, запровадження Кабінетом Міністрів України на всій території України карантину не є підставою для обмеження конституційних прав громадян, передбачених статтею 18 Закону України «Про звернення громадян», при розгляді заяви чи скарги.
Крім того, доводи відповідача про особливий порядок роботи працівників в період карантину, судом не приймаються до уваги, оскільки відповідачем на підтвердження даного факту не надано належних доказів.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (просп. Перемоги, буд. 74, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 40108651) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо ненадання ОСОБА_1 для ознайомлення матеріали перевірки за його скаргою від 02.03.2021, внесеною до журналу реєстрації звернень громадян Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ЄО № 12759.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області надати ОСОБА_1 для ознайомлення матеріали перевірки за його скаргою від 02.03.2021, внесеної до журналу реєстрації звернень громадян Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ЄО № 12759.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 29.07.2021.
Суддя В.О. Непочатих