ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.07.2021Справа № 910/7743/21
Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О.,
при секретарі судового засідання Свириденко А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМУС ЕЛ ПІ ДЖІ"
вул. Грушевського 9-Б, м. Київ, 01021
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІГМА КСІ"
61013, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 24
про стягнення 1 099 011,03 грн.
За участі представників учасників справи згідно протоколу судового засідання
Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПТІМУС ЕЛ ПІ ДЖІ" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІГМА КСІ" (далі - відповідач) про стягнення 1 099 011,03 грн. заборгованості за договором поставки №Т/011119-8 від 01.11.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 відкрито провадження у справі №910/7743/21, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 09.06.2021.
02.06.2021 позивачем подано повідомлення по справі про зміну адреси місцязнаходження відповідача.
Протокольною ухвалою суду від 09.06.2021 розгляд справи відкладено на 23.06.2021.
Протокольною ухвалою суду від 23.06.2021 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.07.2021.
28.07.2021 в судове засідання з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суд не повідомив, хоча про дату та час удового засідання був повідомлений належним чином ухвалами суду.
Частиною 2 ст. 120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Згідно з ч. 7 зазначеної статті учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Аналогічна правова позиція висловлена у Постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10 вересня 2018 року у справі № 910/23064/17.
Ухвали суду направлялись відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак поштові відправлення повернуті до суду з посиланням на відсутність адресата за такою адресою.
Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/7743/21, однак своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Зважаючи на викладене, оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 28.07.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
01.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС ЕЛ ПІ ДЖІ» (надалі - Постачальник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сігма Ксі» (надалі - Покупець, Відповідач) було укладено договір № Т/011119-8 поставки скрапленого газу (надалі - Договір).
За умовами зазначеного договору (п. 1.1.) постачальник зобов'язувався передати, а покупець прийняти та оплатити скраплений газ: газ вуглеводневий ПБТ/газ вуглеводневий СПБТ/бутан технічний/ пропан технічний/ фракція пропанова (надалі - Товар) на базисі поставки, в кількості в асортименті, за цінами та термінами поставки відповідно до умов Договору та Додатків до нього, які є невід'ємною частиною Договору.
Згідно п. 1.2. Договору постачальник зобов'язується здійснювати поставки Товару, в загальній кількості 2 640 тон (+/- 20% в опціоні постачальника), окремими партіями, протягом періоду з 01.11.2019 по 31.10.2020 (включно), а покупець зобов'язується приймати та оплачувати Товар у вказаних вище періоді та кількості.
Пунктом 4.1. встановлювалось, що ціна Товару обумовлюється для кожної партії Товару окремо та відображається у відповідному Додатку до цього Договору.
Пунктом 4.3. Договору встановлено, що сторони визначають попередню та кінцеву ціну Товару, що розраховується за формулами, затвердженими у даному Договорі та зазначаються в рахунках постачальника й актах приймання - передачі товару та/або видаткових накладних.
Абзацом 12 п. 4.3.2. Договору встановлено, що остаточні розрахунки за кінцевою ціною товару покупець здійснює протягом 2-х банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі товару та/або видаткової накладної. Аналогічну умову містить і абз. 3 п. 8.1. Договору.
З матеріалів справи судом встановлено, що на виконання умов договору в 2020 році Постачальником було поставлено Покупцю Товару (Газ вуглеводневий скраплений наливний для комунально-побутового споживання) на загальну суму 13 760 631,63 грн., що підтверджується додатками до договору, видатковими накладними, актами прийому - передачі товару за остаточною ціною, податковими накладними, розрахунками коригувань кількісних і вартісних показників до податкових накладних.
Разом з тим, Покупцем в 2020 році було сплачено Постачальнику за отриманий Товар лише 12 803 792,83 грн., що підтверджується платіжними дорученнями на вказану суму.
З урахуванням здійснених Відповідачем оплат та залишку заборгованості Відповідача перед Позивачем станом на 01.01.2020 року в сумі 43 161,20 грн., залишок заборгованості Відповідача за Товар станом на день подачі позову склав 1 000 000,00 грн., що підтверджується підписаним між Позивачем та Відповідачем актом звірки взаєморозрахунків.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 ГК України, глави 54 ЦК України (поставка, купівля-продаж).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
На виконання умов Договору та заявки позивач здійснив поставку товару на загальну суму 13 760 631,63, що підтверджується доданими до позовної заяви видатковими накладним та актами приймання-передачі товару.
Натомість, Відповідач порушив взяті на себе зобов'язання передбачені пунктом 4.3. Договору щодо оплати за поставлений Товар, несвоєчасно та не в повному обсязі оплатив поставлений товар. У зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість на загальну суму 1 000 000,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки взаємних рахунків
Надаючи правову оцінку вказаному акту судом враховано правову позицію, викладену в постанові Верховного суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.03.19. у справі № 910/1389/18, яка полягає в наступному.
Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб'єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб'єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.
Судом встановлено, що наданий відповідачем акт звірки взаємних розрахунків є підписаним без заперечень та скріплений печатками обох сторін, а отже є визнається судом таким, що є належним та допустимим доказом у справі.
За твердженням позивача, котре не спростоване відповідачем, станом на день подання позову зобов'язання з оплати суми у розмірі 1 000 000,00 грн. відповідачем не виконано. Вказане відповідачем не заперечується.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З урахуванням встановлених судом обставин, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 1 000 000,00 грн., а строк виконання грошового зобов'язання станом на момент звернення позивача із даним позовом до суду настав.
Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 000 000,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 81 125,13 грн. - інфляційних втрат, 17 885,90 грн. - 3% річних, нарахованих за період з 19.08.2020 по 06.05.2021.
Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перевірку розрахунку суми 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що нарахування здійснено вірно.
Враховуючи наведене, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення з відповідача 81 125,13 грн. - інфляційних втрат, 17 885,90 грн. - 3% річних, нарахованих за період з 19.08.2020 по 06.05.2021.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.
Доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач суду не надав, жодного заперечення проти позову не навів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІГМА КСІ" (61013, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 24; ідентифікаційний код 41335831) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМУС ЕЛ ПІ ДЖІ" (вул. Грушевського 9-Б, м. Київ, 01021; ідентифікаційний код 42989255) 1 000 000,00 грн. основного боргу, 81 125,13 грн. - інфляційних втрат, 17 885,90 грн. - 3% річних, а також 16 485,17 грн. - витрат по оплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.
Дата складання та підписання повного тексту рішення 28.07.2021
Суддя М.О. Лиськов