27 липня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/3703/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши у порядку письмового провадження процесуальні питання в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до суду із адміністративним позовом до Південного міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (далі - відповідач) , в якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у виданні попередження про наступне вивільнення ОСОБА_1 з посади завідувача сектору юридичного забезпечення, врученого 20.07.2021р.;
- скасувати попередження про наступне вивільнення ОСОБА_1 з посади завідувача сектору юридичного забезпечення, врученого 20.07.2021р;
- зобов'язати відповідача утриматися від звільнення ОСОБА_1 з посади завідувача сектору юридичного забезпечення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу";
- стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Разом із позовною заявою позивачкою до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій вона просить заборонити відповідачу звільняти ОСОБА_1 на підставі спірного попередження до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі. Мотивуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивачка вказує на безумовну незаконність спірного попередження.
Згідно ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, без повідомлення учасників справи.
Розглянувши подану заяву, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 150 КАС України позов може бути забезпечено шляхом: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
Інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення.
У поданій до суду заяві позивачка просить суд вжити заходів забезпечення позову, оскільки вважає очевидно незаконним попередження відповідача про наступне вивільнення ОСОБА_1 з посади завідувача сектору юридичного забезпечення.
Однак, вказуючи на протиправність попередження, позивачкою у заяві про забезпечення позову не вказано, яким саме чином невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачки, за захистом яких вона звернулась до суду, буде не можливий.
При цьому, суд зауважує на тому, що зі змісту приписів ч. 1 ст. 2 та ч. 1 ст. 5 КАС України слідує, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті вже порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно - правових відносинах.
Проте, саме по собі спірне попередження про звільнення безпосередньо не створює для позивачки ніяких юридичних наслідків, а лише носить суто інформаційний характер, у зв'язку із чим твердження позивачки про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення її порушених прав буде не можливий, є безпідставним припущенням.
Відповідно до абз. 2 п. 17 постанови Пленуму ВАСУ від 06.03.2008р. №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача у справі, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення суб'єкта владних повноважень.
Отже, позивачкою не доведено існування реальної можливості завдання шкоди її правам. Також суд звертає увагу позивачки, що без дослідження всіх обставин та доказів у справі на даній стадії, задоволення вимог, викладених у заяві про забезпечення позову, тобто згода суду із доводами позивачки щодо очевидної незаконності спірного попередження, зумовить фактичне вирішення судом спору по суті, що суперечить інституту забезпечення позову.
Враховуючи наведене, суд не вбачає наявності підстав для забезпечення позову, викладених у ст. 150 КАС України, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 150-157, 243, 248 КАС України, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.
У разі постановляння ухвали в порядку письмового провадження ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.В. Гомельчук