Справа № 726/733/21
Провадження №2-а/726/24/21
Категорія 140
23.07.2021 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівці у складі: головуючого судді Мілінчук С. В., при секретарі - Попович Ю.І. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом адвоката Ткача Федора Григоровича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, інспектора 1-ї роти 1-го батальйону УПП в Чернівецькій області Кіслінгера Едуарда Богдановича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови у справі про адміністративні правопорушення в якому вказує, що постановою серії ЕАН № 4041006 від 09.04.2021 року на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 гривень за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.8 ст. 121 КУпАП. Вважає вказану постанову не законною та такою, що підлягає скасуванню.
Зазначає, що 09.04.2021 року товариш ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , попросив його сісти за кермо автомобіля, який належить останньому, та відвезти його на цвинтар у с. Годилів, на що ОСОБА_1 погодився. Залишивши ОСОБА_2 на цвинтарі, ОСОБА_1 почав перепаковувати автомобіль, під час чого був зупинений працівниками поліції та звинувачений у тому, що він, начеб то, використовує автомобіль у комерційних цілях, після чого було складено оскаржувану постанову.
Враховуючи викладене, його вина у вчиненні правопорушення не доведена належним чином, а тому позивач просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАН № 4041006 від 09.04.2021 року.
Представник відповідачів надіслав до суду відзив на позовну заяву в якій вказує, що 09.04.2021 року в ході патрулювання та виконання службових обов'язків, працівник поліції виявив автомобіль «Сітроен» під керуванням ОСОБА_1 , який надавав послуги доставки харчових продуктів по магазинах, використовуючи автомобіль у комерційних цілях, після чого на водія було складено оскаржувану постанову. Вказує, що дії працівника поліції були законними, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.
Суд, вивчивши заяву позивача, відзив представника, встановивши належність, допустимість та достовірність доказів, які мають значення для правильного вирішення справи, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку про обґрунтованість позову та необхідність постанову про накладення адміністративного стягнення скасувати з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до копії постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 4041006 від 09.04.2021 року, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 8 ст. 121 КУпАП у зв'язку із тим, що 09.04.2021 року він, керуючи автомобілем «Сітроен», д.н.з. НОМЕР_1 , у с. Годилів по вул Яблунівській, 1 надавав послуги доставки харчових продуктів по магазинах, використовуючи вказаний транспортний засіб у комерційних цілях, чим порушив вимоги ч. 8 ст. 121 КУпАП.
Ч.8 ст. 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту.
Аналізуючи положення ч.8 ст. 121 КУпАП, для притягнення особи до відповідальності є необхідним, окрім іншого, встановити та довести, що до транспортного засобу встановлені обмеження, передбачені Митним кодексом України а також те, що транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні.
Відповідно до ч. 2 ст 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 73 КАУ України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Статтями 75, 76 КАС України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За положеннями ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Верховний Суд у своїй постанові від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17 вказав, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Представником відповідача до відзиву на позов не долучено відеозапису із нагрудного відеореєстратора працівників поліції чи інших доказів на підтвердження викладеного у оскаржуваній постанові. Не містить таких доказів і сама постанова.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд позбавлений можливості встановити, що автомобіль «Сітроен», д.н.з. НОМЕР_1 належить до транспортних засобів, щодо яких Митним кодексом України встановлені обмеження.
Окрім того, відсутні докази на підтвердження використання ОСОБА_1 вказаного автомобілю для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Системний аналіз та юридичний зміст положень ч.2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа.
Згідно вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення. Приймаючи рішення, суду необхідно керуватись п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», яким визначено, зокрема, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Окрім того, пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Втім, в оскаржуваній постанові не наведено жодного доказу вини позивача у скоєнні правопорушення.
Враховуючи викладене, оскільки відповідачем не було надано та досліджено доказів на підтвердження винуватості позивача, вина його не доведена будь-якими доказами, притягнення його до адміністративної відповідальності є необґрунтованим.
Разом із тим, варто звернути увагу позивача на те, що згідно правового висновку КАС ВС викладеного у постанові від 26.12.2019 у справі № 724/716/16-а, працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень не діють як самостійний суб'єкт владних повноважень, а тому не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями КУпАП.
Враховуючи викладене, у частині задоволенні позову до інспектора 1-ї роти 1-го батальйону УПП в Чернівецькій області Кіслінгера Едуарда Богдановича - необхідно відмовити.
Враховуючи викладене та на підставі ст. 62 Конституції України, ст.ст. 7, ч. 8 ст. 121, 245, 251, 252, 258, 268, 279, 280, 283, 285 КУпАП, ст. ст. 72-77, 245-246, 286, 289 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов адвоката Ткача Федора Григоровича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 4041006 від 09.04.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 8 ст. 121 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення передбаченого ч. 8 ст. 121 КпАП України - закрити.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено до Сьомого Апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його підписання.
Головуючий суддя С. В. Мілінчук