ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
27 липня 2021 року м. Київ№ 640/20763/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мамедової Ю.Т., при секретарі судового засідання Ігнатову І.Ю., за участі представника позивача Павленка С.С. та представників відповідача Севастьянова С.В. та Мельника М.А., розглянувши заяву та додані матеріали Головного управління ДПС у м. Києві про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірель Продукт",
До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшла заява Головного управління ДПС у м. Києві (далі - заявник, ГУ ДПС у м. Києві) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірель Продукт" (далі - ТОВ "Мірель Продукт"), застосованого на підставі рішення начальника ГУ ДПС у м. Києві від 22.07.2021 р. №69869 (далі - подана заява).
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що у зв'язку з відмовою платника податків в реалізації контролюючим органом права на проведення документальної планової виїзної перевірки, начальником Головного управління ДПС у м. Києві прийнято рішення від 22.07.2021 р. №69869 про застосування адміністративного арешту майна платника податків. З урахуванням вказаних обставин та в силу норм податкового законодавства, контролюючий орган просить підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна ТОВ "Мірель Продукт".
Ухвалою суду від 23.07.2021 р. відкрито провадження в адміністративній справі №640/20763/21, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.
Вказаною ухвалою суду встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують його позицію.
У поданому до суду відзиві на позовну заяву ТОВ "Мірель Продукт" просило закрити провадження у справі, оскільки наявний спір про право, а саме, до Окружного адміністративного суду міста Києва подано адміністративний позов про визнання протиправним та скасування наказу від 02.07.2021 р. №5407-п про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Мірель Продукт".
Представник заявника просив суд у задоволенні клопотання про закриття провадження відмовити, а подану заяву задовольнити.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, суд зазначає наступне.
Відповідно до наказу ГУ ДПС у м. Києві від 02.07.2021 р. №5407-п та згідно з направленнями, виданими ГУ ДПС у м. Києві від 19.07.2021 р. №12985/26-15-07-04-04, від 20.07.2021 р. №13069/26-15-07-04-04 30.06.2021 здійснено виїзд на податкову адресу ТОВ "Мірель Продукт", проте у зв'язку неможливістю вручити наказ ГУ ДПС у м. Києві від 02.07.2021 р. №5407-п, пред'явити направлення на проведення перевірки ТОВ "Мірель Продукт" та розпочати її проведення у терміни, вказані в наказі та направленнях, складено акти неможливості проведення перевірки ТОВ "Мірель Продукт" від 20.07.2021 р. №3550/26-15-07-04-04 та від 21.07.2021 р. №3567/26-15-07-04-04
При цьому, 22.07.2021 р. ГУ ДПС у м. Києві складено акт №3601/26-15-07-04-04 про відмову в допуску до проведення / відмову від проведення документальної планової перевірки ТОВ "Мірель Продукт", згідно якого адвокатом ТОВ "Мірель Продукт" відмовлено в допуску до перевірки. Крім того, а вказаному акті наявні пояснення представника ТОВ "Мірель Продукт", а саме, зазначено, що 22.07.2021 р. направлено позов про скасування наказу про перевірку.
Керуючись положеннями ст. 94 Податкового кодексу України, начальником ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення від 22.07.2021 р. №69869 про застосування адміністративного арешту майна платника податків у зв'язку з відмовою від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.
Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені у статті 94 Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Згідно з пунктами 94.3, 94.4, 94.5 статті 94 Податкового кодексу України, арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.
Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Арешт майна може бути повним або умовним.
Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.
Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
Відповідно до підпункту 94.6.1 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.
Згідно з пунктом 94.10. статті 94 Податкового кодексу України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 283 КАС України, провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 283 КАС України, суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.
Спір про право в контексті зазначеної норми, на думку суду, має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 283 КАС України. Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для звернення до суду із відповідною заявою.
При цьому, наявність спору про право в окремих випадках може бути виявлено після відкриття провадження у справі за відповідною заявою. В такому разі суд повинен закрити провадження у справі, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного провадження, яким є провадження за заявою контролюючого органу.
Слід зазначити, що КАС України не містить переліку будь-яких критеріїв незгоди з рішенням контролюючого органу як підстави для висновку про існування спору про право. Отже, у кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд оцінює наявність існування такого спору з огляду на спосіб вираження відповідної незгоди учасником провадження. Така незгода має втілюватись у вчиненні учасником процесу необхідних дій для відновлення порушеного права.
Судом встановлено, що 22.07.2021 р. ТОВ "Мірель Продукт" надіслано до Окружного адміністративного суду міста Києва позов про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДПС у м. Києві від 02.07.2021 р. №5407-п про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Мірель Продукт".
У судовому засіданні представником ТОВ "Мірель Продукт" надано інформацію про реєстрацію вказаної вище позовної заяви за №640/21001/21.
Суд зазначає, що сам факт оскарження наказу, за яким відповідач відмовив у допуску до проведення перевірки, що зумовило звернення контролюючого органу із заявою у цій справі, беззаперечно вказує на наявність спору про право у спірних правовідносинах в контексті п 2 ч. 4 ст.283 КАС України та виключає можливість розглянути заяву ГУ ДПС у м. Києві про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у порядку ст. 283 КАС України.
У даному випадку, суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену у постановах від 07 листопада 2018 року у справі №820/3469/17, від 14 листопада 2018 року у справі №818/907/16 та від 19 грудня 2018 року у справі №816/284/17, про те, що заперечення платником податків законності проведення перевірки, що, в свою чергу, стало підставою для недопуску посадових осіб контролюючого органу до її проведення, свідчить про наявність спору про право.
Враховуючи викладене, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, оскільки відповідачем в судовому порядку оскаржується законність наказу про проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 238, 248, 283 КАС України, суд
Закрити провадження в адміністративній справі №640/20763/21 за заявою Головного управління ДПС у м. Києві про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірель Продукт".
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 272, 283, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ю.Т. Мамедова