ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
27 липня 2021 року м. Київ № 640/19950/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н. М., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами Товариства з обмеженою відповідальністю «Крейн Енерджі» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Крейн Енерджі» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.07.2021 позовну заяву залишено без руху з підстав сплати неналежного розміру судового збору.
Через канцелярію суду надійшла заява представника позивача, в якій останній не погоджується із висновком суду, зазначаючи про те, що ним підтверджено сплату достатнього розміру судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За змістом ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Положеннями ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» установлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Приписами ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду заяви немайнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2270 гривень.
На виконання вимог наведених норм до позову додано платіжні документи про сплату 6810,00 грн судового збору.
Із прохальної частини позову убачається, що позивачем заявлено до скасування два рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 32759 від 12.02.2021 та № 109055 від 15.06.2021, що є двома вимогами немайнового характеру, що не заперечується позивачем. Крім того, ТОВ «Крейн Енерджі» просить суд зареєструвати 129 податкових накладних.
У поданій заяві представник позивача, апелюючи до ст. ст. 21 та 172 КАС України зазначає, що ним сплачено судовий збір у належному розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
В одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги (ч. 1 ст. 172 КАС України).
При цьому, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).
Таким чином, право позивача об'єднувати пов'язані вимоги в одному позові є безумовним, про що зазначено в КАС України, проте таке право не звільняє від обов'язку сплатити судовий збір за кожну вимогу немайнового характеру.
Імовірно, представник позивача має на увазі те, що вимога зареєструвати 129 ПН є похідною від вимог про скасування рішень, якими позивача віднесено до переліку ризикових платників ПДВ.
За змістом п. 23 ч. 1 ст. 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
З даного приводу слід звернути увагу на те, що наразі реєстрація 129-ти ПН зупинена, позивачу запропоновано надати додаткові документи, в їх реєстрації не відмовлялось.
Наголошуючи на самостійності кожної зі 129 вимог про реєстрації ПН в ЄРПН слід звернути увагу на постанову Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010, якою затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (Порядок № 1246).
Згаданий порядок передбачає, поміж іншого, необхідність проведення перевірок відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п. 12. Порядку 1246).
При цьому, така перевірка проводиться щодо кожної окремої ПН/РК, які направлені на реєстрацію.
Таким чином, навіть за умови подібності підстав позову в частині вимог про реєстрацію 129 ПН, фактично позивач просить суд провести викладені вище перевірки кожної з ПН та зобов'язати відповідача вчинити 129 окремих дій.
З урахуванням викладеного, позивачем заявлено 2 вимоги про скасування рішень та 129 вимог про зобов'язання вчинити дії щодо кожної зі 129-ти ПН, що становить 131 вимогу немайнового характеру.
Зважаючи на те, що на виконання ухвали від 19.07.2021 позивачем не сплачено судовий збір за всі заявлені вимоги, не зменшено кількість позовних вимог, а зміст поданої заяви зводиться до незгоди із висновком суду, який підтверджується викладеним вище, слід констатувати факт не усунення недоліків у встановлений строк.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ураховуючи те, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, суд вважає, що позовну заяву та додані до неї матеріали слід повернути.
Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Крейн Енерджі» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії повернути.
2. Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає особі, яка її подала, повторно звернутись до суду за відсутності обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.М. Шевченко