П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 липня 2021 р.м. ОдесаСправа № 1540/4030/18
Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:
м. Одеса;
Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:
16.04.2021 року;
Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л.М.
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Семенюка Г.В.
- Шляхтицького О.І.
За участю: секретаря - Іщенка В.О.
представника апелянта - Глиняної Г.В.
представника відповідача - Коперсак М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінсервіс Пром" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2021 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінсервіс Пром" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
09.08.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінсервіс Пром» зверталось до суду першої інстанції із адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 31.07.2018 року №0162111203 про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 23 360 231 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду 1 листопада 2018 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінсервіс Пром» задоволено.
Суд, з урахуванням ухвали від 21.01.2019 року про виправлення описки, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0162111203 від 31.07.2018 року.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду 19 грудня 2018 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області повернуто апелянту.
11.03.2021 року Головне управління ДПС в Одеській області подало до суду першої інстанції заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Одеського окружного адміністративного суду 1 листопада 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінсервіс Пром» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
В обґрунтування заяви зазначено, що предметом позову у цій справі була протиправність рішення контролюючого органу про відмову платнику у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість у розмірі 23 360 231 грн. Під час відповідної перевірки було встановлено, що причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (із зазначенням частки загальної суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду, у якому виникло від'ємне значення ПДВ) протягом січня-лютого 2017 року є імпорт синтетичного полотна, біжутерії, швацької фурнітури, бірки та іншого з Китаю, Тайваню, Кореї, Турції - залишки. Крім того, згідно аналізу Реєстру податкових накладних встановлено, що послуги зі зберігання товару ТОВ «Фінсервіс Пром» придбавало у ТОВ «Завод «Полімер» тільки до липня 2017 року, а в подальшому такі послуги відсутні, у тому числі щодо перевезення продукції. Документальне підтвердження залишків відповідної продукції, послуг зі зберігання та послуг з транспортування товару ТОВ «Фінсервіс Пром» не надавались.
В лютому 2021 контролюючим органом отримано інформацію, яка свідчила, що у період з січня 2017 року по лютий 2017 року на відповідні розрахункові рахунки Товариству надходили кошти у вигляді оплати за поставку товарно-матеріальних цінностей за укладеними договорами із суб'єктами господарювання на загальну суму 37 890 565,27 гри., у тому числі ПДВ 6 315 094,20 грн. В свою чергу, ТОВ «Фінсервіс Пром» задекларовано за відповідний період податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 3 751 898 грн.
Згідно аналітичної довідки, яка складена Головним Управлінням ДПС в Одеській області за наслідками одержаної інформації, в порушення приписів п. 187.7 ст. 187, п.п. 201.1, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ «Фінсервіс Пром» не відображено податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період січень2017 року - грудень 2020 року у сумі 2 256 196,2 грн.
Таким чином, за звітний період квітень 2017 року ТОВ «Фінсервіс Пром» заявлено суму ПДВ до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок у банку у розмірі 23 360 231 грн. за відсутності визначення у податковій звітності за попередні періоди зобов'язань з ПДВ у зв'язку з реалізацією товару у загальному розмірі 6 315 094,2 грн. Відсутність належного підтвердження факту зберігання товарно-матеріальних цінностей на складських приміщеннях ТОВ «Фінсервіс Пром», що встановлено за актом перевірки, а також враховуючи факт надходження коштів на рахунки підприємства, за яким у відповідності до ст. 187 Податкового кодексу України виникають податкові зобов'язання з ПДВ, що не були задекларовані платником, нівелює правом на отримання суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
З огляду на викладене, Головне управління ДПС в Одеській області вважає, що встановлений факт реалізації ТОВ «Фінсервіс Пром» товарно-матеральних цінностей згідно одержаної інформації про рух коштів на рахунку підприємства, не задекларування відповідних сум ПДВ у складі податкових зобов'язань, є нововиявленою обставиною, яка має вагомий вплив на всебічне та об'єктивне вирішення даної справи.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2021 року заяву Головного управління ДПС в Одеській області про перегляд за нововиявленими обставинами справи №1540/4030/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінсервіс Пром» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.11.2018 року по справі № 1540/4030/18 скасовано.
Прийнято нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінсервіс Пром» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.
Переглядаючи справу за нововиявленими обставинами та скасовуючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що наведені заявником обставини є нововиявленими в розумінні КАС України, слугують підставою для перегляду за нововиявленими обставинами справи, а наведені фактичні дані та встановлені судом обставини спростовують факти, які було покладено в основу рішення у цій справі.
В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінсервіс Пром», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні заяви у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки нормам податкового законодавства та обставинам справи і помилково не враховано, що камеральна перевірка носить обов'язковий характер, проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу, а відтак цією перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування і суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється. У справах про скасування податкового повідомлення-рішення, складеного на підставі висновків камеральної перевірки, суд має встановити чи вірно відображено платником податків показники декларації, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Під час розгляду даної справи та її перегляду за нововиявленими обставинами важливим фактором є врахування судом предмету камеральної перевірки. При цьому, не вважаються новивявленими обставинами, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Отже, надані ГУ ДПС в Одеській області докази, у тому числі щодо розкриття банківської таємниці, жодним чином не можуть підтверджувати обставини для перегляду рішення суду у цій справі.
У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління ДПС в Одеській області посилається на небґрунтованість доводів апеллянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність обставин для скасування судового рішення.
Судом першої інстанції з'ясовано, що основним видом діяльності ТОВ «Фінсервіс Пром», згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, - неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90).
За даними копій електронних митних декларацій, ТОВ «Фінсервіс Пром» протягом січня-лютого 2017 року придбавало продукцію (синтетичні полотна, біжутерію, швацьку фурнітуру, бірки та ін.) з Китаю, Тайваню, Кореї, Турції.
Відповідно до п. 200.10 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України та в порядку ст. 76 Глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України співробітниками ГУ ДФС в Одеській області проведено камеральну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку по декларації з ПДВ від 19.05.2017 року №1700097051, яку поновлено (визнано податковою звітністю) 16.07.2018 року на підставі ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду №815/3086/17 від 26.10.2017 року.
За результатами камеральної перевірки складено акт №20286/15-32-12-03/40874863 від 16.07.2018 року.
Згідно акту камеральної перевірки, аналізом відображення показників даних податкової звітності з податку на додану вартість від 19.05.2017 року №1700097051 встановлено відхилення, а саме причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (із зазначенням частки загальної суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду, у якому виникло від'ємне значення ПДВ) протягом січня-лютого 2017 року є імпорт синтетичного полотна, біжутерії, швацької фурнітури, бірки та інше з Китаю, Тайваню, Кореї, Турції - залишки.
Аналізом баз ЄРПН встановлено, що послуги зі зберігання ТОВ «Фінсервіс Пром» придбавало у ТОВ «Завод «Полімер» до липня 2017 року, в подальшому послуги зі зберігання відсутні, а також відсутні послуги з перевезення продукції. Документальне підтвердження залишків відповідної продукції, послуг з її зберігання, послуг із транспортування ТОВ «Фінсервіс Пром» не надавались.
З урахуванням наведених обставин контролюючим органом визначено, що ТОВ «Фінсервіс Пром» на момент проведення камеральної перевірки не встановлено використання відповідної продукції (синтетичного полотна, біжутерії, швацької фурнітури, бірки та інше з Китаю, Тайваню, Кореї, Турції) в оподаткованих операціях. Крім цього, відповідна продукція не приймала участі у проведенні експортних операціях (фактичний перетин кордону України відсутній) та внесена до розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ (згідно із додатком №3 до податкової декларації з ПДВ за квітень 2017 року на загальну суму ПДВ у розмірі 23 360 231 грн.).
Вищезазначене свідчить про відсутність завершення господарських операцій з придбання та реалізації продукції в адресу нерезидентів або резидентів України та унеможливлює право на відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок підприємства ТОВ «Фінсервіс Пром» по декларації з ПДВ за квітень 2017 року - тобто відсутній факт використання у господарській діяльності.
Так, камеральною перевіркою встановлено, що в порушення п.п. 184.8 ст. 184, п. 200.1 ст. 200, абз. б) п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та п.п.4 та 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21, ТОВ «Фінсервіс Пром» не має права на отримання бюджетного відшкодування, заявленого на рахунок платника у банку (відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за квітень 2017 року) в розмірі 23 360 231 грн.
На підставі виявлених порушень Головним управлінням ДФС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення від 31.07.2018 року №0162111203 про відсутність у Товариства права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 23 360 231 грн.
23.12.2020 року Національним антикорупційним бюро України складено рішення №02-229/44004 щодо розкриття ПАТ «Банк Восток» інформації відносно операцій ТОВ «Фінсервіс Пром» на рахунках, відкритих у відповідній банківській установі.
24.12.2020 року Національним антикорупційним бюро України складено рішення №02-229/44232 щодо розкриття АТ «Кредобанк» інформації відносно операцій ТОВ «Фінсервіс Пром» на рахунках, відкритих у відповідній банківській установі.
Листами від 11.01.2021 року №229/486-02 АТ «Кредобанк» та від 14.01.2021 року №229/719-00 ПАТ «Банк Восток» Національному антикорупційному бюро України надано запитувану інформацію, яка була скерована на адресу Головного управління ДПС в Одеській області листом 28.01.2021 року № 0434-231/2730.
Вищезазначені рішення та листи отримані Головним управлінням ДПС в Одеській області 03.02.2021 року.
11.02.2021 року Головне управління ДПС в Одеській області отримало лист Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України від 09.02.2021 року №0434-231/4247 про інформацію щодо руху коштів на банківському рахунку ТОВ «Фінсервіс Пром», відкритому у АТ «КІБ».
Згідно аналізу інформації з банківських рахунків, відкритих ТОВ «Фінсервіс Пром» у ПАТ «Банк Восток» № НОМЕР_1 , у АТ «Кредобанк» № НОМЕР_2 та у АТ «КІБ» №26005101032039, на відповідні рахунки у період з січня 2017 року по лютий 2017 року надходили кошти в якості оплати за поставку товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 37 890 565,27 грн., з якої сума ПДВ складає 6 315 094,20 грн.
При цьому, ТОВ «Фінсервіс Пром» за період з січня 2017 року по лютий 2017 року задекларував податкових зобов'язань з податку на додану вартість саме на суму 3 751 898 грн.
Заявляючи у декларації з податку на додану вартість за квітень 2017 року до бюджетного відшкодування 23 360 231 грн., суми ПДВ у змісті податкових зобов'язань за поставлені товрано-матеріальні цінності Товариством не враховувались.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
За правилами п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Згідно із п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п.п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
За правилами п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.14. ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Правильно проаналізувавши вказані положення податкового законодавства, судом першої інстанції вірно враховано, що предметом камеральної перевірки, висновки якої та результати оспорювались у цій справі, є наявність/відсутність у платника права на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2017 року у розмірі 23 360 231 грн.
Показник заявленого до бюджетного відшкодування визначався між сумою податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту, із відповідним значенням на момент подання відповідної звітності.
Водночас, як свідчать обставини справи, при визначенні від'ємного значення з податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, платником у податковій звітності не враховувалось зобов'язання з ПДВ за попередні періоди у зв'язку з реалізацією товару у загальному розмірі 6 315 094 грн., у тому числі ПДВ 3 751 898 грн.
Заперечуючи щодо відношення операцій з реалізації товару на вказану суму до господарської діяльності Товариства, позивач не надає відповідні докази. Натомість, згідно даних виписок по рахунку вказані кошти надходили підприємству у вигляді оплати за товарно-матеріальні цінності.
З огляду на те, що формування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (наявність права на таке бюджетне відшкодування) напряму залежить від зобов'язань платника з цього податку, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що не врахування цих зобов'язань впливає на правомірність вимог платника у декларації (заяв до цієї звітності) щодо відшкодування цього податку з бюджету.
За правилами ч. 2 ст. 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, у тому числі, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (ч. 4 ст. 361 КАС України).
Таким чином, в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Отже, під нововиявленою обставиною вважається фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.
Істотність обставини означає те, що в разі, коли б суд мав можливість урахувати цю обставину при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат її вирішення. Отже, істотні для справи обставини - це ті, що становлять сутність справи та мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, могли вплинути на рішення суду, що набрало законної сили, існували під час розгляду адміністративної справи, але не були і не могли бути відомі ні особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, ні адміністративному суду.
Враховуючи викладене, оскільки суми ПДВ, заявлені позивачем до бюджетного відшкодування, розраховувались без урахування повних сум податкових зобов'язань з податку на додану вартістьза попередні періоди, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що вказані обставини є істоними при визначенні правомірності вимог платника, ці обставини мають суттєве значення при перевірці права підприємства на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у заявленому розмірі та підтверджують правильність податкового повідомлення-рішення у цій справі.
Оскільки висновки суду відповідають нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та обставинам справи, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог ст. 316 КАС України підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 139, 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінсервіс Пром" - залишти без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2021 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 28.07.2021 року.
Головуючий-суддя: О.В. Єщенко
Судді: Г.В. Семенюк
О.І. Шляхтицький