23 липня 2021 року справа №320/2953/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Коздровської К.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом виконувача обов'язків керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах територіальної громади села Ясногородка Вишгородського району Київської області до Ясногородської сільської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення,
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся виконувач обов'язків керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах територіальної громади села Ясногородка Вишгородського району Київської області (далі - позивач) з позовом до Ясногородської сільської ради (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Ясногородської сільської ради від 27.06.2019 №298-27-VІІ «Про виділення та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину України для ведення особистого селянського господарства».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.05.2020 відкрито провадження у справі №320/2953/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 23.06.2020.
Також ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.05.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 (далі - третя особа, ОСОБА_1 ), витребувано докази у справі від сторін.
23 червня 2020 року підготовче судове засідання знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді Кушнової А.О. у відпустці. Призначено наступне підготовче судове засідання на 03.09.2020.
Протокольною ухвалою суду від 03.09.2020, у зв'язку з неявкою сторін, підготовче судове засідання відкладено на 29.09.2020.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.09.2020 повторно витребувано докази у справі від сторін, відкладено підготовче судове засідання на 20.10.2020.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 17.11.2020.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Києво-Святошинською місцевою прокуратурою в ході здійснення процесуального керівництва за досудовим розслідуванням кримінального провадження від 11.09.2019 №42019111200000616 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України (далі - КК України), встановлено порушення вимог законодавства при прийнятті Ясногородською сільською радою рішення про надання громадянину дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Так, рішенням 27 сесії 7 скликання Ясногородської сільської ради від 27.06.2019 №298-27-VII «Про виділення та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину України для ведення особистого селянського господарства» надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності, орієнтовною площею 2 га, у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с. Ясногородка Вишгородського району Київської області.
Позивач пояснює, що для прийняття вказаного рішення на сесії сільської ради необхідно було мінімум 7 голосів депутатів. Однак, у протоколі відкритого поіменного голосування 27 сесії 7 скликання Ясногородської сільської ради вказано, що по питанню: «Про виділення земельної ділянки та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину України ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га» проголосували «За» лише 6 депутатів. Тобто це рішення не набрало достатньої кількості голосів депутатів.
При цьому, позивач також наголошує на тому, що депутати Ясногородської сільської ради ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які нібито-то голосували за спірне рішення, взагалі не були присутні на 27 сесії 7 скликання Ясногородської сільської ради 27.06.2019.
Отже, зазначене рішення Ясногородської сільської ради не могло бути прийняте, воно підлягає скасуванню.
Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався.
Третьою особою пояснення по справі також не надано.
Присутній у судовому засіданні 17.11.2020 позивач підтримав позов в повному обсязі та просив суд його задовольнити.
Відповідач та третя особа у судове засідання, призначене на 17.11.2020, не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
17 листопада 2020 року через канцелярію до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.11.2020 постановлено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно з приписами частини третьої статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
З урахуванням викладеного та на підставі поданого клопотання, розгляд справи судом здійснено в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
27 червня 2019 року у приміщенні Ясногородської сільської ради Вишгородського району Київської області відбулась 27 сесія 7 скликання.
Порядком денним вказаної сесії, а саме пунктом 16 визначено розгляд заяви щодо виділення та надання дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Ясногородської сільської ради (а.с.33-34).
Відповідно до переліку рішень, прийнятих 27 сесією 7 скликання Ясногородської сільської ради Вишгородського району Київської області, рішення №298 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства» - прийнято (а.с.38).
Так, рішенням 27 сесії 7 скликання Ясногородської сільської ради Вишгородського району Київської області від 27.06.2019 №298-27-VII «Про виділення та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину України для ведення особистого селянського господарства» на підставі статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статей 12, 38, 40, 118, 186-1 Земельного кодексу України надано дозвіл громадянину України ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності, орієнтовною площею 2,000 га, у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с. Ясногородка Вишгородського району Київської області (а.с.15).
Водночас Києво-Святошинською місцевою прокуратурою в ході здійснення процесуального керівництва за досудовим розслідуванням кримінального провадження від 11.09.2019 №42019111200000616 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 КК України, встановлено порушення вимог законодавства при прийнятті Ясногородською сільською радою вищезазначеного рішення.
Вважаючи, що рішення Ясногородської сільської ради від 27.06.2019 №298-27-VІІ «Про виділення та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину України для ведення особистого селянського господарства» є протиправним та підлягає скасуванню, виконувач обов'язків керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частиною третьою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон №1697-VII), положення частини третьої якої передбачають, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з абзацами першим-третім частини четвертої цієї статті наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Отже, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави або конкретної особи шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.
Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає у чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту і зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень на звернення до суду з позовом прокурор зазначає про це в позовній заяві та в такому випадку прокурор набуває статусу позивача. Підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Відтак, виключними випадками, за умови настання яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».
У Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, згідно з яким інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Аналіз положень частини третьою статті 23 Закону №1697-VII дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
(1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
(2) у разі відсутності такого органу.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
При цьому, варто зауважити, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, зокрема замінює відповідного суб'єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той всупереч закону не здійснює захисту чи робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Такі правові висновки та їх обґрунтування міститься у постановах Верховного Суду від 13.05.2021 у справі №806/1001/17 та від 28.04.2021 у справі №160/13338/20.
Позов у справі, що розглядається, подано виконувачем обов'язків керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави, а позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач спірним рішенням надав дозвіл фізичній особі на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з порушенням вимог законодавства. Після розробки останнього, рішенням сільської ради вказана земельна ділянка може бути передана у власність громадянина України. Таким чином, у приватну власність може бути незаконна відведена земельна ділянка.
Необхідність захисту інтересів держави обґрунтовано порушенням інтересів територіальної громади.
Підстави представництва прокурор мотивував тим, що орган, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження щодо звернення з подібним позовом, відсутній.
При цьому, Києво-Святошинською місцевою прокуратурою на адресу Ясногородської сільської ради було направлено лист, у якому викладено виявлені порушення вимог законодавства та ініційовано питання про скасування спірного рішення. Однак, відповідно до листа Ясногородської сільської ради від 13.02.2020, відповідачем не вжито жодним заходів, спрямованих на його скасування.
Згідно з приписами статті 15-2 Земельного кодексу України (далі - ЗК України; в редакції, чинній на час звернення прокурора до суду) до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.
Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15 (далі - Положення; в редакції, чинній на час звернення прокурора до суду), Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль): за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах (підпункт 25-1 пункт 4 Положення).
Водночас відповідно до статті 10 Закону України від 19.06.2013 №963-IV «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та пункту 5-1 Положення посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.
Таким чином, законодавством визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель всіх категорій та форм власності, проте у вказаного державного органу відсутні повноваження щодо звернення до суду з позовом про визнання незаконними (недійсними) рішень органів місцевого самоврядування із земельних питань, що свідчить про відсутність суб'єкта владних повноважень, до кола якого віднесено захист законних інтересів держави в суді.
Подібна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №917/342/19 та від 25.09.2020 у справі №921/341/19.
Тому суд вважає, що прокурор мав право звернутися з цим адміністративним позовом до суду.
Оцінюючи обґрунтованість заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з пунктами «а», «б» статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регулюється нормами глави 19 ЗК України.
Так, відповідно до частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (пункт «в» частини третьої статті 116 ЗК України).
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України визначено у статті 118 ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частинами шостою та сьомою цієї статті громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Частинами восьмою, дев'ятою та десятою статті 118 ЗК України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Наведеними нормами встановлено підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони, зокрема передбачають, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявою для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення, за результатом розгляду якої уповноважені органи приймають одне з відповідних рішень.
При цьому, ухвалення рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує.
За змістом статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
На момент виникнення спірних правовідносин порядок діяльності Ясногородської сільської ради регулювався Регламентом роботи Ясногородської сільської ради сьомого скликання, затвердженим рішенням від 25.11.2015 №06-01-VII, відповідно до розділу VI якого сільська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення сільської ради приймаються на її пленарному засіданні більшістю голосів депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (а.с.15-29).
Рішенням Ясногородської сільської ради п'ятої сесії сьомого скликання, від 22.03.2016 №28-05-VII внесено зміни у вищезазначений регламент. Змінами встановлено, що рішення ради приймається відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Протоколи результатів поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню на інформаційному стенді в приміщенні сільської ради та на офіційному веб-сайті сільської ради (у разі його створення), які розмішуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку. Результати поіменного голосування надаються за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» і є не від'ємною частиною протоколу. Для підрахунку голосів депутатів, поданих за рішення створюється лічильна комісія. Лічильна комісія утворюється з числа депутатів, рішенням ради на термін її повноважень у складі голови та секретаря. Лічильна комісія пленарного засідання сесії проводить підрахунок голосів депутатів, поданих на рішення сесії. Підрахунок голосів депутатів при поіменному голосуванні здійснюється шляхом внесення результатів голосування до протоколу поіменного голосування. Для проведення поіменного голосування секретар сільської ради подає лічильній комісії протоколи поіменного голосування по кожному питанню порядку денного. Голова лічильної комісії зачитує прізвища депутата, депутат встає і оголошує свою пропозицію з обговореного питання «за», «проти», «утримуюсь». Напроти прізвища кожного депутата у розділі «Результат голосування» голова лічильної комісії відображає результат її голосування. Напроти прізвища осіб, які відсутні на пленарному засіданні, голова лічильної комісії робить відмітку «відсутній». Протокол результатів голосування з вказівкою дати проведення пленарного засідання, назви питання, з якого проводилось голосування та кількості осіб, що проголосували «за», «проти», «утримуюсь», а також осіб, які відсутні на пленарному засіданні, підписується головою та секретарем лічильної комісії. У період пленарного засідання, при необхідності лічильна комісія сесії проводить перереєстрацію депутатів, що беруть участь у роботі сесії (а.с. 30-32).
Як вбачається з матеріалів справи, до Ясногородської сільської ради було обрано 12 депутатів: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 .
Таким чином, для прийняття рішення на сесії сільської ради необхідно мінімум 7 голосів.
При встановленні результатів голосування до загального складу сільської ради включається сільський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Відповідно до протоколу 27 сесії 7 скликання Ясногородської сільської ради від 27.06.2019 під час розгляду заяви ОСОБА_1 щодо виділення та надання дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на зазначеній сесії були присутні 9 депутатів. Головуючим на засіданні був голова Ясногородської сільської ради ОСОБА_14 . Рішення по питанню «розгляд заяви щодо виділення та надання дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Ясногородської сільської ради» не прийнято (а.с. 33-38).
Згідно з протоколу відкритого поіменного голосування 27 сесії 7 скликання Ясногородської сільської ради від 27.06.2019 у голосуванні по питанню «Про виділення та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0000 га гр. ОСОБА_1 » взяло участь 9 осіб. «За» проголосувало 6 депутатів ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ), «Утрималось» - 3 ( ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 ), «Відсутні» - 3 ( ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ). Рішення не прийнято (а.с.39).
Отож рішення з вищезазначеного питання не прийнято у зв'язку з не набранням достатньої кількості голосів депутатів.
При цьому, відповідно до протоколу допиту свідка від 24.12.2020 голова Ясногородської сільської ради ОСОБА_14 повідомив, що був присутній на 27 сесії 7 скликання Ясногородської сільської ради. Крім нього на засіданні були присутні ще ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 . Свідок ОСОБА_14 зазначив, що питання про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки виносилось на розгляд вказаної сесії двічі. Після першого голосування виникла необхідність щодо роз'яснення деяких питань, пов'язаних з відведенням земельної ділянки. У зв'язку з чим, за ініціативою депутатів ОСОБА_8 та ОСОБА_10 вказане питання було повторно винесено на голосування. За результатами голосування рішення було прийнято. Він, як голова сільської ради віддав свій голос «За», про що вказав голові лічильній комісії та секретарю сільської ради. Свідок ОСОБА_14 наголошує, що просив внести свій голос в протокол поіменного голосування. Коли він виявив невідповідність протоколу голосування, він письмово звернувся до голови лічильній комісії та секретаря сільської ради про виправлення помилки. Виправлення не відбулось, у зв'язку з чим він був вимушений звернутися до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою щодо внесення його голосу до протоколу поіменного голосування (а.с.45-49).
Поряд із цим, відповідно до протоколу допиту свідка від 24.01.2020 депутат Ясногородської сільської ради ОСОБА_3 повідомила, що не була присутня на 27 сесії 7 скликання Ясногородської сільської ради. Яким чином у протоколі відкритого поіменного голосування 27 сесії 7 скликання Ясногородської сільської ради від 27.06.2019 по питанню «Про виділення та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0000 га гр. ОСОБА_1 » зазначено, що вона проголосувала «За», їй не відомо (а.с.40-44).
Листом Державного підприємства «Державне Київське конструкторське бюро «Луч» від 08.01.2020 №23-31/02-81 підтверджено, що економіст з матеріально-технічного забезпечення відділу матеріально-технічного забезпечення підприємства ОСОБА_3 27.06.2019 повний робочий день перебувала на своєму робочому місці, по місцю знаходження підприємства - м. Київ, вул. Мельникова (Ю. Іллєнка), 2. Тривалість робочого дня працівників підприємства 27.06.2019 сягала 7 робочих годин, так як 27 червня був передсвятковим днем (28.06.2019 - святковий День Конституції), початок робочого дня - 08:00 год., закінчення робочого дня - 15:40 год. (а.с.56).
Також відповідно до протоколу допиту свідка від 31.10.2019 депутат Ясногородської сільської ради ОСОБА_2 повідомив, що не був присутній на 27 сесії 7 скликання Ясногородської сільської ради. Яким чином у протоколі відкритого поіменного голосування 27 сесії 7 скликання Ясногородської сільської ради від 27.06.2019 по питанню «Про виділення та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0000 га гр. ОСОБА_1 » зазначено, що він проголосував «За» йому не відомо (а.с.50-54).
Листом Київська обласна державна адміністрація від 28.12.2019 №11-25/7757/08/13-2019 підтвердила, що відповідно до табелю обліку робочого часу за червень 2019 року працівників відділу адміністрування Державного реєстру виборців апарату Київської обласної державної адміністрації ОСОБА_2 , начальник відділу, 27.06.2019 перебував на робочому місці (а.с.55).
Враховуючи викладене, депутати Ясногородської сільської ради ОСОБА_3 та ОСОБА_2 27.06.2019 перебували на своїх робочих місцях у місті Києві, не були присутні на вищезазначеній сесії сільської ради та не могли голосувати «За» спірне рішення. Тому у протокол відкритого поіменного голосування 27 сесії 7 скликання Ясногородської сільської ради від 27.06.2019 було внесено неправдиві відомості. У графі «Результат голосування» депутатів Ясногородської сільської ради ОСОБА_3 та ОСОБА_2 мали б стояти відмітки «Відсутній».
З огляду на це, рішення Ясногородської сільської ради від 27.06.2019 №298-27-VІІ «Про виділення та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину України для ведення особистого селянського господарства» не могло бути прийнято, оскільки не набрало достатньої кількості голосів депутатів, а тому таке є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого судового збору, суд звертає увагу на наступне.
Позивачем за звернення із цим позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн. згідно з платіжним дорученням від 17.03.2020 №544 (а.с. 14).
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Проте, згідно з частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
У цій справі прокурор є суб'єктом владних повноважень та виконує функції з представництва інтересів держави у суді, а відтак судові витрати по сплаті судового збору стягненню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Ясногородської сільської ради від 27.06.2019 №298-27-VІІ «Про виділення та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину України для ведення особистого селянського господарства».
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено та підписано 23.07.2021 р.
Суддя Кушнова А.О.