Справа № 569/11123/21
26 липня 2021 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючий суддя - Левчук О.В.
секретар судового засідання - Янок М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора взводу №1 роти №3 батальйону УПП в Рівненській області, лейтенанта поліції Дубінчука Сергія Віталійовича, Управління патрульної поліції в Рівненській області, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування рішення,
учасники справи в судове засідання не з'явились, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому вказав, що 17.05.2021 інстпектором взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП в Рівненській області, лейтенантом поліції Дубінчуком С.В. було притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 175-1 КУпАП, а саме: за паління тютюнових виробів в громадському місці, де згідно зі ст. 13 Закону України «Прозаходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» куріння заборонено. Відносно позивача поліцейським було винесено постанову серії ГАА № 450164 від 17.05.2021, якою накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 гривень. Позивач зазначає, що вчинення правопорушення він не визнає, постанову вважає незаконною, при розгляді справи інспектором порушені його права, зокрема - справу проведено, стягнення накладено та постанова оголошена йому за адресою - просп.Миру, 9 в м.Рівне без вжиття заходів щодо забезпечення позивача правовою допомогою, попри декількаразові його клопотання під час відеофіксації події, що сталась 17.05.2021 та під час оголошення постанови, чим порушена, на думку позивача, процедура розгляду справи.
Ухвалою суду від 23.06.2021 відкрито провадження у даній справі та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 30.06.2021 за клопотанням позивача залучено співвідповідачем у даній справі Департамент патрульної поліції Національної поліції України.
22 липня 2021 року від представника відповідача Управління патрульної поліції в Рівненській області надійшов відзив на адміністративний позов, у якому просить відмовити у позовних вимогах ОСОБА_1 . Також представником відповідача Управління патрульної поліції в Рівненській області було подано заяву про поновлення пропущеного строку подання відзиву на адміністративний позов. В обґрунтування даної заяви вказує, що у зв'язку з необхідністю підготовки значної кількості матеріалів для подання відзиву та у зв'язку з тривалим терміном отримання доказів, а саме відеоматеріалів, які безпосередньо додано до відзиву.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав заяву, у якій просив розглядадти справу без його участі, позовні вимоги підтримав та просив суд постановити рішення, яким позов задовольнити.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою про отримання повістки про виклик відповідачів. Про причини неявки суд не повідомили.
Суд, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив такі обставини.
Розглянувши дану заяву, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити з наступних підстав.
Згідно з частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 7 КАС України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Кодексом України про адміністративні правопорушення (ст. 268) закріплено низку гарантій забезпечення прав суб'єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з наведеними конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту вказаних осіб.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Висловлюючи свою правову позицію по відношенню до вищевказаних приписів чинного законодавства Конституційний Суд України в своєму рішенні (п. 4) від 22.12.2010 року 23-рп/2010 вказав, що конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (ст. 1, 3, ч. 2 ст. 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ч. 2 ст. 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ч. 3 ст. 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (ч. 1 ст. 64). Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Згідно з частиною другою статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Необхідність індивідуалізації адміністративної відповідальності передбачена частиною другою статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою визначено, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). У Кодексі конкретизовано й інші конституційні принципи, зокрема принцип рівності громадян перед законом (стаття 248).
Орган (посадова особа) при розгляді справи, зокрема, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; (статті 245, 280 Кодексу); справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці (частина перша статті 249); оцінка доказів ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності (стаття 252) тощо.
Приймаючи до уваги вказані фактичні обставини справи на предмет їх відповідності зазначеним судом положенням Основного Закону України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кодексу адміністративного судочинства України суд приходить до такого висновку.
Диспозиція частини 1 статті 175-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради.
Позивач не визнає вчинення ним адміністративного правопорушення, вказаного в постанові, та зазначає, що в місці, де він курив тютюновий виріб не було вказівок, що куріння там заборонено. Крім того, позивач вказує, що він курив на тротуарі на розі будинку № 9 по проспекту Миру в м.Рівне поряд з газоном, який відокремлює тротуар від проїзної частини, що є елементом дороги згідно з Правилами дорожнього руху, тому, вказане у постанові про адміністративне правопорушення місце куріння не відповідає дійсності. Також він зазначає, що йому не надали можливості скористатись правовою допомогою на місці складання постанови про адміністративне правопорушення та не перенесли розгляд справи на інший час.
Відповідно до частини другої ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначене положення поширюється на доказування правовірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з яким закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
З урахуванням наведених фактичних обставин справи та приписів чинного законодавства, суд приходить до висновку, що право позивача на юридичну допомогу адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, тобто вимоги ст. 59 Конституції України, - було порушено. Оскільки позивач заявив про бажання скористатися правовою допомогою адвоката, то співробітник поліції мав забезпечити реалізацію його гарантованого як Конституцією України, так і Кодексом України про адміністративне правопорушення права на захист за допомогою професійної юридичної допомоги адвоката (захисника). Відповідач повинен був призначити розгляд справи на інший час, надавши позивачу можливість та час зв'язатися з адвокатом для забезпечення його явки на розгляд справи. Докази, які б спростовували це твердження позивача - суду не надано.
Таким чином, враховуючи вказане, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, оскільки ця постанова, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності, була винесена з порушенням норм закону, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
Щодо вимоги про визнання постанови у даній справі № 569/11123/21 протиправною, суд вважає за необхідне зауважити на таке.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Суд зазначає, що в даному випадку, з огляду на положення ст. 286 КАС України, належним та ефективним способом захисту прав позивача є скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, тому в задоволенні позовної вимоги про визнання постанови протиправною слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 72-77, 90, 241-243, 245, 246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора взводу № 1 батальйону УПП в Рівненській області, лейтенанта поліції Дубінчука Сергія Віталійовича, Управління патрульної поліції в Рівненській області, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити частково.
Скасувати постанову серії ГАА № 450164 від 17.05.2021, якою до ОСОБА_1 було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. за ч.1 ст.175-1 КУпАП.
Справу щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.175-1 КУпАП закрити.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Відповідач 1 - Інспектор взводу № 1 батальйону УПП в Рівненській області, лейтенант поліції Дубінчук Сергій Віталійович, адреса: вул.С.Бандери, 14а, м.Рівне;
Відповідач 2 - Управління патрульної поліції в Рівненській області, адреса: вул.С.Бандери, 14а, м.Рівне;
Відповідач 3 - Департамент патрульної поліції Національної поліції України, адреса: вул.Ф.Ернста, 3, м.Київ, ЄДРПОУ 40108646.
Повний текст судового рішення складений та підписаний 27.07.2021.
Суддя Левчук О.В.