ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
27 липня 2021 року, м. Херсон, справа № 923/861/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу
за позовом фізичної особи-підприємця Жигальцева Андрія Миколайовича
до Селянського (фермерського) господарства «Інтеграл»
про стягнення 12500 грн,
Дії та аргументи Позивача
24.06.2021 фізична особа-підприємець Жигальцев Андрій Миколайович звернувся з позовом до Селянського (фермерського) господарства «Інтеграл» про стягнення 12500 грн за договором-заявкою № 18-21 від 04.05.2021 про перевезення вантажу автотранспортним засобом в міжміському сполученні. Поряд з цим, Позивач заявив вимоги про компенсацію за рахунок відповідача судових витрат у сумі 2270 грн.
У якості обґрунтування власної позиції Позивач вказав, що між сторонами укладений договір-заявка № 18-21 від 04.05.2021, за умовами якого він здійснив перевезення, а Відповідач вартість послуг не сплатив у зв'язку з чим заборгував 12500 грн. Виконання зобов'язання з перевезення підтверджується товарно-транспортною накладною, виставленим рахунком на оплату та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг).
Процесуальні дії та судові рішення
Ухвалою від 25.06.2021 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення та виклику учасників справи. Цією ж ухвалою суд установив Відповідачу строки для подачі процесуальних заяв. Проте, Відповідач відзив на позов не надав.
При вирішенні питання порядку подачі доказів з метою їх подальшої оцінки при винесенні даного рішення, суд зазначає, що Позивач дотримався вимог частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України щодо подачі доказів разом із позовною заявою, а тому письмові докази прийняті судом до розгляду.
Суд також констатує, що сторони не заявили будь-яких процесуальних клопотань.
Установлені обставини справи
Відповідно до «Договору-заявки № 18-21» 04.05.2021 Селянське (фермерське) господарство «Інтеграл», як замовник, та фізична особа-підприємець Жигальцев А.М., як перевізник, уклали договір на перевезення вантажу автотранспортним засобом. З тексту договору вбачається, що він підписаний представниками обох сторін та має відтиски печаток.
Основними умовами договору, які впливають на вирішення спору, сторони визначили:
- маршрут: Запорізька область, с. Дніпровка - Київська область, с. Квітневе (пункт 1);
- дата та адреса завантаження: 04.05.2021, 15:00-16:00, Запорізька область, с. Дніпровка, пров. Білозерський, 37 (пункт 2);
- вантаж: овочі. Вага: 15000 кг (пункт 3);
- одержувач: ТОВ «Фора»; дата і місце вивантаження: 05.05.2021 Київська область, Броварський район, с. Квітневе, вул. Гоголівська, 1А;час прибуття на розвантаження: 09:00-11:00 (пункт 5);
- вартість перевезення по маршруту складає 12500 грн без ПДВ (пункт 6);
- терміни оплати: 3-4 дні після розвантаження та отримання оригіналів документів (пункт 7);
- для здійснення оплати послуг встановлена необхідність надіслання копії установчих документів, договору-заявки, завіреної печаткою (пункт 19).
Як слідує із товарно-транспортної накладної № 426104 від 04.05.2021, Позивач, вситупаючи у якості перевізника, на замовлення Відповідача здійснив перевезення 14084 кг овочів (редис та огірок) до пункту вивантаження: с. Квітневе, Броварський район, вул. Гоголівська, 1А. У якості вантажовідправника вказане СФГ «Інтеграл», а вантажоодержувача - ТОВ «Фора». Поряд з цим, на накладній наявні підписи вантажовідправника - СФГ «Інтеграл», експедитора та вантажоодержувача - ТОВ «Фора», а також відтиски печаток СФГ «Інтеграл» та ТОВ «Фора».
Відповідно до Акту № 0605/18-21 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 06.05.2021, складеного на виконання договору-заявки№18-21 від 04.05.2021 між ФОП Жигальцевим А.М. (як виконавцем) та СФГ «Інтеграл» (як замовником)- виконавцем були проведені транспортні перевезення за маршрутом Запорізька область, с. Дніпровка - Київська область, с. Квіткове а/м АР6749 НТ/АР5404 ХО на загальну вартість 12500 грн згідно договору-заявки № 18-21 від 04.05.2021. Акт підписаний лише Виконавцем.
Згідно з рахунком-фактурою № 0405/18-21 від 04.05.2021 ФОП Жигальцев А.М. був виставлений його одержувачу - ФГ «Інтеграл» рахунок на оплату транспортних перевезень за маршрутом Запорізька область, с. Дніпровка - Київська область, с. Квіткове а/м АР6749 НТ/АР5404 ХО на суму 12500 грн.
02.06.2021 за вих. № 1418 Позивач направив на адресу Відповідача претензію в якій зазначив про направлення оригіналів ТТН № 426104 від 04.05.2021, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 0605/18-21 від 06.05.2021, рахунку-фактури № 0405/18-21 від 04.05.2021 рекомендованим листом № 59000689878698 від 25.05.2021 та зажадав сплати послуг у повному обсязі. При цьому суд сприймає ідентифікацію Позивачем СФГ «Інтеграл» як Експедитора помилковим та вважає його Замовником відповідно до договору-заявки № 18-21 від 04.05.2021.
За обліковими даними Позивача Відповідач взятих на себе зобов'язань не виконав, чим заборгував 12500 грн.
Оцінка суду установлених обставин та норм діючого законодавства
Стосовно правової природи договірних відносин та виконання зобов'язань сторонами
У відповідності до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, визнається господарським зобов'язанням, а за змістом частини 2 цієї статті одним із видів господарського зобов'язання є майново-господарські зобов'язання.
Зокрема, відповідно до статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, серед іншого, із господарського договору та інших угод.
Зміст та умови договору-заявки № 18-21 від 04.05.2021, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов'язань (майново-господарських зобов'язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами, з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір перевезення вантажу.
Так, згідно зі статтею 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (частина 1).
Положеннями частини 2 статті 307 ГК України установлені також вимоги до форми такого договору, а саме договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі і його укладення підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Відповідно до частини 5 цієї ж статті умови перевезення вантажів окремими видами транспорту визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами; сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству.
Зокрема, відносини між автомобільними перевізниками та замовниками транспортних послуг регулюються серед іншого також положеннями Закону України "Про автомобільний транспорт" та "Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні", затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997.
Так, за змістом статті 1 цього Закону під внутрішніми перевезеннями розуміються перевезення вантажів територією України без перетину державного кордону України, а послугою з перевезення вантажів є перевезення вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.
У відповідності до статті 50 названого Закону договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо); істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.
За пунктом 1 названих Правил договором про перевезення вантажів є двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов'язки та відповідальність сторін щодо їх додержання.
Відповідно до пунктів 3.1 - 3.3. Правил договори про перевезення вантажів автомобільним транспортом укладаються між фізичними та юридичними особами, які здійснюють автомобільні перевезення вантажів на комерційній основі, та вантажовідправниками або вантажоодержувачами (пункт 3.1.); договір про перевезення вантажів може укладатися перевізником з посередницьким підприємством, яке користується правами та несе обов'язки і відповідальність, що передбачені для вантажовідправників і вантажоодержувачів (пункт 3.2.); ініціативу про встановлення договірних стосунків для перевезення вантажів автомобільним транспортом може виявити як перевізник, так і вантажовідправник (вантажоодержувач) - майбутній замовник (пункт 3.3.).
Отже, за вказаними висновком суду щодо правової природи договору, його укладення у певній формі та установлених судом обставин слідує, що:
- сторонами із дотриманням письмової форми договору перевезення, досягнуто згоди з істотних умов такого перевезення, а саме у ньому визначені: найменування та місцезнаходження сторін, найменування та кількість вантажу, умови та термін перевезення, місце та час навантаження і розвантаження, вартість перевезення, статус учасників (а саме Позивач є перевізником та експедитором, Відповідач - вантажовідправником та замовником перевезення, а ТОВ «Фора» - вантажоодержувачем),
- Позивач, виступаючи у якості перевізника, зобов'язався доставити ввірений йому вантажовідправником вантаж до пункту призначення в установлений договором строк та видати його уповноваженій на одержання особі, а Відповідач, виступаючи у якості замовника перевезення, зобов'язався сплатити за перевезення вантажу визначену плату.
- оскільки укладений договір-заявка № 18-21 передбачає необхідні істотні умови договору перевезення, на їх основі виникли правовідносини між Позивачем та Відповідачем, які стосуються автомобільного перевезення та його наслідків,
- складення Акту здачі-прийняття (надання послуг) № 0605/18-21 від 06.05.2021 відповідає умовам договору, а у сукупності з Рахунком-фактурою № 0405/18-21 від 04.05.2021 та товарно-транспортною накладною № 426104 від 04.05.2021вказує на виконання Позивачем зобов'язань з перевезення на суму 12500 грн. Щодо непідписання Відповідачем цього Акту суд зазначає, що за наведеними правовими положеннями та наявними між сторонами правовідносинами його підписання не є єдиним можливим документом стосовно підтвердження прийняття-передачі наданих послуг з перевезення.
Статтею 193 ГК України встановлені загальні правила виконання господарських зобов'язань, за якими суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1); кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2); не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).
Поряд з цим, згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У даному випадку за умовами пунктами 7 та19 договору перевезення сторонами досягнуто згоди щодо строку виконання зобов'язань Відповідачем, а саме визначено термін оплати - 3-4 дні після розвантаження та отримання оригіналів документів.
Надаючи відповідь на питання чи виконане Позивачем відповідне зобов'язання суд зазначає, що за 25.05.2021 Позивач направив на адресу Відповідача оригінали зазначених документів.
За таких обставин суд висновує, що Відповідач не здійснив оплату наданих послуг в повному обсязі, чим порушив взяті на себе зобов'язання.
Окреслені у статті 193 ГК України правила та принципи господарювання, які корелюються із загальними засадами цивільного законодавства, вказаними у пункті 6 статті 3 ЦК України (справедливість та добросовісність) та засадами зобов'язань, визначеними у частині 3 статті 509 ЦК України (добросовісність, розумність, справедливість), означають, що цивільні права мають здійснюватися, а обов'язки виконуватися не тільки відповідно до їх призначення, а й справедливо та добросовісно, з урахуванням правил господарювання, з метою досягнення загальногосподарського інтересу.
У пункті 8.21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 Суд надав правові висновки стосовно застосування вказаних правових положень та вказав, що ці принципи втілюються у нормах права та умовах договорів і регулюють конкретні ситуації таким чином, що кожен з учасників відносин зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки - захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
У даному контексті суд також зазначає, що безпосередньо сутність справедливості виражається у ментальних уявленнях, що є добро і зло, правда і неправда, а добросовісність означає необхідність сумлінної, чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав, а також дотримання належної турботливості і ставлення до процесу виконання зобов'язання з урахуванням захищених законодавством прав та інтересів іншої сторони.
Отже, зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання, мають ґрунтуватися на засадах добросовісності та справедливості; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, з урахуванням інтересів другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. І напроти, відсутність потрібної турботливості може вказувати на вину боржника, котра відіграє роль суб'єктивної умови відповідальності.
Водночас, суд не абсолютизує наведені принципи по відношенню до поведінки Відповідача, оскільки вона може бути наслідком не тільки суб'єктивних, але і об'єктивних причин. Проте, з огляду на положення статті 74 Господарського процесуального кодексу України він повинен довести наявність відповідних причин.
У свою чергу, Відповідач не надав доказів існування об'єктивних причин та обставин, які б вказували на вжиття ним усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов'язання.
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що Відповідач, допустив несвоєчасну оплату вартості отриманих послуг з перевезення у сумі 12500 грн, чим порушив взяте на себе зобов'язання та не довів зворотного.
З огляду на зроблені висновки позовні вимоги стосовно стягнення заборгованості є обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат
Судовими витратами у даній справі є витрати Позивача на сплату судового збору відповідно до платіжного доручення № 519 від 14.06.2021 у сумі 2270 грн які згідно з приписами статті 129 ГПК України підлягають стягненню з Відповідача.
Щодо направлення поштової кореспонденції
Частина 3 статті 120 та стаття 242 ГПК України зобов'язують суд здійснити направлення відповідного процесуального документа рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Проте за змістом наказу голови Господарського суду Херсонської області № 01.02-04/38 від 21.05.2021 в суді наявне неналежне фінансування на здійснення відправки кореспонденції, а тому направлення процесуальних документів вказаним способом унеможливлене.
З метою забезпечення прав учасників судового процесу на отримання інформації стосовно судового розгляду справи відправка поштової кореспонденції здійснюється судом електронною поштою на відповідні адреси сторін. Паперові копії направляються учасникам справи при наявності фінансування та відновленні направлення поштової кореспонденції в суді. Разом з цим, учасники справи можуть отримати паперові копії ухвали нарочно безпосередньо в суді.
На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України,
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Інтеграл» (75600, Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. К. Маркса, буд. 4; ідентифікаційний код 19226681) на користь фізичної особи-підприємця Жигальцева Андрія Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) - 12500 грн основної заборгованості та2 270 грн компенсації по сплаті судового збору.
3. Направити електронну копію рішення на електронну пошту Позивача за адресою: zhanmol5@gmail.com та Відповідача за адресою: info.buh17@gmail.com.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.К. Закурін