29 липня 2021 року Справа № 280/4213/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району (69104 м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, 32, код ЄДРПОУ 37573838)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
26.05.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району про припинення виплати соціальної допомоги ОСОБА_1 на період часу з 01.10.2019 по березень 2021 (при наявності такого рішення);
визнати протиправною бездіяльність управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району, щодо невиплати ОСОБА_1 , соціальної допомоги за період з 01.10.2019 по березень 2021 (за відсутності рішення про припинення виплати);
визнати протиправним та скасувати рішення управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району, про утримання, починаючи з 01.05.2021 по 20 % щомісячно раніш виплаченої ОСОБА_1 , соціальної допомоги за період з 01.09.2017 по 30.09.2019;
зобов'язати управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району, виплатити ОСОБА_1 , соціальну допомогу за період часу з 01.10.2019 по червень 2021 у повному обсязі відповідно до чинного законодавства з компенсацією за несвоєчасну виплату та з урахуванням виплачених їй у березні-червні 2021 року сум.
Ухвалою суду від 31.05.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Позивач перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району з 2012 року як отримувач державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю.
Зазначену допомогу позивачу призначено на період з 20.08.2012 довічно.
Рішенням відповідача припинено виплату позивачу державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства з 01.09.2017 року.
За зверненням позивача щодо призначення державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства від 18.03.2021 вказану допомогу призначено на період з 18.03.2021 по 31.01.2023 у розмірі 1769,00 грн. щомісячно.
22.04.2021 відповідачем прийнято Рішення про відрахування з призначеної позивачу з 18.03.2021 року державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства у розмірі 20 % щомісячно.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо припинення виплати позивачу державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та відрахування з призначеної державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства переплати, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" від 16.11.2000 року № 2109-IIІ (далі по тексту - Закон України № 2109-IIІ), "Порядком надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам", затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України Міністерства фінансів України Міністерства охорони здоров'я України від 30.04.2002 року № 226/293/169 (далі по тексту - Порядок № 226).
Законом України № 2109-IIІ відповідно до Конституції України гарантовано особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю право на матеріальне забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України та їх соціальну захищеність шляхом встановлення державної соціальної допомоги на рівні прожиткового мінімуму.
Зокрема, статтею 1 Закону України № 2109-IIІ визначено, що право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства і діти з інвалідністю віком до 18 років.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, з питань сім'ї та дітей, організовує роботу щодо призначення та виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю.
Причина, група інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством України з одночасним роз'ясненням особам з інвалідністю з дитинства їх права на державну соціальну допомогу.
Державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства призначається на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи (стаття 4 частина 1 Закону України № 2109-IIІ).
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району з 2012 року як отримувач державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю.
Зазначену допомогу позивачу було призначено на період з 20.08.2012 довічно.
В червні 2019 року відповідачем було отримано інформацію від Департаменту реєстраційних послуг, про те, що реєстрацію позивача за адресою АДРЕСА_1 , скасовано з 09.08.2017 у зв'язку з визнанням паспорта громадянина України недійсним.
Відповідно до п 1.2. Порядку, державна соціальна допомога призначається і виплачується громадянам України, які постійно проживають на території України; іноземним громадянам та особам без громадянства, які переселилися з інших держав на постійне проживання в Україну, та особам, які набули статусу біженців.
Враховуючи факт визнання паспорта позивача недійсним відповідачем до органів влади вищого рівня було направлено запит, на який було отримано відповідь Міністерства соціальної політики України від 14.08.2019 року №1224/0/111-19/203 з якої вбачається, що з урахуванням норм чинного законодавства та у разі ненадання позивачем підтверджуючих документів щодо законних підстав перебування та постійного проживання на території України з 09.08.2017 року, у позивача немає права на виплату державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства з місяця, що настає за тим, у якому відбулися зміни (тобто з 01.09.2017 року).
В зв'язку з викладеним, відповідачем було прийнято рішення про припинення виплати позивачу державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства з 01.09.2017 року.
Таким чином, припинення виплати позивачу державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства здійснено на законних підставах, тому позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення управління про припинення виплати допомоги позивачу, а також вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності управління щодо невиплати позивачу допомоги за період з 01.10.2019 по березень 2021 не підлягають задоволенню.
Оскільки допомогу було виплачено позивачу по 31.08.2019 виникла переплата бюджетних коштів за період з 01.09.2017 року по 31.08.2019 року у загальній сумі 36811,00 грн.
22.02.2021 позивачу видано тимчасове посвідчення громадянина України, яке дійсне до 01.02.2023 року, однак Порядком надання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю не передбачено здійснення виплат державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства за минулий період у разі наявності документів, підтверджуючих громадянство або законність перебування в Україні, які отримані після припинення вищезазначених виплат.
Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо зобов'язання управління виплатити позивачу соціальну допомогу за період часу з 01.10.2019 по березень 2021 не підлягають задоволенню в зв'язку з відсутністю законних підстав для виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства за минулий період.
Щодо здійснення відрахувань з призначеної позивачу на теперішній час державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства, суд зазначає, що за зверненням позивача щодо призначення державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства від 18.03.2021 вказану допомогу призначено на період з 18.03.2021 по 31.01.2023 у розмірі 1769,00 грн. щомісячно.
Так як позивачем не було повідомлено управління про скасування реєстрації за адресою АДРЕСА_1 з 09.08.2017 у зв'язку з визнанням паспорта громадянина України недійсним і позивач продовжувала отримувати безпідставно виплати, це призвело до надмірної виплати бюджетних коштів за період з 01.09.2017 року по 31.08.2019 року у загальній сумі 36811,00 грн.
22.04.2021 управлінням прийнято Рішення про відрахування з призначеної позивачу з 18.03.2021 року державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства у розмірі 20 % щомісячно.
Таке Рішення прийнято відповідно до п.6.3 Порядку, яким зазначено: суми державної соціальної допомоги та надбавки на догляд, якщо остання призначена, надміру виплачені одержувачу внаслідок зловживань з його боку (внаслідок подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї тощо), стягуються на підставі рішення структурного підрозділу з питань соціального захисту населення.
Відрахування на підставі рішень структурного підрозділу з питань соціального захисту населення щомісячно провадяться в розмірі не більше 25 відсотків державної соціальної допомоги з надбавкою на догляд, якщо остання призначена, понад відрахування з інших підстав.
Враховуючи зазначене, позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення управління про утримання з відповідача надмірно виплачених сум державної соціальної допомоги особам з інвалідністю в розмірі 20 % щомісячно, також не підлягають задоволенню, оскільки таке утримання здійснюється управлінням на законних підставах, відповідно до норм законодавства.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району (69104 м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, 32, код ЄДРПОУ 37573838)- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі 29.07.2021.
Суддя О.В. Конишев