Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
28 липня 2021 р. справа № 520/10395/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39779919) про визнання протиправною та скасування постанови,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю №ХК28563/1185/НД/АВ/ТД-ФС від 14.05.2021 року.
Суд зазначає, що дана адміністративна справа не належить до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження та має незначну складність.
Відповідно до положень ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2021 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями ст.ст. 258, 262 КАС України, якою унормовано що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч.2,3,4,5 ст.262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Зважаючи на наявність відзиву на позовну заяву та те, що тридцятиденний строк з дня відкриття провадження у справі сплинув, суд вважає за можливе розглянути справу по суті.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідно до постанови Головного управління Держпраці у Харківській області від 14.05.2021 року №ХК28563/1185/НД/АВ/ТД-ФС на позивача Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 600000,00 грн. Дана постанова винесена на підставі акту №ХК28563/1185/НД/АВ від 20.04.2021 року. Позивач вважає дану постанову необґрунтованою, прийнятою не у відповідності до норм чинного законодавства, на підставі позапланової перевірки, проведеної за відсутності на те законних підстав, без вжиття вичерпних заходів для з'ясування фактичних обставин під час перевірки, здійснені висновки щодо обставин, викладені в оскаржуваній постанові, не відповідають фактичним обставинам, без дотримання відповідачем процедури здійснення державного нагляду (контролю), з порушенням встановленого Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" строку проведення заходу державного контролю, взагалі без повідомлення позивача про розгляд проведення інспекційного відвідування, у зв'язку із чим є протиправною та такою, що підлягає скасуванню. З огляду на викладене позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Через канцелярію суду 13.07.2021 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач заперечує проти позову та вважає його безпідставним. Представник відповідача вказав, що інспекційне відвідування було проведено на підставі підпункту 3 пункту 5 Порядку №823 за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятими за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел не заборонених законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1,2, 4-7 цього пункту та наказу №436 від 06.04.2021 року. Такими джерелами отримання інформації є лист ГУ ДПС у Харківській області від 02.04.2021 року №7099/5/20-40-07-10-14. Порядком №823 не передбачено надання наказу для ознайомлення, натомість, якщо суб'єкт відвідування звернеться за отримання копії наказу на здійснення контрольного заходу, така копія має бути надана, але з урахуванням вимог ст. 15 МОП №81, ст. 10 ЗУ «Про звернення громадян», пп. 6 п. 13 Порядку №823. Такої заяви від позивача не надходило. Інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 проведено у законодавчо встановлені строки, тобто протягом 10 робочих днів у відповідності до п. 9 Порядку №823. З аналізу положень п. 8 Порядку №823 вбачається, що законодавець не встановив обов'язку в наданні направлення перед початком проведення інспекційного відвідування на предмет встановлення фактичного допуску до роботи без належного оформлення трудових відносин. Під час інспекційного відвідування було виявлено порушення законодавства про працю, а саме частини 3 ст.24 КЗпП України - працівників фактично було допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. За результатами інспекційного відвідування інспекторами праці було складено Акт інспекційного відвідування №ХК28563/1185/НД/АВ від 20.04.2021 та Припис про усунення виявлених порушень №ХК28563/1185/НД/АВ/П від 20.04.2021. Окрім цього, представник відповідача вважає, що відповідачем правомірно винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК28563/1185/НД/АВ/ТД-ФС від 14.05.2021 року. З огляду на викладене, відповідач вважає, що при вчиненні дій під час проведення інспекційного відвідування та під час складання оскаржуваної постанови, відповідач діяв на підставі та у межах повноважень, визначених чинним законодавством.
Через канцелярію суду 22.07.2021 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач підтримав позицію, викладену у адміністративному позові, та вказує, що відзив відповідача є необґрунтованим та таким, що спростовується матеріалами справи.
Також, представником відповідача 27.07.2021 року надано до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких представник відповідача підтримав позицію, викладену у відзиві на адміністративний позов.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що на підставі листа ГУ ДПС у Харківській області від 02.04.2021 року №7099/5/20-40-07-10-14 уповноважена посадова особа Головного управління Держпраці у Харківській області прийняла рішення про проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування, рішення було виражено шляхом видання наказу №436 від 06.04.2021 року.
Інспекційне відвідування було проведено на підставі підпункту 3 пункту 5 Порядку №823 за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятими за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел не заборонених законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1,2, 4-7 цього пункту та наказу №436 від 06.04.2021 року.
Відповідно до наказу №436 від 06.04.2021 року інспекторам праці, визначеним у наказі, доручено провести захід державного контролю у формі інспекційного відвідування на предмет додержання законодавства про працю, в тому числі фактичного допуску працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ об'єктом відвідування.
На підставі наказу було оформлено направлення №02.03-03/536 від 06.04.2021 року, яке було вручене під особистий підпис ФОП ОСОБА_1 , про що міститься відмітка, однак, без дати такого вручення.
З наявних матеріалів справи вбачається, що інспекційне відвідування інспекторами праці Управління Держпраці було розпочато за фактичними адресами здійснення діяльності ФОП ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , та АДРЕСА_5 .
Для надання повного обсягу документів, необхідних для проведення інспекційного відвідування, було складено вимогу про надання документів №ХК28563/1185/НД від 12.04.2021 року в строк до 10 години 00 хвилин 19.04.2021 року.
За результатами інспекційного відвідування інспектором праці було складено Акт інспекційного відвідування №ХК28563/1185/НД/АВ від 20.04.2021 року та Припис про усунення виявлених порушень №ХК28563/1185/НД/АВ/П від 20.04.2021 року.
Управлінням Держпраці було направлено позивачу Повідомлення про розгляд справи про накладання штрафу від 13.05.2021 року №1022 та винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК28563/1185/НД/АВ/ТД-ФС від 14.05.2021 року. Вказана постанова була направлена позивачу 20.05.2021 року та отримана останнім 26.05.2021 року.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України.
Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Відповідно до п.7 даного Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 року №84 затверджено Положення про Головне управління Держпраці у Харківській області (далі - Управління Держпраці), згідно з пунктом 1 якого, Управління Держпраці є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.
Відповідно до підпункту 5 пункту 4 Положення № 84, Головне управління Держпраці у Харківській області здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Відповідно до частини першої ст.259 КЗпП, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Відповідно до частини 4 статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 р. № 877-V (далі - Закон № 877) заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема Законом України від 8 вересня 2004 р. №1985-V "Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі" та Законом України від 08.09.2004 № 1986 "Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві".
Згідно з частиною 5 статті 2 Закону № 877, такий державний нагляд (контроль) здійснюється у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, із забезпеченням дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті б, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
Суд зазначає, що Закон №877 містить вичерпний перелік норм дотримання яких зобов'язані забезпечити Держпраці та його територіальні органи при здійсненні державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.
Відповідно до абз.3 ст.1 Закону №877 заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Конвенція МОП №81 від 1947 року передбачає такий захід державного нагляду (контролю), як інспекційне відвідування.
Відповідно до ч.5 ст. 7 КАС України, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовується правила міжнародного договору України.
Аналіз наведених норм свідчить, що відповідач, як територіальний орган Держпраці, наділений правом проводити заходи державного контролю у сфері господарської діяльності позивача з питань, віднесених до його компетенції, зокрема у формі інспекційних відвідувань та накладення штрафів зокрема і за порушення приписів трудового законодавства України, визначених відповідно до ч.2 ст. 265 КЗпП України.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою проведення інспекційного відвідування відповідач зазначає підпункт 3 пункту 5 Порядку №823, відповідно до приписів якого інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту, зокрема, ДПС та її територіальних органів про: невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень; факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб'єкта господарювання.
Уповноваженою посадовою особою відповідача було прийнято наказ №436 від 06.04.2021 року та видано направлення №02.04-03/536 від 06.04.2021 року на проведення інспекційного відвідування у відношенні ФОП ОСОБА_1 .
В наказі №436 від 06.04.2021 року ГУ Держпраці в Харківській області зазначає підставою для його прийняття лист ГУ ДПС у Харківській області від 02.04.2021 року №7099/5/20-40-07-10-14.
Зі змісту вказаного листа вбачається, що підставою для проведення спільних перевірок ФОП ОСОБА_1 є те, що саме до компетенції Державної служби з питань праці відноситься здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Отже, інформація, наявна у листі ГУ ДПС у Харківській області, стосується виключно питання дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог чинного податкового законодавства щодо матеріального забезпечення застрахованих осіб та пропозиція прийняти участь у проведенні спільних перевірок.
Жодних підстав для проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 відповідно до пп. 3 п. 5 Порядку №823 ГУ ДПС у Харківській області в листі від 02.04.2021 року №7099/5/20-40-07-10-14, а саме - невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень; факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб'єкта господарювання та порушення позивачем законодавства в частині фактичного допуску працівників без укладення трудового договору, не зазначено.
Матеріали справи не містять жодних доказів, що наказ про проведення інспекційного відвідування №436 від 06.04.2021 року прийнятий за результатами аналізу будь-якої іншої інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 пункту 5 Порядку №823.
Інших та/або додаткових підстав для проведення перевірки відповідачем не наведено як в наказі, так і направленні на перевірку.
Крім того, суд критично ставиться до твердження відповідача про помилковість посилання позивача на ч. 2 ст. 6 Закону №877, з огляду на наступне.
Суд звертає увагу на те, що Закону, який би регулював правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері дотримання законодавства про працю та зайнятість населення на цей час немає, а тому спеціальним законодавчим актом, який регулює ці правовідносини, є Закон №877 незважаючи на те, що він регулює правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для багатьох органів контролю.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.01.2019 у справі №809/799/17, від 09.07.2020 у справі №818/585/17, від 17.03.2021 у справі №200/2878/18, від 07.06.2021 у справі №520/1814/19.
Підстави для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) визначені в ст. 6 Закону №877, зокрема:
- подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання;
- перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю);
- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.;
- неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;
- доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання;
- звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.
Інших підстав будь-яким Законом України або міжнародно-правовим актом, що регулює питання здійснення перевірок інспекцією праці суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сфері надання послуг, не визначено.
Частина 2 ст. 6 Закону №877 містить пряму заборону проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) з підстав, не визначених законом.
За висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №822/620/17 від 09.02.2021 в розумінні Рішення Конституційного Суду України у справі про тлумачення терміна «законодавство» від 09 липня 1998 року № 12-рп/98 Порядок № 390 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин в тій справі) не може застосуватись всупереч Закону N 877-V, встановлюючи додаткову підставу для проведення перевірки, що заборонено безпосередньо положеннями ч. 2 ст. 6 цього Закону.
Вказаний висновок зроблений на підставі того, що у Законі №877 або у іншому Законі, як акті аналогічної юридичної сили, такої підстави для проведення позапланової перевірки, як рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлених неоформлених трудових відносин, не передбачено.
Відтак, в розумінні Рішення Конституційного Суду України у справі про тлумачення терміну «законодавство» від 09 липня 1998 року № 12-рп/98 Порядок №823 не може застосуватись всупереч Закону №877, встановлюючи додаткову підставу для проведення перевірки, що заборонено безпосередньо положеннями ч.2 ст.6 цього Закону.
З огляду на те, що відповідачем не спростовано доводи позивача щодо відсутності підстав здійснення контрольного заходу, суд вважає, що проведення інспекційного відвідування було здійснено не у відповідності до ст.19 Конституції України, а тому не може мати негативних наслідків для позивача.
Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду викладеною у постанові від 19.10.2018 у справі №805/3137/17-а та Верховного суду в постановах від 09.07.2020 у справі №823/647/17, від 27.10.2020 у справі №804/3566/17 та від 27.05.2021 у справі №140/2336/19.
Суд наголошує, що ключовим аспектом в рамках даної адміністративної справи є підстава для проведення перевірки.
Вказане порушення є самостійною підставою для визнання перевірки незаконною, а прийняте за її результатами рішення протиправним.
Також, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону 877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
В силу положень ч.2 ст.7 Закону 877 на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Відповідно до ч.3 ст.7 Закону 877 у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
На підставі наказу №436 від 06.04.2021 року було оформлено направлення №02.03-03/536 від 06.04.2021 року, яке було вручене під особистий підпис ФОП ОСОБА_1 , про що міститься відмітка, однак, без дати такого вручення.
Як вбачається зі змісту направлення на інспекційне відвідування за №02.03-03/536 від 06.04.2021 року, вказане направлення не відповідає нормам Закону №877, з огляду на відсутність у тексті направлення відомостей щодо дати початку та закінчення заходу.
При цьому, зазначення у направленні терміну його дійсності, за висновком суду, не є тотожним даті початку та закінчення заходу, оскільки Законом №877 встановлено вимогу щодо зазначення у направленні саме дати початку та закінчення заходу.
Також, відповідно до ч. 5 ст.7 Закону 877 перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Згідно з ч.3 ст.6 Закону 877 суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Разом з тим, з копії наданого до матеріалів справи направлення вбачається, що відмітка про отримання позивачем копії такого направлення не містить дати його отримання.
Відповідачем вказані обставини не спростовані, зокрема, не надано жодного належного і допустимого доказу на підтвердження пред'явлення об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі направлення до проведення інспекційного відвідування або ознайомлення з підставами заходу.
Суд також звертає увагу, що згідно з усталеною правовою позицією, неодноразово висловленою, як Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 27.01.2015 у справі №21-425а14, так і у постановах Верховного Суду, зокрема, від 05.02.2019 у справі №821/1157/16, від 05.02.2019 у справі №2а-10138/12/2670, від 04.02.2019 у справі №807/242/14, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок (зокрема, інспекційного відвідування щодо виявлення неоформлених трудових відносин) може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Також, Верховний Суд у постановах від 23.01.2018 у справі №804/12558/14 та від 21.05.2020 у справі №208/6557/16-а(2-а/208/219/16), від 28.01.2020 у справі №818/998/17, від 30.03.2020 у справі №815/344/18, від 13.05.2021 у справі №826/7182/16 зазначив, що у випадку незаконності перевірки прийнятий за результатами її проведення акт індивідуальної дії автоматично підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 26.09.2014 року у справі «Суханов та Ільченко проти України» зазначено, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар. Легітимною метою вважається національна та громадська безпека, запобігання злочинам або заворушенням, забезпечення економічного добробуту, захист здоров'я і моралі, прав і свобод інших осіб, захист репутації, запобігання розголошення конфіденційної інформації, підтримка авторитету та безсторонності суду, контроль за користуванням майном відповідно до суспільних інтересів, забезпечення сплати податків, чи інших зборів або штрафів.
Так, Верховний Суд неодноразово, а зокрема, у постановах від 12 червня 2018 року у справа №821/597/17, від 20 березня 2018 року у справі № 810/1438/17, від 13 квітня 2021 року у справі №826/16334/18, від 15 червня 2021 року у справі №813/2549/18, від 14 липня 2021 року у справі №640/6511/19, зазначав, що документи, складені за результатами спірної перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою ст.74 КАС України, не можуть визнаватися допустимими доказами у справі, якщо вони одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Рішення, прийняті за наслідками незаконної перевірки на підставі висновків документів, які є недопустимими доказами, не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Підсумовуючи наведене, суд вважає, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій Головного управління Держпраці у Харківській області як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України. Лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, є належною умовою для прийняття наказу про проведення перевірки.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач, в даному випадку, діяв не в межах, визначених законодавством, а тому права та інтереси позивача підлягають захисту, шляхом визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Харківській області №ХК28563/1185/НД/АВ/ТД-ФС від 14.05.2021 про накладення штрафу за порушення законодавства про працю.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39779919) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю №ХК28563/1185/НД/АВ/ТД-ФС від 14.05.2021 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39779919) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 6000,00 (шість тисяч) грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п.3 Прикінцевих положень КАС України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 28.07.2021 року.
Суддя Біленський О.О.