Провадження № 11-сс/821/188/21 Справа № 712/912/21 Категорія: ст.ст.131,170,173 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
20 липня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засіданняОСОБА_5
за участі:
прокурораОСОБА_6
власника майна ОСОБА_7
представника ОСОБА_8 ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційні скарги приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області ОСОБА_10 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_11 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 03 лютого 2021 року, якою задоволено клопотання прокурора про накладення арешту на майно,
Прокурор Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_12 звернувся до слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси з клопотанням про накладення арешту на майно.
Клопотання мотивоване тим, що до Черкаського відділу поліції надійшли матеріали за заявою ОСОБА_7 співвласника ПАТ "Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання" (м. Черкаси, вул. Добровольського, 3) за фактом заволодіння групою осіб, правом на майно вищевказаного підприємства, шахрайським шляхом, що завдало шкоди потерпілому у великих розмірах. (ЄО- 60348 від 08.12.2020)
По вказаному факту відкрито кримінальне провадження №12020251010004064 від 08.12.2020 за ч.3 ст.190 КК України.
Так, в ході досудового розслідування допитано в якості потерпілого ОСОБА_7 , який являється кінцевим бенефіціарним власником (контролер) ПАТ «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання», та вказав, що рішенням Господарського суду Черкаської області по справі №925/874/19 стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання» (надалі - База) 705 620,00 грн. на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_11 , нібито за виконані роботи і поставлені матеріально-технічні цінності у 2017-2019 роках. Фактично, ФОП ОСОБА_11 ніякі роботи не виконував і матеріально-технічні цінності не постачав на Бази. Рішення Господарського суду Черкаської області ухвалено на підставі підроблених документів, які знаходяться у справі №925/874/19. Доказами того, що ФОП ОСОБА_11 не виконував ніяких робіт на Базі і не постачав матеріально-технічні цінності, є складені внутрішні комісійні акти з підписами свідків, а також первинні бухгалтерські документи, які вказують на те, що матеріали купувалися самостійно за власні кошти Бази. В період з 2014 по 2019 роки всі роботи на території Бази виконувались тільки робітниками Бази.
Рішенням Господарського суду Черкаської області по справі №925/944/19 від 21.11.2019 року стягнуто з ПАТ «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання» 449 000,00 грн. на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_11 , як повернення, нібито сплачених авансових внесків за придбання майна (металевий склад на території Бази за адресою: АДРЕСА_1 ). Фактично кошти в сумі 449 000,00 грн. не сплачувались, на розрахунковий рахунок не надходили, по касі не проводились і єдиний податок з цієї суми в бюджет теж не сплачувався.
Фальсифікація документів здійснювалось за попередньою змовою трьох осіб: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_11 з метою накопичення боргових зобов'язань Бази для доведення її до банкрутства з подальшим переоформленням прав власності на кредитора ОСОБА_11 .
ОСОБА_13 з 2009 по 2019 роки неофіційно, але фактично керував фінансово- господарською діяльністю Бази за усним розпорядженням власника (основного акціонера) ОСОБА_15 (котрий помер в кінці 2018 року), а саме віддавав усні розпорядження працівникам Бази, які були обов'язковими для виконання. Також, він мав доступ до всієї фінансово-господарської діяльності Бази.
Крім цього, в квітні 2014 року, ОСОБА_13 допоміг призначити на посаду головного бухгалтера Бази свою дружину, ОСОБА_14 , котра в своїй діяльності допомагала ОСОБА_13 доводити Базу до банкрутства.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, номер запису про право власності/довірчої власності: 33575234 - адмінспоруда, Б-ІІ, загальною площею 296 кв.м.; склад №3, Г-1, загальною площею 429,7 кв.м.; гараж, склад, Д-І, д, загальною площею 528 кв.м.; гараж, К-І, загальною площею 343.7 кв.м.; прохідна, Е-І, загальною площею 6.6 кв.м.; склади, 3-І, з,зі, загальною площею 1470.5 кв.м.; склад ГСМ з підвалом, И-І, загальною площею 113.7 кв.м.; склад №2, Л-І, загальною площею 409.4 кв.м.; склади, Н, Р; вагова П,п; вбиральні, Ж,О; оглядові ями, кі, ді, дії; огорожа, 1-7; свердловина, 8; замощення, І; залізнична колія, 9, належить на праві приватної власності з розміром частки 1 ПАТ "Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання" (м. Черкаси, вул. Добровольського, 3).
Прокурор у клопотанні вказав, що з метою збереження майна та попередження вчинення шахрайських дій відносно ОСОБА_7 , а саме попередження спроби заволодіти майном, де він являється кінцевим бенефіціарним власником (контролер) - ПАТ "Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання" (м. Черкаси, вул. Добровольського, 3), а саме: адмінспоруда, Б-ІІ, загальною площею 296 кв.м.; склад №3, Г-1, загальною площею 429,7 кв.м.; гараж, склад, Д-І, д, загальною площею 528 кв.м.; гараж, К-І, загальною площею 343.7 кв.м.; прохідна, Е-І, загальною площею 6.6 кв.м.; склади, 3-І, з,зі, загальною площею 1470.5 кв.м.; склад ГСМ з підвалом, И-І, загальною площею 113.7 кв.м.; склад №2, Л-І, загальною площею 409.4 кв.м.; склади, Н,Р; вагова П,п; вбиральні, Ж,О; оглядові ями, кі, ді, дії; огорожа, 1-7; свердловина, 8; замощення, І; залізнична колія,9, виникла необхідність в накладенні арешту на земельну ділянку, а також будівлі, що знаходяться на ній та належать Базі.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 03.02.2021 р. клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на адмінспоруду, Б-ІІ, загальною площею 296 кв.м.; склад №3, Г-1, загальною площею 429,7 кв.м.; гараж, склад, Д-І, д, загальною площею 528 кв.м.; гараж, К-І, загальною площею 343,7 кв.м.; прохідна, Е-І, загальною площею 6,6 кв.м.; склади, 3-І, з, з1, загальною площею 1470,5 кв.м.; склад ГСМ з підвалом, И-І, загальною площею 113,7 кв.м.; склад №2, Л-І, загальною площею 409,4 кв.м.; склади, Н,Р; вагова П,п; вбиральні, Ж,О; оглядові ями, к1, д1, д11; огорожа, 1-7; свердловина, 8; замощення, І; залізнична колія,9 що належить на праві приватної власності з розміром частки 1 ПАТ "Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання" (м. Черкаси, вул. Добровольського, 3), де кінцевим бенефіціарним власником (контролер) являється ОСОБА_7 .
Заборонено відчуження та будь-яку зміну права власності арештованого майна до скасування арешту у встановленому законом порядку.
Не погоджуючись з ухвалю слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 03.02.2021 р. та вважаючи її незаконною, приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області ОСОБА_10 та фізична особа-підприємець ОСОБА_11 подали на неї апеляційні скарги в яких просили скасувати ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 03.02.2021 р., і в задоволенні клопотання прокурора відмовити.
Так, посилаючись на Конституцію України та процесуальні норми КПК, що гарантують доступ до правосуддя, апелянт - приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області ОСОБА_10 звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що клопотання слідчого розглядалося без його участі, про прийняте рішення він дізнався 22.03.2021 р. від ПрАТ «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання», які звернулися до нього із заявою про припинення торгів та зняття майна з реалізації.
Апеляційні вимоги обґрунтував тим, що оскаржувана ухвала слідчого суді підлягає скасуванню у зв'язку з неповнотою судового розгляду, та невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.
Вважає, що суд в порушення вимог ч.1 ст.172 КПК України, не залучив до розгляду клопотання власника майна (особу в розпорядженні якої перебуває майно), не навів в судовому рішенні підстав, визначених у ч.2 ст.172 КПК України.
Зазначив, що суд допустився помилки, вказавши, що розгляд клопотання прокурора відбулося за участю власника майна ОСОБА_7 , оскільки, ОСОБА_7 є одним із списку акціонерів, не займає в ПрАТ «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання» посади, яка надає повноваження здійснювати представництво та захист інтересів юридичної особи. В свою чергу акціонер ОСОБА_7 володіє 42,0401% акцій ПрАТ «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання», таким чином в силу ч.1 ст.2 ЗУ «Про акціонерні товариства» не володіє ні домінуючим контрольним пакетом ні контрольним пакетом акцій товариства. Згідно з п.8 ч.1 ст.2 та ст.25 ЗУ «Про акціонерні товариства» ОСОБА_7 має майнові права на дивіденди, в разі коли загальні збори вирішать провести виплату цих дивідендів та має майнові права - в разі ліквідації товариства, тому ОСОБА_7 , не є власником нерухомого майна товариства, на котре слідчий суддя наклав арешт. Отже, при вирішенні питання про накладення арешту був відсутній власник майна - ПрАТ «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання».
Зазначає, що в порушення приписів ч.2 ст.170 КПК України, якою визначено мету накладання арешту майна, в оскаржуваній ухвалі суд такої мети не зазначив та у клопотанні прокурора не було зазначено підстав для накладення арешту на майно, зокрема які викладено в ст.170 КПК України, а слідчий суддя не перевірив наявність вказаних підстав для накладення арешту на нерухоме майно. Також суд, на його думку, не дотримався вимог ст.173 КПК України.
Вважає, що спірна ухвала суду направлена на блокування виконання рішень Господарського суду Черкаської області, які набрали законної сили.
Апелянт - приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області ОСОБА_10 зазначає, що у нього на виконанні перебуває зведене виконавче провадження №64588878 з примусового виконання: наказу Господарського суду Черкаської області від 10.06.2020 р. у справі №925/944/19 щодо стягнення з ПрАТ «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання» на користь ОСОБА_11 щодо стягнення коштів в сумі 449000, 00 грн.; наказу Господарського суду Черкаської області від 11.09.2020 р. у справі №925/874/19 щодо стягнення з ПрАТ «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання» на користь ОСОБА_11 щодо стягнення коштів в сумі 728625,74 грн., і вказані виконавчі документи не визнані такими, що не підлягають виконанню, не скасовані, як і не скасовані, не переглянуті за новововиявленими обставинами рішення судів, на виконання яких видані вказані накази.
Апелянт зазначає, що ним 01.03.2021 р. була підписана заявка про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, яка 02.03.2021 р. в електронній формі була направлена на Державне підприємство «СЕТАМ». Згідно з вказаною заявкою на торги, які призначені на 12.04.2021 р. виставлено майно, зокрема те на яке ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 03.02.2021 р. накладений арешт та встановлена заборона відчуження та будь-якої зміни права власності арештованого майна. Вважає, що клопотання прокурора та спірна ухвала слідчого судді направлена на зупинення виконання рішень Господарського суду Черкаської області у справах №925/874/19 від 11.09.2020 р. та №925/944/19 від 10.06.2020 р., які набули законної сили.
Зазначає, що слідчий суддя, перевіряючи клопотання прокурора, що начеб-то роботи боржника ПрАТ «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання» не виконувались і документи на виконання робіт сфальсифіковані, не дослідив, що при розгляді справи Господарським судом Черкаської області №925/874/19 встановлено, що представник ПрАТ «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання» надав до суду документи, котрі б свідчили про повну оплату виконаних робіт та поставлених товарів перед ФОП ОСОБА_11 .
Апелянт вказує, що Черкаським відділенням Київського НДІСЕ проведено комплексну комісійну судово-технічну експертизу документів та судовопочеркознавчу експертизу та виготовлено висновок від 27.03.2020 р. №183, 190-192/20-23, відповідно до якого встановлено, що рукописний текст на видаткових касових ордерах виконано не ФОП ОСОБА_11 , відтиски печатки, що містяться на видаткових касових ордерах, нанесені не печаткою ФОП ОСОБА_11 . З приводу вказаного факту Черкаським ВП ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №12020251010001674 внесеному до ЄРДР 14.04.2020 р. На даний час проводиться досудове розслідування з приводу факту підробки документів, які певні особи надавали до суду з приводу ухилення від виконання грошових зобов'язань.
Апелянт наголошує, що слідчий суддя при винесенні ухвали, об'єктивно не встановив обгрунтованісь клопотання прокурора та не дослідив мотивувальної частини рішення господарського суду, а саме чому заявник по кримінальному провадженню вказує та надає докази невиконання робіт, а при цьому надавались до суду підроблені документи, котрі б свідчили про оплату цих робіт. При цьому слідчий суддя не поставив питання, чому заявник не надавав до господарського суду доказів невиконання робіт, а звернувся з заявою про кримінальне правопорушення тільки після накладеного в ході виконання судового рішення на майно боржника.
Вважає, що слідчий суддя проігнорував вимоги ст.90 КПК України щодо преюдиціальності доказів, а саме фактів, встановлених в рішеннях господарського суду, котрі набрали законної сили.
Зміст апеляційної скарги поданої ФОП ОСОБА_11 та її вимоги є аналогічними змісту та вимогам апеляційної скарги приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області ОСОБА_10 .
Заслухавши головуючого-суддю, думки прокурора ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які заперечили проти вимог апеляційних скарг, думку представника ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_9 , який підтримав вимоги апеляційних скарг та просив їх задовільнити, перевіривши доводи апеляційної скарги, та матеріали за клопотанням про накладення арешту на майно, співставивши їх з вимогами кримінального процесуального закону, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів справи та зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що досудовим розслідуванням встановлено, що до Черкаського відділу поліції надійшли матеріали за заявою ОСОБА_7 співвласника ПАТ "Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання" (м. Черкаси, вул. Добровольського, 3) за фактом заволодіння групою осіб, правом на майно вищевказаного підприємства, шахрайським шляхом, що завдало шкоди потерпілому у великих розмірах. (ЄО- 60348 від 08.12.2020)
По вказаному факту відкрито кримінальне провадження №12020251010004064 від 08.12.2020 за ч.3 ст.190 КК України.
В ході досудового розслідування допитано в якості потерпілого ОСОБА_7 , який являється кінцевим бенефіціарним власником (контролер) ПАТ «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання», та вказав, що рішенням Господарського суду Черкаської області по справі №925/874/19 стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання» (надалі - База) 705 620,00 грн. на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_11 , нібито за виконані роботи і поставлені матеріально-технічні цінності у 2017-2019 роках. Фактично, ФОП ОСОБА_11 ніякі роботи не виконував і матеріально-технічні цінності не постачав на Бази. Рішення Господарського суду Черкаської області ухвалено на підставі підроблених документів, які знаходяться у справі №925/874/19. Доказами того, що ФОП ОСОБА_11 не виконував ніяких робіт на Базі і не постачав матеріально-технічні цінності, є складені внутрішні комісійні акти з підписами свідків, а також первинні бухгалтерські документи, які вказують на те, що матеріали купувалися самостійно за власні кошти Бази. В період з 2014 по 2019 роки всі роботи на території Бази виконувались тільки робітниками Бази.
З метою збереження майна та попередження вчинення шахрайських дій відносно ОСОБА_7 , а саме попередження спроби заволодіти майном, де він являється кінцевим бенефіціарним власником (контролер) - ПАТ "Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання" (м. Черкаси, вул. Добровольського, 3), а саме: адмінспоруда, Б-ІІ, загальною площею 296 кв.м.; склад №3, Г-1, загальною площею 429,7 кв.м.; гараж, склад, Д-І, д, загальною площею 528 кв.м.; гараж, К-І, загальною площею 343.7 кв.м.; прохідна, Е-І, загальною площею 6.6 кв.м.; склади, 3-І, з,зі, загальною площею 1470.5 кв.м.; склад ГСМ з підвалом, И-І, загальною площею 113.7 кв.м.; склад №2, Л-І, загальною площею 409.4 кв.м.; склади, Н,Р; вагова П,п; вбиральні, Ж,О; оглядові ями, кі, ді, дії; огорожа, 1-7; свердловина, 8; замощення, І; залізнична колія,9, прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на земельну ділянку, а також будівлі, що знаходяться на ній та належать Базі.
Задовольняючи клопотання про накладення арешту, слідчий суддя виходив з того, що метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, запобігання можливості його приховування та зникнення, а також недопущення вчинення протиправних дій щодо вказаного у клопотанні майна, зокрема його подальшого відчуження, тому слідчий суддя вважав, що є необхідність в накладенні арешту на зазначене майно.
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з такого.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, прокурора чи особи, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У своїх висновках Європейський Суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах, «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
З матеріалів судового провадження вбачається, що прокурором під час складання вищевказаного клопотання та слідчим суддею під час його розгляду не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України та Конвенції про захист прав та основоположних свобод.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя, у порушення вимог п.п.1,2 ч.2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт нерухомого майна, належним чином не перевірив правову підставу для такого арешту та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, та не встановив достатність доказів на підтвердження підстав для накладення арешту.
Апеляційним судом встановлено, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 21.11.2019 р. застосовано наслідки недійсності нікчемного правочину (попередній договір купівлі-продажу складу №15-07/16 від 15.06.2016 з додатковою угодою №1 від 28.12.2016) та стягнуто з ПАТ «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання» на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_11 449000, 00 грн. гарантійної суми та сплачених авансових внесків, яке постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 залишено без змін (а.с.111-123).
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.08.2020 р. стягнуто з ПАТ «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання» на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_11 705 620,00 грн. залишку основного боргу за товари та роботи, 10584,30 грн. на відшкодування сплаченого судового збору та 12 421,44 грн. на відшкодування витрат по експертизі (а.с.103-110).
На виконання зазначених рішень Господарським судом Черкаської області видані накази та знаходяться на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області ОСОБА_10 . Так, на виконанні перебуває зведене виконавче провадження №64588878 (до складу входять виконавче провадження №64588490 та виконавче провадження №63133959) (а.с.96-102).
Вказані виконавчі документи не визнані такими, що не підлягають виконанню, не скасовані, та не переглянуті за новововиявленими обставинами рішення судів, на виконання яких видані вказані накази.
Приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області ОСОБА_10 01.03.2021 р. була підписана заявка про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, яка 02.03.2021 р. в електронній формі була направлена на Державне підприємство «СЕТАМ».
На призначені торги, на 12.04.2021 р. виставлено майно, зокрема те на яке ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 03.02.2021 р. накладений арешт та встановлена заборона відчуження та будь-якої зміни права власності арештованого майна.
Колегія суддів, вважає, що оскільки вищенаведені рішення Господарського суду Черкаської області набрали законної сили, то вони мають бути виконані у встановленому порядку. Тому ініціювання питання про накладення арешту та арешт майна, що належить, на праві приватної власності ПАТ «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання» де кінцевим бенефіціарним власником (контролер) являється ОСОБА_7 , не тільки порушує права третьої особи - ОСОБА_11 , а і виступає штучно створеною перешкодою у виконанні цих судових рішень, що у будь-якому разі не може відповідати завданням кримінального провадження, передбаченим ст.2 КПК України, та завданням арешту майна, визначеним в абзаці 2 ч.1 ст.170 того ж КПК.
На підставі зазначених вище обставин, які свідчать про однобічність, неповноту, формальність та необ'єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню як незаконна та необґрунтована, а апеляційні скарги приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області ОСОБА_10 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_11 задоволенню, з постановленням судом апеляційної інстанції нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_12 про арешт майна як такого, що внесено до суду з порушенням ст.171 КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами зацікавлених осіб, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 309, 376, 395, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області ОСОБА_10 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_11 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 03 лютого 2021 року скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_12 про арешт майна відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді