СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/19997/19
пр. № 2/759/513/21
29 червня 2021 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого-судді Петренко Н.О.
за участю секретаря судових засідань Заставнюк А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062, м. Київ, пр-т Перемоги, 65) про стягнення несплаченої частини страхового відшкодування,
встановив:
У жовтні 2019р. представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом в якому просив стягнути з АТ «СГ «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_1 несплачену частину страхового відшкодування у розмірі 23 962,28 грн. та судовий збір у розмрі 768,40 грн.
В обгрунтування посилався на те, що 12.07.2017 в м. Одесі по вул. Жукова сталася ДТП за участю транспортних засобів «Toyota Avensis », д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та « Hyundai Elantra » д/н НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 . Внаслідок даної ДТП транспортні засоби учасників отримали механічні пошкодження, відтак позивачеві завдано матеріальної шкоди. Постановою Київського районного суду м. Одеси від 11.08.2017р., винним у настанні ДТП є водій «Toyota Avensis », д/н НОМЕР_1 - ОСОБА_3 . На момент ДТП цивільно-правова відповідальність винної особи була застрахована АТ «СГ «ТАС» відповідно до полісу ОСЦПВВНТЗ № АК № 5509302. Так, у зв'язку з пошкодженням належного позивачеві транспортного засобу « Hyundai Elantra » д/н НОМЕР_2 , АТ «СГ «ТАС» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 15 322,00 грн. Разом з тим відповідно до звіту № 47/03.08.17/1 від 10.09.2017р. вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля « Hyundai Elantra » в результаті його пошкодження у ДТП складає 39 284,28 грн. Таким чином, розмір несплаченої частини страхового відшкодування складає 23 962,28 грн. (39 284,28 -15 322,00), а тому саме ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Просить позов задовольнити.
Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 01.11.2019р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив.
11.02.2020р. ухвалою суду призначено автотоварознавчу експертизу.
Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 07.05.2020р. поновлено провадження у вказаній справі.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києві від 17.11.2020р. у вказаній справі повторно призначено експертизу.
19.04.2021р. ухвалою суду поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «СГ «ТАС» про стягнення несплаченої частини страхового відшкодування та призначено судове засідання.
Представник позивача в судове засідання не з'явився про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином. Надав заяву в якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги з урахуванням висновку експерта від 15.03.2021р підтримує частково.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином. Надав відзив в якому зазначив, що 19.07.2017р. ОСОБА_1 подала до АТ «СГ «ТАС» заяву про виплату страхового відшкодування та погодилася з розміром шкоди у сумі 15 322,00 грн. АТ «СГ «ТАС» діяло виключно в межах ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме відповідно до абз.2 п.36.2 ст. 36 Закону.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 12.07.2017р. о 15.57 год ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом «Toyota Avensis », д/н НОМЕР_1 в м. Одесі по вул. М.Жукова, 2а/1, виїжджаючи з АЗС «Катрал» та поветраючи ліворуч на проїзну частину, не надав перевагу в русі транспортному засобу « Hyundai Elantra » д/н НОМЕР_2 , який наближався з правого боку та скоїв з ним зіткнення.
Винним у вищенаведеному ДТП згідно постанови Київського районного суду м. Одеси від 11.08.2017р. визнано ОСОБА_3 /а.с.5/.
Судом встановлено, що страховиком відповідача АТ «СГ «ТАС» було виплачено позивачу страхове відшкоудвання у розмірі 15 322 грн./а.с.29/.
Представник позивача звернувся до ПрАТ «СГ «ТАС» із запитом, у відповідь на його адресу було надіслано лист № 1400/1193 від 28.03.2018р. у якому було повторно розглянуто надані документи відносно ДТП 12.07.2017р. за участю автомобіля Toyota Avensis », д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля « Hyundai Elantra » д/н НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 та було відмовлено у здійсненні перерахунку, оскільки страхове відшкодування позивачу у розмірі 15 322 грн. вже було виплачено/а.с.29/.
В той же час, відповідно звіту № 47/03.08.17/1 від 10.08.2017р. вартість матеріального збитку автомобіля « Hyundai Elantra » д/н НОМЕР_2 складає 39 284,28 грн./а.с.7-28/.
За клопотанням представника позивача судом було призначено автотоварознавчу експертизу.
Відповідно висновку експерта від 15.03.2021р. № СЕ-19/111-20/58533-АВ вартість матеріального збитку, завданого власнику траснпортного засобу « Hyundai Elantra » д/н НОМЕР_2 , внаслідок ДТП - 12.07.2017 без урахування податку на додану вартість складала - 16 709,46 грн./а.с.106-127/.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 1187 ЦК України визначено, що діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів є джерелом підвищеної небезпеки. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. З урахуванням обставин справи суд може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди, життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на його отримання, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою (статті 9, 22 - 31, 35, 36 Закону).
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
Суд приймає до уваги висновок експерта від 15.03.2021р. № СЕ-19/111-20/58533-АВ, який був зроблений на підставі ухвали суду, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику траснпортного засобу « Hyundai Elantra » д/н НОМЕР_2 , внаслідок ДТП - 12.07.2017 становить 16 709,46 грн.
Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що оскільки відповідно до висновку експерта від 15.03.2021 матеріальний збиток становить 16 709,46 грн., а відповідачем вже було виплачено страхове відшкодування у розмірі 15 322,00 грн., а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 387,46грн., тобто різниця між виплаченим страховим відшкодуванням та вартістю матеріального збитку.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні,судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1166, 1187, 1188, 1194 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 81, 83, 95,141, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062, м. Київ, пр-т Перемоги, 65) про стягнення несплаченої частини страхового відшкодування- задовольнити частково. Стягнути з АТ «Страхова група «ТАС» (привтане) (03062, м. Київ, пр-т.Перемоги, 65, код ЄДРПОУ 30115243) на користь ОСОБА_1 (РЛКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) несплачену частину страхового відшкодування у розмірі 1 387,46 грн. та судовий збір у розмірі 768,40 грн. , а всього 2 155,86 грн. (дві тисячі сто п'ятдесят п'ять грн. 86 коп.).
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Н.О. Петренко