"14" липня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/597/21
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Ловга В.М.
За участю представників сторін:
Від позивача: Безсмертна М.Т. на підставі ордеру;
Від відповідача: Леонова Л.М. за довіреністю.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Саус ессет менеджмент" до фізичної особи-підприємця Золотаренко Юлії Володимирівни про стягнення 17 062,27 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю „Саус ессет менеджмент" (далі по тексту - ТОВ „Саус ессет менеджмент") звернулося до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до фізичної особи-підприємця Золотаренко Юлії Володимирівни (далі по тексту - Золотаренко Ю.В.) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 17 062,27 грн., яка складається із орендної плати у розмірі 10 960,98 грн., збитків від інфляції у розмірі 242,65 грн., 3% річних у розмірі 71,20 грн., штрафних санкцій у розмірі 5 777,62 грн., заборгованості зі сплати комунальних платежів у розмірі 10,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем грошових зобов'язань, прийнятих на себе за умовами договору оренди нерухомого майна №1-0805-2020 від 08.05.2020р.
Золотаренко Ю.В. повністю заперечувала проти задоволення заявлених позовних вимог, посилаючись на відсутність будь-якої заборгованості за договором оренди. Так, відповідачем було наголошено, що орендоване приміщення 08.05.2020р. було передано у користування у стані, який унеможливлював використання об'єкта оренди за його цільовим призначенням та потребував косметичного ремонту, який був проведений за рахунок Золотаренко Ю.В. Крім того, відповідачем було зазначено, що фактично приміщення могло бути повернуто на початок грудня 2020р., більша частина часу була витрачена на переговори з позивачем щодо відшкодування відповідачу вартості матеріалів, які могли бути відокремлені від приміщення без його пошкодження; акт приймання-повернення приміщення був підписаний Золотаренко Ю.В. в односторонньому порядку та надісланий на адресу позивача засобами поштового зв'язку.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.
08.05.2020р. між ТОВ „Саус ессет менеджмент" (Орендодавець) та Золотаренко Ю.В. (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна (приміщення/частини приміщення) №1-0805-2020, відповідно до п. 1.1 - 1.3 якого за цим договором Орендодавець зобов'язується передати Орендареві в строкове платне користування нерухоме майно, а саме: частину нежитлових приміщень (приміщення) площею 93,80 кв. м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а Орендар зобов'язується прийняти об'єкт оренди, своєчасно сплачувати орендну плату та після припинення цього договору повернути об'єкт оренди Орендодавцеві відповідно до умов цього договору. Стан (якість) майна, що орендується, на момент передачі визначаються актом приймання-передачі. Орендодавець свідчить, що на момент укладання цього договору відсутні будь-які недоліки, які значно знижують цінність або можливість використання об'єкта оренди за цільовим призначенням, зазначеним в п.2.1. цього договору; від Орендаря не приховано обставин, які мають істотне значення для вирішення питання про укладення цього договору; до укладення цього договору об'єкт оренди іншим особам не відчужено; майно не перебуває під забороною (арештом) та в заставі, в тому числі податковій; щодо майна відсутні будь-які судові спори та не провадяться будь-які виконавчі дії; майно не надане в користування іншим особам, - наймачам (орендарям).
Згідно з п. 3.1 договору оренди №1-0805-2020 від 08.05.2020р. приймання-передача об'єкта оренди здійснюється сторонами або їх уповноваженими представниками протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати підписання сторонами договору. При цьому, умовою для передачі Орендодавцем об'єкта оренди Орендареві та підписання відповідного акту приймання-передачі є зарахування сум коштів, передбачених п. 4.5. - 4.6. цього договору, на поточний рахунок Орендодавця.
Відповідно до п. п. 4.1, 4.2 договору оренди №1-0805-2020 від 08.05.2020р. загальний розмір орендної плати за об'єкт оренди за один місяць оренди становить гривневий еквівалент 1125,60 доларів США (з розрахунку суми гривень у еквіваленті 12,00 доларів США за 1 кв. м.), що згідно з курсом продажу AT „Ощадбанк" у розмірі 27,05 грн. за один долар США на день підписання цього договору становить 30 447,48 грн. без ПДВ. В орендну плату не включаються та сплачується Орендарем окремо: вартість спожитого опалення, водопостачання гарячої і холодної води, водовідведення, вивозу сміття та його розміщення, оплата за користування телефонною мережею, мережею Інтернет, інші виграти (платежі), що пов'язані з утриманням користуванням об'єктом оренди та місцями спільного користування (далі - комунальні послуги), послуги прибирання об'єкта оренди, охоронної сигналізації, обслуговування кондиціонерів та вентиляції, утримання будинку та території.
В силу положень пп. 4.2.1, 4.2.2 п. 4.2 договору оренди №1-0805-2020 від 08.05.2020р. Орендар протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання рахунків від Орендодавця або від обслуговуючих організацій здійснює оплату спожитих комунальних послуг за перший повний місяць оренди на підставі наданих Орендодавцем рахунків на оплату та/або на підставі укладених договорів Орендарем: вартість комунальної плати та опалення - згідно наданого відповідною обслуговуючою організацією рахунку; вартість спожитої електроенергії - згідно із показниками відповідного електролічильника; вартість спожитої води та водовідведення - згідно із показниками відповідного лічильника; послуги радіотелефонного зв'язку та Інтернету - згідно отриманого рахунку відповідного постачальника послуги; оплата за вивіз сміття та інших послуг здійснюється Орендарем самостійно, за окремими договорами з компаніями, службами, які надають Орендарю відповідні послуги. Про оплату рахунків сплачених безпосередньо постачальнику послуг Орендар повідомляє Орендодавця протягом 5 днів після сплати. Орендар на підставі рахунку у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця, починаючи з другого місяця оренди і до закінчення дії договору оренди, сплачує авансом не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця, за який здійснюється оплата, незалежно від результатів господарської діяльності Орендаря вартість комунальних послуг, що сплачуються через Орендодавця, яка розраховується з урахуванням спожитих Орендарем послуг, за попередній місяць оренди, плюс 5% (п'ять відсотків) від такої суми. У випадку виникнення різниць між сумою сплаченою Орендарем за комунальні послуга та фактично спожитими послугами, відповідні різниці відображаються у рахунках за наступний місяць (у випадку переплати (сплачено більше ніж спожито) за спожиті комунальні послуги - сума до оплати у наступному місяці зменшується на відповідний розмір переплати; у випадку недоплати (спожито більше ніж сплачено) - сума до оплати у наступному місяці збільшується на відповідний розмір недоплати).
Згідно з п. п. 4.7, 4.11 договору оренди №1-0805-2020 від 08.05.2020р. сплата орендної плати здійснюється Орендарем щомісячно авансом до 5-го числа кожного поточного місяця включно. При достроковому розірванні або закінченні строку дії цього договору орендна плата та плата за комунальні та інші платежі сплачуються Орендарем по день фактичної здачі об'єкта оренди Орендодавцю за актом приймання-передачі.
Відповідно до п. 7.1 договору оренди №1-0805-2020 від 08.05.2020р. після припинення дії цього договору Орендар має передати об'єкт оренди Орендодавцю у такому самому стані, в якому він перебував на дату початку оренди відповідно до акту приймання-передачі, з урахуванням нормального зносу у прийнятних межах за відсутності плям, що не виводяться; відсутності механічних пошкоджень, в тому числі надщерблень на підлозі та стінах, стелі та підвіконні тощо. У разі наявності таких плям та механічних пошкоджень, описаних вище, Орендар має відшкодувати Орендодавцю вартість матеріалів та робіт з усунення таких пошкоджень та у разі неможливості усунення пошкоджень, відшкодувати Орендодавцю вартість ремонту підлоги, стін, стелі, підвіконь, тощо.
Умовами п. 8.2 договору оренди №1-0805-2020 від 08.05.2020р. за несвоєчасну оплату платежів, передбачених умовами договору, Орендар сплачує на користь Орендодавця штраф у розмірі 50% від суми заборгованості та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від несвоєчасно внесеної суми, за кожний день прострочення платежу.
Згідно з п. 11.1 договору оренди №1-0805-2020 від 08.05.2020р. строк оренди встановлюється з дати підписання акту приймання-передачі об'єкта оренди по 31.05.2022р. включно.
12.05.2020р. між сторонами по справі було укладено додаткову угоду №1 до договору №1-0805-2020 від 08.05.2020р., згідно умов якої сторонами було змінено розмір орендної плати на період з 08.05.2020р. по 31.08.2020р. у зв'язку із запровадженням на території України карантину. При цьому, п. 4 додаткової угоди №1 закріплено, що Орендар підтверджує, що об'єкт оренди передано в належному стані, придатному для використання відповідно до мети оренди, будь-які зауваження до стану об'єкта оренди та претензії до Орендодавця з цього приводу - відсутні; будь-які інші фактори (недоліки), що на думку Орендаря створюють перешкоди у використанні об'єкта оренди відповідно до мети оренди - усуваються Орендарем за власний рахунок.
18.05.2020р. між сторонами по справі було укладено додаткову угоду №2 до договору №1-0805-2020 від 08.05.2020р., згідно умов якої сторонами було підтверджено, що Орендодавець виконав своє зобов'язання перед Орендарем щодо встановлення у місячний строк лічильнику холодної води; щитової та обладнання її лічильником електроенергії. При цьому, Орендарем було підтверджено, що лічильники опломбовано належним чином, що він не буде оспорювати належність такого опломбування та буде сплачувати (компенсувати) вартість спожитих послуг відповідно до даних лічильників холодної води та лічильника електроенергії.
30.11.2020р. ТОВ „Саус ессет менеджмент" було виставлено відповідачу рахунок №33 на оплату орендної плати за користування приміщенням за період з 01.12.2020р. по 11.12.2020р. на суму 8612,20 грн.
14.12.2020р. ТОВ „Саус ессет менеджмент" було виставлено відповідачу рахунок №48 на оплату орендної плати за користування приміщенням за період з 12.12.2020р. по 14.12.2020р. на суму 2348,78 грн.
Слід зазначити, що рахунок №33 від 30.11.2020р. та рахунок №48 від 14.12.2020р. були надіслані позивачем на адресу Золотаренко Ю.В., яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
14.12.2020р. між ТОВ „Саус ессет менеджмент" та Золотаренко Ю.В. було складено та підписано акт приймання-передачі (повернення) приміщення до договору оренди №1-0805-2020 від 08.05.2020р., відповідно до якого відповідачем було повернуто позивачу нежитлові приміщення, площею 93,80 кв. м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, у акті сторонами було зазначено показники лічильників холодної води та електроенергії.
08.02.2021р. ТОВ „Саус ессет менеджмент" звернулось до Золотаренко Ю.В. із претензією №01-08/02-2021, відповідно до якої позивач просив сплатити орендну плату у розмірі 10 960,98 грн., а також відшкодувати вартість спожитих комунальних послуг у розмірі 10,00 грн. Вказана претензія разом із рахунками №38, №41 від 14.12.2020р., які в матеріалах справи відсутні, були надіслані на адресу відповідача, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до Золотаренко Ю.В. , позивачем було наголошено про наявність передбачених законом та договором правових підстав для сплати орендної плати та комунальних платежів до дати фактичного повернення приміщення із користування, яке згідно підписаного сторонами акту було повернуто відповідачем 14.12.2020р.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.
Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв'язку з чим, суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Відповідно до ч.1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до статті 761 цього Кодексу право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.
Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Відповідно до ст. 286 ГК орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що 08.05.2020р. між ТОВ „Саус ессет менеджмент" та Золотаренко Ю.В. (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна (приміщення/частини приміщення) №1-0805-2020, орендна плата за умовами п. 4.7 якого має оплачуватись щомісячно авансом до 5-го числа кожного поточного місяця включно. Слід зазначити, що факт передання відповідачу у користування приміщення сторонами в процесі спору не заперечувався. Крім того, факт передання Золотаренко Ю.В. орендованого приміщення підтверджується змістом додаткової угоди №1 від 12.05.2020р. до договору оренди №1-0805-2020 від 08.05.2020р.
Відповідно до п. 4.11 договору оренди №1-0805-2020 від 08.05.2020р. при достроковому розірванні або закінченні строку дії цього договору орендна плата та плата за комунальні та інші платежі сплачуються Орендарем по день фактичної здачі об'єкта оренди Орендодавцю за актом приймання-передачі.
Як вбачається з матеріалів справи, об'єкт оренди був повернутий Золотаренко Ю.В. на користь ТОВ „Саус ессет менеджмент" 14.12.2020р., що підтверджується підписаним між сторонами актом приймання-передачі (повернення) приміщення. При цьому, ТОВ „Саус ессет менеджмент" було виставлено відповідачу рахунки №33 від 30.11.2020р., №48 від 14.12.2020р. на оплату орендної плати за користування приміщенням за період з 01.12.2020р. по 14.12.2020р. на загальну суму 10 960,98 грн., докази оплати яких в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З викладених обставин господарський суд, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів сплати Золотаренко Ю.В. орендних платежів за період з 01.12.2020р. по 14.12.2020р., дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених ТОВ „Саус ессет менеджмент" позовних вимог у названій частині шляхом присудження до стягнення із відповідача орендної плати у розмірі 10 960,98 грн.
Умовами укладеного між сторонами договору оренди №1-0805-2020 від 08.05.2020р. врегульовано, що Золотаренко Ю.В. має оплачувати вартість спожитих комунальних послуг на рахунок ТОВ „Саус ессет менеджмент" або обслуговуючих організацій. Проте, враховуючи ненадання позивачем взагалі будь-якого рахунку, виставленого відповідачу на відшкодування вартості спожитих комунальних послуг з урахуванням показань засобів комерційного обліку, господарський суд доходить висновку про недоведеність позивачем факту існування у відповідача обов'язку відшкодувати спожиті комунальні послуги на суму 10,00 грн., що має наслідком необхідність відмови у задоволенні заявлених позивачем вимог у названій частині.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
У зв'язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати орендної плати та відшкодування вартості спожитих комунальних послуг, позивачем, в порядку ст. 625 ЦК України, було нараховано Золотаренко Ю.В. до сплати збитки від інфляції у розмірі 242,65 грн., які були нараховані на суму боргу протягом періоду з грудня 2020р. по січень 2021р., та 3% річних у розмірі 71,20 грн., які були нараховані протягом періоду з 14.12.2020р. по 02.03.2021р.
Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок збитків від інфляції та трьох відсотків річних, господарський суд дійшов висновку про правильність здійсненого позивачем розрахунку збитків від інфляції, правильним розміром 3 % річних є сума у розмірі 71,13 грн. Викладене має наслідком необхідність часткового задоволення позовних вимог ТОВ „Саус ессет менеджмент" до Золотаренко Ю.В. у названій частині шляхом присудження до стягнення на користь позивача збитків від інфляції у розмірі 242,65 грн. та 3% річних у розмірі 71,13 грн.
З посиланням на умови п. 8.2 договору оренди №1-0805-2020 від 08.05.2020р. ТОВ „Саус ессет менеджмент" було нараховано відповідачу до сплати штрафні санкції у загальному розмірі 5 777,62 грн., які складаються із пені у розмірі 292,13 грн., яка була нарахована за період з 14.12.2020р. по 04.03.2021р., та штрафу у розмірі 5485,49 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафних санкцій, господарський суд зазначає про відсутність підстав для нарахування пені та штрафу на суму боргу у розмірі 10,00 грн., у задоволенні вимог про стягнення якого судом було відмовлено. Наведене має наслідком необхідність часткового задоволення заявлених ТОВ „Саус ессет менеджмент" позовних вимог у названій частині шляхом присудження до стягнення із Золотаренко Ю.В. пені у розмірі 291,51 грн., нарахованої на суму боргу у розмірі 10 960,98 грн. протягом періоду з 14.12.2020р. по 04.03.2021р., та штрафу у розмірі 5480,49 грн. (10 960,98 грн. *50% = 5480,49 грн.).
Господарським судом відхиляються доводи, наведені Золотаренко Ю.В. , в обґрунтування власної правової позиції про відсутність підстав для задоволення заявленого позову, оскільки відповідачем не було надано суду взагалі будь-якого доказу на підтвердження існування обставин, наведених в обґрунтування власної правової позиції.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо правомірності та законності часткового задоволення заявлених товариством з обмеженою відповідальністю „Саус ессет менеджмент" до фізичної особи-підприємця Золотаренко Юлії Володимирівни позовних вимог шляхом присудження до стягнення на користь позивача заборгованості зі сплати орендних платежів у розмірі 10 960,98 грн., 3% річних у розмірі 71,13 грн., збитків від інфляції у розмірі 242,65 грн., штрафу у розмірі 5 480,49 грн., пені у розмірі 291,51 грн. В решті позову необхідно відмовити.
Судові витрати зі сплати судового збору покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн., які згідно наданого позивачем платіжного доручення були понесені позивачем та клопотання про розподіл яких було заявленого останнім, господарський суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Слід зазначити, що відповідачем у поданому до суду відзиві на позовну заяву було наголошено, що дана справа в силу приписів чинного законодавства є малозначною, оскільки ціна позову товариства складає лише 17 062,27 грн., а, отже, розмір витрат складає більше половини від ціни позову. Таким чином, з огляду на характер та обсяг доказів у справі, а також категорію справи, заявлені позивачем до відшкодування витрати на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн. є надмірними, а, отже, можуть бути зменшені судом.
Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04). Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку, що заявлені позивачем до стягнення витрати на правову допомогу у сумі 9000,00 грн., розмір яких складає 52% від ціни позову, не відповідають критеріям розумності та співрозмірності таких витрат, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору з урахуванням ціни позову у розумінні приписів ст. 129 ГПК України, а, отже, задоволення вимог позивача у повному обсязі матиме наслідком покладення на відповідача надмірного тягарю.
Оскільки вимогами ст. 129 ГПК України передбачено необхідність розподілу інших судових витрат, тобто і витрат на правову допомогу, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, господарський суд враховуючи часткове задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю „Саус ессет менеджмент", а також приймаючи до уваги клопотання відповідача про зменшення заявлених позивачем до стягнення витрат на правову допомогу, вважає за необхідне та правомірне покласти на фізичну особу-підприємця Золотаренко Юлію Володимирівну витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 5 000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Золотаренко Юлії Володимирівни / АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 / на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Саус ессет менеджмент" /01103, місто Київ, вул. Михайла Бойчука, буд. 1/2; ідентифікаційний код 42975698/ заборгованість зі сплати орендних платежів у розмірі 10 960,98 грн. /десять тисяч дев'ятсот шістдесят грн. 98 коп./, 3% річних у розмірі 71,13 грн. /сімдесят одна грн. 13 коп./, збитки від інфляції у розмірі 242,65 грн. /двісті сорок дві грн. 65 коп./, штраф у розмірі 5 480,49 грн. /п'ять тисяч чотириста вісімдесят грн. 49 коп./, пеню у розмірі 291,51 грн. /двісті дев'яносто одна грн. 51 коп./, судовий збір у розмірі 2 267,94 грн. /дві тисячі двісті шістдесят сім грн. 94 коп./, витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн. /п'ять тисяч грн. 00 коп./.
3. В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення складено 26 липня 2021 р.
Суддя С.П. Желєзна