Справа №:755/3810/21
Провадження №: 2/755/2514/21
про забезпечення позову
"27" липня 2021 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Виниченко Л.М., розглянувши заяву позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_4 про забезпечення позову,-
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа № 755/3810/21 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юхневич Тетяна Валеріївна, державний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ткач Тетяна Володимирівна про визнання довіреності та договору дарування квартири недійсними.
Позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та представником позивача ОСОБА_5 ОСОБА_4 до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 .
Заява обґрунтована тим, що існують обставини, які свідчать про реальну можливість або підготовчі дії на відчуження відповідачами нерухомого майна на користь третіх осіб, які не є стороною у справі з метою ухилення від виконання рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Положенням ч. 3 ст. 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Предметом спору за заявленими вимогами є визнання недійсною довіреності, визнання недійним договору дарування від 19.06.2020 року в частині, в якій ОСОБА_8 дарує ОСОБА_7 ј частку квартири АДРЕСА_1 , застосування наслідків недійсності правочину та витребування із володіння відповідача ОСОБА_7 ј частини квартири АДРЕСА_1 .
Таким чином, предмет позову з яким позивачі звернулися до суду, взаємопов'язані зі способом забезпечення позову, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду.
З метою захисту прав та інтересів позивачів, уникнення будь яких дій з боку відповідача ОСОБА_7 , спрямованих на відчуження належній їй спірних ј частини квартири АДРЕСА_1 , враховуючи, що обраний позивачами вид забезпечення позову не спричинить невідновлюваної шкоди відповідачу ОСОБА_7 , беручи до уваги предмет позову, суд вважає за доцільне задовольнити частково подану заяву про забезпечення позову, а саме шляхом накладення в межах заявлених позовних вимог арешту на належну відповідачу ОСОБА_7 ј частину квартири АДРЕСА_1 , що належить відповідачу на підставі спірного договору дарування квартири від 19.06.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Юхневич Т.В., зареєстрованого в реєстрі за № 385.
Вимоги в частині накладення арешту на решту частини квартири АДРЕСА_1 задоволенню не підлягають, оскільки задоволення судом вимог заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належну відповідачу ОСОБА_7 ј частку квартири, належну останній на підставі оспорюваного позивачами договору цілком відповідає обсягу позовних вимог заявлених позивачами та гарантує виконання рішення у разі його задоволення на користь позивачів.
Керуючись статтями 149, 150, 153, 353 ЦПК України, суд -
Заяву позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_4 про забезпечення позову задовольнити частково.
Накласти арешт на ј частину квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_7 на підставі договору дарування квартири від 19.06.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юхневич Т.В., зареєстрованого в реєстрі за № 385.
В решті вимог заяви відмовити.
Відомості про відповідача: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відомості про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відомості про позивача: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відомості про позивача: ОСОБА_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її скарження.
Ухвала може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.
Ухвала набирає чинності з 27 липня 2021 року.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Виниченко Л.М.