про повернення позовної заяви
28 липня 2021 рокум. Ужгород№ 260/2795/21
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Плеханова З.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства оборони України , яким просить: 1. Визнати протиправну відмову Держави Україна в особі Міністерства оборони України оформлену листом №510/271 від 24.05.2021 року щодо визнання у вчиненні протиправних дій у складанні, вдачі завідомо неправдивого офіційного свідоцтва про хворобу №1485/638 від 07.07.1966 року потерпілого військовослужбовця ОСОБА_1 . 2. Зобов'язати Державу Україна в особі Міністерства оборони України прийняти у свідоцтві про хворобу №1485/638 від 07.07.1966 року потерпілого військовослужбовця ОСОБА_1 правдиву постанову про причинний зв'язок " Травма пов'язана з виконанням обов'язків військової служби " на підставі його скарги від 27.04.2021 року. 3. Стягнути з Держави Україна Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь потерпілого військовослужбовця ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі місячної мінімальної заробітної плати помноженої на кількість місяців тривалості протиправної дії та бездіяльності починаючи з 01.08.2002 року по день ухвалення судового рішення в даній справі. 4.Зобов'язати Відповідача надати протягом одного місяця з дати набрання законної сили судового рішення до суду першої інстанції звіт про його виконання. 5. Звільнити позивача від сплати судового збору як особу з інвалідністю 1 групи. 6.Розглянути справу без участі позивача.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року вказану заяву залишено без руху у зв'язку з пропуском 6-ти місячного строку звернення до суду та надано 5-ти денний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків заяви.
27 липня 2021 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяві зазначених в ухвалі суду від 12 липня 2021 року.
Так, у зазначеній вище заяві позивач зазначає, що строки звернення до суду ним не пропущенні та посилається на п.3 ч.1 ст.268 ЦК України та на ст.3 Конституції України. Зазначає, що позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, так як держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Зазначає, що з вищенаведених підстав суд не має права відмовити у відкритті провадження за його позовною заявою.
Розглянувши заяву позивача суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Матеріали справи свідчать, що позивач, зокрема, оскаржує неправомірність дій відповідача у видачі свідоцтва від 1966 року, проте до суду за захистом своїх прав, зокрема, щодо зобов'язання прийняти у свідоцтві про хворобу №1485/638 від 07.07.1966 року потерпілого військовослужбовця ОСОБА_1 правдиву постанову про причинний зв'язок " Травма пов'язана з виконанням обов'язків військової служби " на підставі його скарги від 27.04.2021 року, звернувся до суду через 55 років лише у липні 2021, тобто з пропуском строку звернення до суду, передбаченого чинним законодавством України.
У заяві про усунення неоліків позивач також вказує, що про наявність порушеного права він ухнав з архівної довідки, але суд зауважує . що довідка , а яку посилається датована серпнем 2002 року.
Щодо посилання позивача на незастосування строку давності до вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя, то у позові позивач просить стягнути моральну шкоду за тривалі протиправні дії відповідача, а не за ушкодження здоровя з боку держави України в особі Міноборони. Крім того, норми Цивільного кодексу під час відкриття провадження згідно КАСУ застосуванню не підлягають.
Ні про які поважні причини пропуску строку більше ніж півроку позивач не вказує.
Суд акцентує увагу на змісті постанови ВС від 31.03.2021 р. у справі 240/12017/19, у якій Суд відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду.
У даній постанові ВС вказав, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Також зазначив, що отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Слід зауважити, що обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. А підстави якими позивач обґрунтовує пропуск строку звернення до суду , вказані позивачем у заяві, визнані судом неповажними,
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Відповідно до ч. 5 та ч. 6 ст. 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 169 КАС України,
1.Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії -- повернути позивачу.
2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів .
Суддя З.Б.Плеханова