Справа № 632/1098/21
провадження № 1-кп/632/99/21
27 липня 2021 року м. Первомайський
Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221120000051 від 15 квітня 2021 року щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у селі Веселе Первомайського району Харківської області, громадянина України, має базову середню освіту, офіційно не працевлаштованого, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, неповнолітніх дітей на утриманні не має, інвалідності немає, не перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: за вироком Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 17 травня 2021 року до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік шість місяців, якому висунуто обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_4 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 , -
Суд визнав доведеним, що в ніч з 13 на 14 березня 2021 року (точний час встановити не вдалося) обвинувачений ОСОБА_3 , діючи умисно, повторно, з метою викрадення чужого майна, з корисних мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, зайшовши через незамкнуту хвіртку на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , скориставшись, тим, що двері гаражу не були зачинені на замок, проник до приміщення гаражу вищезазначеного домоволодіння, звідки таємно викрав 100 кг зерна пшениці 3 класу, які належать потерпілій ОСОБА_5 , розпорядившись викраденим на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_5 матеріальну шкоду загальною сумою 760 грн. 00 коп.
Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням до іншого приміщення, вчинене повторно.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та пояснив, що в ніч з 13 на 14 березня 2021 року зайшов на подвір'я своєї сусідки за адресою: АДРЕСА_1 , та, скориставшись відсутністю господарки, проник до гаражу через незаперті двері, звідки викрав 2 мішка зерна пшениці. Пшеницю виносив по одному мішку додому. Один мішок пшениці вагою 50 кг продав, а один мішок пшениці вагою 50 кг повернув ОСОБА_5 .. У вчиненому щиро кається. З вартістю викраденого майна у розмірі 760 гривень згоден.
Також, обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що він у вчиненому щиро кається, не має заперечень щодо повноти висунутого йому обвинувачення та кваліфікації його дій, а тому вважає недоцільним дослідження доказів, щодо фактичних обставин справи, які він не оспорює. Розуміє, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
У межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, за згодою учасників судового провадження, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Визнавши показання обвинуваченого ОСОБА_3 належним та допустимим доказом у кримінальному провадженні, приймаючи до уваги, що останній не піддає сумніву фактичні обставини справи, правильність розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у пред'явленому йому обвинуваченні доведеною повністю та доходить до переконання про правильність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене повторно.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Вивченням відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він на даний час у зареєстрованому шлюбі не перебуває, неповнолітніх дітей на утриманні не має, тривалий час офіційно не працевлаштований, тяжких захворювань чи інвалідності немає, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не перебуває на військовому обліку Первомайського ОМВК, раніше судимий, має постійне місце проживання, за яким характеризується задовільно, скарг від мешканців села на нього не надходило.
Відповідно до висновку досудової доповіді органу пробації ризик скоєння повторного кримінального правопорушення обвинуваченим та ризик небезпеки для суспільства, є середнім, виправлення без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе.
Згідно зі ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Згідно зі ст. 67 КК України, обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.
Отже, вирішуючи питання про вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд з урахуванням наведеного, зокрема, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних, які характеризують обвинуваченого, наявності обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого та відсутністю обставин, які обтяжують покарання, доходить висновку, щодо необхідності призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкцій ч. 3 ст. 185 КК України.
При цьому, враховуючи, що кримінальне правопорушення обвинуваченим ОСОБА_3 по даному кримінальному провадженню скоєно до ухвалення вироку Первомайським міськрайонним судом Харківської області від 17 травня 2021 р., остаточне покарання йому повинно призначатися за правилами ч. 4 ст.70 КК України з застосуванням принципу часткового складання покарань.
Вирішуючи питання про можливість застосування ст. 75 КК України, суд приймає до уваги, позицію Верховного Суду викладену у постанові від 07 листопада 2018 року по справі № 297/562/17, а саме, що загальні засади призначення покарання (ст. 65 КК) наділяють суд правом вибору однієї з форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання відбувати реально або звільнити від покарання чи від його відбування. Завданням такої форми є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК України.
Отже, оцінуючи конкретні обставини справи, що характеризують вчинене злочинне діяння, наслідки, які настали (частина викраденого ОСОБА_3 майна повернута власниці, потерпіла не наполягала на строгій мірі покарання, зазначивши, що претензій до обвинуваченого немає), враховуючи ступень тяжкості вчиненого злочину, особу винного, як у загально-соціальному плані, так і в плані її потенційної суспільної небезпеки, його молодий вік, поведінку засудженого після вчинення злочину, щирого каяття, що свідчить про те, що обвинувачений став на шлях виправлення, приймаючи до уваги, висновок досудовій доповіді відповідно до якого, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 без позбавлення або без обмеження волі на певний строк можливе, суд доходить висновку щодо можливості виправлення обвинуваченого без відбування покарання, тобто з призначенням останньому покарання із застосуванням ст. 75 КК України, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням на строк, достатній для того, щоб він довів своє виправлення, та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, що буде справедливим та достатнім для досягнення мети покарання.
Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не знаходить, у зв'язку з тим, що судом встановлена лише одна обставина, що пом'якшують покарання обвинуваченого. Підстав для визнання будь-яких інших обставин такими, що пом'якшують покарання та істотно знижують суспільну небезпеку обвинуваченого та вчинених ним злочинів, окрім тієї, що наведена вище, суд не вбачає.
При цьому, суд обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, відповідно до вимог частиною 6 ст. 368 КПК України, враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Зокрема, у постанові від 23 вересня 2019 року (справа № 199/1496/17, провадження № 51-2631кмо19) об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду вирішила, що кримінально-правові норми, передбачені статтями 70, 75 КК не передбачають окремого порядку призначення покарання за сукупністю злочинів в тих випадках, коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від покарання з іспитовим строком, вчинила до ухвалення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, від відбування якого вона також звільняється з іспитовим строком.
Оскільки самостійне виконання таких вироків не засноване на вимогах закону про кримінальну відповідальність, призначаючи остаточне покарання згідно з вимогами ч. 4 ст. 70 КК, суд має право вмотивовано вирішити питання про звільнення особи від відбування остаточного покарання з випробуванням, та визначити іспитовий строк в порядку та в межах, передбачених ст. 75 КК. Зазначений висновок був підтриманий Об'єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду (ухвала № 199/1926/19 від 08 квітня 2021 року).
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався та підстав для його обрання не має.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 366-368, 370, 371, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки .
На підставі ч.ч. 1, 4 ст.70 КК України остаточно призначити покарання ОСОБА_3 шляхом часткового складання покарань, призначених вироком Первомайського районного суду Харківської області від 17 травня 2021 року і даним вироком, у виді 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Встановити ОСОБА_3 іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
На підставі п. 1 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази по кримінальному провадженню - один мішок білого кольору, виконаний з поліпропілену вагою 50 кг, наповнений зерном, вважати повернутими потерпілій ОСОБА_5 , як законному власнику.
Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Первомайський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія
вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Роз'яснити обвинуваченому, потерпілій, право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя: ОСОБА_1