Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
27 липня 2021 р. № 520/13428/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бідонько А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації в частині відмови донарахувати та виплатити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 щорічну одноразову грошову допомогу до 5-го травня за 2020 рік. як учаснику бойових дій, у відповідності до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-ХІІ в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
- Зобов'язати Управління соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації в частині відмови донарахувати та виплатити ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 щорічну одноразову грошову допомогу до 5-го травня за 2020 рік. як учаснику бойових дій, у відповідності до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Абзацом 1 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України” від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі “Мельник проти України” від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб'єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17.
Згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В позовній заяві позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 по ненарахуванню та несплати позивачеві грошової компенсації у зв'язку з частковою втратою працездатності без установлення інвалідності яка установлена медико-соціальною експертною комісією та зобов'язати командування військової частини НОМЕР_1 Луганського ПЗ ім. Героя України полковника Євгенія Пікуса прийняти рішення щодо призначення та виплати одноразової допомоги у зв'язку з частковою втратою працездатністю без встановлення інвалідності пов'язаних з проходженням військової служби згідно Постанови КМ України від 25 грудня 2013 р. № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні або перевірочні та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".
Відповідно до п.7 ст.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», у разі часткової втрати працездатності без установлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно, від ступеня втрати працездатності, який установлюється медико- соціальною експертною комісією, у розмірі, що визначається у відсотках від: 70-кратпого прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а також особі, звільненій з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.
З копії витягу з Наказу начальника 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України №556-ОС від 20.08.2020 року, старшого лейтенанта ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас.
Враховуючи те, що одноразова грошова допомога у зв'язку з частковою втратою працездатності без установлення інвалідності відповідно до Постанови Кабінету Міністрів Українивід 25 грудня 2013 р. № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» може бути виплачена не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби та те, що позивача було звільнено 20.08.2020 року, суд приходить до висновку, що 20.11.2020 року сплив встановлений законодавством строк протягом, якого відповідач повинен був виплатити зазначену допомогу.
Отже, враховуючи, що предмет даного спору належить до категорії спорів стосовно прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби та строк звернення до суду з даним позовом складає один місяць, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а тому строк звернення до суду з даною позовною заявою закінчився 20.12.2020 року.
Позивач звернувся до суду 22.07.2021, що підтверджується відтиском вхідного штампу канцелярії суду від 22.07.2021 (вх. 01-25/70614/21).
Позивачем разом із позовною заявою було надано заяву про поновлення строку звернення до суду, в обгрунтування якої зазначив, що листом Східного регіонального управління Луганського прикордонного загону імені Героя України Євгенія Пікуса № 11/15218 від 29.12.2020 року було відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з частковою втратою працездатності без установлення інвалідності. Зазначає, що про порушення своїх прав дізнався лише у березні 2021 року, оскільки не проживав за місцем реєстрації куди йому була спрямована відповідь Східного регіонального управління Луганського прикордонного загону імені Героя України Євгенія Пікуса № 11/15218 від 29.12.2020 року.
З приводу клопотання про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що позивач дізнався про порушення своїх прав з моменту не виплати відповідачем одноразової грошової допомоги у зв'язку з частковою втратою працездатності без установлення інвалідності у встановлений законодавством строк - 20.11.2020 року, а не з листа Східного регіонального управління Луганського прикордонного загону імені Героя України Євгенія Пікуса № 11/15218 від 29.12.2020 року.
Крім того, суд зазначає, що позивачем на пітвердження свої тверджень, що саме у березні 2021 року йому стало відомо про порушення своїх прав не надано жодних належних та допустимих доказів.
Обставини, якими позивач обґрунтовує поважність пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав суд вважає неповажними. Позивач не надав доказів існування об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали йому звернутись до суду з дня коли він дізнався, що його права були порушені відповідачем.
У зв'язку з вищезазначеним, суд приходить до висновку про відсутність правові підстави для задоволення клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Згідно частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене та те, що позивачем пропущено місячний сторок звернення до суду, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду і зазначенням нових причин його пропуску та доказів поважності причин його пропуску, засвідчених належним чином.
Керуючись статтями 122, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Східного регіонального управління Луганського прикордонного загону імені Героя України Євгенія Пікуса про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих та поважних причин його пропуску.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Бідонько А.В.