про залишення позовної заяви без руху
27 липня 2021 року м. Київ № 320/8801/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До суду звернувся ОСОБА_1 (код: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з позовом до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області (код: 03193643, адреса: 09117, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 2) в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за період з 2020 по 2021 рік, як особі з інвалідністю 2 групи, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 №367-XIV.
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за період з 2020 по 2021 рік з урахуванням раніше виплачених сум, як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 №367-XIV, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на момент проведених виплат.
Заявлені вимоги мотивовані тим, що після звернення до відповідача з приводу здійснення останнім перерахунку вказаної вище щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, позивачем була отримана відмова, яку позивач вважає протиправною, у зв'язку з чим мало місце звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання процесуальним норм щодо її форми та змісту, суд констатує її невідповідність та вважає за необхідне залишити позов без руху з огляду на наступне.
Так, у позовній заяві позивач посилається на положення статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту", за якою він на підставі посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни серії НОМЕР_2 від 11.11.2019 має право на відповідні пільги, зокрема на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.
При цьому, за доводами позивача, станом на час виплати вказаної допомоги, зокрема за 2020 рік, її розмір був меншим, аніж це передбачено діючими на той час нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини.
З наданого позивачем у якості додатків до позовної заява листа відповідача від 07.06.2021 №5483 вбачається, що виплата разової грошової допомоги до 5 травня у тому числі за 2020 рік була здійснена 08.04.2020.
Відтак, зі вказаної дати позивач був обізнаний про розмір нарахованих йому грошових коштів та мав об'єктивну можливість звернутись як до відповідача, з приводу з'ясування обставин справи щодо нарахування відповідних сум у меншому розмірі, аніж передбачено вимогами чинного законодавства, так і до суду за захистом своїх прав у встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк.
Однак, звернення позивача до відповідача мало місце лише 31.05.2021, що підтверджується матеріалами справи, та надалі до суду 23.06.2021, що підтверджуються відстеженням поштового відправлення, яким позов було надіслано на адресу суду.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині 2 цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
В свою чергу, суд звертає увагу, що отримання позивачем листа відповідача від 07.06.2021 №5483 у відповідь на його звернення від 31.05.2021 щодо перерахунку разової грошової допомоги до 5 травня, зокрема за 2020 рік - не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних гарантій Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 по справі №240/12017/19, яка є обов'язковою для суду першої інстанції.
Також, відповідно до частини 4 статті 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Таким чином, останнім днем для звернення до суду є 30 березня 2021 року, проте до суду з цим адміністративним позовом позивач звернувся у червні 2021 року.
Водночас, звертаючись в червні 2021 року за захистом своїх прав з вимогою про визнання протиправними дії відповідача щодо не виплати щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік відповідно до положень Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду.
При цьому, позивачем не надано обґрунтованих пояснень та доказів на їх підтвердження, що перешкоджало йому звернутися з квітня 2020 року (отримання позивачем грошової допомоги в меншому розмірі, ніж це встановлено законодавством) до суду за захистом своїх прав у встановлений Законом строк.
Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи.
Суд звертає увагу, що в силу положено статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України в разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Однак, будь-яких пояснень щодо обставин, які об'єктивно заважали позивачеві з квітня 2020 року з'ясувати стан справ, звернутись без зайвих зволікань до відповідача для здійснення доплат чи відповідного перерахунку здійснених виплат, позовна заява не містить, як не містить заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із відповідними обґрунтуваннями.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб'єктивні, а об'єктивні та непереборні причини їх пропуску.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду: - заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтованими поясненнями та доказами на їх підтвердження що свідчать про існування обставин, які об'єктивно, а не суб'єктивно перешкоджали особисто позивачеві з'ясувати стан справ протягом шести місяців з квітня 2020 року при неотриманні грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у законодавчо встановленому розмірі та звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахування висновків суду наведених в даній ухвалі та зокрема постанови Верховного Суду від 31.03.2021 по справі №240/12017/19.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачеві необхідно усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою.
Копію ухвали надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панченко Н.Д.