27 липня 2021 року
м. Київ
справа № 440/2507/20
адміністративне провадження № К/9901/25319/21
Cуддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Гусак М.Б., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року у справі № 440/2507/20 за позовом Приватного акціонерного товариства «Полтавський машинобудівний завод» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
9 липня 2021 року Головне управління ДПС у Полтавській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалені у справі № 440/2507/20 судові рішення.
Касаційна скарга не відповідає вимогам закону.
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставою касаційного оскарження ухвалених у справі судових рішень скаржником зазначено пункти 1, 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Так, скаржник посилається на те, що оскаржувані судові рішення прийняті без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених, зокрема у постановах Верховного Суду від 16 квітня 2020 року у справі № 826/1199/16, від 13 листопада 2018 року у справі № 822/6312/15, від 4 вересня 2018 року у справі № 809/1337/17, від 28 жовтня 2019 року у справі № 440/2760/18, від 25 вересня 2019 року у справі № 520/11437/18, від 5 травня 2018 року у справі № 808/2524/15.
У вищезазначених постановах висновки Верховного Суду, на які посилається відповідач, стосуються оцінки доказів та встановлення обставин щодо реальності (нереальності) господарських операцій. Відповідач не зазначає, у чому полягає не врахування судами попередніх інстанції цих висновків Верховного Суду, а лише наводить їх окремі фрагменти та зазначає обставини справи.
Інше застосування цих норм у порівнянні з постановами, на які посилається контролюючий орган, обумовлено іншою сукупністю доказів у справі та їх оцінкою судом.
Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з наданою судом правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, що не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень.
Окрім того, у касаційній скарзі формально наведено підставами для касаційного оскарження судового рішення - пункти 3 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Ураховуючи підстави задоволення позову, обґрунтованість посилання відповідача у касаційній скарзі на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС, не знайшла підтвердження.
Саме лише зазначення у касаційній скарзі обставин справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, не може бути оцінено як дотримання відповідачем вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.
Ураховуючи те, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України обов'язкові підстави касаційного оскарження, то відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається заявнику.
Керуючись пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року у справі № 440/2507/20 - повернути.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя М. Б. Гусак