П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 липня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/4552/21
Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М.Г.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства «Великомихайлівське лісове господарство» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року про відмову в задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом по справі за позовом Державного підприємства «Великомихайлівське лісове господарство» до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська область) про визнання протиправним та скасування наказу,-
У березні 2021 року Державне підприємство «Великомихайлівське лісове господарство» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська область), в якому просило визнати протиправним та скасувати Наказ «Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) в ДП «Великомихайлівське ЛГ» від 24.04.2020 року №259.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25.03.2021 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку та надання належних, допустимих та достатніх доказів на їх підтвердження.
05.04.2021 року до суду першої інстанції надійшла заява про поновлення строку на звернення до суду з позовною заявою.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.05.2021 року в задоволенні заяви про поновлення строку на звернення до суду відмовлено, позовну заяву повернуто позивачеві.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваний Наказ №259 було прийнято 24.04.2020 року.
Відповідно до направлення на проведення позапланової перевірки від 24.04.2020 року перевірка проходила в період з 27.04.2020 року по 12.05.2020 року на підставі Наказу №259 від 24.04.2020 року. З вказаним направленням позивач в особі головного лісничого підприємства - Дядюка М.М., був ознайомлений 28.04.2020 року, що підтверджується підписом ОСОБА_1 на самому направленні.
Позов було подано безпосередньо до суду першої інстанції 24.03.2021 року
Таким чином, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом за межами строку встановленого ч.2 ст.122 КАС України
Згідно ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Також, частиною 1 ст.123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
В обґрунтування заяви про поновлення строку на звернення до суду з позовною заявою, заявник зазначив, що:
- в штаті підприємства, як на момент проведення позапланової перевірки, так і станом на кінець грудня 2020 року були відсутні працівники, які мали юридичну освіту (штатні юрисконсульти або адвокати), тобто, ДВ «Великомихайлівське ЛГ» під час проведення перевірки було позбавлено можливості отримати юридичну консультацію, та, як наслідок вчасно прийняти рішення про необхідність звернення з адміністративним позовом до суду з метою оскарження Наказу про проведення позапланової перевірки;
- працівниками Державної екологічної інспекції не роз'яснювалось уповноваженим працівникам ДП «Великомихайлівське ЛГ» право на оскарження в судовому порядку Наказу №259, та відповідний Наказ ДП «Великомихайлівське ЛГ» до та після проведення перевірки вручено не було;
- в лютому 2021 року керівництво ДП «Великомихайлівське ЛГ» знайшло можливість та кошти аби звернутись за правовою допомогою до фахівців у галузі права, та як наслідок уклало Договір про надання правової допомоги з АО «Грищенко та партнери Одеса», яка і повідомило про існування оскаржуваного Наказу №259;
- ДП «Великомихайлівське ЛГ» тільки в березні місяці ознайомилось із змістом Наказу №259 від 24.04.2020 року, та фактично одразу прийняло рішення про необхідність звернення до Одеського окружного адміністративного суду із позовом про визнання такого наказу протиправним;
- ДП «Великомихайлівське ЛГ» до підстав, що перешкоджали звернутись до суду з даним позовом в межах 6 місячного строку з дня проведення перевірки відносить:
- Постановою КМ України від 11.03.2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» на усій території України запроваджено карантин, у зв'язку із чим, ДП «Великомихайлівське ЛГ» та всі його працівники неодноразово змушені були припинити свою робочу діяльність та піти на режим самоізоляції;
- через перебування осіб, які були уповноважені підприємством на ознайомлення з матеріалами перевірки та прийняття рішень з приводу необхідності оскарження підстав її проведення, на лікарняному та самоізоляції, ДП «Великомихайлівське ЛГ» не мало жодної можливості для відвідування Державної екологічної інспекції з метою ознайомлення з матеріалами перевірки та виготовлення їх копій. До того ж, у зв'язку із розповсюдження коронавірусної інфекції, вхід до приміщення інспекції було обмежено для відвідувачів з метою запобігання розповсюдження хвороби.
Також заявник посилається на п.3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України (в редакції Закону України від 18.06.2020 року№731-IX), яким передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Отже, заявник вважає, що відсутність самоізоляції, та суворих карантинних обмежень та карантинних заходів надало б можливість ДП «Великомихайлівське ЛГ» вчасно звернутись до суду із даним позовом. Втім, наявність таких обмежень та ризиків захворювання позбавило ДП «Великомихайлівське ЛГ» такої можливості.
З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
Так, посилання позивача, як на поважні причини пропуску звернення до суду, на те, що в штаті підприємства, як на момент проведення позапланової перевірки, так і станом на кінець грудня 2020 року були відсутні працівники, які мали юридичну освіту (штатні юрисконсульти або адвокати) у зв'язку з чим, ДВ «Великомихайлівське ЛГ» під час проведення перевірки було позбавлено можливості отримати юридичну консультацію, та, як наслідок вчасно прийняти рішення про необхідність звернення з адміністративним позовом до суду з метою оскарження Наказу про проведення позапланової перевірки, об'єктивно не є поважними причинами пропуску звернення до суду, оскільки забезпечення позивача відповідними працівниками (в т.ч. штатними юрисконсультами або адвокатами тощо) входить до повноважень самого позивача.
Посилання позивача, як на поважні причини пропуску звернення до суду, на поширення на території України коронавірусу COVID-19 колегія суддів вважає безпідставними, оскільки позивачем не зазначено конкретних обставин та не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження, що неможливість звернення до суду з даним позовом у законодавчо визначений строк зумовлена саме обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Крім цього, положення п.3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України (в редакції Закону України від 18.06.2020 року№731-IX) стосуються саме строків встановлених судом, а не строків передбачених ч.2 ст.122 КАС України.
Також позивачем не надано суду будь-яких доказів перебування осіб, які були уповноважені підприємством на ознайомлення з матеріалами перевірки та прийняття рішень з приводу необхідності оскарження підстав її проведення, на лікарняному та самоізоляції, та того, що у зв'язку із розповсюдження коронавірусної інфекції, вхід до приміщення інспекції було обмежено для відвідувачів з метою запобігання розповсюдження хвороби.
Посилання позивача, як на поважні причини пропуску звернення до суду, на те, що лише в березні місяці ДП «Великомихайлівське ЛГ» ознайомилось із змістом Наказу №259 від 24.04.2020 року, оскільки лише в лютому 2021 року, керівництво ДП «Великомихайлівське ЛГ» знайшло можливість та кошти, аби звернутись за правовою допомогою до фахівців у галузі права, та після вчинення певних юридичних дій з боку АО «Грищенко та партнери Одеса» дізналось про існування оскаржуваного Наказу №259, та про наявність у підприємства права на оскарження вказаного Наказу в судовому порядку, колегія суддів вважає неповажними та такими, що не спростовують обставину, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду з даним позовом, встановлений ч.2 ст.122 КАС України.
Крім цього, згідно з доданими до позову документами, зокрема, з направлення на проведення перевірки від 24.04.2020 року, крім термінів проведення самої позапланової перевірки зазначено, що перевірка здійснюється на підставі Наказу відповідача №259 від 24.04.2020 року. З зазначеним направленням уповноважена особа позивача ознайомлена 28.04.2020 року, що підтверджується підписом вказаної особи на самому направленні. Тобто підприємство було обізнано про проведення позапланової перевірки та на підставі якого наказу її проводять.
Також, в акті перевірки від 12.05.2020 року №22/10, складеному за результатами проведення позапланового заходу, який підписаний інженером лісового господарства та лісничим Фрунзівського лісництва ДП «Великомихайлівський лісгосп» також зазначено про Наказ відповідача №259 від 24.04.2020 року, як розпорядчий документ, на виконання якого проводиться захід державного нагляду (контролю).
При цьому слід зазначити, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 року №340/1019/19).
Суд першої інстанції вірно зазначив, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Натомість позивачем не надано жодних доказів на підтвердження обставин, зазначених ним у заяві про поновлення строку на звернення до суду, що свідчить про неповажність таких обставин.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, не навівши при цьому поважних та об'єктивних (внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки позивача обставин) причин пропуску вказаного строку.
Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні питання про поновлення строку на звернення до суду з позовною заявою не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Великомихайлівське лісове господарство» - залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Головуючий суддя Кравченко К.В.
Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.