Справа №701/624/21
Номер провадження2/701/306/21
28 липня 2021 року Маньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого - судді - В.Л. Маренюка
за участю секретаря - Н.В. Філіпчак
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 до Маньківської селищної ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.
На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Маньківка, Маньківського району, Черкаської області помер батько позивача ОСОБА_2 .
Довідка виконавчого комітету Кривецької сільської ради Маньківського району Черкаської області від 02.07.2021 року № 132 підтверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області помер гр. ОСОБА_2 , який до дня смерті був зареєстрований та постійно проживав в будинку АДРЕСА_1 . На день смерті громадянина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 зі спадкодавцем проживала його дружина ОСОБА_3 . Інші громадяни, в тому числі неповнолітні діти разом з ним не проживали.
Також, дана довідка інформує, що спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_2 є: дружина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дочка - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Більше спадкоємців за законом немає. Заповіт від імені громадянина ОСОБА_2 Кривецькою сільською радою Маньківського району Черкаської області не посвідчувався.
Після смерті ОСОБА_2 у приватного нотаріуса заведено спадкову справу №16/2019.
Попередньо, ІНФОРМАЦІЯ_6 в селі Кривець, Маньківського району, Черкаської області померла баба позивача по батькові ОСОБА_6 .
Довідка виконавчого комітету Кривецької сільської ради Маньківського району Черкаської області від 02.07.2021 року № 133 підтверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_6 в селі Кривець, Маньківського району, Черкаської області померла гр. ОСОБА_6 , яка до дня смерті була зареєстрована та постійно проживала в будинку АДРЕСА_1 .
На день смерті гр. ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 зі спадкодавцем ніхто проживав, в тому числі неповнолітні діти. Спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_6 був її син - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Більше спадкоємців за законом немає. Заповіт від імені гр. ОСОБА_6 Кривецькою сільською радою Маньківського району Черкаської області не посвідчувався.
Після смерті ОСОБА_6 у Маньківській державній нотаріальній конторі заведено спадкову справу №442 за 2014 рік.
Спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняв та переоформив на своє ім'я батько позивача, син спадкодавці - ОСОБА_2 .
Разом з тим, після смерті баби позивача (батькової матері) ОСОБА_6 залишилось спадкове майно - житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 . Дане майно батько позивача у спадщину після смерті своєї матері прийняв, проте спадкових прав не переоформив у зв'язку із смертю, і дані права на спадщину перейшли до позивача в порядку спадкування за законом.
Разом з тим, як виявилось в процесі оформлення спадщини, присадибна земельна ділянка площею 0,2990га, на якій розташований даний будинок, рахується за гр. ОСОБА_7 , дідом позивача по батькові.
ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 в селі Кривець Маньківського району Черкаської області.
Довідка Кривецької сільської ради Маньківського району Черкаської області від 20.04.2015 №86 підтверджує, що ОСОБА_7 дійсно проживав в селі Кривець Маньківського району Черкаської області, на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 з ним проживала ОСОБА_6 1928 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 . Інші громадяни, в тому числі неповнолітні діти з ним не проживали.
Дана довідка була надана батькові позивача ОСОБА_2 , оскільки за життя він здійснював оформлення спадкових прав на дане спадкове майно - житловий будинок та присадибну земельну ділянку, однак не встиг це зробити у зв'язку із смертю.
Довідка виконавчого комітету Кривецької сільської ради Маньківського району Черкаської області від 02.07.2021 року № 134 підтверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_7 в селі Кривець, Маньківського району, Черкаської області помер гр. ОСОБА_7 , який до дня смерті був зареєстрований та постійно проживав в будинку АДРЕСА_1 .
На день смерті гр. ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_7 зі спадкодавцем проживала постійно його співмешканка ОСОБА_6 , з якою він проживав у незареєстрованому шлюбі. Інші особи, в тому числі неповнолітні діти з ним не проживали.
Спадкоємцем за законом після смерті гр. ОСОБА_7 на час смерті залишалась ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 . Більше спадкоємців за законом немає. Заповіт від імені гр. ОСОБА_7 посвідчений Кривецькою сільською радою Маньківського району Черкаської області за р.№135 від 30.11.1998 року на земельну ділянку не змінено і не відмінено. Спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 доводиться позивачу рідною матір'ю, та прийняла у спадщину після смерті ОСОБА_7 заповідану їй земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно заповіту від імені спадкодавця, посвідченого Кривецькою сільською радою Маньківського району Черкаської області за р.№135 від 30.11.1998 року. Відповідно, інше майно спадкодавця спадкується за законом.
Таким чином, після смерті ОСОБА_7 , у відповідності до ч.3 ст. 1268 ЦК України, спадщину за законом прийняла баба позивача ОСОБА_6 , після смерті якої спадщину прийняв батько позивача ОСОБА_2 , а після його смерті позивач прийняв спадщину за законом, відповідно до позивача перешли права на переоформлення спадщини після смерті всіх спадкодавців.
З метою переоформлення спадкових прав на житловий будинок та присадибну земельну ділянку по АДРЕСА_1 , позивач звернувся за місцем відкриття спадщини до приватного нотаріуса з відповідною заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину та 23.01.2021 року нотаріусом позивачу надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за №67/02-31 від 23.01.2021 року, мотивовану тим, що відсутні правовстановлюючі документи на майно та не надано підтвердження родинних відносин з ОСОБА_7 , що у свою чергу виключає можливість оформлення спадщини в нотаріальному порядку, що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.
Позивач до суду не з'явився, але в своїй позовній заяві просив справу слухати в його відсутності, позовні вимоги підтримує.
Відповідач в підготовче засідання не з'явився, але згідно письмової заяви позовні вимоги позивача визнає та просить справу слухати у його відсутності.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.
У зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи із того, що як дійсно встановлено в судовому засіданні, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Маньківка, Маньківського району, Черкаської області у віці 62 років помер батько позивача ОСОБА_2 , про що 24.09.2018 року складено відповідний актовий запис № 6, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 24.09.2018 року виконавчим комітетом Кривецької сільської ради Маньківського району Черкаської області.
Довідка виконавчого комітету Кривецької сільської ради Маньківського району Черкаської області від 02.07.2021 року № 132 підтверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області помер гр. ОСОБА_2 , який до дня смерті був зареєстрований та постійно проживав в будинку АДРЕСА_1 . На день смерті громадянина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 зі спадкодавцем проживала його дружина ОСОБА_3 . Інші громадяни, в тому числі неповнолітні діти разом з ним не проживали.
Також, дана довідка інформує, що спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_2 є: дружина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дочка - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Більше спадкоємців за законом немає. Заповіт від імені громадянина ОСОБА_2 Кривецькою сільською радою Маньківського району Черкаської області не посвідчувався. Після смерті ОСОБА_2 у приватного нотаріуса Маньківського районного нотаріального округу Завірюхи О.В., заведено спадкову справу №16/2019, номер у Спадковому реєстрі - 63910806, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 55494289 від 16.03.2019 року.
Попередньо, ІНФОРМАЦІЯ_6 , в селі Кривець, Маньківського району, Черкаської області у віці 86 років померла баба позивача по батькові ОСОБА_6 , про що 10.11.2014 року складено відповідний актовий запис № 10, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 10.11.2014 року виконавчим комітетом Кривецької сільської ради Маньківського району Черкаської області.
Довідка виконавчого комітету Кривецької сільської ради Маньківського району Черкаської області від 02.07.2021 року № 133 підтверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_6 в селі Кривець, Маньківського району, Черкаської області померла гр. ОСОБА_6 , яка до дня смерті була зареєстрована та постійно проживала в будинку АДРЕСА_1 . На день смерті гр. ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 зі спадкодавцем ніхто проживав, в тому числі неповнолітні діти. Спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_6 був її син - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Більше спадкоємців за законом немає. Заповіт від імені гр. ОСОБА_6 Кривецькою сільською радою Маньківського району Черкаської області не посвідчувався.
Після смерті ОСОБА_6 у Маньківській державній нотаріальній конторі заведено спадкову справу №442 за 2014 рік, номер у Спадковому реєстрі - 56944262, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №39264967 від 24.12.2014.
Спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняв та переоформив на своє ім'я батько позивача, син спадкодавці - ОСОБА_2 .
Викладене підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 16.01.2018 року державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., у спадковій справі №442 за 2014 рік, зареєстрованим в реєстрі за №36.
Даним свідоцтвом підтверджується, що спадкоємцем майна гр. ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 є син - гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: с. Кривець Маньківського району Черкаської області.
Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 2,2787га, що розташована в с. Кривець Маньківського району Черкаської області, яка належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР №071593, виданого Маньківським районним відділом земельних ресурсів Черкаської області 26 березня 2004 року. Цільове призначення (використання) земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Тобто, батько позивача переоформив на своє ім'я спадкове майно за законом після смерті своєї матері (баби позивача), про що ним було отримано відповідне Свідоцтво про право на спадщину за законом від 16.01.2018 року.
Разом з цим, після смерті баби позивача (батькової матері) ОСОБА_6 залишилось інше спадкове майно - житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 . Дане майно батько позивача у спадщину після смерті своєї матері прийняв, проте спадкових прав не переоформив у зв'язку із смертю, і дані права на спадщину перейшли до позивача в порядку спадкування за законом.
Так, згідно довідки виконкому Кривецької сільської ради Маньківського району Черкаської області від 14.07.2020 року №184, житловий будинок по АДРЕСА_1 , рахується за померлою ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_6 .
Разом з тим, як виявилось в процесі оформлення спадщини, присадибна земельна ділянка площею 0,2990га, на якій розташований даний будинок, рахується за гр. ОСОБА_7 , дідом позивача по батькові.
ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 у віці 77 років в селі Кривець Маньківського району Черкаської області, про що 04.07.2005 року в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис №17, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 04.07.2005 року Кривецькою сільською радою Маньківського району Черкаської області.
Довідка Кривецької сільської ради Маньківського району Черкаської області від 20.04.2015 №86 підтверджує, що ОСОБА_7 дійсно проживав в селі Кривець Маньківського району Черкаської області, на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 з ним проживала ОСОБА_6 1928 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 . Інші громадяни, в тому числі неповнолітні діти з ним не проживали. Дана довідка була надана батькові позивача ОСОБА_2 , оскільки за життя він здійснював оформлення спадкових прав на дане спадкове майно - житловий будинок та присадибну земельну ділянку, однак не встиг це зробити у зв'язку із смертю.
Довідка виконавчого комітету Кривецької сільської ради Маньківського району Черкаської області від 02.07.2021 року № 134 підтверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_7 в селі Кривець, Маньківського району, Черкаської області помер гр. ОСОБА_7 , який до дня смерті був зареєстрований та постійно проживав в будинку АДРЕСА_1 .
На день смерті гр. ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_7 зі спадкодавцем проживала постійно його співмешканка ОСОБА_6 , з якою він проживав у незареєстрованому шлюбі. Інші особи, в тому числі неповнолітні діти з ним не проживали.
Спадкоємцем за законом після смерті гр. ОСОБА_7 на час смерті залишалась ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 . Більше спадкоємців за законом немає. Заповіт від імені гр. ОСОБА_7 посвідчений Кривецькою сільською радою Маньківського району Черкаської області за р.№135 від 30.11.1998 року на земельну ділянку не змінено і не відмінено. Спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 доводиться позивачу рідною матір'ю, та прийняла у спадщину після смерті ОСОБА_7 заповідану їй земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно заповіту від імені спадкодавця, посвідченого Кривецькою сільською радою Маньківського району Черкаської області за р.№ 135 від 30.11.1998 року. Відповідно, інше майно спадкодавця спадкується за законом.
Таким чином, після смерті ОСОБА_7 , у відповідності до ч.3 ст. 1268 ЦК України, спадщину за законом прийняла баба позивача ОСОБА_6 , після смерті якої спадщину прийняв батько позивача ОСОБА_2 , а після його смерті позивач прийняв спадщину за законом, відповідно до позивача перешли права на переоформлення спадщини після смерті всіх спадкодавців.
З метою переоформлення спадкових прав на житловий будинок та присадибну земельну ділянку по АДРЕСА_1 , позивач звернувся за місцем відкриття спадщини до приватного нотаріуса Маньківського районного нотаріального округу Завірюхи О.В. з відповідною заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. 23.01.2021 року приватним нотаріусом Маньківського районного нотаріального округу Завірюхою О.В. позивачу надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за №67/02-31 від 23.01.2021 року. Даною постановою відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відмова у видачі свідоцтв про право на спадщину на вказане спадкове майно мотивована тим, що відсутні правовстановлюючі документи на майно та не надано підтвердження родинних відносин з ОСОБА_7 , що у свою чергу виключає можливість оформлення спадщини в нотаріальному порядку.
Згідно наведеної у вказаній постанові інформації нотаріусом повідомлено, що керуючись ст. ст. 66-69 Закону України «Про нотаріат», нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна.
За даними Спадкового реєстру було перевірено наявність відкритої спадкової справи, спадкового договору чи заповіту, складеного спадкодавцем. На підставі заяв ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про прийняття спадщини після смерті чоловіка і батька ОСОБА_2 , приватним нотаріусом Маньківського районного нотаріального округу Завірюхою О. В. відкрита спадкова справа № 16/2019 від 16 березня 2019 року. На момент заведення спадкової справи заповітів, посвідчених від імені спадкодавця не виявлено. Факт смерті ОСОБА_2 і час відкриття спадщини підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим виконавчим комітетом Кривецької сільської ради Маньківського району Черкаської області 24 вересня 2018 року, актовий запис № 6.
На запит від 17 червня 2020 року за № 434/02-14 Маньківською державною нотаріальною конторою було надано копію спадкової справи 442/2014 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 . На підставі заяви ОСОБА_2 про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_6 , Маньківською державною нотаріальною конторою була відкрита спадкова справа № 442/2014 від 24 грудня 2014 року. ОСОБА_1 заявою від 24 грудня 2014 року № 1307 відмовився від прийняття спадщини після смерті бабки ОСОБА_6 . 16 січня 2018 року Маньківською державною нотаріальною конторою видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 36, на земельну ділянку площею 2,2787 га на ім'я ОСОБА_2 .
На запит від 28 листопада 2020 року за № 1022/02-14 Маньківською державною нотаріальною конторою було надано копію спадкової справи 587/2005 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_7 . На підставі заяви ОСОБА_3 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 , Маньківською державною нотаріальною конторою була відкрита спадкова справа № 587/2005 від 30 грудня 2005 року. 22 лютого 2006 року Маньківською державною нотаріальною конторою видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване в реєстрі за № 539, на земельну ділянку площею 2,31 га на ім'я ОСОБА_3 .
Спадкоємцем повідомлено, що документи, які посвідчують право власності на зазначене нерухоме майно у нього відсутні і тому надати їх нотаріусу для видачі свідоцтв про право на спадщину не можливо.
Відповідно довідки, виданої виконавчим комітетом Кривецької сільської ради Маньківського району Черкаської області 14 липня 2020 року за № 184, вищезазначений житловий будинок з надвірними спорудами дійсно рахується за ОСОБА_6 , спадщину після якої прийняв ОСОБА_2 , але не оформив своїх спадкових прав у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно довідки, виданої виконавчим комітетом Кривецької сільської ради Маньківського району Черкаської області 24 листопада 2020 року за № 276, вищезазначена земельна ділянка рахується за ОСОБА_7 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_7 . На підтвердження родинних відносин з ОСОБА_7 , заявником не надано жодних документів.
Згідно інформації, виданої виконавчим комітетом Кривецької сільської ради Маньківського району Черкаської області 24 листопада 2020 року за № 277, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_11 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , проживали однією сім'єю.
Згідно підпункту 4.12, пункту 4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Відповідно до підпункту 4.15 пункту 4 глави 10 розділу 2 вищевказаного Порядку видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на майно.
Відповідно до п. 3 глави 7 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії (витяги) з них, необхідні для вчинення нотаріальних дій, обов'язково долучаються до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса. У разі коли державну реєстрацію права власності на нерухоме майно відповідно до закону проведено без видачі документа, що посвідчує таке право, нотаріальна дія щодо такого майна вчиняється на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього. Така інформація долучається до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса. Державна реєстрація права власності на вищевказане нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтв про право на спадщину документів, та є інші спадкоємці, які звернулися із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку. Таким чином, заявнику для отримання свідоцтв про право на спадщину необхідно звернутися до суду.
Таким чином, нотаріусом перевірено та підтверджено викладені факти прийняття спадщини позивачем, факт прийняття та переходу прийняття спадщини від попередніх спадкодавців. Разом з тим, у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів та відсутності підтвердження родинних відносин з ОСОБА_7 .
Інші спадкоємці, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 - мати позивача ОСОБА_3 , брат позивача ОСОБА_4 та сестра ОСОБА_5 надали письмові заяви, якими не заперечують проти оформлення спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 , зокрема житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , та присадибної земельної ділянки площею 0,2990га на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та просять всі пов'язані з цим судові розгляди проводити без їх участі.
Таким чином, за сукупністю викладеної інформації та підтверджених обставин, визначених у довідках виконавчого комітету Кривецької сільської ради Маньківського району Черкаської області від 02.07.2021 року № 132, №133, №134, довідці Кривецької сільської ради Маньківського району Черкаської області від 20.04.2015 №86, постанові приватного нотаріуса Маньківського районного нотаріального округу Завірюхи О.В. від 23.01.2021, з урахуванням заяв-відмов від спадщини ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , вбачається, що єдиним спадкоємцем майна - житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами та земельної ділянки по АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , є лише ОСОБА_1 , позивач по справі.
Разом з тим, ОСОБА_7 , який проживав однією сім'єю постійно разом з бабою позивача ОСОБА_6 , доводився рідним батьком батькові позивача ОСОБА_2 , та відповідно позивачу доводився дідом. Однак, у батьковому свідоцтві про народження він батьком не вказаний, вказано тільки ім'я « ОСОБА_7 ».
У зв'язку з цим, з метою отримання відповідного підтвердження вказаних родинних відносин, позивач звернувся до Маньківського відділу ДРАЦС в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з відповідною заявою щодо отримання згідно актових записів відповідне підтвердження родинних відносин з ОСОБА_7 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_8 . Листом Маньківського відділу ДРАЦС в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 30.06.2021 №657/22,16 повідомлено, що наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 р. за № 719/4940 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24.12.2010 №3307/5), затверджено Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні (далі «Правила»). У відповідності до п.9 розділу І Правил, працівники органів ДРАЦС зобов'язані додержуватись таємниці державної реєстрації актів цивільного стану. За рішенням суду фізична особа має право на ознайомлення з конфіденційною інформацією в актових записах цивільного стану про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів.
Повторна видача свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, а також видача витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян здійснюються відділами державної реєстрації актів цивільного стану при підтвердженні права особи на отримання даних документів та, в окремих випадках, родинних відносин між заявником та особою, щодо якої складено актовий запис цивільного стану.
Відповідно до п.4 розділу ІV Правил, повторна видача свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану здійснюється за заявою особи, щодо якої складено запис, батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, представника закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, де постійно перебуває дитина, органу опіки та піклування. Свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану видається представникам зазначених установ за довіреністю установи та при пред'явленні документів, що посвідчують їх особу.
Як повідомлено у даному листі, за наданими документами відсутнє підтвердження родинних відносин та відповідно прав кола спадкоємців, тому не вбачається можливим надати відповідне підтвердження родинних відносин згідно актових записів з ОСОБА_7 .
На підставі викладеного, рекомендовано звернутись до суду для підтвердження відповідних юридичних фактів, процедура встановлення яких передбачена Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема в порядку окремого провадження відповідно до ст.ст.293, 315 ЦПК України, оскільки за наявними документами надати запитувану інформацію та документи у відділу немає правових підстав.
Вказаний лист відділу ДРАЦС є фактично доказом неможливості відновлення втрачених документів у відповідності до приписів ч. 2 ст. 318 ЦПК України
Разом з тим, факт того, що покійний ОСОБА_7 доводився рідним батьком батькові позивача ОСОБА_2 , підтверджується письмовими заявами жителів села Кривець Маньківського району Черкаської області - гр. ОСОБА_9 та гр. ОСОБА_9 . Також, цей факт підтверджується інформацією, наведеною у довідці виконавчого комітету Кривецької сільської ради від 14.08.2015 року №262, яка збереглась після смерті батька, який почав за життя оформляти спадкове майно, проте не встиг оформити у зв'язку із смертю.
Також, у зв'язку з отриманою інформацією щодо наявності факту видачі правовстановлюючого документа на присадибну земельну ділянку на ім'я ОСОБА_7 , позивач звернувся з відповідною заявою до відділу Держгеокадастру у Маньківському районі Черкаської області із заявою, якою просив повідомити інформацію щодо видачі правовстановлюючого документа - Державного акта на право приватної власності на для ведення особистого підсобного господарства площею 0,2990га, яка розташована в АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_7 . Листом відділу Держгеокадастру у Маньківському районі Черкаської області від 25.06.2021 року № БП-35/0-0.300-37/138-21 повідомлено, що згідно рішення Кривецької сільської ради від 27.03.1997 року №10-1, зареєстровано та видано державний акт на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_7 за №18 від 6 серпня 2002 року серія ЧР-11-10-18. Земельна ділянка площею 0,2990 га розташована в селі Кривець, Маньківського району Черкаської області, цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого підсобного господарства. Також на підтвердження викладеного надано копію вказаного державного акта на право власності на земельну ділянку, чим підтверджується, що дійсно було видано вказаний правовстановлюючий документ. У зв'язку з втратою даних державного акта, на замовлення позивача здійснено публікацію оголошення про втрату правовстановлюючого документа в газеті «Маньківські новини».
Також, на замовлення позивача отримано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та інформацію Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку.
На замовлення позивача ПП «Уманський центр технічної інвентаризації» проведено технічну інвентаризацію майна та 27.01.2021 року виготовлено технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .
Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.02.2021р. № 243971304 підтверджує, що за параметрами запиту, права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження відносно будинку АДРЕСА_1 , відомості відсутні.
Згідно даних технічної інвентаризації встановлено, що житловий будинок збудовано у 1961 році, інші будівлі збудовано у період 1961-1970 років.
01.07.2021 року за № 26/06-09 відділом будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства, комунального майна виконавчого комітету Маньківської селищної ради надано висновок про відповідність забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації, державних будівельних норм і правил. Згідно даного висновку, забудова земельної ділянки по АДРЕСА_1 не порушує права інших осіб та використовувати сусідні земельні ділянки відповідно до цільового призначення, відділ будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства, комунального майна виконавчого комітету Маньківської селищної ради не заперечує щодо визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .
У зв'язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, у позивача-спадкоємця немає можливості оформити право власності на спадкове майно у іншому порядку, ніж шляхом звернення з даним позовом до суду про визнання права власності на майно в порядку спадкування, оскільки іншої можливості оформити право власності на майно немає.
Разом з тим, хоча у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено, наявні документи підтверджують те, що на земельну ділянку було видано правовстановлюючий документ, однак він втрачений, на житловий будинок правовстановлюючий документ за життя не було отримано, однак він належав спадкодавцю з часу його побудови.
Право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинним на час завершення його будівництва. Згідно даних технічної інвентаризації, житловий будинок був збудований у 1961 році.
У 1961 році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі - Указ від 26 серпня 1948 року), що був визнаний таким, що втратив чинність, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1988 року № 8502-ІІ, і прийнятою відповідно до Указу від 26 серпня 1948 року постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі - Постанова від 26 серпня 1948 року), які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва.
Згідно зі статтею 1 Указу від 26 серпня 1948 року кожен громадянин і кожна громадянка мали право купити або збудувати для себе на праві особистої власності жилий будинок на один або два поверхи з числом кімнат від однієї до п'яти як у місті, так і поза містом.
Пункт 2 Постанови від 26 серпня 1948 року визначав, що земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника.
Отже, за Указом від 26 серпня 1948 року та Постановою від 26 серпня 1948 року підставою виникнення у громадянина права власності на жилий будинок був сам факт збудування ним його з додержанням вимог цих актів законодавства.
Ці правові акти не пов'язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації. Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України у справі № 6-137цс13 від 18 грудня 2013 року.
Відповідно до п.42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. №1127, для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, подаються: 1) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; 2) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.
Позивач не може скористатись даним порядком та зареєструвати право власності, оскільки будинок рахується згідно погосподарського обліку за покійною особою.
Таким чином, склалась ситуація, що для оформлення прав власності на вказане майно в порядку спадкування необхідно отримати свідоцтво про право на спадщину, попередньо зареєструвавши майно. Зареєструвати ж право власності немає можливості, тому що власник помер, зареєструвати майно за померлою особою теж немає правових підстав.
Разом з тим, у зв'язку з визначеним правом позивача-спадкоємця на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, позивач має право на спадкування земельної ділянки, на якій це майно розташоване - як в порядку спадкування, так і з законодавчих підстав переходу прав власності на нерухоме майно.
Так, за ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до ч. 1 ст. 381 ЦК України, садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями.
Відповідно до ч. 1 ст. 381 ЦК України, до складу садиби належать не лише житловий будинок і земельна ділянка, на якій він розташований, а й господарсько-побутові будівлі (які забезпечують власника необхідними для проживання засобами благоустрою, наприклад, сарай, гараж, санвузол та ін.) та комунікації (водопостачання, очисні споруди тощо), а також багаторічні насадження.
Тому садибу можна визначити як певний цілісний майновий комплекс, покликаний забезпечувати житлові інтереси громадян та ведення ними побутово-господарської діяльності.
Відтак, можна зробити висновок, що садиба є різновидом цілісного майнового комплексу, обов'язковим елементом якого є житловий будинок.
Неодмінними елементами такого комплексу є належні на праві власності особі житловий будинок з допоміжними господарсько-побутовими будівлями та земельна ділянка, на якій вони розташовані, розміри якої виходять за межі цих будівель і дозволяють вести як мінімум допоміжне підсобне господарство.
Садиба може бути житлово-майновою основою громадян, які ведуть фермерське господарство, особисте селянське господарство, а також деяких інших громадян, які використовують інші форми індивідуального чи сімейного господарювання. При цьому до садибного майнового комплексу не входить рухоме майно, в тому числі транспортні засоби, інвентар та інше рухоме майно.
Правове значення визнання садиби самостійним об'єктом права власності полягає, зокрема, в тому, що в разі відчуження житлового будинку вважатиметься, що відчужується вся садиба, якщо інше прямо не передбачено договором або законом. Це означає, що в садибі головною річчю є житловий будинок, а інші складові елементи є його приналежністю (ст.186 ЦК України).
Статтею 120 Земельного кодексу України визначено поняття та підстави переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду.
Відповідно до ч.1 ст.120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Аналіз змісту норм статті 120 ЗК України у їх сукупності дає підстави для висновку про однакову спрямованість її положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені.
Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. Згідно цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.
При цьому, при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об'єкта права власності (дана правова позиція викладена у Постанові ВСУ від 11.02.2015р. у справі №6-2цс15).
Дана правова норма ст.120 Земельного кодексу України узгоджується з приписами ст. 377 Цивільного кодексу України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Такий перехід права власності повністю узгоджується з приписами ст.381 Цивільного Кодексу України, якою визначено поняття садиби як об'єкта права власності.
Відповідно до постанови Верховного Суду України від 13 квітня 2016 року (справа № 6-253цс16) Суд вказав, що ст. 120 ЗК України закріплює загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.
При цьому при застосуванні положень ст. 120 ЗК України у поєднанні з нормою ст. 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об'єкта права власності.
Таким чином, зазначені висновки Верховного Суду України дають підстави вважати про цілісність об'єктів нерухомості розміщених на земельній ділянці із такою земельною ділянко що кореспондується із положеннями ст. 183 ЦК України за приписами якої неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення. І хоч будинок із надвірними спорудами та земельна ділянка в загальному розумінні ст. 179 ЦК України є окремими об'єктами (речами) однак в частині повноцінної реалізації суб'єктами своїх прав власності на будинок (чи його частину) слід розглядати такий будинок у нерозривному взаємозв'язку із земельною ділянкою на якій такий будинок розташований.
Тобто, у позивача як спадкоємця, немає можливості оформити право власності на майно в іншому порядку, ніж шляхом звернення до суду з даним позовом.
При цьому, у зв'язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, одночасно слід також встановити факт підтвердження родинних відносин, який підлягає встановленню в межах позовного провадження, оскільки звернутись до суду із заявою встановлення юридичного факту в порядку окремого провадження немає можливості, так як має місце спір про право, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження (ч.7 ст.19, ч.1 ст.293, ч.6 ст.294 ЦПК України).
Крім того, пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» надано такі роз'яснення:
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
По причині відмови у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтв про право на спадщину та наявністю спору про право, позивачі позбавлені можливості оформити спадщину в нотаріальному порядку, що змушує звертатись до суду з даним позовом про визнання права власності на спадкове майно із встановленням факту родинних відносин.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.
За ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
За ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
За ч. 3 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
За ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Статтею 16 ЦК України надано право кожній особі звертатися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав може бути визнання права.
Частина 4 ст. 319 ЦК України визначає, що власність зобов'язує.
Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить. Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
В даному випадку, спадщина належить позивачу-спадкоємцю з часу відкриття спадщини в порядку спадкування, що зобов'язує утримувати майно, здійснити його державну реєстрацію, проте відсутня можливість здійснювати ці обов'язки у зв'язку з відсутністю документа, який засвідчує право власності та відсутністю можливості його отримати у зв'язку із смертю спадкодавця. У зв'язку з викладеними обставинами позивач вимушений звертатись до суду з даним позовом про визнання права власності на майно в порядку спадкування, тому суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають до повного задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 141, 200, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 16, 319, 322, 328, 392, 1216, 1218, 1220, 1223, 1268 ЦК України, суд, -
Позов задоволити.
Встановити факт, згідно якого визнати те, що ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 в селі Кривець, Маньківського району, Черкаської області, актовий запис №17 від 04.07.2005 року, дійсно доводився рідним батьком ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Маньківка, Маньківського району, Черкаської області, актовий запис № 6 від 24.09.2018 року.
Визнати право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Маньківка Черкаської області, за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 на об'єкти нерухомості:
- житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , згідно даних технічного паспорта;
- земельну ділянку площею 0,299 га, розташовану по АДРЕСА_1 , кадастровий номер - 7123184001:01:003:0002.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Маньківський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
Суддя В.Л. Маренюк