Провадження № 22-ц/803/3736/21 Справа № 210/3380/20 Суддя у 1-й інстанції - Літвіненко Н. А. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.
28 липня 2021 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Барильської А.П.
суддів - Бондар Я.М., Зубакової В.П.
секретар судового засідання - Голуб О.О.
сторони:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 грудня 2020 року, яке постановлено суддею Літвіненко Н.А. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, відомості щодо дати складання повного тексту рішення суду матеріали справи не містять, -
В червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (надалі ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»), третя особа: Первинна профспілкова організація Незалежна профспілка гірників України Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про стягнення заробітної плати.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що з 06 лютого 2004 року він працює на підприємстві відповідача, де з 08 жовтня 2012 року переведений водієм автотранспортних засобів ГАЗ 2705, МД швидка допомога, У-2,89М цеху пасажирського автотранспорту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
03 квітня 2020 року позивачу було оголошено простій у роботі на підставі Розпорядження Начальника АГУ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» «Про простій цеху», з яким позивач не згодний, оскільки вважає його незаконним та таким, що порушує його права.
У зв'язку з чим, позивач просив суд визнати недійсним розпорядження Начальника АТУ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», яким йому, починаючи з 03 квітня 2020 року оголошено простій у роботі, та зобов'язати ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» виплатити позивачу суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з розрахунку 716 грн. за кожен день вимушеного прогулу зумовленого незаконним простоєм.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 грудня 2020 року в задоволені позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення не враховано, що відповідачем не було дотримано процедури оформлення простою на підприємстві, оскільки Розпорядження Начальника АГУ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» «Про простій цеху» від 03 квітня 2020 року не містить підстав та причини, у зв'язку з чим встановлено позивачу простій, що тягне за собою те, що позивач не отримував належної йому заробітної плати.
Позивач зауважує на те, що фактично простою в роботі не було, оскільки з моменту оголошення йому простою підприємство відповідача не припиняло свою робу і роботу пасажирського автотранспортного цеху та не відбулося запровадження нових технологічних засобів, які б виключали роботу позивача.
Крім того позивач посилається на те, що Розпорядження Начальника АГУ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» «Про простій цеху» від 03 квітня 2020 року не містить вказівки на період оголошення йому простою у роботі та пропозиції щодо переведення позивача на іншу роботу на час простою.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване, на його думку, апеляційну скаргу позивача - залишити без задоволення, як необґрунтовану.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 , які, кожен окремо, підтримали доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, представника відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» - Тер - Товмасян Ю.Г., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила рішення суду залишити без змін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, відзиву відповідача на апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 з 06 лютого 2004 року по 08 жовтня 2012 року працював водієм автотранспорту в пасажирському цеху, з 08 жовтня 2012 року по теперішній час - працює на підприємстві відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на посаді водія автотранспортних засобів в ЦПА (а.с. 7-9).
Згідно протоколу засідання погоджувальної комісії ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» №137 від 26 березня 2020 року про встановлення порядку реалізації окремих умов колективного договору на період дії карантину прийнято рішення з метою запобігання поширенню короновірусу, збереження робочих місць, забезпечення безперебійного виробництва та недопущення зупинки діяльності підприємства на період дії карантину за час вимушених простоїв, що відбуваються не з вини працівника в період дії карантину на території України або м. Кривий Ріг, оплату праці здійснювати в розмірі 2/3 тарифної ставки встановленого розряду або посадового окладу працівників, що знаходяться на простої за межами підприємства та не залучаються підприємством до виконання будь - яких робіт на підприємстві у цей період (а.с. 82).
Розпорядженням Автотранспортного управління Транспортного департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Про простої в цеху №667 від 03 квітня 2020 року, керуючись ст.34 КЗпП України, зобов'язано:
1. Встановити початок простою з 03 квітня 2020 року;
2. Затвердити список персоналу, яким встановлено початок простою (додаток №1 до даного розпорядження);
3. В період простою звільнити працівників (додаток 1) від обов'язку бути присутнім на підприємстві;
4. Оплату часу простою за межами підприємства персоналу здійснювати з розрахунку не нижче від двох третин встановленого працівникові окладу згідно законодавства України.;
5. Безпосереднім керівникам забезпечити явку підлеглого персоналу на робочому місці для виконання робіт після закінчення простою. 6. Розпорядження довести до відома персоналу підприємства (а.с. 69).
Відповідно до Додатку №1 до Розпорядженням Автотранспортного управління Транспортного департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Про простої в цеху №667 від 03 квітня 2020 року визначено, що ОСОБА_3 , особа, щодо якої запроваджено простій з 03 квітня 2020 року (а.с. 71).
03 квітня 2020 року позивач ОСОБА_1 був ознайомлений з вказаним розпорядженням, що підтверджено власноруч зробленим позивачем написом на оригіналі розпорядження (а.с. 69).
Пунктом 1.1 Колективного договору, встановлено, що він є основним правовим документом, що встановлює взаємні обов'язки сторін - власника та органу уповноваженого трудовим колективом щодо врегулювання виробничих, трудових та соціально-економічних відносин, погодженню інтересів працівників, власника та уповноважених ними органів (а.с 78).
Відповідно до п.1.9 Колективного договору, для забезпечення обліку та реалізації пропозицій, доповнень, змін, які вносяться робітниками, власником, адміністрацією і профспілковим комітетом в договір, рішенням конференції трудового колективу затверджена погоджувальна комісія.
Погоджувальній комісії надане право приймати остаточне рішення щодо включення або відхилення пропозицій щодо внесення змін або доповнень до Колективного договору (а.с. 79).
Звертаючись до суду з позовом про стягнення заробітної плати, позивач просив суд у зв'язку із незаконністю розпорядження відповідача про оголошення йому простою, оплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що на період карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року, підприємством відповідача винесено Розпорядження Автотранспортного управління Транспортного департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Про простої в цеху» №667 від 03 квітня 2020 року, яким встановлено на підприємстві простій з 03 квітня 2020 року, тому ОСОБА_1 в період запровадження з 03 квітня 2020 року простою оплата проводилась відповідно до чинних на підприємстві локальних актів та норм чинного законодавства України, запровадження простою працівника було здійснено ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з додержанням всіх вимог чинного трудового законодавства, що відповідає вимогам ст. 113 КЗпП України.
Проте, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно ст.6 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» від 06.09.2012 № 5207-V, відповідно до Конституції України, загальновизнаних принципів і норм міжнародного права та міжнародних договорів України, всі особи незалежно від їх певних ознак мають рівні права і свободи, а також рівні можливості для їх реалізації.
Відповідно ст.2-1 КЗпП України, забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно, зокрема, від членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, за іншими ознаками.
Згідно ст.34 КЗпП України, простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені, за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації, на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.
Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», із змінами та доповненнями, з метою запобігання поширенню гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19 з 12 березня 2020 року по 11 травня 2020 року на всій території України встановлено карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України №392 від 20 травня 2020 року «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» термін карантину продовжено до 22 червня 2020 року.
Постановою Кабінету Міністрів України №641 від 22 липня 2020 року «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» термін карантину продовжено до 19 грудня 2020 року.
Згідно з Постановою Кабінету міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 19 грудня 2020 року до 28 лютого 2021 року на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”.
Постановою Кабінету Міністрів України №1236 від 09 грудня 2020 року «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» термін карантину продовжено до 31 серпня 2021 року.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19) від 17 березня 2020 року №530-ХІ, внесено зміни до ч.2 ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", згідно з якими карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин.
Відповідно до частини першої статті 113 КЗпП України, із змінами, внесеними Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)”, що набув чинності 2 квітня 2020 року, час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Пpо початок простою, кpім простою cтруктурного підрозділу чи вcього підприємства, працівник пoвинен попередити влaсника або yповноважений ним oрган чи бpигадира, майстра, iнших посадових oсіб (законодавчо нe врегульовано пoрядок такого попередження, тoбто попередження мoжливе й yсне, і письмове, гoловне, щоб cвоєчасне).
За чaс простою, кoли виникла виробнича ситуація, нeбезпечна для життя чи здoров'я працівника aбо для людeй, які йoго оточують, i навколишнього пpиродного середовища нe з йoго вини, зa ним збeрігається середній заробіток.
Hа час простою нe з вини працівника оформляються aкт простою, фiксуються причини, щo зумовили пpипинення роботи тa наказ влaсника або yповноваженого ним oргану, в якиx може бyти зазначено, зoкрема, що в пeріод простою працівники звільняються вiд виконання трудових (пoсадових) обов'язкiв. Якщо зa таких yмов у пeріод простою з працівниками cтанеться нещасний випадок, тo він бyде кваліфікуватися як нещасний випaдок невиробничого xарактеру.
Якщо простій мaє цілодобовий (тижневий) xарактер, власник aбо уповноважений ним oрган повинен y наказі oбумовити необхідність присутності aбо відсутності працівника нa роботі.
Bідповідно до cтатті 142 KЗпП України, трудовий розпорядок нa підприємствах, в yстановах, організаціях визнaчається правилами внутрішнього трудового розпорядку, якi затверджуються трудовими колективами зa поданням влaсника або уповноваженого ним oргану і вибoрним органом первинної пpофспілкової організації (пpофспілковим представником) нa основі типoвих правил.
Пpавилами внутрішнього трудового розпорядку визнaчаються права тa обов'язки пpацівників і aдміністрації, визначається час пoчатку і зaкінчення роботи, зoбов'язання aдміністрації організувати облік явки нa роботі i залишення роботи тoщо.
Питання нeобхідності присутності aбо відсутності нa роботі пpацівників у pазі простою мoже бути виpішено у Правилах внутрішнього трудового розпорядку пiдприємства.
Наказ про простій на підприємстві, згідно листа № 179 Мінсоцполітики від 04 жовтня 2013 №179/06/186-13, має містити: причини, які призвели до простою; тривалість простою або замість конкретної дати закінчення простою має містит загальну фразу “до моменту закінчення карантинних заходів, введених урядом”; перелік працівників, до яких застосовується простій. Не обов'язково оголошувати простій для всіх, можна відправити певні відділи; порядок оплати простою; порядок роботи під час простою, потреба у присутності на робочому місці.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до п.1 Протоколу засідання погоджувальної комісії ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», з метою запобігання поширенню коронавірусу, збереження робочих місць, забезпечення безперебійного виробництва та недопущення зупинки діяльності підприємства на період дії карантину погоджувальна комісія прийняла рішення за час вимушених простоїв, що відбуваються не з вини працівника в період дії карантину на території України таабо міста Кривий Ріг, оплату праці здійснювати в розмірі 2/3 тарифної ставки встановленого розряду або посадового окладу працівників, що знаходяться на простої за межами підприємства та не залучаються підприємством до виконання будь-яких робіт по підприємству у цей період (а.с. 82).
Розпорядженням Автотранспортного управління Транспортного департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про простої в цеху №667 від 03 квітня 2020 року, керуючись ст.34 КЗпП України, зобов'язано: встановити початок простою з 03 квітня 2020 року; затвердити список персоналу, яким встановлено початок простою (додаток №1 до даного розпорядження); в період простою звільнити працівників (додаток 1) від обов'язку бути присутнім на підприємстві; оплату часу простою за межами підприємства персоналу здійснювати з розрахунку не нижче від двох третин встановленого працівникові окладу згідно законодавства України; безпосереднім керівникам забезпечити явку підлеглого персоналу на робочому місці для виконання робіт після закінчення простою (а.с. 69).
Однак, колегія суддів вважає, що відповідачем по справі було порушено процедуру щодо оголошення простою позивачу, оскільки Розпорядження Автотранспортного управління Транспортного департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про простій в цеху №667 від 03 квітня 2020 року, яким позивачу ОСОБА_1 , починаючи з 03 квітня 2020 року оголошено простій у роботі не містить причини, які б свідчили про заходи на запобігання поширенню короновірусної інфекції, які призвели до простою та у зв'язку з чим ОСОБА_1 , починаючи з 03 квітня 2020 року оголошено простій у роботі.
Єдиний наслідок, який прямо витікає з оскаржуваного наказу, це зупинення роботи працівниками відповідно до переліку, в тому числі позивачу, та здійснення оплати таким працівникам з розрахунку не нижче від 2/3 третин встановленого працівникові окладу, відповідно до вимог ст. 113 КЗпП України.
Простій не може бути використаний як інструмент запобігання поширенню коронавірусної інфекції, оскільки положення ч. 2 ст. 34 КЗпП України встановлюють, що у разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.
З огляду на наведене вище колегія суддів вважає, що Розпорядження Автотранспортного управління Транспортного департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про простій в цеху №667 від 03 квітня 2020 року відносно ОСОБА_1 є незаконним.
У зв'язку з безпідставним оголошенням позивачу простою у роботі, він не отримував від відповідача належної йому заробітної плати, яку отримував б у тому випадку, якби не перебував на простої.
У зв'язку із зазначеним, колегія суддів вважає, що у зв'язку з оголошеним позивачу простою, відповідач зобов'язаний доплатити йому заробітну плату за час вимушеного прогулу, обумовленого незаконним простоєм.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до довідки №811-15/1-2187 виданої ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 09 липня 2021 року ОСОБА_1 фактично нарахована заробітна плата за період простою за межами підприємства з 03 квітня 2020 року по 01 лютого 2021 року у розмірі 60 090,27 грн. (а.с. 137).
Враховуючи сплачені відповідачем суми заробітної плати за період простою у розмірі 24 470,37 грн., позивачу за період з 03 квітня 2020 року по 01 лютого 2021 року підлягає до виплати 35 620,35 гривень (з розрахунку 60 090,27 грн. - 24 470,37 = 35 620,35).
На підставі наведеного вище, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу позивача задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати з ухвалення нового рішення по справі про часткове задоволення позовних вимог позивача.
При цьому, колегія суддів не бере до уваги наданий представником позивача в суді апеляційної інстанції розрахунок середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 03 квітня 2020 року по червень 2021 року, оскільки, як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 перебував на простої з 03 квітня 2020 року по 01 лютого 2021 року, а розрахунок проведений представником позивача по червень 2021 року, включно, що виходить за межі зазначених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» за подання позову, а тому при частковому задоволенні позовних вимог позивача судовий збір підлягає стягненню з відповідача у розмірі 840,80 грн. та за розгляд апеляційної скарги 1 261,20 грн., який відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки рішення суду ухвалено на його користь.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення на підставі ст. 376 ЦПК України про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 грудня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про визнання недійсним розпорядження начальника Автотранспортного управління Транспортного департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про оголошення з 03 квітня 2020 року простою у роботі та зобов'язання ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» виплатити позивачуОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.
Визнати недійсним Розпорядження Автотранспортного управління Транспортного департаменту Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про простій в цеху №667 від 03 квітня 2020 року, яким ОСОБА_1 , починаючи з 03 квітня 2020 року оголошено простій у роботі.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 недоплачену заробітну плату за час простою не з вини працівника у розмірі 35 620 (тридцять п'ять тисяч шістсот двадцять) гривень 35 (тридцять п'ять) копійок, починаючи з 03 квітня 2020 року по 01 лютого 2021 року без врахування податків та обов'язкових платежів.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави судовий збір, за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг»за подання апеляційної скарги позивачем на користь держави судовий збір у розмірі 1 261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) гривні 20 (двадцять) копійок.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 29 липня 2021 року.
Головуючий:
Судді: