27 липня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/4313/21 пров. № А/857/11355/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Іщук Л. П.,
суддів - Обрізка І. М., Судової-Хомюк Н. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Іщук Л. П., суддів Обрізка І. М., Судової-Хомюк Н. М., у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року про повернення позовної заяви у справі № 380/4313/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Миколаївської об'єднаної територіальної громади Стрийського району Львівської області про визнання протиправною бездіяльності, відшкодування шкоди,
До Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла справа № 380/4313/21 разом із апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 про повернення позовної заяви у справі № 380/4313/21.
26.07.2021 ОСОБА_1 подав до суду заяву про відвід колегії суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Іщук Л. П., суддів Обрізка І. М., Судової-Хомюк Н. М., з мотивів наявності сумнівів у їх неупередженості та об'єктивності, у зв'язку з тим, що при постановленні ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не враховано його майновий стан, який є підставою для звільнення від сплати судового збору.
Оскільки виклик сторін щодо вирішення питання про відвід є правом, а не обов'язком суду, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розгляд заяви провести без виклику сторін у судове засідання, в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь головуючого судді, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи заяви, апеляційний суд вважає, що заява про відвід колегії суддів є необґрунтованою з таких підстав.
Підстави для відводу судді визначені статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 7 цього Закону встановлено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Загальна декларація з прав людини (стаття 10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (частина перша статті 14) гарантують право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить вимоги щодо неупередженості суду.
Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.
Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії» та у пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України».
Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
При цьому, частиною четвертою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Слід зазначити, що наведені у заяві ОСОБА_1 про відвід суддів мотиви, за яких, на його думку, колегія суддів у складі судді-доповідача Іщук Л. П., суддів Обрізка І. М., Судової-Хомюк Н. М., підлягає відводу, не можуть слугувати підставою для відведення суддів, оскільки такі мотиви свідчать фактично про незгоду з процесуальними діями (рішеннями) суддів, що, в свою чергу, не може слугувати підставою для відводу суддів відповідно до частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих сумнівів у неупередженості та об'єктивності суддів при розгляді даної справи, що вказує на відсутність підстав для задоволення заяви про відвід. Будь-яких інших підстав, які викликали б сумнів в об'єктивності та неупередженості суддів, судом не встановлено і заявниками не зазначено.
За правилами частини четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Враховуючи викладене, а також те, що апеляційний суд прийшов до висновку про необґрунтованість заяви про відвід суддів, справу № 380/4313/21 слід передати для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, для вирішення питання про відвід.
Керуючись статтями 36, 37, 40, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Іщук Л. П., суддів Обрізка І. М., Судової-Хомюк Н. М., визнати необґрунтованою.
Справу № 380/4313/21 передати для визначення судді, який буде вирішувати питання про відвід колегії суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Іщук Л. П., суддів Обрізка І. М., Судової-Хомюк Н. М.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді І. М. Обрізко
Н. М. Судова-Хомюк