Рішення від 20.07.2021 по справі 923/65/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2021 року, м. Херсон, справа № 923/65/21

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В., розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване монтажне управління протипожежної автоматики", м. Одеса,

до: Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт", м. Херсон,

про стягнення 26804,59грн,

УСТАНОВИВ:

Позиція та докази позивача

Правовими підставами позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване монтажне управління протипожежної автоматики" (позивач) до Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" (відповідач) з вимогами про стягнення 26804,59грн, з яких 24904,80грн основної заборгованості, 443,22грн втрат від інфляції, 297,04грн річних (3%) та 1159,53грн пені, вказано ст.ст.526, 530, 625, 629 Цивільного та ст.ст.193, 218, 230 Господарського кодексів України, а в якості обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги зазначено про невиконання відповідачем зобов'язань за договором від 26.02.2020 № 20Р перед позивачем, а саме про нездійснення відповідачем оплати послуг позивача у встановлені цим договором строки, через що у позивача, в силу закону та договору, виникло право на нарахування заявлених до стягнення інфляційних втрат, річних та пені.

Згідно з відповіддю на відзив позивач стверджує про необґрунтованість доводів відзиву на позовну заяву, оскільки:

1) До відзиву не додано жодних доказів виникнення у відповідача обставин непереборної сили, що зумовили невиконання відповідачем зобов'язань за договором від 26.02.2020 № 20Р, про такі обставини відповідач не повідомляв позивача у встановленому договором порядку, що позбавляє відповідача права посилатись на форс-мажорні обставини як на підставу невиконання своїх договірних зобов'язань.

2) Між сторонами договору від 26.02.2020 № 20Р не було узгоджено розстрочення погашення заборгованості з оплати послуг до 31.12.2021, а тому строк оплати наданих за договором вже наступив, й відповідач має сплатити позивачу, поряд з основним боргом, 3% річних, інфляційні витрати та пеню.

3) Клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки є необґрунтованим: сам факт наявності збитковості діяльності відповідача у 2020 році не є доказом того, що така збитковість викликана саме карантинними обмеженнями та зменшенням попиту, при цьому, відповідач у відзиві зазначив, що у нього наявна істотна дебіторська заборгованість, й надходження коштів, внаслідок її погашення буде явно достатньо для того, щоб відповідач розрахувався з позивачем.

На підтвердження вказаних у позовній заяві обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги, у позовній заяві зазначені та подані разом з нею суду копії: 1) договору від 26.02.2020 №20Р, з додатками до нього; 2) актів надання послуг від 31.03.2020 № 89, від 30.04.2020 № 166, від 31.05.2020 № 229, від 30.06.2020 № 363, від 31.07.2020 № 426, від 31.08.2020 № 538, від 30.09.2020 № 652, від 31.10.2020 № 691, від 30.11.2020 № 743, від 31.12.2020 № 810; 3) листа від 18.12.2020 № 18-09/50/519 відповідача (відповіді на претензію позивача).

Позиція та докази відповідача

Відповідач надіслав 16.02.2021 до суду відзив від 15.02.2021 № 18-11/2/72, за яким, у зв'язку з власним скрутним фінансовим становищем, пандемією COVID-19 та впровадження карантину, що законом віднесено до форс-мажорних обставин, а також погодженням сторонами шляхом обміну листами розстрочення погашення основної заборгованості до 31.12.2021, просить суд відмовити повністю у задоволенні позову, поряд з цим, наводячи за текстом відзиву свої міркування щодо наявності підстав для зменшення судом заявленою до стягнення з відповідача пені, з огляду на скрутний фінансовий стан відповідача. Також, згідно з відзивом відповідач просить суд зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду даної справи, до їхнього підтвердженого матеріалами справи розміру, стверджуючи, що підготовка позовної заяви не потребувала великого обсягу юридичної та технічної роботи, розмір витрат часу адвоката, з урахуванням яких визначений розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, є завищеним, окрім того, середня заробітна плата в України за місяць становить 10714грн, а у сфері юриспруденції 12000грн.

До відзиву додано копії: претензії позивача від 09.12.2020 № 590; виписки по особовому рахунку відповідача в ПАТ "Укргазбанк"; балансу (звіту про фінансовий стан) відповідача за 9-ть місяців 2020 року; постанови державного виконавця від 28.12.2020 про арешт коштів відповідача (виконавче провадження ВП № 63956408).

Процесуальні дії та рішення суду

Ухвалою суду від 21.01.2021 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного провадження, без повідомлення та виклику сторін, встановлено строки, 18.02.2021 відповідачу для надання відзиву на позов та 02.03.2021 позивачу - для надання відповіді на відзив.

Відзив на позов та відповідь на відзив надіслано до суду у встановлені судом строки.

Сторонами дотримано вимоги ч.2 та ч.3 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, щодо подання доказів разом з поданням позовної заяви та відзиву, а тому письмові докази, які подано разом з позовною заявою та відзивом на неї прийнято судом до розгляду. Заяв та клопотань процесуального характеру сторонами не подано.

Обставини, які встановлено судом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване монтажне управління протипожежної автоматики" (надалі - позивач), як виконавець, та Державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт" (надалі - відповідач), як замовник, уклали 26.02.2020 між собою договір № 20Р, згідно з яким виконавець зобов'язуються надати послуги в порядку та на умовах, визначених даним договором, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.

Основними умовами договору, які впливають на взаємовідносини позивача та відповідача в межах даного спору між ними, є наступні:

- виконавець зобов'язується надати послуги з технічного обслуговування діючих установок пожежної сигналізації на об'єктах замовника, що обумовлені наявністю у виконавця ліцензії ДСНС України, або виписки з номером електронного запису у Реєстрі ДСНС України, атестованих фахівців та технічної бази (п.1.1. та п.1.5.);

- виконавець надає послуги по письмовим заявкам замовника (п.2.1);

- строк (термін) надання послуг - щомісячно, протягом строку дії договору (п.2.2.);

- послуги надаються згідно з Графіком надання послуг (додаток № 2 до договору) та Переліком регламентних робіт (додаток № 3 до договору) (п.2.3.);

- надані виконавцем послуги приймаються замовником зі складанням актів виконаних робіт (наданих послуг) по фактично виконаним обсягам щомісячно (п.3.2);

- вартість послуг складає 2490,58грн (з урахуванням податку на додану вартість (ПДВ)) (п.4.1. та додатку № 1 до договору);

- загальна вартість послуг та загальна сума договору складає 29887,00грн (п.4.2.);

- оплата послуг проводиться за фактично надані обсяги послуг протягом 5-ти банківських днів з дати підписання сторонами договору акту виконаних робіт (наданих послуг) на підставі рахунку (рахунку-фактури) виконавця (п.4.5. та п.5.1.1.);

- оплата послуг здійснюється в безготівковій формі, у національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця (п.4.6.);

- договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2020 (п.7.1.);

- у випадку порушення строків розрахунку, виконавець має право стягнути з замовника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожен день прострочення (п.8.4);

- договір може бути змінений за згодою сторін, що оформлюється у письмовому вигляді й підписується уповноваженими особами, за виключенням випадків, що прямо передбачені договором (п.13.1. Розділу 11).

Згідно з складеними між позивачем та відповідачем актами надання послуг до договору від 26.02.2020 № 20Р протягом періоду дії цього договору позивачем надано відповідачеві послуги на загальну суму 24904,80грн, з урахуванням ПДВ, з яких за актом від 31.03.2020 № 89 на суму 2490,48грн, від 30.04.2020 № 166 на суму 2490,48грн, від 31.05.2020 № 229 на суму 2490,48грн, від 30.06.2020 № 363 на суму 2490,48грн, від 31.07.2020 № 426 на суму 2490,48грн, від 31.08.2020 № 538 на суму 2490,48грн, від 30.09.2020 № 652 на суму 2490,48грн, від 31.10.2020 № 691 на суму 2490,48грн, від 30.11.2020 № 743 на суму 2490,48грн, від 31.12.2020 № 810 на суму 2490,48грн.

У зв'язку з нездійсненням відповідачем оплати вартості послуг позивача на умовах договору позивачем нараховані та заявлені до стягнення з відповідача 443,22грн втрат від інфляції, 297,04грн річних (3%) та 1159,53грн пені.

Позивачем була надіслана претензія № 590 від 09.12.2020 з вимогою про сплату відповідачем протягом 7-ми календарних днів по отриманні даної претензії на користь позивача заборгованості з оплати послуг за договором від 26.02.2020 №20Р в сумі 22484,04грн (заборгованість за послуги, з урахуванням інфляційних втрат, 3% річних) та 927,19грн штрафних санкцій (пені). За відповіддю від 18.12.2020 № 18-09/50/519 на дану претензію відповідач, не заперечуючи наявності власної заборгованості перед позивачем з оплати послуг за договором від 26.02.2020 №20Р, запропонував позивачеві погодити розстрочення погашення відповідачем цієї заборгованості до 31.12.2021, через скрутне фінансове становище відповідача.

Правові норми, що підлягають застосуванню

Щодо підстав виникнення та загального порядку виконання зобов'язань

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір.

Відповідно до ч.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто, шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.7 ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається

Відповідно до ч.1 ст.203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Щодо договірних зобов'язань між сторонами

Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Щодо порядку внесення змін до договору

Відповідно до ст.654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1-ч.4 ст.188 Господарського кодексу України:

- зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором;

- сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором;

- сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду;

- у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Щодо наслідків прострочення виконання грошового зобов'язання

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також річні (3%) від простроченої суми, якщо інший розмір річних не встановлено договором.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушника господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а згідно з положеннями ч.1 та ч.2 ст.217 Господарського кодексу України такими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких - штрафні санкції.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч.4 ст.231 Господарського кодексу України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначений, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно з ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Оцінка судом встановлених обставин, з урахуванням положень правових норм, що підлягають застосуванню при вирішенні спору

1. Щодо виконання сторонами своїх господарських зобов'язань

Наявність укладеного між сторонами даної справи договору від 26.02.2020 № 20Р, свідчить на користь виникнення між ними майново-господарських зобов'язань, в силу яких, як-то встановлено приписами ст.ст.173-175 Господарського кодексу України, одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Позивач виконав обов'язок, який встановлений для нього договором від 26.02.2020 № 20Р (п.1.1, п.2.3. та п.3.2) та законом (ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України), як для виконавця послуг, по наданню відповідачу, на умовах вказаного договору, послуг загальною вартістю 24904,80грн, що підтверджується складеними між позивачем та відповідачем актами від 31.03.2020 № 89 на суму 2490,48грн, від 30.04.2020 № 166 на суму 2490,48грн, від 31.05.2020 № 229 на суму 2490,48грн, від 30.06.2020 № 363 на суму 2490,48грн, від 31.07.2020 № 426 на суму 2490,48грн, від 31.08.2020 № 538 на суму 2490,48грн, від 30.09.2020 № 652 на суму 2490,48грн, від 31.10.2020 № 691 на суму 2490,48грн, від 30.11.2020 № 743 на суму 2490,48грн, від 31.12.2020 № 810 на суму 2490,48грн. Всі ці акти підписано позивачем та відповідачем, а також, скріплено їх печатками, без будь-яких зауважень та заперечень замовника (тобто, відповідача) щодо обсягів наданих послуг, їхньої якості та строків надання послуг, про що зазначено, безпосередньо, за текстом цих актів. Підписання цих актів відповідачем без заперечень є підтвердженням того, зокрема, що характер та перелік наданих послуг відповідає замовленню відповідача.

Проте, відповідач не виконав передбачений для нього умовами зазначеного договору від 26.02.2020 № 20Р (п.4.5. та п.5.1.1.) та нормами закону (ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України), як для замовника послуг, обов'язок по оплаті послуг позивача, які надано у відповідності до актів надання послуг від 31.03.2020 № 89, від 30.04.2020 № 166, від 31.05.2020 № 229, від 30.06.2020 № 363, від 31.07.2020 № 426, від 31.08.2020 № 538, від 30.09.2020 № 652, від 31.10.2020 № 691, від 30.11.2020 № 743, від 31.12.2020 № 810, в частині проведення оплати цих послуг на умовах даного договору - у встановлений договором строк: протягом 5-ти банківських днів з дати підписання сторонами договору акту виконаних робіт (наданих послуг). Строки для оплати послуг, які вказано в усіх зазначених актах надання послуг об'єктивно минули.

Суд відхиляє доводи відповідача про узгодження між сторонами договору від 26.02.2020 № 20Р розстрочення погашення заборгованості з оплати послуг до 31.12.2021, за відсутності у матеріалах справи належних доказів узгодження між сторонами такого розстрочення сплати боргу, оскільки:

- відповідні зміни до договору не було оформлено у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками, як-то передбачено згідно з положеннями ч.1 ст.181 Господарського кодексу України та п.13.1. Розділу 11 договору від 26.02.2020 № 20Р;

- відповідні зміни до договору не було внесено у спрощений спосіб, тобто, шляхом обміну листів, згідно з положеннями ч.1 ст.181 Господарського кодексу України: позивачем не була надано відповідь на пропозицію відповідача (за текстом відповіді від 18.12.2020 № 18-09/50/519 на претензію позивача від 09.12.2020 № 590) щодо розстрочення погашення відповідачем заборгованості до 31.12.2021;

- відповідач - ініціатор внесення до договору цих змін, не отримавши відповідь позивача на вказану пропозицію, не передав, у відповідності до ч.4 ст.188 Господарського процесуального кодексу України, на вирішення суду спір про внесення до договору від 26.02.2020 № 20Р змін, в частині встановленого нового строку оплати послуг позивача (розстрочення погашення заборгованості з оплати цих послуг до 31.12.2021);

- позивач, в свою чергу, протягом двох з половиною тижнів від дати оформлення відповідачем вказаної пропозиції про розстрочення погашення заборгованості (18.12.2020 дата відповіді на претензію) звернувся по правничу допомогу до адвоката з питання стягнення з відповідача в судовому порядку заборгованості (04.01.2021 - дата укладання договору про надання правової (правничої) допомоги)), зокрема, додатку № 1 до цього договору (а.с.38)), погашення якої відповідач пропонував розстрочити до 31.12.2021, та 19.01.2021 позивач надіслав до суду відповідну позовну заяву.

Розмір заборгованості відповідача з оплати послуг позивача складає 24904,80грн. Доказів іншого суду не надано. Відповідачем, також, не надано доказів сплати вказаної, в розмірі 24904,80грн, заборгованості ані повністю, ані частково.

2. Щодо нарахування річних, інфляційних втрат та пені

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена у відповідності до положень ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо іншій розмір процентів річних не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування коштами, належними до сплати кредиторові.

Неустойка (штраф, пеня) має безпосередню мету стимулювати боржника до виконання зобов'язання; за допомогою неустойки забезпечуються права кредитора шляхом створення таких умов, що підвищують рівень вірогідності виконання зобов'язання; неустойка стягується по факту невиконання чи неналежного виконання зобов'язання боржником, трансформуючись у такий спосіб у міру цивільно-правової відповідальності.

Поряд з цим, в контексті виконаних позивачем розрахунків інфляційного збільшення суми боргу, 3% річних та пені, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати послуг позивача, суд, зазначає, що поняття (термін) "банківський день" чинним законодавством або ж сторонами за текстом договору не визначено. За таких обставин, суд приймає значення цього поняття як "робочий день банку, який здійснюватиме перерахування грошових коштів відповідача, в оплату товару позивача, на розрахунковий рахунок позивача". За загальним правилом, що містить у собі ч.1 ст.52 Кодексу Законів про працю України, в Україні встановлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними. Згідно з цим же Кодексом, допускається встановлення шестиденного робочого тижня, з одним вихідним днем. Матеріалами справи не підтверджено факт встановлення в банках, в яких обслуговуються позивач або відповідач, або ж в будь-яких інших банках шестиденного робочого тижня, з одним вихідним днем та, відповідно, факт здійснення банківських операцій протягом шести днів на тиждень. Доказів іншого позивачем не надано.

З урахуванням вказаного та положень п.4.5. договору від 26.02.2020 № 20Р суд дійшов висновку про наявність у відповідача обов'язку здійснити оплату отриманого за вказаними договорами товару протягом 5-ти (п'яти) робочих днів з дня підписання позивачем та відповідачем акту виконаних робіт (наданих послуг) за відповідний місяць.

Відповідач не надав суду контррозрахунків заявлених до стягнення з нього 443,22грн втрат від інфляції, 297,04грн річних (3%) та 1159,53грн пені, а також доказів їхньої сплати, повністю або частково.

Розрахунки заявлених до стягнення з відповідача 443,22грн втрат від інфляції, 297,04грн річних (3%) та 1159,53грн пені судом перевірено та цією перевіркою встановлено наступне.

1) Щодо розрахунку втрат від інфляції

Розрахунок втрат від інфляції не містить арифметичних помилок, виконаний у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України та відповідає позиції щодо методології виконання такого розрахунку, яку містить постанова Об'єднаної Палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19.

2) Щодо розрахунку річних

Розрахунок річних не містить арифметичних помилок, виконаний у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України та з урахуванням того, що кількість днів у високосному році, яким є 2020 рік, становить 366 (хоча безпосередньо, у розрахунку вказано про нарахування річних по всіх зазначених у розрахунку періодах виходячи з тривалості календарного року 365 днів (а.с.35)). Вчиненою судом вибірковою перевіркою окремих складових цього розрахунку річних підтверджено виконання цього розрахунку з урахуванням тривалості 2020 року 366 днів.

(Так, зокрема, сума річних (3%), у зв'язку з наявністю заборгованості в розмірі 2490,48грн в період з 08.04.2020 по 13.01.2021, тривалістю 281 день (з них 268 днів у 2020 році, а 13 днів - у 2021 році) становить 57,37грн. (57,36грн = 54,70грн + 2,66грн).

54,70грн = ((2490,48грн х 3 % х 268дн) / 100%)/366дн

2,66грн = ((2490,48грн х 3 % х 13дн) / 100%)/365дн

Сума річних (3%), у зв'язку з наявністю заборгованості в розмірі 2490,48грн в період з 08.10.2020 по 13.01.2021, тривалістю 98 днів (з них 85 днів у 2020 році, а 13 днів - у 2021 році) становить 20,01грн. (20,01грн = 17,35грн + 2,65грн

17,35грн = ((2490,48грн х 3 % х 55дн) / 100%)/366дн

2,66грн = ((2490,48грн х 3 % х 13дн) / 100%)/365дн).

Поряд з цим, за виконаним позивачем розрахунком 3% річних має місце безпідставне їхнє нарахування відповідачу з 18.12.2020 по акту надання послуг за грудень 2020 року (а.с.31). Обов'язок з оплати вартості послуг за актом за грудень 2020 року прострочено відповідачем саме з 12.01.2021, оскільки:

- дата підписання акту - 31.12.2020, а докази його підписання в іншу дату у справі відсутні;

- за станом на 18.12.2020 - дату надання відповідачем відповіді на претензію позивача про сплату заборгованості по договору від 26.02.2020 № 20Р встановлений за п.4.5. цього договору строк виконання зобов'язань відповідача з оплати вартості послуг позивача в розмірі 2490,48грн, які надано протягом грудня 2020 року, не сплив, оскільки сторони договору не узгоджували між собою інший строк оплати послуг, які надано протягом грудня 2020 року;

- з урахуванням дня підписання акту виконаних робіт (наданих послуг) за грудень 2020 року до договору від 26.02.2020 № 20Р, строк тривалістю п'ять робочих днів, відлік якого розпочався з 31.12.2020 та сплив 11.01.2021, оскільки згідно з встановленим Національним банком України графіком роботи банківських установ на Новорічні та Різдвяні свята 2021 року з 01.01.2021 по 03.01.2021 та з 07.01.2021 по 10.01.2021 були вихідними днями.

Судом вчинений розрахунок 3 % річних, у зв'язку з простроченням відповідачем оплати послуг позивача за договором від 26.02.2020 № 20Р по акту за грудень 2020 року, по 13.01.2021 (визначена позивачем гранична дата нарахування цих річних).

Сума річних (3%), у зв'язку з наявністю заборгованості в розмірі 2490,48грн в період з 12.01.2021 по 13.01.2021 (за 2 дні) становить 0,41грн.

0,41грн = ((2490,48грн х 3 % х 2 дн) / 100%)/365дн).

Різниця між розміром відповідних 3% річних, згідно з розрахунком суду та розрахунком відповідача, складає 5,11 грн. = (5,52грн. - 0,41грн.). Тобто, позивачем було необґрунтовано нараховані відповідачеві 5,11грн. 3% річних.

3) Щодо розрахунку пені

Розрахунок пені, що виконаний позивачем (за текстом позовної заяви) містить суттєві недоліки, а саме:

- неправильно визначена та тривалість періоду нарахування пені з 25.04.2020 по 12.06.2020 як 18 днів замість правильного 49 днів, що спричинило помилку у розрахунку;

- неправильно визначено періоди дії облікової ставки Національного банку України, внаслідок чого: 1) за 24.04.2020 пеня на суму боргу нарахована виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України 10% (тобто, подвійна ставка 20%), при тому, що вже з 24.04.2020 розмір облікової ставки Національного банку України становив 8%, 2) за 12.06.2020 пеня на суму боргу нарахована виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України 8% (тобто, подвійна ставка 16%), при тому, що вже з 12.06.2020 розмір облікової ставки Національного банку України становив 6%;

- розрахунок пені, на відміну від розрахунку 3% річних, виконано без урахування того, що кількість днів у високосному році, яким є 2020 рік, становить 366;

- за виконаним позивачем розрахунком пені має місце безпідставне нарахування відповідачеві з 28.12.2020 по 11.01.2021 акту надання послуг за грудень 2020 року (обґрунтування відповідного висновку суду наведено у попередньому розділі даного рішення, в якому вказано недоліки розрахунку 3% річних).

Судом вчинений власний розрахунок пені, у зв'язку із нездійсненням відповідачем оплати послуг позивача у встановлені договором від 26.02.2020 № 20Р строки по 13.01.2021 (визначена позивачем гранична дата нарахування цієї пені), за яким встановлено наступне.

1. Пеня у зв'язку з наявністю заборгованості в розмірі 2490,48грн в період з 08.04.2020 по 13.01.2021 складає 251,52грн, з яких:

- пеня у зв'язку з наявністю заборгованості в розмірі 2490,48грн в період з 08.04.2020 по 23.04.2020 тривалістю 16 днів становить 21,77грн.

21,77грн = ((2490,48грн х 16 дн. х 2 х 10%) /100%) /366;

- пеня у зв'язку з наявністю заборгованості в розмірі 2490,48грн в період з 24.04.2020 по 11.06.2020 тривалістю 49 днів становить 21,77грн.

53,35грн = ((2490,48грн х 49 дн. х 2 х 8%) /100%) /366;

- пеня у зв'язку з наявністю заборгованості в розмірі 2490,48грн в період з 12.06.2020 по 31.12.2020 тривалістю 203 дні становить 21,77грн.

165,76грн = ((2490,48грн х 203 дн. х 2 х 6%) /100%) /366;

- пеня у зв'язку з наявністю заборгованості в розмірі 2490,48грн в період з 01.01.2021 по 13.01.2021 тривалістю 13 днів становить 10,64грн.