ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.07.2021Справа № 910/9670/21
За позовом Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"
до Державного підприємства "Енергоринок"
про зобов'язання вчинити дії
Суддя Привалов А.І.
Без участі представників сторін.
Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Енергоринок" про зобов'язання вчинити дії.
В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає про те, що внаслідок порушення відповідачем черговості погашення вимог за грошовими зобов'язаннями позивача, передбаченої ст. 534 ЦК України, виникла розбіжність у взаєморозрахунках між ПАТ "Черкасиобленерго" та ДП "Енергоринок", що призвело до невірного відображення розрахунків між сторонами у бухгалтерському та податковому обліку ПАТ "Черкасиобленерго", у зв'язку з чим позивач просить суд зобов'язати ДП "Енергоринок" зарахувати стягнуті Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з ПАТ "Черкасиобленерго" кошти в сумі 67 788,68 грн у період з 27.02.2020 по 12.11.2020 на виконання рішень Господарського суду Черкаської області від 26.05.2017 у справі № 925/193/17 та від 20.06.2019 у справі № 925/197/19 із застосуванням черговості погашення вимог за грошовими зобов'язаннями відповідно до ст. 534 ЦК України, а саме в рахунок погашення судового збору та 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2021 позовну заяву ПАТ "Черкасиобленерго" залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
12.07.2021 на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. При цьому, суд зобов'язав відповідача подати відзив на позовну заяву з доданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини, протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
26.07.2021 на адресу Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли відзив на позовну заяву, в якому останній проти позовних вимог заперечує, та заява із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та клопотання щодо залучення третьої особи.
Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження обґрунтоване специфічністю та унікальністю справи.
Розглянувши клопотання відповідача про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, суд відзначає наступне.
Відповідно до ч.ч.3, 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 1-3 ст. 247 Господарського кодексу України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. У випадку, передбаченому частиною другою статті 247 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
Частиною 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи: 1) про банкрутство; 2) за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; 3) у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій); 4) у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції; 6) у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юридичній особі її діями (бездіяльністю); 7) у спорах щодо приватизації державного чи комунального майна; 8) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 9) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 3-8 цієї частини.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін;
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, приймаючи до уваги наведені вище приписи Господарського процесуального кодексу України, враховуючи обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність даної справи, обсяг та характер доказів у справі, а також те, що справа не є складною з огляду на наявні в ній матеріали та те, що предмет спору, пов'язаний з зарахуванням малозначної суми в розмірі 67 788,68 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд приходить до висновку, що зазначені в заяві обставини не є підставою для її задоволення.
Крім того, відповідачем заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Втім, у поданій суду заяві відповідачем не зазначено які нові обов'язки або права виникнуть у Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у випадку задоволення позову або відмови в задоволенні позовних вимог.
Отже, суд дійшов висновку, що рішення у даній справі не може вплинути на права або обов'язки вказаної юридичної особи, у зв'язку з чим не вбачає підстав для її залучення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 50, 234, 247, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Відмовити в задоволенні заяви Державного підприємства "Енергоринок" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
2. Відмовити в задоволенні клопотання Державного підприємства "Енергоринок" про залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
4. Повідомити учасників справи, що інформація по справі, яка розглядається, доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/.
Суддя А.І. Привалов