про повернення позовної заяви
29 липня 2021 року м. Київ № 320/2790/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним відмову та зобов'язання вчинити певні дії,
до суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову відповідача в нарахуванні та виплаті підвищення до пенсії позивача;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу з 17.07.2018 підвищення до пенсії, встановленому ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Ухвалою від 17 березня 2021 року вказана справа у зв'язку з виявленими судом недоліками була залишена без руху та позивачу було надано строк протягом п'яти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду:
- позовної заяви з уточненням позовних вимог шляхом їх конкретизації та з вказівкою на дату та вихідний номер відмови, яку позивач просить визнати протиправною;
- довідки або інших доказів, що підтверджує факт проживання позивача на території радіоактивного забруднення - у зоні гарантованого добровільного відселення.
У зв'язку з недостатнім фінансуванням та відсутністю коштів на укладення нових договорів для закупівлі знаків поштової оплати та/або оплату послуг з пересилання поштової кореспонденції Київського окружного адміністративного суду станом на 17 березня 2021 року тимчасово припинилось відправлення поштової кореспонденції суду.
З урахуванням відсутності фінансування на відправлення поштової кореспонденції, судом було направлено 30.03.2021 о 10:52 на електронну адресу (tgs27@ukr.net) позивача, яка зазначена в позовній заяві ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху від 17 березня 2021 року.
Відповідно до статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримала ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху 30 березня 2021 року о 10:52, про що свідчить звіт про успішне доставлення електронної пошти, який наявний в матеріалах справи.
Суд зазначає, що позивачем не було підтверджено отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, у зв'язку з чим секретарем судового засідання 31 березня 2021 року була складена відповідна довідка.
З урахуванням викладеного, визначені в ухвалі суду від 17.03.2021 недоліки позовної заяви мали бути усунуті позивачем не пізніше 06.04.2021.
Крім того, копія ухвали суду направлялася позивачеві на адресу, вказану у позові, та при цьому остання повернулася на адресу суду у зв'язку із закінченням терміну зберігання 08.06.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (штрих-код 0113300349934).
Отже, суд вважає встановленим той факт, що позивач ні в установлений 5-ти денний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, ні в подальшому станом на час винесення даної ухвали не усунула недоліки позовної заяви, яку судом залишено без руху та правом на продовження встановленого судом строку на усунення недоліків, у разі його пропуску з поважних причин, наданим статтею 121 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористався.
Позивач вважається таким, що не усунув недоліки, якщо до закінчення встановленого судом строку не усунув усіх або хоча б одного недоліку, зазначеного в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки ухвала про залишення позову без руху відповідно до частини 1 статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України є судовим рішенням, питання вручення судових рішень врегульоване статтею 251 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 5 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Відповідно до пункту 17 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, внутрішні реєстровані поштові відправлення (крім прямих контейнерів), в редакції чинній на час надсилання позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху, внутрішні реєстровані поштові відправлення (крім прямих контейнерів), поштові перекази можуть прийматися для пересилання з рекомендованим повідомленням про їх вручення.
Рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім зазначених в абзаці четвертому пункту 93 цих Правил), поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу (пункт 90 вказаних Правил).
Згідно пунктів 116, 117 зазначених Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.
Поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.
Пунктом 4 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Верховний Суд у пункті 52 постанови від 28.01.2021 по справі №820/1400/17 вказав, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Згідно з частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" передбачено застосування судами Конвенції та практики Європейського суду з прав людини як джерела права.
Європейський суд з прав людини вказує, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
У Рішенні Європейського суду з прав людини від 08.04.2010 р. у справа "Меньшакова проти України" (Заява № 377/02) у пункті 52 "Суд повторює, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі "право на суд", яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на "розгляд" спору судом (Рішення у справі "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, пункт 25, ЄСПЛ 2002-ІІ)".
У справі "Мушта проти України" Європейський суд з прав людини нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
В той же час, у справі "Каракуця проти України" Європейський Суд з прав людини констатував відсутність порушеного права заявників на доступ до суду у зв'язку з необізнаністю про наявність судового рішення та зазначив, що заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи, про що, зокрема, свідчить те, що вони протягом 1 року та 8 місяців не звертались за інформацією щодо стану розгляду їх апеляційної скарги.
Враховуючи той факт, що судом були вжиті всі залежні від нього заходи щодо повідомлення позивача про залишення позовної заяви без руху, зокрема, повідомлення на електронну адресу, яка вказана особисто позивачем у позові, засобами телефонного зв'язку за номером НОМЕР_1 , який також вказаний особисто позивачем у позові та надіслання на адресу засобами поштового звязку, з урахуванням того, що залишення позовної заяви без розгляду в даному випадку не створює штучні перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі, проте, позивачем станом на 27 липня 2021 року недоліки, зазначені в ухвалі суду, не усунуті з невідомих причин, а відтак суд робить висновок про наявність правових підстав для повернення позовної заяви.
Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Виявлені судом недоліки позбавляють суд можливості відкрити провадження в цій справі.
У позивача був достатній строк для усунення недоліків. Оскільки відкриття провадження без усунення недоліків, описаних в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху є неможливим, недоліки не усунуті, а клопотання про продовження строку на усунення недоліків до суду не надходили, відтак позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись статтями 160, 161, пунктом 1 частини 4 статті 169, частиною 8 статті 169, статтями 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним відмову та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві разом із доданими до неї документами.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Панченко Н.Д.