Справа № 560/3870/21
Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
27 липня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Сушка О.О. Драчук Т. О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо зобов'язання військової частини виключити з довідки №982 від 19.07.2019 "Про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та абзацу 8 пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 (зі змінами)", липня місяця 2019 року - останнього місяця служби сина позивача ОСОБА_2 , в якому він загинув;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області направити офіційного листа до військової частини з роз'ясненнями та зобов'язанням надати нову довідку, яка має містити всі 17 фактичних місяців служби сина позивача ОСОБА_2 , або скасувати (визнати не чинною) довідку №982 від 19.07.2019, яка містить неправдиві відомості (у варіанті №2) - в якій зазначено 16 місяців служби мого сина (без останнього фактичного місяця служби), тому як довідка із зазначеними 17 фактичними місяцями служби (включно останній-липень) існує, і ніким не скасована-тобто визнати чинним тільки перший варіант довідки, яка була надана військовою частиною для обчислення пенсії в разі втрати годувальника мені та іншим членам сім'ї загиблого військовослужбовця;
- обчислити та перерахувати мою пенсію, відповідно до абзацу 8 пункту 7 постанови КМУ від 17.07.1992 №393 - тобто з врахуванням всіх 17 останніх фактичних місяців служби мого сина ОСОБА_2 - загиблого військовослужбовця, та виплатити різницю, починаючи з 19.07.2019 - з моменту призначення мені пенсії в разі втрати годувальника з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.04.2021 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.04.2021 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ГУ ПФУ в Хмельницькій області безпідставно зобов'язано військову частину НОМЕР_1 виключити з довідки №982 від 19.07.2019 останній фактичний місяць служби сина позивача, для обчислення пенсії позивача в разі втрати годувальника.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що середньомісячна сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні календарні місяці служби підряд перед звільненням (смертю) на кількість таких місяців, тобто до розрахунку враховуються повні місяці служби. Враховуючи зазначене, Хмельницьким обласним військовим комісаріатом було повторно направлено довідку (за тим же номером та датою) про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне страхування, в якій зазначена сума 135571,24 грн за 16 (включно з червнем 2019 року) місяців. Оскільки син ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , загинув у липні 2019 року, тому підстави для врахування липня 2019 року як повного місяця для визначення розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії відсутні. При цьому, розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років визначаються у розмірі, встановленому за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням (смертю) в повному розмірі, відтак згідно грошового атестату серії ЗУ №386422, виданого військовою частиною НОМЕР_2 , зазначені складові визначені за липень 2019 року.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2021, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Встановлено, що ОСОБА_1 з 19.07.2019 отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII у зв'язку із смертю його годувальника - сина ОСОБА_2 .
До Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від Хмельницького обласного військового комісаріату надійшла довідка про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне страхування від 19.07.2019 №982, в якій зазначена сума 146092,28 грн за 17 (включно з липнем 2019 року) місяців.
Позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 з запитом від 26.02.2021 в якому просив надати оновлені документи, зокрема грошовий атестат та довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням виправлених помилок, та усунених недоліків відповідно до законодавства України.
Військова частина НОМЕР_1 на вказаний запит надала відповідь від 10.03.2021 №915 в якій повідомила позивача, що надати відповідні довідки не має можливості, оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області було вказано військовій частині змінити довідку від 19.07.2019 №982 з якої виключити відомості за липень 2019 року, оскільки цей місяць є місяцем звільнення позивача з військової служби, оскільки розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби перед звільненням.
Не погоджуючись з такими діями Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо зобов'язання військову частину НОМЕР_1 виключити відомості за липень 2019 року з довідки від 19.07.2019 №982, позивач звернувся до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що органи пенсійного фонду не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм, зокрема, відповідними органами довідок про розмір грошового забезпечення, а розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у довідках. Розмір складових грошового забезпечення для призначення та перерахунку пенсій визначається виключно уповноваженим органом, в даному випадку - військовою частиною НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ), про що видається довідка встановленої форми в кожному конкретному випадку окремо.
Враховуючи неналежно обраний позивачем спосіб захисту своїх прав, зокрема щодо звернення до Пенсійного фонду з вказаними вище вимогами, суд вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.
Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Частиною 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії В розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей", визначено, що для осіб, які звільнені із служби, у тому числі військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, відряджених до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших підприємств, установ та організацій, зокрема у довготермінові закордонні відрядження, у разі, коли строк військової служби після повернення з відрядження до звільнення на пенсію становив менше ніж 24 календарні місяці, з 1 березня 2018 р. та пізніше, або осіб, які померли (загинули) в зазначений період і на час звільнення (смерті) мають менше ніж 24 календарні місяці служби, середньомісячна сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням (смертю) починаючи з 1 березня 2018 р. на кількість таких місяців.
Отже, для осіб, які померли (загинули) в зазначений період тобто з 1 березня 2018 р. та пізніше і на час звільнення (смерті) мають менше ніж 24 календарні місяці служби, розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням починаючи з 1 березня 2018 р. на кількість таких місяців.
Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_2 від 19.07.2019 №982 за період проходження сином позивача служби сплачений єдиний соціальний внесок з усіх видів грошового забезпечення ОСОБА_2 за період з березня 2018 року по липень 2019 року, та виплачене грошове забезпечення за весь липень 2019 року в сумі 10521,04 грн.
Таким чином, грошове забезпечення за липень 2019 року має бути зазначений військовою частиною у довідці та враховане відповідачем для обчислення пенсії позивача, оскільки, під час виплати грошового забезпечення за липень 2019 року утримувався та сплачувався єдиний внесок.
Встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не приймалось рішення про скасування довідки військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 ) від 19.07.2019 №982 з урахуванням грошового забезпечення померлого сина позивача за липень 2019 року, а військовою частиною сформовано та надіслано до відповідача нову довідку від 19.07.2019 №982 в якій було виключено липень 2019 року.
Тобто, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Хмельницькій області проведено перерахунок пенсії позивача на підставі недостовірних даних, що фактично призвело до порушення прав позивача шляхом безпідставного заниження розміру його пенсії.
Разом з цим, органи пенсійного фонду не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм, зокрема, відповідними органами довідок про розмір грошового забезпечення, а розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у довідках.
Аналогічна правова позиція вказана у постанові Верховного Суду від 10.09.2019 у справі №521/16215/16-а.
З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем обрано невірний спосіб захисту його права, адже задоволення заявлених вимог буде трактуватись як втручання у виключні і дискреційні повноваження відповідача.
Водночас, апеляційний суд зауважує, що відповідно до частини другої статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
В силу приписів частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч.2 ст.5 КАС України).
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Доран проти Ірландії" (заява №50389/99) Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні по справі "Салах Шейх проти Нідерландів" від 11.01.2007 (заява №1948/04), ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Суд вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Верховний Суд в постанові від 23.04.2019 у справі № 766/12481/16-а зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, та у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Отже, при обранні способу відновлення порушеного права позивача, передбаченого статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд виходить з принципу верховенства права, та принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, яка звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Згідно ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи те, що при визначенні розміру пенсійної виплати позивача підлягає врахуванню також і грошове забезпечення ОСОБА_2 за липень 2019 року, однак, внаслідок вказаних дій відповідача, військовою частиною виключено липень 2019 року з довідки №982 від 19.07.2019, що унеможливило урахування грошового забезпечення ОСОБА_2 за липень 2019 року під час розрахунку пенсії позивача, апеляційний суд вважає, що у межах спірних правовідносин беззаперечно встановлено порушення права позивача, яке підлягає захисту та відновленню незалежно від обраного позивачем способу захисту такого права.
У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення прав позивача у межах спірних правовідносин та те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права. Водночас, суд першої інстанції не вжив належних заходів для захисту та відновлення порушеного права позивача. Таким заходом у контексті спірних правовідносин на думку апеляційного суду є вихід за межі заявлених позовних вимог та ухвалення рішення про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію відповідно до абзацу 8 пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393, з урахуванням довідки Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_4 ) №982 від 19.07.2019 "Про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та абзацу 8 пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 (зі змінами)" у якій враховано додаткові види грошового забезпечення та премія ОСОБА_2 у тому числі за липень 2019 року та визначено, що розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне страхування, становить 146092,28 грн, починаючи з 19.07.2019 з урахуванням виплачених сум.
Отже, наявні підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову.
Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд, керуючись положеннями статті 139 КАС України, виходить з того, що позивач звільнений від сплати судового збору, інших витрат ним не понесено, у зв'язку із чим судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію відповідно до абзацу 8 пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393, з урахуванням довідки Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_4 ) №982 від 19.07.2019 "Про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та абзацу 8 пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 (зі змінами)" у якій враховано додаткові види грошового забезпечення та премія ОСОБА_2 у тому числі за липень 2019 року та визначено, що розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне страхування, становить 146092,28 грн, починаючи з 19.07.2019 з урахуванням виплачених сум.
Відмовити у задоволенні позову в іншій частині.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Сушко О.О. Драчук Т. О.