Рішення від 27.07.2021 по справі 260/2531/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2021 рокум. Ужгород№ 260/2531/21

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

17 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, якою просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про перерахунок пенсії ОСОБА_1 в частині зменшення її розміру з 90% до 60% від заробітку та обмеження її максимального розміру 10 прожитковими мінімумами для осіб, що втратили працездатність; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести з 01 жовтня 2020 року перерахунок, нарахувати та виплатити пенсію за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ (у редакції, що діяла на час призначення пенсії), статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Закарпатської обласної прокуратури №215-вих2020 від 22.10.2020 року, без обмеження суми пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат.

30 червня 2021 року ухвалою суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та призначено розгляд справи.

1. Позиції сторін.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 2006 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - Відповідач) та щомісячно отримує пенсію за вислугу років у розмірі 90 % від суми місячної (чинної) заробітної плати прокурора на відповідній посаді згідно з статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ. 13.01.2021 року з відповіді на звернення позивача стало відомо, що 09.11.2020 року відповідач провів перерахунок пенсії позивачу на підставі заяви від 02.11.2020 року та додано рішення відповідача про перерахунок № 921040136265 від 09.11.2020 року. Під час здійснення вказаного перерахунку пенсії позивачу, відповідач застосував загальний процент розрахунку пенсії від заробітку - 60 % та обмежив максимальний розмір пенсії Позивача на підставі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру». Підстав для зміни загального проценту розрахунку пенсії від заробітку та застосування обмеження максимального розміру пенсії Відповідач не вказував. Стосовно зниження відсоткового розміру пенсії та обмеження максимального розміру пенсії поширюються на прокурорів та слідчих органів прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами Закону № 1697 - VII з дати набрання ним чинності, при проведенні перерахунку пенсії позивача не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії і має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, тобто 90%. Водночас, п. 2 "Прикінцевих та перехідних положень " Закону № 3668 передбачено, що обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. При цьому, зазначають, що норма ч. 1 ст. 2 Закону № 3668 підлягає застосуванню до категорій пенсіонерів, яким пенсія призначена, зокрема відповідно до Закону № 1789. Зазначені висновки узгоджуються з позицією колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 11.11.2020 р. у справі №759/9981/16-а.

26 липня 2021 року представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв'язку з тим, що пенсія позивачу призначалась за приписами частини 1 статті 50-1 Закону №1789- XII (в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Тобто пенсія позивачу призначалась в розмірі 90% від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески. Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року має пряму дію, тобто поширюється на всі правовідносини, що виникли після набрання ним чинності. Тому всі дії повинні відбуватися у відповідності до цього закону, що випливає із принципу законності, передбаченого частиною 2 статті 19 Конституції України. Відповідно до норм нового закону пенсія призначається в розмірі 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати. Позивачу проведено перерахунок пенсії за вислугу років в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати відповідно до пункту 2 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII при цьому, зміни в законодавстві не призвели до зниження розміру пенсії, а навпаки - привели до її збільшення, що спростовує факт звуження прав позивача на пенсійне забезпечення.

20 липня 2021 року Головним управлінням пенсійного фонду України в Закарпатській області надано суду пенсійну справу ОСОБА_1 № 136265.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював в органах прокуратури та з 01 березня 2006 року отримує пенсію відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII від 05.11.91, якій діяв на той час у розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати.

22 жовтня 2020 року ОСОБА_1 отримав від Закарпатської обласної прокуратури довідку № №215-вих.2020 про розмір заробітної плати, що зараховується для перерахунку пенсії, який склав 83 208,01 гривень (а.с. 22).

09 листопада 2020 року відповідачем здійснено перерахунок пенсії за заявою позивача з 01 жовтня 2020 року на підставі довідки Закарпатської обласної прокуратури 21 №215-вих.2020 від 22 жовтня 2020 року у розмірі 60 % від суми місячної заробітної плати, (а.с. 24).

Відповідачем обраховано основний розмір пенсії позивача 49 924,81 гривень, що складає 60% від суми її місячної (чинної) заробітної плати.

Одночасно з цим, відповідачем призначено пенсію до виплати в розмірі 17120 гривень, з урахуванням обмеження в 10 прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Зазначені норми зобов'язують суб'єктів владних повноважень діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури.

На час призначення позивачу пенсії (2006 рік) особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ.

Прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку (частина перша статті 50-1); обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина дванадцята статті 50-1); призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята статті 50-1).

До статті 50-1 Закону №1789-ХІІ внесено зміни Законом України від 08.07.2011 №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668-VI), внаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону №3668-VI з 01.10.2011 стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.

14.10.2014 ухвалено новий Закон України «Про прокуратуру» (Закон №1697-VІІ).

Відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ» (в первинній редакції) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.

Розділ XII «Прикінцеві положення» Закону №1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у тому числі стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15.07.2015. Водночас з 15.07.2015 втратив чинність Закон №1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).

01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №76-VIII), яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни: частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015) викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України»; частину двадцяту статті 86 Закону №1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: « 20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

13.12.2019 Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від №7-р(II)/2019 та визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Рішення положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

У пункті 3 Рішення №7-р(II)/2019 Конституційний Суд України встановив такий порядок його виконання: частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції.

Отже, з 13.12.2019 особи, яким пенсії призначені відповідно до Закону №1789-ХІІ або Закону №1697-VІІ мають право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам.

Склад та розмір заробітної плати прокурорів визначала стаття 81 Закону №1697-VІІ.

В той же час Законом України від 28.12.2014 №79-VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, відповідно до якого, зокрема, норми статті 81, частин шістнадцятої, сімнадцятої, вісімнадцятої статті 86, пунктів 13, 14 розділу XIII Перехідні положення Закону України від 14.10.2014 «Про прокуратуру» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону №1697-VІІ зі змінами застосовуються порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Таким чином, відновлено дію статті 81 Закону №1697-VІІ в частині визначення розміру та складових заробітної плати прокурорів.

Стаття 81 Закону №1697-VІІ в редакції Закону України від 19.09.2019 №113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (набув чинності з 25.09.2019) визначає порядок обрахунку заробітної плати для працівників Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур, зокрема, посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з відповідним коефіцієнтом.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 №1155 «Про умови оплати праці прокурорів» (Постанова №1155), пунктом першим якої затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур згідно з додатками 1-3.

Як вбачається з матеріалів справи, Закарпатська обласна прокуратура видала позивачу довідку від 22.10.2020 21№215-вих2020 про розмір заробітної плати за відповідною (прирівняною) посадою заступник прокурора області, яка прирівнюється до посади прокурор прокуратури, що враховується для перерахунку пенсій, за нормами, чинними на 11.09.2020 (на день початку роботи обласних прокуратур згідно з наказом Генерального прокурора від 08.09.2020 №414), (а.с. 22).

Підвищення заробітної плати прокурорським працівникам відповідно до положень частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ є підставою для перерахунку пенсії позивача з розміру заробітної плати, визначеної у довідці Закарпатської обласної прокуратури від 22.10.2020 21№215-вих2020, з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто з 01.10.2020.

У даному випадку відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачу на підставі вказаної довідки. Тобто право позивача на перерахунок пенсії відповідач не заперечує. При цьому пенсія позивача обрахована з розміру 60 відсотків від заробітної плати та із застосуванням обмеження її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Вирішуючи спір щодо застосування відсоткового розміру для цілей перерахунку пенсії, суд зазначає, що частина друга статті 86 Закону №1697-VII визначає розмір пенсії прокурорів, який становить 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

На момент призначення позивачу пенсії, її розмір був визначений у частині першій статті 50-1 Закону №1789-ХІІ та становив 90 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати.

Водночас при перерахунку пенсії за вислугу років змінною величиною є лише розмір пенсії, що залежить від зміни розміру чи складових місячної (чинної) заробітної плати відповідної категорії працівників, з якої здійснюється обрахунок пенсії, а не відсоткове значення розміру пенсії, обрахунок якої здійснений при її призначенні та є незмінним.

Верховний Суд України у постанові від 29.04.2020 у справі №490/5366/16-а сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах, зокрема, визначив, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом №3668-VІ зміни до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Таким чином, суд вважає безпідставним застосування до спірних правовідносин норм Закону №1697-VІІ в частині визначення відсоткового розміру пенсії, оскільки вказаний Закон поширює свою дію на працівників прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності.

Враховуючи те, що позивач вже є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років і пенсія йому призначена у 2006 році за Законом №1789-ХІІ, тому до його пенсії не може застосовуватися відсотковий розмір (60 відсотків), визначений Законом №1697-VІІ.

З огляду на викладене суд зазначає, що ОСОБА_1 має право на перерахунок пенсії на підставі довідки Закарпатської обласної прокуратури від 22.10.2020 21№215-вих2020, виходячи з розміру 90 відсотків від суми місячної заробітної плати (грошового забезпечення).

Разом з тим, безпідставними є доводи позивача щодо протиправності дій відповідача в частині обмеження пенсії максимальним розміром.

Обмеження виплати пенсії максимальним її розміром вперше було встановлено Законом України від 08.07.2011 №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (Закон №3668-VI), який набрав чинності з 01.10.2011, та прийнятий з метою визначення заходів подальшого реформування пенсійної системи та збалансування солідарної системи пенсійного страхування.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України Про прокуратуру не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

За приписами абзацу першого пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Суд звертає увагу на те, що пункт 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI не регулює питання обмеження максимальним розміром пенсії осіб, у яких на 01.10.2011 вона не досягала максимального розміру (десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність). Тобто для осіб, яким призначено пенсію за законодавством, що не передбачало обмеження максимального розміру, законодавець передбачив лише збереження раніше призначеного розміру пенсії. Водночас право на здійснення перерахунку пенсії у розмірі, що перевищує максимально встановлений законом, законодавцем не передбачено.

Законом України від 02.03.2015 №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», який набрав чинності з 01.04.2015, частину п'ятнадцяту статті 50-1 Закону №1789-XII замінено чотирма частинами, зокрема частиною вісімнадцятою такого змісту: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».

Як уже зазначалося, з 15.12.2015 Закон №1789-XII відповідно до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону №1697-VII втратив чинність (крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1). Отже, частина вісімнадцята статті 50-1 Закону №1789-XII, яка застосовувалась субсидіарно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI та врегульовувала питання виплати пенсій без обмежень, втратила чинність з набранням чинності Закону №1697-VII, а тому до спірних правовідносин такі норми не застосовуються.

Абзацом шостим частини п'ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31.12.2017, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень.

Відтак, у зв'язку з прийняттям Закону №1697-VII розмір пенсії прокурорів знову обмежено максимальним розміром - десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, на момент звернення позивача за перерахунком пенсії, наведеними вище положеннями встановлюються обмеження розміру виплачуваної пенсії, які мають імперативний характер, неконституційними не визнавались, є чинними та обов'язковими до виконання органами Пенсійного фонду України.

Також суд звертає увагу, що не застосування обмеження розміру виплачуваної пенсії при її перерахунку у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівників прокуратури, до осіб, яким призначена пенсія відповідно до положень статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, неодмінно призведе до ситуації непрямої дискримінації інших пенсіонерів з числа прокурорів, зокрема тих, яким пенсія призначена відповідно до Закону №1697-VII, та суперечитиме принципу рівності перед Законом. Утверджуючи та забезпечуючи права осіб на соціальний захист, держава повинна в процесі виконання своїх соціальних обов'язків вживати заходів для забезпечення рівності між пенсіонерами.

Верховним Судом неодноразово здійснювався касаційний розгляд справ, де позивачами виступали особи, яким пенсії були призначені відповідно до Закону №1789-XII, а вимоги позовних заяв було звернуто до пенсійного органу стосовно неправомірності його дій та рішень щодо здійснення перерахунку такої пенсії із застосуванням обмеження її максимальним розміром, передбаченим статтею 86 Закону №1697-VII, в редакції зі змінами, внесеними Законами України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (постанови Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №205/8204/16-а, від 03.04.2018 у справі №361/4922/17, від 02.05.2018 у справі №704/87/17, від 15.08.2018 у справі №161/9572/17, від 17.01.2019 у справі №161/713/17, від 15.05.2019 у справі №554/4191/17, від 21.11.2019 у справі №161/14321/16-а, від 21.05.2020 у справі №554/10510/16-а, від 28.10.2020 у справі №686/2428/16-а).

Розглядаючи вищевказані справи, Верховний Суд сформулював правову позицію, відповідно до якої положення норм чинного законодавства, якими обмежувався максимальний розмір пенсії, не визнавались у встановленому порядку Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), отже, є чинними і підлягають виконанню.

Також на вказані обставини звернув увагу Верховний Суд в ухвалі від 04.02.2021 у справі №400/6132/20 про відмову у відкритті провадження та розгляд як зразкової справи №400/6132/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про перерахунок пенсії в частині зменшення її розміру з 90 до 60 відсотків від заробітку та обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, що втратили працездатність, та зобов'язання пенсійний орган здійснити перерахунок призначеної їй пенсії у розмірі 90 відсотків та без обмеження її максимального розміру із виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії, починаючи з 01.10.2020.

Верховний Суд сформулював правову позицію, відповідно до якої положення норм чинного законодавства, якими обмежувався максимальний розмір пенсії, не визнавались у встановленому порядку Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), отже, є чинними і підлягають виконанню. Тобто, на момент проведення перерахунку пенсії позивачам, наведеними положеннями встановлюються тимчасові обмеження розміру виплачуваної пенсії, які мають імперативний характер, неконституційними не визнавались, є чинними та обов'язковими до виконання органами Пенсійного фонду України. З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність у відповідача (відповідного територіального органу Пенсійного фонду України) законних підстав для здійснення виплати нарахованої пенсії без обмеження граничного розміру відповідно до статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 №1789-XII "Про прокуратуру" (в редакції на час призначення пенсії), оскільки положення цієї статті втратили чинність.

З урахуванням наведеного при здійсненні позивачу перерахунку пенсії пенсійним органом обґрунтовано застосовано обмеження максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, що втратили працездатність, встановлене вищезгаданими нормативно-правовими актами.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про перерахунок пенсії ОСОБА_1 в частині зменшення її розміру з 90% до 60% від заробітку та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести з 01 жовтня 2020 року перерахунок, нарахувати та виплатити пенсію за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ (у редакції, що діяла на час призначення пенсії), статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Закарпатської обласної прокуратури №215-вих2020 від 22.10.2020 року з урахуванням раніше проведених виплат.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем при поданні адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн., що підтверджується квитанціями № 2651710217 від 17 червня 2021 року, (а.с.12).

Таким чином, вказана сума судового збору підлягає стягненню пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про перерахунок пенсії ОСОБА_1 в частині зменшення її розміру з 90% до 60% від суми заробітної плати.

3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести з 01 жовтня 2020 року перерахунок, нарахувати та виплатити пенсію за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ (у редакції, що діяла на час призначення пенсії), статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Закарпатської обласної прокуратури №215-вих2020 від 22 жовтня 2020 року з урахуванням раніше проведених виплат.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) судові витрати у розмірі 454, 00 грн. (чотириста п'ятдесят чотири грн. 00 коп.).

5. В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 27 липня 2021 року.

СуддяТ.В.Скраль

Попередній документ
98636939
Наступний документ
98636941
Інформація про рішення:
№ рішення: 98636940
№ справи: 260/2531/21
Дата рішення: 27.07.2021
Дата публікації: 03.08.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Закарпатський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (09.09.2021)
Дата надходження: 09.09.2021
Предмет позову: визнання дій протиправними і зобов’язання вчинити певні дії
Розклад засідань:
27.07.2021 00:00 Закарпатський окружний адміністративний суд
30.09.2021 09:00 Восьмий апеляційний адміністративний суд
30.09.2021 09:20 Восьмий апеляційний адміністративний суд