печерський районний суд міста києва
Справа № 757/18752/18-ц
19 липня 2021 року Печерський районний суд м. Києва
головуючий судя Батрин О.В.
секретар судового засідання Габрись О.М.,
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: ОСОБА_2
третя особа 1: Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві
третя особа 2: Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення - роз'яснення ухвали суду від 29 березня 2021 року,
До суду звернулась позивача ОСОБА_1 із заявоюпро встановлення факту, що має юридичне значення - роз'яснення ухвали суду від 29 березня 2021 року та просила роз'яснити чому судом в увалі про витребування доказів не зазначено про витребування витягу зі Спадкового реєстру щодо померлого ОСОБА_3 .
До судового засідання учасники справи не з'явились, у зв'язку з чим суд розглянув заяву у їх відсутність відповідно до ч. 3 ст. 271 КК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Отже, головною підставою для подання заяви про роз'яснення рішення суду є його незрозумілість, що ускладнює виконання рішення.
У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» судам роз'яснено, що відповідно до статті 221 ЦПК України роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію.
Вказане також зазначено і в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 липня 2012 року № 6-47/0/9-12.
Судом встановлено, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10 серпня 2018 року про відкриття провадження витребувано докази, а саме: у Шостої Київської державної нотаріальної контори (01021 м. Київ, вул. Інститутська, 13-а) належним чином засвідчену копію спадкової справи № 137/05 дата заведення 05.03.2015 ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі клопотання позивача, зазначеного в уточненій позовні заяві (т. 1 а.с. 42)(т. 1 а.с. 128).
У своєму клопотанні позивач просила витребувати «у Шостої Київської державної нотаріальної контори спадкову справу № 137/05 дата заведення 05.03.2015 ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки вона та ОСОБА_3 в рівних частинах прийняли спадщину від їх батька ОСОБА_4 на підтвердження того, що 10 квітня 2008 року на ім'я ОСОБА_3 видано дублікат Свідоцтва про права на спадщину за законом замість втраченого та відомості до спадкового реєстру внесено реєстраційний запис, параметрами якого є реєстрація видачі дубліката свідоцтва про право на спадщину за законом. Номер у спадковому реєстрі 44472817 серія та номер нотаріального бланку ВКІ 336882 від 10.04.2008 року».
З урахуванням побудови слів у реченні вказаного клопотання позивача суд не витребовував відомості зі Садкового реєстру, оскільки суд розцінив дані про спадковий реєстр як пояснення до клопотання.
При цьому, необхідності у витребування відомостей зі Спадкового реєстру не було так, як позивач сама надала відповідний витяг зі Спадкового реєстру (т. 1 а.с. 69-70).
Крім того, під час проведення підготовчого судового засідання позивач не заявляла клопотання про витребування витягу зі Спадкового реєстру, хоча мала відповідну можливість.
Ухвала суду є зрозумілою, чіткою, гранично повно викладеною у послідовності, встановленій законом. Вона не містить зайвої деталізації, яка не має правового значення в даній справі, а також незрозумілих словосполучень, занадто довгих речень, через які викладення фактичних обставин важко сприймається.
Тому, з урахуванням наведеного суд дійшов висновку про відмову у роз'ясненні ухвали суду.
На підставі викладеного та керуючись ст. 271, 354, 355 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення - роз'яснення ухвали суду від 29 березня 2021 року - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
Суддя О.В.Батрин