27 липня 2021 року справа №805/735/18-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Компанієць І.Д., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року (повний текст складено 12 травня 2021 року в м. Слов'янськ) у справі № 805/735/18-а (суддя І інстанції - Тарасенко І.М.) за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Донецького обласного військового комісаріату Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-
01 лютого 2018 року позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, Донецького обласного військового комісаріату Міністерства оборони України, в якому просить суд визнати протиправними дії відповідачів щодо відмови у призначенні грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності третьої групи внаслідок поранення (контузії), отриманого під час виконання обов'язків військової служби, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності та встановлення причинного зв'язку між отриманим пораненням, контузією, каліцтвом та настання інвалідності з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, зокрема в Ефіопії, де він приймав участь у бойових діях в період з 24.01.1978 року по 03.02.1978 року та з 24.03.1978 року по 31.03.1978 року. Зобов'язати Міністерство оборони України в особі Донецького обласного військового комісаріату Міністерства оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку з настанням інвалідності третьої групи внаслідок поранення (контузії), отриманого під час виконання обов'язків військової служби, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 “Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві”.
14 квітня 2021 року від Міністерства оборони України надійшла заява про поворот виконання судового рішення у адміністративній справі, вмотивована проведенням виплати одноразової грошової допомоги на виконання рішення апеляційної інстанції, шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України безпідставно списаної установою банку за скасованими рішеннями одноразову грошову допомогу у розмірі 243600,00 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року у справі № 805/735/18-а заяву Міністерства оборони України про поворот виконання судового рішення у адміністративній справі № 805/735/18-а залишено без задоволення.
Відповідач - Міністерство оборони України звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, в якій просив скасувати оскаржену ухвалу суду та прийняти нову ухвалу, якою задовольнити заяву про поворот виконання судового рішення. На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та недоведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, а також ухвалу суду першої інстанції винесено з порушенням норм процесуального права, що є підставою для її скасування.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Донецького обласного військового комісаріату Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - задоволено частково. Визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності третьої групи внаслідок поранення (контузії), отриманого під час виконання обов'язків військової служби ОСОБА_1 . Скасовано пункт 7 року № 39 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 14 квітня 2017. Зобов'язано Міністерство оборони України (юридична адреса: 03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 6, код ЄДРПОУ 00034022) призначити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 (зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у зв'язку з настанням інвалідності третьої групи внаслідок поранення (контузії), отриманого під час виконання обов'язків військової служби, в порядку та розмірах, визначених чинним законодавством. Зобов'язано Донецькій обласний військовий комісаріат (юридична адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 (зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у зв'язку з настанням інвалідності третьої групи внаслідок поранення (контузії), отриманого під час виконання обов'язків військової служби, в порядку та розмірах, визначених чинним законодавством. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2018 року апеляційна скарга Міністерства оборони України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року в справі № 805/735/18-а задоволено частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року в справі № 805/735/18-а - змінено. В абзацах другому, четвертому та п'ятому резолютивної частини рішення вислів “третьої групи інвалідності” замінено висловом “другої групи інвалідності”. В решті рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року в справі № 805/735/18-а - залишено без змін.
10 липня 2018 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року Донецький облвійськкомат платіжним дорученням № 4165 перерахував на рахунок ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в сумі 243600,00 грн.
11 березня 2021 року постановою Верховного Суду була задоволена касаційна скарга Міністерства оборони України: рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року та постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2018 року у справі № 805/735/18-а скасовані, ухвалено нове рішення: в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Питання повороту виконання судових рішень визначені статтею 380 КАС України. Суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.
Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою наведеної вище статті КАС України, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи за результатами перегляду рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011, зазначив, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
Таким чином, з наведених правових норм випливає, що за допомогою інституту повороту, виконання судового рішення, яке було скасоване або змінене, зокрема, у такий спосіб, що стягувач повинен повернути боржнику те, що він отримав за таким судовим рішенням.
Статтею 381 КАС України встановлені особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ, за якою поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
Зі змісту зазначеної правової норми вбачається, що вона застосовується до рішень про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби.
Поворот виконання рішення в таких випадках допускається лише за наявності двох підстав: якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 4 КАС України публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Частиною 2 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі - Закон №2011-ХІІ) визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
При цьому статтею 16 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - військовослужбовцю виплачується гарантована державою виплата (одноразова грошова допомога), що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Отже, одноразова грошова допомога входить до додаткового грошового забезпечення у відносинах публічної служби, хоч і відноситься до разових платежів, при цьому має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.
Судом встановлено, що Міністерством оборони України виплачено на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 243600,00 грн.
Суд вважає, що в матеріалах справи відсутні та заявником не подані відомості на підтвердження того, що скасоване рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року та постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2019 року у справі № 0540/7810/18-а були обґрунтовані повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
Згідно постанови Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у цій справі підставою для скасування судових рішень слугувало неправильне застосуванням судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права.
Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Суд наголошує, що поворот виконання рішення у даній справі призведе до порушення принципу правової визначеності, який є невід'ємною, органічною складовою принципу верховенства права. Правова визначеність є комплексним поняттям та складається з більш вузьких правових принципів, зокрема, єдності та стабільності судової практики.
При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин у даній справі суд керувався правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 25 травня 2018 року у справі № 729/426/17 та від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/3005/17, згідно якої саме відповідач, як уповноважений суб'єкт владних повноважень, зокрема, використовуючи архівні матеріали, зобов'язаний був довести те, що позивач отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) при вчиненні кримінального чи адміністративного правопорушення або у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинив собі тілесні ушкодження.
Згідно із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у даній справі та у постанові від 10.04.2019 року у справі № 822/220/18, документами, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, можуть бути лише достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем такого поранення. Неподання особою, яка звернулася за призначенням одноразової грошової допомоги, документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), не створює для Міноборони обов'язку щодо їх витребовування.
Як зазначає Європейський суд, якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (рішення у справі “Парафія греко-католицької церкви у м. Люпені проти Румунії”).
Таким чином, практика Верховного Суду як найвищої національної судової інстанції при вирішенні спірних правовідносин змінилася, що не може бути підставою для понесення негативних наслідків позивачем та порушення його права на мирне володіння майном, передбачене статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції (ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року).
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відсутні законні підстави для задоволення заяви Міністерства оборони України про поворот виконання судового рішення у справі шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України безпідставно списаної установою банку за скасованими рішеннями одноразову грошову допомогу у розмірі 243600,00 грн. При викладених обставинах справи, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви про поворот виконання судового рішення. Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року у справі № 805/735/18-а - залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року у справі № 805/735/18-а - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 27 липня 2021 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Т.Г. Гаврищук
І.Д. Компанієць