Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
27 липня 2021 р. Справа № 520/11187/21
Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Бідонько А.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- Визнати протиправними дії Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій. за 2020 рік. виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту», в розмірі 8190.00 гривень.
- Визнати протиправною бездіяльність Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації щодо не здійснення перерахунку ОСОБА_1 у розмірі щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій. за 2020 рік. відповідно до ч. 5 ст 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» виходячи і розмір) п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплаченої допомоги в розмірі 1390.00 гривень та невиплати ОСОБА_1 донарахованих коштів разової грошової допомоги до 05 травня, як учаснику бойових дні за 2020 рік виходячи з розміру п'яні мінімальних пенсій за віком, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закон) України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі 6800,00 гривень.
- Зобов'язати Обласний центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації здійснити перерахунок ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бонових дій. за 2020 рік. відповідно до ч 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплаченої допомоги в розмірі 1390.00 гривень та виплатити ОСОБА_1 донараховані кошти разової грошової допомоги до 05 травня, як учаснику бойових дій за 2020 рік. виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до ч 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі 6800.00 гривень.
Ухвалою суду від 25.06.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху.
Надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих та поважних причин його пропуску.
На виконання ухвали суду 21.07.2021 року позивачем надано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду в якій зазначив, що про нарахування, виплату та розмір нарахованої та виплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2020 рік відповідач його взагалі не повідомляв. Лише за результатами розгляду заяв позивача Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат позивачу 08.06.20201 року надав відповідь щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року та довідку №2399 від 31.05.2021 року відповідно до якої ОСОБА_1 виплачено одноразову грошову допомогу за травень 2020 року у розмірі 1390,00 грн. На думку позивача, вищезазначені обставини доводять той факт, що позивач не міг дізнатися про порушення свого права, а тому не міг звинутись до суду за захистом свої прав протягом шести місяців від дати порушення його прав, у зв'язку з чим просив суд поновити строк звернення до суду з даним позовом.
Щодо поданої заяви, суд зазначає наступне.
Абзацом 1 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження рішення, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб'єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17.
В наданій до суду заяві на усунення недоліків позову позивач зазначив, що про порушення своїх прав позивач дізнався 13.01.2021 року, після набранням законної сили рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у зразковій справі № 440/2722/20 (провадження № Пз/9901/14/20), залишеного без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року.
Після чого звернувся до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат та лише 08.06.2021 року з відповіді відповідача дізнався про порушення свої прав.
Суд зазначає, що у позовній заяві позивачем вказано, що у 2020 році відповідач нараховував позивачу разову грошову допомогу до 5 травня у зменшеному розмірі.
Так, спірна виплата є регулярною та виплачується один раз на рік, тому, про порушення своїх прав позивач знав або міг дізнатися ще в травні 2020 років при отриманні щорічної грошової допомоги до 05 травня 2020 року, а звернувся позивач до суду з зазначеним адміністративним позовом лише 22.06.2021, тобто з порушенням шестимісячного строку встановленого п. 2 ст. 122 КАС України.
Отримання позивачем листа від відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли особа почала вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов'язана з початком перебігу строку звернення до суду.
Згідно постанови Верховного Суду від 18.11.2020 у справі №380/5202/20 строк звернення до суду розпочинається з дати отримання щорічної допомоги до 5 травня.
Вказане також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 14 травня 2019 року по справі №815/3087/18 (адміністративне провадження №К/9901/64037/18), в якій Верховний Суд вирішував питання щодо строку звернення позивача до суду з позовом стосовно виплати йому грошової допомоги до 5 травня та дійшов висновку пропуску строку звернення позивача до суду у червні 2018 року стосовно виплат грошової допомоги до 5 травня за 2011-2016 роки, оскільки одноразова грошова допомога до 5 травня є щорічною виплатою, тому позивач повинен був дізнаватися про порушення своїх прав щороку при її отриманні в розмірі, меншому ніж передбачено законом.
Суд також наголошує на тому, що такі виплати є щорічними періодичними платежами, а тому в будь-якому разі їх розмір відомий особі, яка їх отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення таких виплат чи був здійснений їх перерахунок.
Отже, з дня отримання таких виплат особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання щорічної виплати до 5 травня, звернулась до відповідного органу із заявою про надання їй інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від відповідного органу відповіді на подану нею заяву.
З урахуванням наведеного, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
До такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 31 березня 2021 року по справі №240/12017/19 (адміністративне провадження № К/9901/15971/20).
Отже, звернувшись 22.06.2021 року до суду з позовом щодо зобов'язання відповідача здійснення перерахунку, нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 05 травня 2020 року, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду.
Позивач не надав доказів існування об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали йому звернутись до суду з дня коли він дізнався, що його права були порушені відповідачем. Позивачем також не було надано доказів існування інших обставин або труднощів, які унеможливили дотримання позивачем строків звернення до суду, встановлених законом.
Таким чином, належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав.
За таких обставин, пояснення позивача щодо строку звернення до адміністративного суду, вказані в заяві, не вбачаються судом поважними причинами пропуску строку.
Згідно пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки з позовними вимогами позивач звернувся до суду поза межами встановленого статтею 122 КАС України, зазначені позивачем в клопотанні від 21.07.2021 підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані неповажними та необґрунтованими, суд вважає за необхідне повернути адміністративний позов позивачеві.
Керуючись статтями 123, 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Суд роз'яснює, що позовна заява та всі додані до неї документи залишаться в матеріалах справи та не повертаються позивачу.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Бідонько А.В.