П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 липня 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/6167/20
Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Держпраці у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року по справі за позовом ОСББ «Південний Буг» до Управління Держпраці у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови,-
В грудні 2020 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Південний Буг» в особі керівника (голови правління) Соломонова М.О. (надалі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Миколаївській області (надалі - відповідач), в якому просив: визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Миколаївській області №МК14746/2018/АВ/НП/СП-ФС від 13.11.2020 року про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення на Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Південний Буг».
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що з оскаржуваною постановою він не згоден, оскільки ніяких порушень норм діючого законодавства про працю не допускав, вважає її неправомірною, а дії уповноважених осіб Держпраці такими, що не відповідають приписам законодавства.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 17.07.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Управління Держпраці з заявою про проведення перевірки за фактом порушення її прав щодо не проведення остаточного розрахунку при звільненні з ОСББ «Південний Буг».
01.09.2020 року уповноваженою особо Управління Держпраці видано наказ №236 «Про проведення інспекційних відвідувань», яким затверджено список суб'єктів для проведення інспекційних відвідувань, у тому числі ОСББ «Південний Буг».
Управлінням Держпраці оформлене направлення на проведення інспекційного відвідування суб'єкта господарювання №400, яким уповноважило інспектора праці Шитика О.Л. провести інспекційне відвідування Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Південний Буг» в період з 01.09.2020 року по 11.09.2020 року.
04.09.2020 року інспектор праці вийшов на інспекційне відвідування до ОСББ «Південний Буг» та ознайомив керівника ОСББ Соломонова М.О. з Вимогою про надання/поновлення документів. Зазначеною Вимогою зобов'язано у строк до 09.09.2020 року надати наступні документи: завірені керівником копії документів, що підтверджують легітимність юридичної особи, завірені керівником копії документів, що підтверджують легітимність директора, головного бухгалтера, завірені керівником копії колективного договору, завірені керівником копії колективного договору, правил внутрішнього розпорядку, завірені керівником копії повідомлення про прийняття працівника на роботу, завірені керівником копії особової картки працівників, завірені керівників копії Книги обліку руху трудових книжок, завірені керівником копії розрахунково-платіжних відомостей по заробітній платі, завірені керівником копії відомостей з виплати заробітної плати та інші документи.
07.09.2020 року керівник ОСББ Соломонов М.О. письмово повідомив інспектора праці про відсутність документів та неможливість їх надати, оскільки в ОСББ склалася конфліктна ситуація з попереднім керівництвом та колишній голова правління ОСОБА_1 після свого звільнення не передала новому правлінню документацію.
07.09.2020 року інспектором праці складено Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №МК14746/2018/АВ/НП, у зв'язку з ненаданням документів та їх завірених копій, які були витребувані Вимогою від 04.09.2020 року.
Зазначений Акт підписаний керівником ОСББ Соломоновим М.О. без зауважень.
02.10.2020 року Управлінням Держпраці у Миколаївській області направлено на адресу ОСББ «Південний Буг» повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу, яким повідомлено, що відповідачем протягом 45 днів буде розглянуто питання про накладення штрафу.
Зазначене повідомлення 05.10.2020 року отримала колишній керівник ОСББ та ініціатор контрольного заходу - Пукало Л.О..
13.11.2020 року уповноваженою особою Управління Держпраці у Миколаївській області розглянувши справу про накладення штрафу та на підставі акту інспекційного відвідування від 07.09.2020, винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №МК14746/2018/АВ/НП/СП-ФС, якою дії керівника ОСББ по ненаданню документів на вимогу кваліфіковані як створення перешкод у проведенні перевірки з питань додержання законодавства про працю, правопорушення передбачено абз.7 ч.2 ст.265 КЗпП України, та накладено штраф у розмірі 15000,00 гривень.
Не погоджуючись з таким рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що по-перше - причиною ненадання документів стала непередача таких документів позивачу колишнім керівником ОСББ Пукало Л.О., що унеможливило виконання вимоги інспектора праці, а по-друге - повідомлення про час та місце розгляду відповідачем питання про застосування до позивача штрафу було направлено на адресу особи, за скаргою якої призначено перевірку, тобто в адрес колишнього керівника ОСББ Пукало Л.О., у зв'язку з чим позивач був позбавлений інформації про розгляд справи, та не мав можливості надати свої пояснення щодо об'єктивних причин відсутності документів.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з частини 1 статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015 року встановлено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Пунктом 7 цього Положення передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.
Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №823 від 21.08.2019 року «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю».
Відповідно до п.10 Порядку, інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право отримувати від органів державної влади, об'єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.
Відповідно до п.11 Порядку, вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №МК14746/2018/АВ/НП/СП-ФС від 13.11.2020 року ОСББ створено перешкоду у проведенні інспекційного відвідування шляхом ненадання для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування та визначені у вимозі про надання документів від 04.09.2020 року №МК14746/2018/АВ/ВП.
Відповідно до ст.265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Отже, згідно диспозиції вказаної норми КЗпП України, в контексті змісту оспорюваної постанови, необхідною умовою настання відповідальності за цією статтею є недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю та/або створення перешкод у її проведенні.
У статті 1 Закону №877-V міститься визначення, за яким створення перешкод органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) полягає у невиконанні законних вимог посадових осіб органу державного нагляду (контролю) або недопущення посадових осіб цього органу до здійснення заходів державного нагляду (контролю), підстави яких визначені законом.
Більш конкретизоване визначення поняття створення перешкод у проведенні перевірки з питань додержання законодавства про працю визначено у п.14 Порядку №823, яким передбачено, у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 10 цього Порядку), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування, визначених пунктом 9 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об'єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.
Тобто, вказаний пункт роз'яснює, що створення перешкод полягає в активній протидії, як то відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема, ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування.
Проте, відсутність документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, про що вказано в оспорюваній постанові, не свідчить про створення таких перешкод, а являє собою самостійну підставу для складання акту про неможливість проведення інспекційного відвідування.
Вказане спростовує також доводи відповідача про те, що позивач, як під час здійснення інспекційного відвідування, так і під час розгляду справи про накладення на нього штрафу не надав необхідні документи з метою спростування висновків контролюючого органу, викладених в актах про неможливість проведення інспекційного відвідування.
Тобто ненадання та відсутність необхідних документів є різними поняттями за своєю юридичною природою в контексті відповідальності суб'єкта господарювання.
Разом з цим, як вірно зазначено судом першої інстанції, необхідно розрізняти випадки, коли таке ненадання документів стало внаслідок їх реальної відсутності та об'єктивних обставин, що унеможливлюють виконання вимоги інспектора праці, а також з мотивів саме зашкодити проведенню перевірки.
Судова колегія зауважує, що ОСББ «Південний Буг» в строк, зазначений у вимозі інспектора праці, повідомило про неможливість надання документів, у зв'язку з конфліктною ситуацію, що склалася в об'єднанні після зміни керівництва правління, та відмовою колишнього керівника передати документи.
Відповідно до п.3 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, який затверджений постановою КМУ від 17.07.2013 року №509, справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.
Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб'єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п'ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
У цьому випадку таке повідомлення було направлено на адресу особи, за скаргою якої призначено перевірку, колишнього керівника ОСББ Пукало Л.О., у зв'язку з чим позивач був позбавлений інформації про розгляд справи, та не мав можливості надати додаткові пояснення, інформацію, коментарі та ін.
Судова колегія зауважує, що інспекційне відвідування було призначено саме за скаргою колишнього керівника ОСББ, який за поясненням позивача не визнав своє звільнення та не передав новому керівництву документи з діяльності ОСББ.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що по цій справі позивач не мав можливості бути вислуханим, не мав можливості надати пояснення щодо об'єктивних причин відсутності документів.
З аналізу вищенаведеного вбачається, що постанова Управління Держпраці у Миколаївській області №МК14746/2018/АВ/НП/СП-ФС від 13.11.2020 року про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення є протиправною та підлягає скасуванню.
При цьому, судом апеляційної інстанції враховано позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06.09.2005 року; п.89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18.07.2006 року; п.23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10.02.2010 року; п.58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994 року, пункт 29).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006).
Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Миколаївській області - залишити без задоволення, а Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Головуючий суддя Кравченко К.В.
Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.