23 червня 2021 року м. Дніпросправа № 160/7193/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Лукманової О.М.,
за участю секретаря судового засідання Новошицької О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 р. (суддя Верба І.О.) по справі за позовом Приватного підприємства «Агрохім Альянс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення
01.07.2020 р. ПП «Агрохім Альянс» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, де просили скасувати податкове повідомлення - рішення № 0004680517, яким донарахований податок на прибуток підприємств на суму 1 208 971,00 грн, де 604 485,50 грн. - нараховані штрафні санкції.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 р. адміністративний позов задоволений повністю. Стягнуто на користь ПП «Агрохім Альянс» за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Дніпропетровській області судові витрати на сплату судового збору в розмірі 21 020 грн.
26.11.2020 р. на адресу суду надійшла заява ПП «Агрохім Альянс» про винесення додаткового рішення про стягнення витрат, пов'язаних з розглядом справи, де просили стягнути з ГУ ДПС у Дніпропетровській області на користь ПП «Агрохім Альянс» понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 80000 грн.
ГУ ДПС у Дніпропетровській області заперечувало про задоволення заяви позивача.
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 р. стягнено на користь ПП «Агрохім Альянс» за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Дніпропетровській області судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.
Рішення суду мотивоване не наданням доказів на підтвердження взаємозв'язку між сплаченими коштами в розмірі 60 000 грн та наданою правовою допомогою, а також наданням суду акту приймання - передачі виконаних робіт від 16.03.2020 р. №2 на суму 20 000 грн, складеного раніше, ніж бути виконані послуги правової допомоги щодо складання та подання позовної заяви до суду, а обсяг та складність складених процесуальних документів не є значним.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, де просив скасувати рішення суду, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні заяви.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд неправильно застосував норми матеріального права.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача просив задовольнити апеляційну скаргу, а представник позивача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи та докази по справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення в зв'язку з наступним.
Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що з наданих позивачем доказів щодо витрат на правничу допомогу, встановлено, що його витрати складають 80 000 грн. за: вивчення акту перевірки - 20 000 грн; складання та подання позовної заяви - 20 000 грн; складання та подання відповіді на відзив, складання заяв про залучення додаткових доказів, надання додаткових пояснень, участь в судових засіданнях - 20 000 грн.
Також з матеріалів справи слідує, що витрати, зазначені позивачем підтверджені договором про надання правової допомоги від 07.02.2020 р., актами про надання правової допомоги від 07.02.2020 р., 16.03.2020 р. та 19.11.200 р., платіжними дорученнями на 60 000 грн від 12.02.2020 р., 17.03.2020 р. та 19.11.2020 р.
Статтею 134 КАС України передбачено, що « 1. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
3. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
4. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
5. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
6. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
7. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд апеляційної інстанції, враховуючи обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, керуючись, принципами справедливості та верховенства права, вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 315,316,321,322,325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 р. - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова
суддя О.М. Лукманова