Справа № 758/9569/20
Категорія 139
26 липня 2021 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Жванко О.Є., позивача ОСОБА_1 , представника позивача Хмельницького П.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 2 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в м. Києві Кругляка Сергія Олександровича, Управління патрульної поліції в м. Києві, Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернувся до суду із позовом до інспектора 2 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в м. Києві Кругляка Сергія Олександровича (надалі за текстом - відповідач 1), Управління патрульної поліції в м. Києві (надалі за текстом - відповідач 2), Департаменту патрульної поліції (надалі за текстом - відповідач 3, разом поіменовані співвідповідачі), про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 13.07.2020 року відносно нього працівником поліції було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ЕАК №2818899 за ч. 1 ст. 121 КУпАП, а саме, 13.07.2020 року о 14 год. 30 хв. в м. Києві на проспекті Перемоги, керував автомобілем д.н.з. НОМЕР_1 у якого були тріщини на лобовому склі в зоні роботи склоочисників, чим порушив ДСТУ 3649 від 2010 року, чим порушив п. 31.4. ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП. Даною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. Однак, посилався на те, що він ПДР не порушував та вважає, що інспектор незаконно виніс постанову відносно нього. Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП є недоведеним і необґрунтованим, а складання оскаржуваної постанови було вчинене з порушенням норм закону. Враховуючи вищевикладене, позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 27.10.2020 року відкрито провадження у справі.
Представник відповідача 3 у встановлений судом строк надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню та зазначив, що інспектор діяв в межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією та законами України. Факт розгляду адміністративної справи згідно вимог чинного законодавства та вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується відеозаписом та твердженнями позивача. Посилання позивача на те, що тріщина на лобовому склі не відноситься до технічних несправностей, з якими експлуатація забороняється є помилковою, оскільки наявність на вітровому склі КТХ сколу чи тріщини в зоні роботи склоочисників є порушенням відповідних правил, норм і стандартів та обмежує оглядовість з місця водія і погіршує прозорість скла та несе загрозу життю і здоров'ю учасника дорожнього руху. До того ж, відповідно до імперативних вказівок п. 31.4.7 (а) ПДР України, експлуатація транспортних засобів дозволяється лише за умови наявності передбачених конструкцією транспортного засобу стекол, вимоги до яких формулюються у державних стандартах, таких як ДМТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стандарту та методи контролювання» та ДСТУ 5727-88 «Скло безпечне для наземного транспортного засобу. Загальні технічні умови».
У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.
Співвідповідачі в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причину неявки до суду не повідомили.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом - КАС України) якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, судом встановлено, що згідно постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ЕАК №2818899 від 13.07.2020 року позивача притягнуто до відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП, у зв'язку із тим, що 13.07.2020 року о 14 год. 30 хв. в м. Києві на проспекті Перемоги він керував автомобілем д.н.з. НОМЕР_1 у якого були тріщини на лобовому склі в зоні роботи склоочисників (а.с.6).
У відповідності до ч. 1 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП полягає у керуванні транспортним засобом, що має технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється.
Сама собою наявність технічних несправностей не є достатньою підставою для притягнення до відповідальності. Такі технічні несправності обов'язково повинні бути віднесені законом до таких, з якими експлуатація транспортного засобу забороняється.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України визначений Правилами дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Частиною 1 ст. 10 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що до компетенції власників транспортних засобів, зокрема, належить здійснення заходів щодо розвитку, експлуатації та утримання у справному технічному стані транспортних засобів.
Згідно з пп. 31.1 ПДР України технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Відповідно до пп.6.8.5 Національного стандарту України "Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання" ДСТУ 3649:2010, на вітровому склі колісних транспортних засобів не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників.
Перелік технічних несправностей і невідповідностей вимогам, за яких згідно із законодавством забороняється експлуатація транспортних засобів, визначений у п. 31.4 Правил дорожнього руху.
Зокрема, у відповідності до пп.пп. «а», «в» п. 31.4.7 Правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів якщо немає передбачених конструкцією транспортного засобу стекол, дзеркал заднього виду; встановлено на скло додаткові предмети або нанесено покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість, крім самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації про проходження обов'язкового технічного контролю транспортним засобом, яка розміщується в правій верхній частині вітрового скла (на внутрішньому боці) транспортного засобу, що підлягає обов'язковому технічному контролю.
Посилання на технічні несправності, які зазначені у п. 31.4 ПДР України, в оскаржуваній постанові інспектора відсутні.
А така несправність, як тріщина та сколи на вітровому склі в зоні склоочисників, у переліку технічних несправностей п. 31.4.7 Правил дорожнього руху України, при яких забороняється експлуатація транспортного засобу взагалі відсутня, тобто Правилами дорожнього руху не забороняється експлуатувати транспортний засіб в цьому випадку.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями ст.73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, вина водія у порушенні Правил дорожнього руху повинна доводитись певними доказами, серед яких показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, пояснення свідків тощо.
Як вже зазначалось вище, притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП відбулося через допущене ним порушення вимог пп. 6.8.5 ДСТУ 3649-2010, п.31.4 ПДР України.
В свою чергу, співвідповідачами не надано суду нелажних та допустимих доказів фіксації порушення позивачем ПДР.
Разом із тим, суд зауважує, що ч. 1 ст. 121 КУпАП передбачено відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Варто зазначити, що перелік технічних несправностей транспортних засобів, за наявності яких забороняється їх експлуатація, встановлений пп. 31.4 п. 31 ПДР України. Проте, як вже зазначалось вище, вказаний перелік не передбачає такої несправності, як тріщина на вітровому склі в зоні роботи склоочисників.
Отже, у розумінні Правил дорожнього руху тріщина на склі автомобіля позивача не віднесена до технічної несправності автомобіля, за наявності якої забороняється його експлуатація. Фактично наявність вказаного дефекту скла свідчить про його пошкодження, а не про технічну несправність транспортного засобу.
Вказані обставини свідчать про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 121 КУпАП.
За таких обставин суд доходить до висновку, що постанову серії ЕАМ №2818899 від 13.07.2020 року по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення на позивача за ч. 1 ст. 121 КУпАП слід вважати винесеною бездоказово, в порушення прав позивача, такою, що ґрунтується на припущеннях, тому вона підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
В силу положень ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихст.78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, враховуючи, що відповідач 1 по справі є посадовою особою Департаменту патрульної поліції, за рахунок бюджетних асигнувань останнього підлягає стягненню судовий збір у розмірі 420,40 грн.
Керуючись ст. ст. 77, 139, 241-246, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 2 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в м. Києві Кругляка Сергія Олександровича, Управління патрульної поліції в м. Києві, Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити;
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАМ№2818899 від 13.07.2020 року, складену відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУПАП - скасувати;
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 щодо вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення;
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок;
Повне найменування:
позивач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 );
відповідач 1 - інспектор 2 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в м. Києві Кругляк Сергій Олександрович (адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9);
відповідач 2 - Управління патрульної поліції в м. Києві (адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9);
відповідач 3 - Департамент патрульної поліції (адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3);
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення (зважаючи на п. 15.5 перехідних положень КАС України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення);
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В. В. Гребенюк