Справа № 539/4010/20 Номер провадження 22-ц/814/1783/21Головуючий у 1-й інстанції Турченко Т. В. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.
21 липня 2021 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Триголова В.М.
суддів: Дорош А.І., Лобова О.А.,
розглянувши у спрощеному письмовому провадженні без повідомлення учасників процесу апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКС.КАПІТАЛ" на додаткове рішення Київського районного суду м. Полтави від 18 травня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКС.КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди,-
У провадженні Київського районного суду м. Полтави перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКС.КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 05.05.2021 року в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКС.КАПІТАЛ» відмовлено.
Додатковим рішенням Київського районного суду м. Полтави від 15.05.2021 року заяву представника відповідача адвоката Ковжоги Олександра Івановича про ухвалення додаткового рішення задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКС.КАПІТАЛ» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правничу допомогу в сумі 10 000 грн.
Не погодившись з рішенням районного суду, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задовенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити.
В обгрунтування апеляційної скарги посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Зокрема вказує, що місцевим судом не звернуто увагу на те, що заявником надано перелік адвокатських послуг, про вказаний перелік не підтверджений жодними доказами.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
З матеріалів справи вбачається, що представником відповідача адвокатом Ковжогою О.І. було надано угоду про надання адвокатських послуг від 08.02.2021 року, додаток №1 до Угоди про надання адвокатських послуг, згідно якого сторонами визначено розмір гонорару адвоката у розмір 15000 грн., копію ордеру на надання правничої допомоги АН №1026141, копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю ДН №4862, квитанцію від 08.02.2021 року про сплату гонорару в сумі 15000 грн., додаткову угоду про надання адвокатських послуг до угоди від 08.02.2021 року, розрахунок суми гонорару за надання адвокатських послуг на суму 10000 грн., акт виконаних робіт від 05.05.2021 року (а.с.167-176)
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
Відповідно до статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Задовольняючи заяву представника відповідача та стягуючи на його користь із позивача 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, місцевий суд врахував обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних ним робіт, їх вартість, з чим також погоджується колегія суддів.
Доводи представника позивача про те, що стороною відповідача не доведено належним чином розумність, реальність та співмірність розміру судових витрат на професійну правову допомогу, не надано доказів, які б підтверджували те, що представник відповідача надав конкретний ряд послуг, який він оцінює в певну конкретну суму, де мав би знаходитися деталізований розгорнутий аналіз наданих послуг та їхня вартість, спростовуються матеріалами справи.
У постанові Верховного Суду від 19.07.2021 року у справі № 910/16803/19 висловлено правову позицію, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення суду.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку та прийшов до правильного висновку про часткове задоволення позову. Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів -,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКС.КАПІТАЛ" - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Київського районного суду м. Полтави від 18 травня 2021 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий: В.М. Триголов
Судді : А.І. Дорош
О.А. Лобов