ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
27.07.2021Справа № 910/10876/21
Суддя Гумега О.В., розглянувши
позовну заяву Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації
до Фізичної особи-підприємця Кравчука Дмитра Олеговича
про розірвання договору та виселення
Оболонська районна в місті Києві державна адміністрація (далі - позивач, Оболонська РДА) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Кравчука Дмитра Олеговича (далі - відповідач, ФОП Кравчук Д.О. ) з вимогами про розірвання Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 03142 від 31.03.2020, укладеного з ФОП Кравчук Д.О. , виселення ФОП Кравчука Д.О з нежитлового приміщення (сміттєзбірник) площею 23,7 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Тимошенка Маршала, 1-К .
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що об'єкт оренди за наведеним договором використовується орендарем не за цільовим призначенням з 31.03.2020 та по сьогоднішній день, що свідчить про істотне порушення договору та є підставою для його розірвання.
Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Дослідивши матеріали позовної заяви № б/н від 06.07.2021 (вх. № 10876/21 від 06.07.2021), суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху.
Згідно із ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Таким чином, залишаючи позовну заяву без руху ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2018, судом встановлено спосіб усунення виявлених недоліків поданого позову, за умови усунення яких саме у спосіб, встановлений судом, позовна заява підлягає прийняттю до розгляду, а провадження у справі за таким позовом - відкриттю в силу приписів ст. 176 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2021 залишено без руху позовну заяву Оболонської РДА, встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- зазначення адреси місцезнаходження юридичної особи відповідача;
- зазначення офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти позивача та відповідача;
- надання нормативно-правового обгрунтування вимоги про виселення;
- надання викладу обставин заявлених позовних вимог в контексті необхідності залучення до участі у справі треттої особи - Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва;
- зазначення попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
- подання підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- надання належних доказів на підтвердження надіслання копії позовної заяви, поданої до суду, і доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу місцезнаходження відповідача;
- надання належних доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.
Зазначеною ухвалою суду також встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.
Таким чином, залишаючи позовну заяву без руху ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2021, судом встановлено спосіб усунення виявлених недоліків поданого позову, за умови усунення яких саме у спосіб, встановлений судом, позовна заява підлягає прийняттю до розгляду, а провадження у справі за таким позовом - відкриттю в силу приписів ст. 176 Господарського процесуального кодексу України.
26.07.2021 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, згідно якої позивач зазначив, що усуває недоліки позовної заяви, виклавши її у новій редакції, а також просив суд продовжити (відстрочити) строк для сплати судового збору. У якості додатків до заяви про усунення недоліків позивач зазначив та подав, зокрема, платіжне доручення № 279 від 22.07.2021 (фактично у вигляді копії) та позовну заява про розірвання договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 31 березня 2020 року № 03142 та зобов'язання орендаря - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 передати об'єкт оренди - нежитлове приміщення (сміттєзбірник) площею 23,7 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Тимошенка Маршала, 1-К балансоутримувачу - Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" (дана позовна заява підписана представником позивача Я. Бондаренко 23.07.2021, далі - позовна заява № б/н від 23.07.2021).
Судом встановлено, що заява про усунення недоліків подана позивачем у строк, встановлений ухвалою суду Господарського суду міста Києва від 12.07.2021.
Однак, проаналізувавши зміст наведеної заяви позивача і доданих до неї додатків, суд дійшов висновку, що визначені ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2021 недоліки позовної заяви позивачем усунуто не в повному обсязі, з огляду на таке.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2021 позивачу встановлено спосіб усунення недоліків поданої позовної заяви шляхом, зокрема, надання належних доказів на підтвердження надіслання копії позовної заяви, поданої до суду, і доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу місцезнаходження відповідача.
Проте, у визначений судом спосіб позивачем не усунуто відповідний недолік позовної заяви, оскільки до заяви про усунення недоліків не додано доказів, які підтверджують відправлення на адресу місцезнаходження відповідача копії саме позовної заяви № б/н від 06.07.2021 і доданих до неї документів, тобто тієї позовної заяви, яка була первісно подана позивачем до суду.
Судом досліджено, що додані до заяви про усунення недоліків позовної заяви накладна АТ "Укрпошта" № 0420527691515 від 23.07.2021 та опис вкладення у цінний № 0420527691515 від 23.07.2021 свідчать про направлення відповідачу "позовної заяви" (без зазначення при цьому ідентифікуючих ознак - номера, дати, найменування тощо), тоді як перелік направлених відповідачу додатків відповідає додаткам саме до позовної заяви № б/н від 23.07.2021 (за виключенням додатків 23, 24, 25, 26). Водночас, зі змісту вказаного опису вкладення у цінний лист № 0420527691515 від 23.07.2021 жодним чином не вбачається направлення відповідачу копії доказу сплати судового збору - платіжне доручення від 16.06.2021 № 220, зазначеного у якості додатку№ 2 до позовної заяви № б/н від 06.07.2021 (первісно подана позивачем до суду позовна заява).
При цьому суд відзначає, що приписами ГПК України не передбачено право позивача на подання позовної заяви на усунення недоліків первісно поданої позовної заяви. Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2021 на позивача не покладався обов'язок подання позовної заяви на усунення недоліків первісно поданої позовної заяви.
Відтак, додані до заяви про усунення недоліків накладна АТ "Укрпошта" № 0420527691515 від 23.07.2021 та опис вкладення у цінний № 0420527691515 від 23.07.2021 не приймаються судом у якості належних доказів на підтвердження надіслання на адресу місцезнаходження відповідача копії позовної заяви, поданої до суду, і доданих до неї документів листом з описом вкладення, оскільки такі докази не підтверджують направлення відповідачу саме копії позовної заяви № б/н від 06.07.2021 і всіх доданих до неї документів.
Наведене, в свою чергу, свідчить, що позивачем не усунуто вищезазначений недолік поданої до суду позовної заяви, а отже не виконано вимоги п. 1 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України щодо надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2021 позивачу встановлено спосіб усунення недоліків поданої позовної заяви шляхом, зокрема, надання належних доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.
При цьому у наведеній ухвалі в обгрунтування не дотримання позивачем п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу Укераїни суд зазначив, зокрема таке.
Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли у позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд розірвати договір, укладений з відповідачем, та виселити відповідача з нежитлового приміщення.
Отже, позивачем у позовній заяві заявлено дві вимоги немайнового харатеру, відтак, за подання даної позовної заяви позивач мав сплатити судовий збір у загальному розмірі 4540,00 грн. (2270,00 грн х 2 = 4540,00 грн).
Натомість, на підтвердження сплати судового збору за подання позовної заяви позивачем до останньої додано платіжне доручення № 220 від 16.06.2021, згідно якого сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн, тобто, лише за одну вимогу немайнового характеру.
Стосовно усунення визначеного судом недоліку позовної заяви в частині сплати судового збору, позивач у заяві про усунення недоліків звернувся до суду з клопотанням про продовження (відстрочення) строку для сплати судового збору, в обгрунтування якого посилався на таке:
- позивач є місцевим органом виконавчої влади, що фінансується за рахунок бюджетних коштів;
- 21.07.2021 позивачем взято в управлінні Державної казначейської служби України у Оболонському районі м. Києва юридичні та фінансові зобов'язання на загальну суму 2270,00 грн (платіжне доручення № 279 від 22 липня 2021 року);
- однак, у зв'язку зі здійсненням безспірного списання коштів на виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.06.2021 № 640/16731/20, управлінням Державної казначейської служби України у Оболонському районі м. Києва станом на 26.07.2021 ще не опрацьовано платіжне доручення позивача № 279 від 22.07.2021 щодо сплати судового збору до Господарського суду м. Києва за позовом Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації до Фізичної особи-підприємця Кравчука Д.О .
При розгляді наведеного клопотання позивача суд виходив з наступного:
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Судом враховано, що клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
При цьому обгрунтування пов'язаних з цим обставин та подання доказів, котрі свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на зацікавлену сторону.
Тобто, відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком, а обгрунтування обставин та подання доказів, які свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на зацікавлену сторону в силу вимог ст. 74 ГПК України.
Слід також зазначити, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватись принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом (стаття 129 Конституції України).
Як встановлено судом, позивачем до заяви про усунення недоліків не додано жодних доказів в обгрунтування повідомлених ним обставин стосовно того, що позивачем взято в управлінні Державної казначейської служби України у Оболонському районі м. Києва юридичні та фінансові зобовязання на загальну суму 2270,00 грн (з доданої до заяви роздруківки платіжного доручення № 279 від 22.07.2021 такі відомості не вбачаються); а також стосовно здійснення безспірного списання коштів на виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.06.2021 № 640/16731/20.
Судом також досліджено, що матеріали заяви про усунення недоліків не містять жодних доказів, які є підставою для відстрочення судом сплати позивачем судового збору відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про продовження (відстрочення) сплати судового збору.
Таким чином, до заяви про усунення недоліків не додано належних доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.
Наведене, в свою чергу, свідчить, що позивачем не усунуто відповідний недолік поданої до суду позовної заяви, а отже не виконано вимоги п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України щодо сплати судового збору у встановленому розмірі.
Таким чином, враховуючи зміст заяви про усунення недоліків та доданих до неї документів, поданих позивачем на усунення недоліків позовної заяви № б/н від 06.07.2021, суд дійшов висновку, що визначені ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2021 недоліки позовної заяви позивачем усунуто не в повному обсязі.
Натомість, часткове усунення недоліків, не може вважатись усуненням недоліків у розумінні ст.ст. 174, 176 Господарського процесуального кодексу України, оскільки такі недоліки повинні бути усунуті в повному обсязі.
Згідно з ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
На підставі наведених приписів процесуального законодавства, з огляду на невиконання позивачем вимог ухвали суду Господарського суду міста Києва від 12.07.2021 щодо усунення недоліків позовної заяви, відповідна заява вважається неподаною і підлягає поверненню особі, що звернулася із позовною заявою.
Разом з цим, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
З урахуванням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, правова конструкція статті 174 Господарського процесуального кодексу України дає можливість стороні розраховувати на захист своїх прав та доступ до правосуддя, незважаючи на порушення при поданні позовної заяви, що стали підставою для її повернення, через передбачену законом процесуальну можливість повторного подання позовної заяви після усунення допущеного порушення.
Керуючись ч. 4 ст. 174, ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації вважати неподаною та повернути заявникові.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 27.07.2021 та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 254-257 та підпунктом 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В.Гумега