про продовження строку на усунення недоліків
позовної заяви
19 липня 2021 року Справа №160/9114/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Макушева Євгенія Петровича, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал” про визнання постанови про відкриття виконавчого провадження такою, що не підлягає виконанню, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,-
07.06.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Макушева Євгенія Петровича, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал”, в якій представник позивача просить суд:
- визнати постанову про відкриття виконавчого провадження за №62382617 від 19.06.2020 року винесену приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Макушевим Євгеном Петровичем згідно дублікату виконавчого листа від 14.10.2013 року на виконання заочного рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду від 03.07.2013 року по справі № 199/2186/13- ц, такою, що не підлягає виконанню;
- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №62382617 від 19.06.2020 року винесену приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Макушева Євгена Петровича згідно дублікату виконавчого листа від 14.10.2013 року на виконання заочного рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду від 03.07.2013 року по справі № 199/2186/13-ц.
- стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Макушева Євгена Петровича на користь позивача ОСОБА_1 , (паспорт серії № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 гривень.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що спірна постанова про відкриття виконавчого провадження від 19.06.2020 року є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки постановою Дніпровського апеляційного суду від 14.12.2020 року у справі №199/2186/13-ц апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12.03.2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. В задоволенні заяви ТОВ “Вердикт Капітал” про видачу дублікату виконавчого листа на виконання заочного рішення Амур- Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.07.2013 року у справі №199/2186/13-ц за позовом ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено. Стягнуто з ТОВ “Вердикт Капітал” (код ЄДРПОУ 36799749) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати в сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2021 року зазначена вище справа розподілена та 08.06.2021 року передана судді Пруднику С.В.
14.06.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду означену позовну заяву було залишено без руху та надано було позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення такого строку та відповідні докази щодо факту обізнаності із постановою про відкриття виконавчого провадження від 19.06.2020 року; обґрунтованого відповідного клопотання щодо залучення третьої особи із зазначенням її статусу (на стороні позивача або відповідача); позовної заяви та її копіями, а також копіями доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, у відповідності до вимог ст. 160 КАС України з максимально чітко і зрозуміло сформованими позовними вимогами виходячи із приписів ст. 5 КАС України; засвідчених копій документів для суду та для вручення відповідачу із проставленням на лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа відмітки - “Копія” та у лівому нижньому куті документа - “Згідно з оригіналом”.
Копію ухвали суду від 29.06.2021 року отримано ОСОБА_1 19.06.2021 року, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.
13.07.2021 року ОСОБА_1 до суду подано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача як товариство з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал”, та заява про виправлення описки в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 року.
В період з 12.07.2021 року по 16.07.2021 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній відпустці.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 року заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року задоволено. Виправлено описку в описовій частині ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року в частині зазначення дати щодо дотримання ОСОБА_1 строку звернення до суду із позовом та в частині зазначення прізвища, ім'я та по батькові позивача.
Слід зазначити, що частиною першою статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно частиною другою статті 287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, вищевказаними нормами встановлено спеціальні строки звернення до суду з оскарженням рішення та дій виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби.
Слід зазначити, що строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Позивач в поданому адміністративному позові до суду просить скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 19.06.2020 року
Разом з тим, із позовною заявою ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду лише 07.06.2021 року, тобто, із пропущенням десятиденного строку звернення до суду з позовом у категорії справ щодо оскарження дій, зокрема, державного виконавця.
У поданій до суду позовній заяві позивач зазначила, що 28.05.2021 року ОСОБА_1 , звернулася з заявою до приватного виконавця Макушева Є. П. з проханням, надати копії документів невідомого виконавчого провадження № 62382617 від 19.06.2020 року і отримала останні 28.05.2021 року.
Судом приймається до уваги факт звернення позивача з заявою до приватного виконавця Макушева Є. П. з проханням, надати копії документів виконавчого провадження № 62382617 від 19.06.2020 року.
Натомість, яким чином позивач дізналася про постанову про відкриття виконавчого провадження від 19.06.2020 року у позові не зазначено, про що також не надано відповідні докази.
Відтак, на думку суду, з наданих матеріалів не представляється можливим визначити про факт обізнаності позивачем щодо існування постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.06.2020 року.
Адже, у даному випадку неможливо встановити чи дотримано позивачем строк звернення до суду, який визначено ст. 287 КАС України.
Слід зазначити, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року по справі №706/1272/14-ц висловлена позиція щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду.
Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини."
Верховний Суд у постанові від 20.11.2018 р. у справі № 907/50/16, зокрема вказав, що позовна давність не є інститутом процесуального права і не може бути відновлена. Позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.
Суд звертає увагу позивача, що перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 27 січня 2020 року у справі № 420/3001/19, від 25 лютого 2020 року у справі № 360/1870/19.
Суд має з'ясовувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Така правова позиція підтримана Верховним Судом, зокрема, у постанові від 05 липня 2018 року в адміністративній справі № 810/384/17.
Слід зазначити, що за приписами ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України установлено що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відтак, позивачу слід надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення такого строку та відповідні докази щодо факту обізнаності із постановою про відкриття виконавчого провадження від 19.06.2020 року.
Окрім цього, згідно з пунктами 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Крім того, згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Разом з тим, відповідно до частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;
10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;
11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;
12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;
13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;
15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
У поданій до суду позовній заяві позивач просить суд, зокрема: визнати постанову про відкриття виконавчого провадження за №62382617 від 19.06.2020 року винесену приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Макушевим Євгеном Петровичем згідно дублікату виконавчого листа від 14.10.2013 року на виконання заочного рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду від 03.07.2013 року по справі № 199/2186/13- ц, такою, що не підлягає виконанню.
Слід зазначити, що як за приписами ст. 374 КАС України так і за приписами ст. 432 ЦПК передбачені підстави стосовно визнання виконавчого документа (виконавчого листа) таким, що не підлягає виконанню, а не постанови про відкриття виконавчого провадження, як того просить позивач.
Таким чином, вимоги позивача не відповідають наведеним приписам процесуального закону, а тому позивачу слід чітко сформулювати та уточнити позовні вимоги.
Отже, у визначений судом п'ятиденний строк вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 року залишаються не виконаними.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку чи за ініціативою суду.
При цьому, у рішенні від 04.12.1995 р. по справі "Беллет проти Франції" Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відтак, враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення реалізації права позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви, викладені в ухвалі суду від 14.06.2021 року на 10 (десять) робочих днів з дня отримання копії цієї ухвали.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, що викладені в ухвалі суду від 14.06.2021 року.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення такого строку та відповідні докази щодо факту обізнаності із постановою про відкриття виконавчого провадження від 19.06.2020 року;
- позовної заяви та її копіями, а також копіями доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, у відповідності до вимог ст. 160 КАС України з максимально чітко і зрозуміло сформованими позовними вимогами виходячи із приписів ст. 5 КАС України;.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник