20 липня 2021 року Справа № 915/634/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,
за участю секретаря судового засідання Левченко Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Управління поліції охорони в Миколаївській області (54001, м. Миколаїв, вул. Шевченка, буд. 52; адреса електронної пошти: mykolaivska@guard.np.gov.ua; ідентифікаційний код 40109016)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» (57440, Миколаївська обл., Березанський район, с. Калинівка, вул. Центральна, буд. 1; адреса електронної пошти: vereschagynaM@rise.ua; ідентифікаційний код 41107067)
про: 116285,45 грн,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
Суть спору:
14.05.2021 Управління поліції охорони в Миколаївській області звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 14.05.2021 (вх. № 7254/21) (з додатками) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» заборгованості у розмірі 98405,00 грн, пеню у розмірі 3801,40 грн, інфляційні збитки у розмірі 3385,13 грн, відсотки за користування грошовими коштами (3% річних) у розмірі 857,34 грн, штраф (10%) в розмірі 9840,50 грн, а також суму судового збору у розмірі 2270,00 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі Договору про фізичну охорону Об'єкта № 2036/34/15-2020 від 16.12.2020 з додатками до нього; Акту про виставлення наряду поліції охорони від 17.12.2020 та Акту про зняття наряду поліції охорони від 31.01.2021; рахунку фактури № 2036/34/15-2020 від 04.01.2021; Акту звірки взаємних розрахунків; Акту прийому-здачі наданих послуг № БПО-000010 від 31.01.2021; претензії № 2036/34/1520200315 з відповіддю на неї № 297/1 від 21.09.2020, вимоги платежу № 1276/43/34/1/01-2021 від 14.04.2021 з відповіддю на неї № 168/1 від 21.04.2021; платіжного доручення № 8806 від 18.12.2020; застосування норм статей 509, 526, 530, 549, 610, 625, 627-629 Цивільного кодексу України, статей 216-218, 230, 231 Господарського кодексу України; та мотивовані тим, що відповідач порушив умови укладеного між сторонами договору в частині повноти та своєчасності оплати за послуги охорони за січень 2021 року.
Ухвалою суду від 21.05.2021, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, останню було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/634/21 за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначено на 17 червня 2021 року о 10:0; визнано явку позивача в судове засідання обов'язковою; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
08.06.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 203 від 01.06.2021 , в якому товариство просить суд в задоволенні позовної заяви Управління поліції охорони в Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» про стягнення грошових коштів та штрафних санкцій - відмовити.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилається на Додаткову угоду № 1 від 22.01.2021 до укладеного між сторонами Договору, приписи ст.ст. 76, 78 Господарського процесуального кодексу України, мотивуючи тим, що відповідачем були виконані всі грошові зобов'язання відповідно до Договору, а документального підтвердження відносно виниклої заборгованості позивачем не надано, а тому відсутні підстави для застосування положень п.п. 8.1, 8.2 Договору.
Ухвалою суду від 17.06.2021 було відкладено розгляд справи по суті на 20 липня 2021 року о 09:30; зобов'язано позивача надати суду та направити відповідачу належним чином засвідчену копію рахунку № 2036/34/15-2020 від 17.12.2020, посилання на який наявне у наданому до позовної заяви платіжному дорученні № 8806 від 18.12.2020.
07.07.2021 до суду від позивача надійшла заява б/н від 07.07.2021 (вх. № 10383/21), з якою заявником надано суду докази направлення відповідачу копії рахунку № 2036/34/15-2020 від 17.12.2020.
12.07.2021 до суду від відповідача надійшла заява № 249 від 02.07.2021 про перенесення слухання справи, мотивоване тим, що представник відповідача перебуватиме з 16.07.2021 по 13.08.2021 у відпустці.
19.07.2021 до суду від позивача надійшла заява б/н від 19.07.2021 (вх. № 11101/21) про розгляд справи за відсутності представника позивача, мотивована перебуванням останнього на лікарняному.
Станом на момент проведення судового засідання від учасників справи інших заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.
20.07.2021 учасники справи своїх представників в судове засідання не направили, про час та місце проведення засідання були повідомлені належним чином. При цьому, як було наведено вище, позивач просив суд розглянути справу за відсутності свого представника, водночас відповідач клопотав про відкладення судового засідання.
Розглянувши 20.07.2021 в судовому засіданні заяву відповідача № 249 від 02.07.2021 суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з такого.
Обґрунтовуючи відповідну заяву відповідач зазначив про перебування свого представника у відпустці з 16.07.2021 по 13.08.2021і, разом із тим, не надав суду жодних доказів в підтвердження тих обставин, на які посилається у клопотанні.
Крім того, суд наголошує, що згідно зі ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За приписами підпункту 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника.
З урахуванням наведеного вище, суд зазначає, що неможливість явки представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах, проте, відповідачем суду таких доказів не надано.
Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.03.2019 по справі № 910/12842/17, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Таким чином, враховуючи строки розгляду справи по суті, у сукупності з наведеними вище процесуальними нормами та обставинами справи, суд зазначає, що оскільки явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, а відсутність повноважного представника у даному засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті, то суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача про відкладення судового засідання та можливість розгляду справи по суті за відсутності представника відповідача.
Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 20.07.2021 за результатами розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд підписав вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши в попередньому судовому засіданні представника позивача, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -
16 грудня 2020 року між Управлінням поліції охорони в Миколаївській області, названим в подальшому Охороною, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест», названим в подальшому Замовником, був укладений Договір № 2036/34/15-2020 про фізичну охорону Об'єкта (далі - Договір), відповідно до предмету якого Замовник передає належне йому майно, яке зберігається у відокремлених приміщеннях (будівлях), земельних ділянках; що перераховані у Дислокації (додаток 1 до Договору) об'єкта, що охороняється (далі - Об'єкт) під фізичну охорону, а Охорона зобов'язується здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення схоронності цілісності майна Замовника на Об'єкті з Метою відвернення безпосередніх посягань на нього, припинення несанкціонованого Замовником доступу сторонніх осіб до майна на Об'єкті, збереження його фізичного стану і забезпечення здійснення Замовником всіх належних йому повноважень щодо майна. Замовник зобов'язується виконувати-передбачені Договором правила майнової безпеки і щомісячно сплачувати Охороні встановлену плату (п. 1.1).
Умовами наведеного Договору сторони дійшли згоди, зокрема, про таке:
- охорона Об'єкта здійснюється у дні та години, вказані у Дислокації. У випадку встановлення Замовником на Об'єкті пропускного та внутрішньо об'єктового режимів вони погоджуються з Охороною. Сторони спільно розробляють інструкцію про порядок здійснення контролю за дотриманням на Об'єкті пропускного та внутрішньооб'єктового режимів постовими Охорони (п. 1.5);
- здавання Об'єкта під охорону і приймання з-під охорони здійснюється уповноваженими на те службовими особами Замовника (далі - відповідальна особа) та постовими Охорони. Відповідальна особа визначається Замовником із числа його працівників, які мешкають в районі розташування Об'єкта. Список цих працівників, із зазначенням їх адрес і телефонів, підписаний і завірений печаткою Замовника, надається Охороні під час підписання цього Договору. При заміні відповідальної особи, зміні її адреси та телефонів Замовник своєчасно письмово повідомляє про це Охорону (п. 2.8);
- ціна послуг охорони за цим Договором є договірною і зазначається Сторонами у Розрахунку та Протоколі узгодження договірної ціни (додатки 2, 3 до Договору) (п. 3.1);
- ціна охоронних послуг за Договором на кожний окремий місяць розраховується Сторонами на підставі Дислокації та Розрахунку (додатки 1, 2 до Договору) відповідно до кількості годин надання цих послуг у кожному окремому місяці та їх вартості (п. 3.2);
- у разі зміни норм витрат Охорони, у тому числі при проведенні державою підвищення розміру мінімальної заробітної плати (грошового утримання), що викликають зміну суми витрат на утримання Охорони, інфляції, зміни цін на товари та послуги, що безпосередньо пов'язані з виконанням охоронних функцій, сума Договору змінюється на підставі підписаних Сторонами додатків 2, 3 до Договору. Зміна ціни на послуги Охорони набуває чинності з дня підписання нових додатків 2, 3 до Договору (п. 3.3);
- відмова Замовника від підписання нових додатків 2, 3 до Договору протягом 20 днів з дати їх надання Охороною є достатньою підставою для розірвання цього договору в односторонньому порядку за ініціативою Охорони (п. 3.4);
- оплата за Послуги Охорони здійснюється Замовником на умовах попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Охорони у розмірі, визначеному згідно з пунктом 3.2 Договору. Перший платіж за Договором у сумі вартості послуг Охорони за перший місяць охорони Об'єкта, здійснюється Замовником упродовж 2-х банківських днів після підписання сторонами Договору. Усі наступні платежі за Договором здійснюються Замовником не пізніше 10 числа кожного місяця за цей місяць за реквізитами, вказаними у рахунку на оплату за поточний місяць (п. 3.5);
- датою оплати вважається дата зарахування коштів Замовника на банківський рахунок Охорони (п. 3.6);
- погашення заборгованості за послуги Охорони здійснюється Замовником у наступному порядку: в першу чергу - сума боргу з оплати послуг Охорони; в другу чергу - штрафи та пеня за несвоєчасну оплату послуг Охорони (п. 3.7);
- залучення додаткових сил і засобів Охорони для надання Замовником охоронних послугу позадоговірний час оплачується Замовником за окремим розрахунком (п. 3.8).
- обов'язки Охорони, зокрема: виставляти пост (пости) охорони у кількості та в час, визначені у Дислокації, починаючи із часу виставлення охорони Об'єкта згідно з актом (додаток 4 до Договору) (п. 4.1.1);
- обов'язки Замовника, зокрема: прийняти послуги Охорони щодо охорони Об'єкта в установлений Сторонами час дії Договору та своєчасно вносити плату за послуги Охорони у визначеному Договором обсязі і строки та за реквізитами, вказаними в отриманих рахунках на оплату за відповідний місяць. У разі невідповідності реквізитів поточного розрахункового рахунку, зазначеного у отриманому замовником рахунку на оплату, та розрахункового рахунку, зазначеного у договорі в розділі «Юридичні реквізити сторін» на день складання договору, вірними вважаються банківські реквізити, зазначені у рахунку на оплату за відповідний місяць (п. 4.2.1); Своєчасно надсилати до Охорони свого уповноваженого представника для отримання рахунків на оплату, актів виконаних робіт та інших необхідних йому фінансових документів. Будь-яке недотримання Замовником своїх зобов'язань за цим Договором щодо передачі Об'єктів під охорону не є підставою для зміни ним розміру та строків оплати за цим Договором. Підписаний сторонами Акт про надання Послуг є підтвердженням надання Послуг Охорони Замовникові. Акти надаються Охороною до 10 числа місяця, наступного за звітним, Акт про надання Послуг складається і підписується сторонами протягом 5 робочих днів з дня його отримання. У разі відмови Замовника, підписувати Акт надання послуг він уважається підписаним з моменту вручення його поштою Замовнику за адресою, вказаною в Договорі (п. 4.2.11); У випадку наявності у Замовника заперечень щодо обсягу послуг, наданих Охороною у звітному місяці, Замовник зобов'язаний протягом трьох днів у письмовій формі надати Охороні свої обґрунтовані заперечення (п. 4.2.12);
- у випадку несвоєчасної (неповної) оплати послуг за Договором, Замовник сплачує Охороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла в період, за який нараховується пеня) від суми простроченої плати за кожний день прострочення платежів (п. 8.1);
- у разі порушення Замовником зобов'язань, визначених у пункті 3.5 цього Договору, він сплачує Охороні (крім пені) погоджену Сторонами неустойку (штраф) у розмірі 10 відсотків від суми невиконаного своєчасно зобов'язання. Якщо порушення, про яке йде мова в цьому пункті, будуть систематичними (два і більше рази), Замовник сплачує Охороні штраф у розмірі 50 відсотків від суми своєчасно не виконаного зобов'язання (8.2);
- цей договір набуває чинності з моменту підписання Сторонами Акту про виставлення охорони на Об'єкті (додаток 4) для здійснення на ньому заходів охорони і діє до 08:00 год. 31 січня 2021 року. Якщо за п'ять днів до закінчення строку дії Договору жодна із сторін не повідомить іншу сторону про припинення дії Договору, дія Договору вважається продовженою на той самий строк; на тих самих умовах (п. 10.1).
Додатками до Договору виступили:
1. Дислокація Об'єкта
2. Розрахунок вартості охорони Об'єкта
3. Протокол узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони
4. Акт про виставлення охорони на Об'єкт
5. Акт про зняття охорони з Об'єкта.
У подальшому, 22.01.2021 сторонами було укладено Додаткову угоду № 1, відповідно до умов якої погодили, зокрема, таке:
- сторони дійшли згоди про припинення дії Договору з 01 лютого 2021 року (п. 1);
- ця угода вступає силу з моменту її підписання сторонами (п. 3);
- з дати розірвання Договору, вказаної в п. 1 цієї Угоди, сторони не вважають себе пов'язаними будь-якими правами та обов'язками, що передбачені Договором (п. 4).
Договір з Додатками та Додатковою угодою до нього скріплені підписами та печатками обох сторін.
Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як особи, що здійснює фізичну охорону об'єкта, до відповідача, як замовника, про стягнення з останнього заборгованості за надані послуги, а також відсотків річних, інфляційних збитків та штрафних санкцій, внаслідок порушення відповідачем грошового зобов'язання за укладеним між сторонами договором.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Таким чином, до предмета доказування у даній справі належить встановлення обставин порушення відповідачем грошового зобов'язання за укладеним між сторонами Договором.
Позивач на підтвердження власної правової позиції надав суду такі докази:
- Договір про фізичну охорону Об'єкта № 2036/34/15-2020 від 16.12.2020 з додатками до нього;
- Акт про виставлення наряду поліції охорони від 17.12.2020 та Акт про зняття наряду поліції охорони від 31.01.2021;
- рахунок фактура № 2036/34/15-2020 від 04.01.2021;
- Акт звірки взаємних розрахунків;
- Акт прийому-здачі наданих послуг № БПО-000010 від 31.01.2021;
- претензія № 2036/34/1520200315 з відповіддю на неї № 297/1 від 21.09.2020,
- вимога платежу № 1276/43/34/1/01-2021 від 14.04.2021 з відповіддю на неї № 168/1 від 21.04.2021;
- платіжне доручення № 8806 від 18.12.2020.
Відповідач підтверджував свою правову позицію такими доказами:
- Договір про фізичну охорону Об'єкта № 2036/34/15-2020 від 16.12.2020 з додатками до нього;
- Акт про виставлення наряду поліції охорони та Акт про зняття наряду поліції охорони;
- Додаткова угода № 1 від 22.01.2021 до Договору про фізичну охорону Об'єкта № 2036/34/15-2020 від 16.12.2020.
Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 ГПК України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями чинного законодавства про надання послуг.
Так, згідно з приписами статей 901, 902 та 903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Виконавець повинен надати послугу особисто.
У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами ст. 907 ЦК України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Матеріали справи свідчать про таке:
Укладений 16.12.2021 між сторонами Договір про фізичну охорону Об'єкта № 2036/34/15-2020 врегульовував відносини сторін у період з 17.12.2020 (п. 10.1 Договору - з моменту підписання Сторонами Акту про виставлення охорони на Об'єкті) по 01.02.2021 (п. 1 Додаткової угоди № 1 від 22.01.2021).
Відповідно до підписаного та скріпленого печатками сторін Акту про виставлення наряду поліції охорони від 17.12.2020, о 18 год. 00 хв. 17.12.2020 виставлено: один 14-ти годинний пост поліції охорони на об'єктів Комплекс будівель та споруд (реєстраційний номер 1640747248248), що належить ТОВ «Південь Агро Інвест», розташований за адресою Миколаївська область, м. Нова Одеса, вул. Сеславинського, 1.
Відповідно до підписаного та скріпленого печатками сторін Акту про зняття наряду поліції охорони від 31.01.2021, о 08 год. 00 хв. 31.01.2021 знято: один 14-ти годинний пост поліції охорони на об'єктів Комплекс будівель та споруд (реєстраційний номер 1640747248248), що належить ТОВ «Південь Агро Інвест», розташований за адресою Миколаївська область, м. Нова Одеса, вул. Сеславинського, 1.
Таким чином, відповідно до вищеназваних Актів, послуги з охорони за Договором фактично надавалися у період з 17.12.2020 по 31.01.2021.
З урахуванням наведеного, за надані протягом січня 2021 року послуги з фізичної охорони об'єкта позивачем було сформовано:
- Рахунок-фактуру № 2036/34/15-2020 від 04.01.2021 на суму 98405,00 грн;
- Акт № БПО-000010 від 31.01.2021 прийому-здачі наданих послуг за січень 2021 р.;
- Акт звірки взаємних розрахунків.
Вказані документи позивачем було скеровано на адресу відповідача, однак відповідне поштове відправлення було повернуто за зворотною адресою, із зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».
При цьому, суд наголошує, що наданий до позовної заяви Акт звірки взаємних розрахунків, взагалі не було взято судом до уваги, оскільки цей документ підписано одноособово - з боку позивача, і сам по собі акт звірки не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
У подальшому, 15.03.2021 позивач оформив та надав відповідачу претензію № 2036/34/1520200315, у якій було запропоновано сплатити заборгованість за надані послуги.
29.03.2021 позивачем отримано від відповідача відповідь на претензію № 297/1 від 21.09.2020, зі змісту якої вбачається, що відповідач претензію відхиляє, з посиланням на те, що до претензії не надано жодного документального підтвердження виникнення заборгованості, а також, що ТОВ «Південь Агро Інвест» були виконані всі грошові зобов'язання за Договором №2036/34/15-2020 від 16.12.2020.
Після наведеного, позивачем було оформлено на ім'я відповідача вимогу платежу № 1276/43/34/1/01-2021 від 14.04.2021 за Договором про фізичну охорону Об'єкта № 2036/34/15-2020 від 16.12.2020 на суму 98405,00 грн, а також пені на суму 3475,00 грн та неустойки на суму 9840,50 грн.
05.05.2021 позивачем отримано від відповідача відповідь на вказану вимогу № 168/1 від 21.04.2021, яка була відхилена, з посиланням, зокрема, на те, що ТОВ «Південь Агро Інвест» були виконані всі грошові зобов'язання за Договором №2036/34/15-2020 від 16.12.2020.
Враховуючи наведені вище обставини справи, суд зазначає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
За таких обставин обов'язок доведення факту своєчасності здійснення оплати за надані послуги закон покладає на замовника (в даному випадку - на відповідача у справі).
Посилання ж відповідача, викладені у відзиві, відхиляються судом, з огляду на таке.
Щодо дат проставлених кульковою ручкою на додатках 1, 2, 3 до Договору, які надані позивачем до позову, та відсутності даних щодо дати та годин в Актах виставлення та зняття наряду поліції охорони, наданих відповідачем до відзиву, суд зауважує, що зазначені відповідачем обставини не є суттєвими відмінностями в редакціях примірників договору, оскільки не впливають на вид та обсяг зобов'язань сторін за договором, при тому що обставин щодо надання послуг позивачем у спірний період, відповідач не заперечив та не спростував.
Отже, беручи до уваги наведене, зокрема, Акт про виставлення наряду поліції охорони від 17.12.2020, Акт про зняття наряду поліції охорони від 31.01.2021, суд вважає, що Акт № БПО-000010 від 31.01.2021 прийому-здачі наданих послуг за січень 2021 року, був оформлений позивачем 31.01.2021 цілком законно та правомірно в рамках умов укладеного між сторонами Договору.
Проаналізувавши викладені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відповідач дійсно порушив норми та приписи чинного законодавства в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків з позивачем за надані послуги за Договором про фізичну охорону Об'єкта № 2036/34/15-2020 від 16.12.2020, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом про стягнення існуючої заборгованості.
Судом перевірено розрахунок основної заборгованості та встановлено, що Управлінням поліції охорони в Миколаївській області суму заборгованості в розмірі 98405,00 грн зазначено правильно.
За такого, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Окрім основного боргу, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача:
- пеню у розмірі 3801,40 грн за період прострочення грошового зобов'язання з 01.02.2021 по 15.05.2021;
- штраф (10%) в розмірі 9840,50 грн за період прострочення грошового зобов'язання з 01.02.2021 по 15.05.2021;
- інфляційні збитки у розмірі 3385,13 грн за період прострочення грошового зобов'язання з 01.02.2021 по 15.05.2021;
- відсотки за користування грошовими коштами (3% річних) у розмірі 857,34 грн за період прострочення грошового зобов'язання з 01.02.2021 по 15.05.2021.
Стосовно заявлених позивачем до стягнення сум пені та штрафу, суд зазначає таке.
За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п.п. 8.1, 8.2 Договору замовник сплачує Охороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла в період, за який нараховується пеня) від суми простроченої плати за кожний день прострочення-платежів. У разі порушення Замовником зобов'язань, визначених у пункті 3.5 цього Договору, він сплачує Охороні (крім пені) погоджену Сторонами неустойку (штраф) у розмірі 10 відсотків від суми невиконаного своєчасно зобов'язання. Якщо порушення, про яке йде мова в цьому пункті, будуть систематичними (два і більше рази), Замовник сплачує Охороні штраф у розмірі 50 відсотків від суми своєчасно не виконаного зобов'язання.
Таким чином, на підставі наведених правових норм та положень Договору, позивач цілком законно нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню та штраф.
Судом перевірено наведені позивачем розрахунки та встановлено, що розрахунок пені та штрафу проведено правильно, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача щодо неправильно визначеного позивачем періоду нарахування пені відхиляються судом, оскільки за умовами договору (п. 3.5) оплата за Послуги Охорони здійснюється Замовником не пізніше 10 числа кожного місяця за цей місяць за реквізитами, вказаними у рахунку на оплату за поточний місяць. Таким чином, оскільки позивачем нараховано відповідачу пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання за січень 2021 року, яке за змістом договору мало бути виконано до 10.01.2021, відповідне нарахування правомірно здійснено управлінням з 01.02.2021.
Щодо заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних витрат суд зазначає таке.
За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов'язання).
Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв'язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.
Ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язання.
Таким чином, заперечення відповідача щодо нарахування інфляційних витрат та 3 % річних спростовуються наведеним вище.
На підставі ст. 625 ЦК України позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних.
Судом перевірено наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних і встановлено, що відповідний розрахунок здійснено правильно.
За такого, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема, відомості про розподіл судових витрат.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, у зв'язку з задоволенням позову, витрати по сплаті судового збору у даній справі підлягають покладенню на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» (57440, Миколаївська обл., Березанський район, с. Калинівка, вул. Центральна, буд. 1; ідентифікаційний код 41107067) на користь Управління поліції охорони в Миколаївській області (54001, м. Миколаїв, вул. Шевченка, буд. 52; ідентифікаційний код 40109016) заборгованість у розмірі 98405,00 грн, пеню у розмірі 3801,40 грн, інфляційні збитки у розмірі 3385,13 грн, відсотки за користування грошовими коштами (3% річних) у розмірі 857,34 грн, штраф (10%) в розмірі 9840,50 грн, а також 2270,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Сторони та інші учасники справи:
Позивач: Управління поліції охорони в Миколаївській області (54001, м. Миколаїв, вул. Шевченка, буд. 52; ідентифікаційний код 40109016);
Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» (57440, Миколаївська обл., Березанський район, с. Калинівка, вул. Центральна, буд. 1; ідентифікаційний код 41107067).
У зв'язку з перебуванням судді у відпустці у період з 23.07.2021 по 26.07.2021 повне рішення складено та підписано судом 27.07.2021.
Суддя О.Г. Смородінова