Справа № 405/5313/21
провадження № 1-кс/405/2499/21
28.07.2021 м. Кропивницький
Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області капітана поліції ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.01.2021 за № 42021120050000002, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хмільник Вінницької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, який не має утриманців, працюючого в структурному підрозділі виробничої дільниці корпорації «ТАСКО», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
встановив:
старший слідчий ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області капітан поліції ОСОБА_6 за погодженням з прокурором ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу, в якому (клопотанні) просив: застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні залишати квартиру АДРЕСА_3 , у період часу з 20.00 годин до 06.00 годин наступної доби, строком на 60 днів.
Клопотання мотивовано тим, що у провадженні ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження № 42021120050000002 від 12.01.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 призначений відповідно до наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних сил України (по особовому складу) від 08.02.2014 № 81 на посаду командира військової частини НОМЕР_1 , діючи відповідно до вимог Положення про військову частину НОМЕР_1 Озброєння Збройних Сил України, Статуту внутрішньої служби Збройних сил України та Положення, являється службовою особою та в межах своєї компетенції виконував адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції.
Так, відповідно до абз. 2 п. 3.1.3. Положення, командир військової частини (з'єднання), яка має права юридичної особи, у межах своїх повноважень та виділених коштів має право укладати господарські угоди або договори та несе повну відповідальність за обґрунтоване і правомірне витрачання (використання) коштів на пов'язану з цими угодами діяльність. Згідно з вимогами п. 3.1.9. Положення, усі посадові особи військової частини (з'єднання), які відають військовим (корабельним) господарством, повинні, зокрема: знати вимоги чинного законодавства України, наказів, положень, настанов, інструкцій та інших керівних документів щодо організації та ведення військового (корабельного) господарства та неухильно керуватись ними у своїй діяльності; здійснювати постійний контроль за правильним, ощадливим та доцільним витрачанням (використанням) матеріальних засобів і коштів, вживати необхідних заходів для боротьби з нераціональними їх витратами (використанням), втратами, нестачами, псуванням і розкраданням. Відповідно до п. 4.1.1. Положення, вся господарська діяльність військової частини (з'єднання) повинна своєчасно та чітко плануватися. Планування господарської діяльності - основа управління військовим (корабельним) господарством для командира частини (з'єднання), його заступників та штабу. При плануванні господарської діяльності основна увага приділяється, зокрема, забезпеченню найбільш економного та доцільного витрачання використання) матеріальних засобів і коштів. Згідно з вимогами абз. 2 п.10.3.21. Положення, при виявленні протиправних дій, пов'язаних з розтратами, крадіжками та незаконними витратами матеріальних засобів і коштів, командир військової частини (з'єднання) повідомляє про них військового прокурора. Відповідно до п. 10.3.22. Положення, за приховування чи сприяння приховуванню фактів нестач, крадіжок, псування, незаконного отримання або витрат матеріальних засобів, а також за непред'явлення документів або пред'явлення неправильних документів винні посадові особи військової частини (з'єднання) притягуються до відповідальності згідно з чинним законодавством України.
Отже, в силу наділених повноважень, ОСОБА_4 , будучи командиром військової частини НОМЕР_1 , являється службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими і адміністративно - господарськими функціями.
24.10.2017 між військовою частиною НОМЕР_1 , в особі командира військової частини ОСОБА_4 , та ТОВ «Сервіс-Центр-плюс» в особі директора ОСОБА_8 , укладено договір № 138/17 «Про надання послуг з комплексно-оздоровчого ремонту залізничної колії» (далі - Договір), на загальну суму 1 600 668,13 грн.
Відповідно до умов Договору, Виконавець зобов'язується надати послуги з комплексно-оздоровчого ремонту залізничної колії, яка знаходиться на балансі Замовника і здати результат наданих послуг Замовнику, а Замовник зобов'язується прийняти результат наданих послуг й оплатити їх. Виконавець зобов'язується розпочати надання послуг не пізніше п'яти діб після письмового повідомлення замовником про надання дозволу на початок робіт та закінчити і здати роботи Замовнику за будь-яких умов до 01.12.2017.
Крім того, надання послуг за Договором (п.1.1. Договору) виконується Виконавцем згідно інструкції ЦП-0269 («Інструкція з улаштування та утримання колії залізниць України», затверджена наказом Укрзалізниці від 01.03.2012 р, № 472-Ц).
Згідно з п. 2.2 Договору, Замовник має право безперешкодного доступу до робіт Виконавця для перевірки перебігу та якості наданих послуг, що виконуються.
Відповідно до п.4.1. Договору, Замовник здійснює оплату за надані послуги протягом 30-ти банківських днів після підписання актів наданих послуг з наданням підтверджуючих документів вартості експлуатації машин, вартості матеріалів.
Після укладання договору та відповідно до проектно - кошторисної документації (локального кошторису № 2-1-1) ОСОБА_8 , зокрема, мав розібрати звичайні стрілочні переводи з подальшим їх складанням блоками, тип рейок Р65, марка переводу 1/9 в кількості 4 комплектів, розібрати колію на дерев'яних шпалах поелементно з рейок типу Р65, кількість шпал на 1 км 1600 і 1440 шт. відстанню 730 м, демонтувати та монтувати залізобетонні плити при площі плит до 5 м2 в кількості 27 шт.
В цей час у ОСОБА_4 виник умисел на розтрату грошових коштів, які були виділені з державного бюджету на виконання робіт по вказаному об'єкту.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на розтрату грошових коштів, що виділені на виконання робіт по вказаному об'єкту, ОСОБА_4 діючи умисно та цілеспрямовано, шляхом зловживання своїм службовим становищем, достовірно знаючи про те, що відповідно до проектно - кошторисної документації (локального кошторису № 2-1-1) Виконавцю необхідно розібрати колію на дерев'яних шпалах поелементно з рейок типу Р65, кількість шпал на 1 км 1600 і 1440 шт. відстанню 730 м, та укласти колію окремими елементами на залізобетонних шпалах із рейок типу Р65 довжиною 25м, кількість шпал на 1км 1840 шт., в кількості 730 м, допустив зменшення фактично виконаної відстані до 673 м, що у свою чергу, призвело до зменшення об'ємів виконаних робіт, а саме: розібрання звичайних стрілочних переводів з подальшим їх складанням блоками, тип рейок Р65, марка переводу 1/9 до кількості 3 комплектів, та демонтажу і монтажу залізобетонних плит до 5 м2 в кількості 4 шт. Після чого, ОСОБА_4 вніс до Акту № 1 приймання виконаних робіт за листопад 2017 року, Акту № 2 приймання виконаних робіт за грудень 2017 року, Акту № 3 приймання виконаних робіт за грудень 2017 року, Акту № 4 приймання виконаних робіт за грудень 2017 року, та Акту № 5 приймання виконаних робіт за грудень 2017 року, довідок про вартість виконаних будівельних робіт, витрати, які не відповідали фактично виконаним роботам.
На підставі Акту № 1 приймання виконаних робіт за листопад 2017 року, Акту № 2 приймання виконаних робіт за грудень 2017 року, Акту № 3 приймання виконаних робіт за грудень 2017 року, Акту № 4 приймання виконаних робіт за грудень 2017 року, та Акту № 5 приймання виконаних робіт за грудень 2017 року замовником - військовою частиною НОМЕР_1 згідно звіту про дебетові та кредитні операції по рахунку НОМЕР_2 ТОВ «Сервіс-Центр-Плюс» перераховано на розрахунковий рахунок підрядника ТОВ «Сервіс-Центр-Плюс» грошові кошти державного бюджету в загальній сумі 1 599 951, 55 грн.
Проведеною судовою економічною експертизою № 3312/3213/4876/487718-27 від 30.11.2018, документально підтверджується завищення вартості ремонтних робіт, виконаних ТОВ «Сервіс-Центр-Плюс» по об'єкту «Комплексно-оздоровчий ремонт залізничної колії» військової частини НОМЕР_1 , на загальну суму 516 130,67 грн., а з урахуванням завершення підрядником робіт на безоплатній основі, завищення фактичної вартості проти визначеної проектно-кошторисною документацією станом на 19.07.2018 склало 173 838,00 грн.
Крім того, проведеною судовою будівельно-технічною експертизою №2144/2145/3270/3271/18-27 від 21.08.2018 встановлено, що обсяги та вартість фактично виконаних робіт по об'єкту «Комплексно-оздоровчий ремонт залізничної колії» військової частини НОМЕР_1 не відповідають обсягам та вартості, визначеними первинно звітною документацією по зазначеному об'єкту, так як відповідно до первинно звітної документації вартість будівельних робіт становить - 1 599 951.55 грн., при цьому ж фактична вартість виконаних будівельних робіт становить - 1 426 114.00 грн., тобто завищення вартості в даному випадку склало - 173 838.00 грн. (сто сімдесят три тисячі вісімсот тридцять вісім гривень), по причині внесення до звітної документації завідомо неправдивих даних в частині кількості використаних матеріалів. Порівнюючи обсяги та вартість фактично виконаних робіт з комплексно-оздоровчого ремонту залізничної колії військової частини НОМЕР_1 , з обсягами та вартістю визначеними проектно-кошторисною документацією на зазначений об'єкт встановлено, що обсяги та вартість фактично виконаних робіт не відповідають обсягам та вартості визначеними проектно-кошторисною документацією, так як відповідно до проектно-кошторисною документацією передбачалося виконання робіт з: розбирання звичайних стрілочних переводів з подальшим їх складанням блоками тип рейок Р65, марка переводу 1/9 в кількості 4 комплектів, фактично ж зроблено 3 комплекти; розбирання колії на дерев'яних шпалах поелементно з рейок типу Р65, кількість шпал на 1 км 1600 і 1440 шт. відстанню 730 м, фактично ж зазначені роботи проведені відстанню 673 м; демонтаж, та монтаж залізобетонних плит при площі плит до 5м2 в кількості 27 шт., фактично ж зазначені роботи проведені в обсязі 4 шт.
Отже, ОСОБА_4 , будучи командиром військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, всупереч інтересам служби, шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчинив розтрату грошових коштів державного бюджету на загальну суму 173 838,00 грн., чим спричинив державі в особі військової частини НОМЕР_1 майнову шкоду на вказану суму.
20.07.2021 об 11.59 год. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.
З урахуванням наявності вищезазначених вагомих доказів обґрунтованості підозри, обставин вчинення злочину, його тяжкості, міри покарання, а також особи підозрюваного та його бажання уникнути кримінальної відповідальності, досудовим розслідуванням встановлено наявність ризиків передбачених:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - можливість підозрюваного ухилятись від кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або суду шляхом залишення місця проживання, маючи при цьому всі можливості та засоби, особливо відсутність стійких соціальних зв'язків, оскільки ОСОБА_4 неодружений та не має на утриманні будь-яких осіб, що свідчить про можливість підозрюваного залишити межі території України або виїхати до непідконтрольних Україні територій (АРК, ООС );
- п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України - з урахуванням тяжкості покарання та вагомості доказів обґрунтованості підозри, ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, зокрема на свідків, які були членами комісії по прийому виконаних робіт - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , які вже допитані у проваджені і дають викривальні свідчення, так і тих, що підлягають встановленню та допиту, з метою зміни та дачі показів останніми на його користь;
- п. 4 ч. 1 ст.177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме: укривати від слідства дійсні обставини скоєння кримінального правопорушення та обставини необхідні для встановлення істини у провадженні;
- п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі стосовно осіб, які дають покази підтверджуючі його вину, будучи особою, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину і як результат схильною до вчинення інших.
При цьому враховується, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж домашній арешт, не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов'язання не може бути застосовано у зв'язку з тим, що це найбільш м'який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину та наслідкам, які були завдані вчиненням злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до слідчого, прокурора та суд на першу вимогу. Застава не може бути обрана, оскільки вказаний захід не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, покарання за вчинення якого передбачено у виді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Слідчий зазначив, що вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу у застосуванні домашнього арешту щодо підозрюваного.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити, зважаючи на підстави, викладені в ньому, зазначив про обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 просила слідчого суддю застосувати більш м'який запобіжний захід, зважаючи на те, що жоден з наведених ризиків прокурором належним чином не підтверджений. Її підзахисний працює, на підтвердження чого надала довідку з місця працевлаштування, має місце реєстрації та проживання. За першої вимоги слідчого її підзахисний з'являвся, а тому підстав для застосування такого запобіжного заходу як домашній арешт не вбачає.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Встановлено, що у провадженні ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження № 42021120050000002 від 12.01.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
20.07.2021 об 11.59 год. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.
Відповідно до ч.2 ст.181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Крім того, згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Дослідивши матеріали справи за клопотанням слідчого, слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового слідства ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, яке 12.01.2021 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021120050000002.
Також, слідчий суддя встановив наявність наступних ризиків передбачених:
- п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість підозрюваному ухилятися від кримінальної відповідальності, оскільки через тяжкість кримінального правопорушення по якому оголошено про підозру, зібраних у справі доказів та можливе покарання у разі доведення його провини, свідчить про те, що останній може вчинити спробу направлену на ухилення від кримінальної відповідальності та суду.
- п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України - з урахуванням тяжкості покарання та вагомості доказів обґрунтованості підозри, ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків з метою зміни та дачі показів останніми на його користь.
Разом з тим, прокурором не доведено існування інших ризиків, доказів, що свідчать про їх існування під час розгляду слідчому судді не надано.
Щодо обґрунтованої підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
В світлі конкретних обставин даного клопотання досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.
Згідно ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор), але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті (недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід ніж той, який зазначений у клопотанні.
Мотивуючи неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, слідчий в своєму клопотанні про застосування запобіжного заходу домашнього арешту та прокурор в судовому засіданні під час розгляду клопотання слідчого застосовують загальні твердження, без належної аргументації з посиланням на певні обставини, а тому фактично не довели доцільність застосування до ОСОБА_4 лише запобіжного заходу домашній арешт, а також те, що жоден із більш м'яких, ніж домашній арешт, запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, тобто, слідчий суддя приходить до переконливого висновку про те, що стороною обвинувачення не надано доказів, достатніх, щоб переконати суд у необхідності застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід саме у вигляді домашнього арешту.
Під час вирішення про достатній та необхідний запобіжний захід, що може забезпечити належну процесуальну поведінку та запобігти встановленим ризикам, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 має постійне місце реєстрації та проживання, працює, вперше притягується до кримінальної відповідальності.
За вказаних обставин, враховуючи наявні ризики, передбачені п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а також те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, слідчий суддя визнає за необхідне, з урахуванням вимог ст.182 КПК України, застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, при цьому поклавши на нього обов'язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України, в межах строку досудового розслідування, тобто до 20.09.2021 року.
Керуючись ст.ст.176-197, 369-372 КПК України,
постановив:
клопотання старшого слідчого ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області капітана поліції ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.01.2021 за № 42021120050000002, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_4 , - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 на строк до 20.09.2021 року наступні обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, чи суду;
-не відлучатись за межі України без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватись від спілкування зі свідками, як безпосередньо та і через третіх осіб за винятком участі у процесуальних діях.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Дата закінчення дії ухвали слідчого судді в частині покладення обов'язків визначити до 20.09.2021.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_15