Справа № 697/1709/20
№ пров. 1-кп/697/64/2021
28.07.2021 р. м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю: секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
представника потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження по обвинувальному акту стосовно ОСОБА_4 , що обвинувачується за ч.1 ст. 115 КК України, -
У провадженні Канівського міськрайонного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.1 ст. 115 КК України.
ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що вона 13 червня 2020 року, близько 15 год. 00 хв., перебуваючи у зальній кімнаті власної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, усвідомлюючи небезпеку своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, з метою вбивства свого співмешканця ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ґрунті особистих неприязних відносин, які раптово виникли під час сварки після спільного розпиття спиртних напоїв, бажаючи настання смерті ОСОБА_7 , протиправно нанесла останньому один удар кухонним ножем в груди спереду, в результаті чого спричинила потерпілому тілесні ушкодження у вигляді рани передньої поверхні лівої половини грудей, що продовжується раневим каналом із ушкодженням м'яких тканин грудної стінки; ушкодженням пристінкового листка плеври і проникненням в плевральну порожнину; ушкодженням лівої підключичної артерії та масивними крововиливами із крововиливами в навколишні м'які тканини; крововиливами в м'які тканини шиї, що призвело до розвитку внутрішньої і зовнішньої кровотеч та як наслідок масивної крововтрати, що відповідно до висновку експерта № 03-01/516 від 07.08.2020 призвело до смерті ОСОБА_7 .
Обвинувачена в судових засіданнях свою вину у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_7 не визнавала, вказувала, що це був нещасний випадок.
Висновком судово-психіатричного експерта № 263 від 08.07.2020 встановлено, що ОСОБА_4 хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом психічної діяльності, недоумством або іншим хворобливим станом психіки не страждає і не страждала, на період часу до якого відноситься скоєння інкримінованого їй правопорушення, а виявляє психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю із синдромом залежності.
Захисником обвинуваченої - адвокатом ОСОБА_5 подано клопотання про проведення судової психологічної експертизи, вважає, що з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування всіх обставин, істини у кримінальному провадженні та встановлення вини обвинуваченої ОСОБА_4 при встановленні обставини і деталей вчинення злочину, а також з'ясування питання чи перебувала ОСОБА_4 в стані фізіологічного афекту необхідне проведення судової психологічної експертизи. Просив доручити проведення даної експертизи судовим експертам-психологам Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
Прокурор в судовому засіданні заперечував щодо задоволення даного клопотання, оскільки захист мав право клопотати про проведення даної експертизи, як під час досудового розслідування, так і під час дослідження матеріалів в суді, однак таким правом не скористався.
Представник потерпілого підтримав позицію прокурора та просив відмовити у задоволенні поданого клопотання.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 7 та ст. 20 КПК однією із засад кримінального провадження є забезпечення права обвинуваченого на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.332 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Відповідно до ч.1 ст.242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Питання перебування ОСОБА_4 на момент інкримінованого їй діяння в стані фізіологічного афекту не були предметом дослідження, а з'ясування даних обставин може мати істотне значення для визначення психологічного стану обвинуваченої та має значення для оцінки суб'єктивної сторони вчиненого злочину.
Зважаючи на викладене та з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування всіх обставин та істини у кримінальному провадженні, суд приходить до висновку про можливість призначення у справі судово-психологічної експертизи.
Частиною 4 ст. 332 КПК України встановлено, що після постановлення судом ухвали про доручення проведення експертизи судовий розгляд продовжується, крім випадків, якщо таке продовження неможливе до отримання висновку експерта.
В зв'язку з тим, що до отримання висновку судово-психологічної експертизи, продовження судового розгляду є неможливим, суд приходить до висновку про необхідність проведення судового розгляду після надходження матеріалів від експертної установи.
Керуючись ст. ст. 242, 332, 350, 372 КПК України,-
Клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 про проведення судово-психологічної експертизи - задовольнити.
Призначити у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, судово-психологічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:
1) У якому емоційному стані перебувала ОСОБА_4 на момент скоєння інкримінованого їй діяння?
2) Чи перебувала ОСОБА_4 в стані вираженого емоційного збудження або вираженого емоційного напруження, що може розглядатися як психологічна підстава стану сильного душевного хвилювання?
3) Чи перебувала ОСОБА_4 на момент скоєння інкримінованих їй дій у стані фізіологічного афекту як психологічної підстави сильного душевного хвилювання?
4) Які психологічні причини обумовили настання такого стану?
5) Чи могла ОСОБА_4 у такому стані передбачати наслідки своїх дій?
6) Чи могла поведінка потерпілого ОСОБА_7 , яка, хоча й не полягала у протизаконному насильстві, викликати у обвинуваченої ОСОБА_4 стан фізіологічного афекту?
Проведення експертизи доручити судовим експертам-психологам Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (адреса: вул.. Пастерівська, 104, м. Черкаси, 18009, тел. (0472) 31-73-33.
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України, за дачу завідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених обов'язків.
У розпорядження експертів надати матеріали судового провадження № 697/1709/20, які необхідні для проведення такої експертизи, та зобов'язати ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_1 ) в разі необхідності з'явитись до Черкаського НДЕКЦ МВС України для проведення експертизи.
Судовий розгляд продовжити після надходження матеріалів від експертної установи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1